Рішення

від 06.05.2024 по справі 461/4073/22

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/4073/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2024 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Мироненко Л.Д.

за участю секретаря судових засідань Курилюк А.І.,

заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами заочного рішення Галицького районного суду м. Львова від 10.11.2023 року у справі № 461/4073/22 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Ріел-Естейт груп» про стягнення коштів,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами. Заяву обґрунтовує тим, що заочним рішенням Галицького районного суду м. Львова від 10.11.2022 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 122 815 грн. 15 коп., з яких 86 030,00 грн.- безпідставно набуті грошові кошти, 30 759.54 грн. інфляційні втрати та 6025,61 грн. - 3% річних.

Заявник зазначає, що при прийнятті вказаного заочного рішення, судом застосовано як преюдицію юридичний факт встановлений рішенням Господарського суду Львівської області від 01.06.2022 року у справі № 914/1399/21, однак в подальшому постановою Західного апеляційного господарського суду від 05 березня 2024 року вказане рішення Господарського суду Львівської області було скасовано.

Враховуючи вищенаведене, у зв`язку із скасуванням судового рішення, яке стало підставою для ухвалення заочного рішення Галицького районного суду м. Львова від 10 листопада 2022 року, заявник просить зазначене рішення переглянути та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 підтримала вимоги заяви та просить заяву задовольнити з підстав викладених у ній.

Позивач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 в судове засідання не з`явились, хоча були належним чином повідомленими про дату і час розгляду заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Представник третьої особи ТзОВ «Компанія Ріел-Естейт груп» в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомленим про дату і час розгляду заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Заслухавши пояснення заявника, дослідивши всі письмові докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 10.11.2022 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Ріел-Естейт груп» про стягнення коштів було задоволено повністю, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 122815 грн. 15 коп., з яких 86 030,00 грн.- безпідставно набуті грошові кошти, 30 759.54 грн. інфляційні втрати та 6025,61 грн. - 3% річних.

При прийнятті вказаного рішення суд врахував, що рішенням Господарського суду Львівської області від 01.06.2022 року по справі № 914/1399/21, яке набрало законної 28.06.2022 року, встановлено, що укладений між сторонами договір оренди нежитлових приміщень № Г/28.02.20 від 28 лютого 2020 року не містить жодного пункту про зарахування наперед здійснених коштів. Колишній директор ОСОБА_2 діяв із перевищенням повноважень, оскільки не був наділений повноваженнями на вчинення такого правочину, а саме: отримання завдатку у готівковій формі, що узгоджується із Статутом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ріел-Естейт Груп (у редакцій, чинній станом на 26 лютого 2020 року). Натомість, Рішенням засновників ТзОВ Компанія Ріел-Естейт Груп директор ОСОБА_2 був уповноважений виключно на укладення та підписання Договору оренди нежитлових приміщень №Г/28.02.20 від 28 лютого 2020 року, Акту приймання-передачі від 01.04.2020 р., Додатку №1 до Договору оренди нежитлових приміщень, а також Договору про внесення змін до договору оренди нежитлових приміщень №Г/28.02.20 від 28 лютого 2020 року. Відтак, грошові кошти, про які зазначено у розписці про завдаток від 26.02.2020 р. не поступали на рахунок Товариства, не було ні прибуткового касового ордеру, ні будь-яких надходжень грошових коштів на банківський рахунок відповідача. Окрім цього, така розписка про завдаток підписана не фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 , а фізичною особою ОСОБА_3 .

05 березня 2024 року постановою Західного апеляційного господарського суду у справі № 914/1399/21 апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено повністю, рішення Господарського суду Львівської області від 01.06.2022 у справі № 914/1399/21 скасовано, в позові відмовлено повністю.

В даній постанові колегія суддів дійшла висновку про те, що ОСОБА_2 мав достатні правові підстави бути уповноваженим представником відповідача на підписання Акта приймання-передачі від 01.04.2020. Більше того, на Акті приймання-передачі наявний відтиск оригіналу печатки Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Ріел-Естейт груп», що є достатнім підтвердженням волі сторони Договору. Печатка належить до даних, що дають змогу ідентифікувати юридичну особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин. Позивач не довів фактів протиправності використання печатки відповідачем, а отже відсутні підстави вважати, що така використовувалась проти волі останнього. Наявність відтиску печатки ТзОВ «Компанія Ріел-Естейт груп» на розписці про завдаток (аналогічний відтиск печатки відповідача міститься і на всіх інших документах, які в подальшому укладались та підписувались сторонами), дає змогу ідентифікувати юридичну особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин. Відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні відбитків на договорах, інших документах, що фіксують здійснення господарських операцій. Окрім того, ТзОВ «Компанія Ріел-Естейт груп» не надавались в ході розгляду справи докази, що печатка була загублена, викрадена або в інший спосіб вибула з його володіння, через що такою могла б протиправно скористатися інша особа.

Крім того, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду зазначила, що суд першої інстанції прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_2 , що не був залучений до участі у справі, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 10.04.2024 року було відкрито провадження за заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами заочного рішення Галицького районного суду м. Львова від 10.11.2023 року у справі № 461/4073/22 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Ріел-Естейт груп» про стягнення коштів.

Відповідно до ч.1, 2ст. 423 ЦПК Українирішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Таким чином, перегляд рішення за нововиявленими обставинами є спеціально встановленою процедурою і є можливим лише за умови наявності підстав для такого перегляду, встановленихЦПК України, та за умови дотримання порядку і строку подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, встановленихЦПК України.

Прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов`язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору. Суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов`язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинамилише за умови, що ці обставини впливаютьна юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Згідно з частиною п`ятоюстатті 423 ЦПК Українипри перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Окрім того, під час вирішення питань щодо правової природи юридичних фактів як нововиявлених обставин та їх істотності необхідно керуватися правиламистатті 89 ЦПК України.

З огляду на вищенаведене, суд прийшов до переконання про необхідність перегляду заочного рішення Галицького районного суду м. Львова від 10 листопада 2022 року за нововиявленими обставинами.

Вирішуючи позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Ріел-Естейт груп» про стягнення коштів по суті суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 28.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Ріел-Естейт Груп (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень №Г/28.02.20, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення площею 42,0 кв.м., яке являє собою частину нежитлового приміщення загальною площею 343,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Межі приміщення визначаються у додатку №1 до цього договору.

Пунктом 2.1 договору визначено, що орендодавець повинен передати приміщення орендарю в день підписання цього договору, а орендар у день підписання цього договору зобов`язаний прийняти приміщення і підписати акт приймання-передачі, в якому зазначається технічний стан приміщення. Акт приймання-передачі є невід`ємною частиною договору. Вступ орендаря у користування орендованим приміщенням настає одночасно з підписанням сторонами акту приймання-передачі вказаного приміщення.

Відповідно до п. 5.1 договору строк дії цього договору становить 35 місяців з моменту його підписання сторонами. Строк оренди за цим договором обчислюється з моменту підписання цього договору та закінчується в останній день строку дії цього договору чи його припинення (розірвання).

За умовами п. 4.1.2 договору, орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі, передбачені цим договором.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що розмір місячної орендної плати за користування вказаним у розділі 1 даного договору нежитловим приміщенням за один календарний місяць становить 17192,00 грн., що еквівалентно 700,00 доларів США за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим Національним банком України станом на дату укладення цього договору.

28.02.2020 сторони підписали договір про внесення змін до договору оренди, яким виклали п. 3.1 договору в наступній редакції: «Розмір місячної орендної плати за користування вказаним у розділі 1 даного договору нежитловим приміщенням за один календарний місяць становить 85960,00 грн., що еквівалентно 3500,00 доларів США за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим Національним банком України станом на дату укладення цього договору».

У зв`язку із пристосуванням приміщення під потреби орендаря орендна плата, вказана в п. 3.1 цього договору, сплачується орендарем з наступного календарного дня після спливу 10 календарних днів з моменту підписання акту приймання-передачі по час належного повернення нежитлового приміщення орендодавцю. Оплата неповного місяця оренди здійснюється пропорційно кількості днів оренди, виходячи з вартості одного дня оренди (п. 3.6 договору).

Згідно із п. 3.7 договору сторони домовились, що в день підписання цього договору, орендар здійснить передоплату з орендної плати (гарантійний платіж) за повний перший та за останній місяці оренди в розмірі суми двомісячної орендної плати, визначеної відповідно до п. 3.1 цього договору.

Дана передоплата (гарантійний платіж) враховуватиметься у виконання зобов`язань орендаря зі сплати орендної плати, якщо іншого не передбачено умовами цього договору.

01.04.2020 сторони підписали акт приймання-передачі нежитлових приміщень в оренду. Вказаний акт приймання-передачі нежитлових приміщень підписаний повноважними представниками сторін та долучений до матеріалів справи.

Відповідно до акту приймання-передачі нежитлових приміщень від 01.04.2020 орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове, платне користування нежитлове приміщення площею 42,0 кв.м., яке являє собою частину нежитлового приміщення загальною площею 343,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачем долучено до матеріалів справи копію розписки про завдаток від 26 лютого 2020 року, відповідно до якої ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_3 завдаток у розмірі 86030 грн., що еквівалентно 3500,00 доларів США як орендну плату за користування нежитловими приміщеннями. Вказана розписка підписана власноручно ОСОБА_2 , як орендодавцем та ОСОБА_3 як орендарем.

В статті 1212 ЦК України визначені випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої та другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Зазначена норма закону застосовується лише у тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто з допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору щодо набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов`язання повернути майно потерпілому.

Якщо ж зобов`язання не припиняється з підстав, передбачених статтями 11, 600, 601, 604-607, 609 ЦК України, до моменту його виконання, таке виконання має правові підстави (підстави, за яких виникло це зобов`язання).

Така правова позиція висловлена Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах: від 10 вересня 2018 року по справі № 638/11807/15-ц та від 12 грудня 2018 року по справі № 205/3330/14-ц.

При прийнятті вказаного рішення суд виходить з того, що за змістом частини другої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили.

Преюдиціальність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішення у такій справі правовідносини.

Суб`єктивними межами є те, що у двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Об`єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням суду.

Преюдиціальні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: обставина встановлена судовим рішення; судове рішення набрало законної сили; у справі беруть участь ті самі особи, які брали участь у попередній справі, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Не потребують доказування обставини, встановлені рішенням суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Не має преюдиціального значення оцінка судом конкретних обставин справи, які сторонами не оспорювалися, мотиви судового рішення, правова кваліфікація спірних відносин. Преюдиціальне значення можуть мати ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які, зокрема зазначені у резолютивній частині рішення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2018 року у справі № 917/1345/14 (провадження № 12-144гс18) зазначила, що преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

При цьому, на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі № 662/397/15-ц (провадження № 14-20цс21)).

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 05 березня 2024 року у справі № 914/1399/21 встановлено, що ОСОБА_2 мав достатні правові підстави бути уповноваженим представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Ріел-Естейт груп» на підписання Акта приймання-передачі від 01.04.2020 року.Суд такожзвернув увагу,що на Акті приймання-передачі наявний відтиск оригіналу печатки Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Ріел-Естейт груп», що є достатнім підтвердженням волі сторони Договору. Печатка належить до даних, що дають змогу ідентифікувати юридичну особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин. Позивач не довів фактів протиправності використання печатки відповідачем, а отже відсутні підстави вважати, що така використовувалась проти волі останнього.

За таких обставин, суд приходить до переконання, що вимоги позивача ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості не ґрунтуються на вимогах закону, а тому не підлягають до задоволення, у зв`язку з чим судове рішення від 10.11.2022 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Ріел-Естейт груп» про стягнення коштів слід скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

Керуючись ст.ст.12,81,89,265,423,429 ЦПК України,суд-

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

Скасувати заочне рішення Галицького районного суду м. Львова від 10 листопада 2022 року в цивільній справі № 461/4073/2022 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 ,за участітретьої особина сторонівідповідача Товаристваз обмеженоювідповідальністю «КомпаніяРіел-Естейтгруп» простягнення коштів, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Повний текст рішення виготовлено 10 травня 2024 року.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Мироненко Л.Д.