Постанова

від 17.04.2024 по справі 904/4355/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2024 року м.Дніпро Справа № 904/4355/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від відповідача-3: Млинарич О.Б.

інші учасники не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2023 (суддя Г.В. Манько, повний текст якого підписаний 12.12.2023) у справі № 904/4355/23

за позовом Акціонерного товариства "ПроКредит Банк"

до відповідача-1: ОСОБА_2

відповідача-2: ОСОБА_3

відповідача-3: ОСОБА_4

відповідача-4: ОСОБА_1

третя особа без самостійних позовних вимог на предмет спору товариства з обмеженою відповідальністю: "Завод Укрпромбетон"

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Дніпропетровської області звернулося Акціонерне товариство "ПроКредит Банк" з позовом та просить:

-стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 заборгованості, розрахованої на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України за невиконання грошового зобов`язання встановленого рішенням суду у справі № 2-10071/11 від 05.12.2013, яка за період з 02.08.2018 по 23.02.2022 становить 161 121,19 грн., з яких: 48 464,45 грн. інфляційні втрати; 112 656,74 грн. заборгованість по відсотках за неправомірне користування кредитом;

- стягнути з ОСОБА_2 заборгованість, розраховану на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України за невиконання грошового зобов`язання встановленого рішенням суду у справі № 200/1087/13-ц від 29.09.2014, яка за період з 02.08.2018 по 23.02.2022 становить 161 121,19 грн., з яких: 48 464,45 грн. інфляційні втрати; 112 656,74 грн. заборгованість по відсотках за неправомірне користування кредитом;

- стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 понесені судові витрати за сплату судового збору в розмірі 5227,10 грн.

-Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням рамкової угоди № 362 та Договорами про надання траншу в частині повного та своєчасного повернення кредитних коштів, наявністю договорів поруки за виконання зобов`язань товариства з обмеженою відповідальністю: "Завод Укрпромбетон".

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2023 у справі №904/4355/23 позов задоволено повністю.

Стягнуто солідарно з відповідачів на користь Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" 48464 грн.45 коп. інфляційних втрат; 112656 грн. 74 коп. відсотків річних, судовий збір 2684 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_1 , в якій просить рішення скасувати в частині стягнення відсотків річних в сумі 112656, 74 грн за неправомірне користування кредитом та прийняти нове рішення, яким в відмовити в позові в зазначеній частині.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник посилається на те, що пред`явлення AT «ПроКредит Банк» позовних вимог про стягнення процентів після спливу строку дії кредитного договору за час неправомірного користування кредитом із застосуванням процентної ставки, передбаченої п. 3 п. 2 договорів про надання траншів №12.13862/362 від 27.02.2008, №12.15527/362 від 13.08.2008, №12.15849/362 від 03.09.2008 та №1501.21986/362 від 27.11.2009 (на які зроблено посилання в позовній заяві в обґрунтування предмету позову) в якості плати за користування отриманим кредитом в межах узгодженого договором терміну кредитування (тобто, за період правомірного користування грошовими коштами), є безпідставним.

Приймаючи до уваги, що обов`язок сплачувати проценти на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України за ставками, визначеними п. 3 п. 2 договорів про надання траншів №12.13862/362 від 27.02.2008, №12.15527/362 від 13.08.2008, №12.15849/362 від 03.09.2008 та №1501.21986/362 від 27.11.2009, відсутній у ТОВ «Завод Укрпромбетон», відповідні вимоги не можуть бути пред`явлені і до поручителів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

Сторони відзив на апеляційну скаргу не надали, правом, передбаченим ст.263 ГПК України, не скористалися.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 22.01.2024 здійснено запит матеріалів справи №904/4355/23 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

24.01.2024 матеріали справи № 908/4355/23 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.01.2024 (суддя доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу відповідача-4 залишено без руху з підстав несплати судового збору. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

09.02.2024 на адресу суду від скаржника, на виконання вимог ухвали від 29.01.2024 надійшла заява про усунення недоліків скарги та надано докази сплати судового збору.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2023 у справі № 904/4355/23; розгляд справи призначено у судовому засіданні на 17.04.2024.

У судовому засіданні відповідач-3 надав пояснення стосовно поданої скарги. Інші учасники процесу в судове засідання не з`явились, будь-яких клопотань з цього приводу суду не надали.

У судовому засіданні 17.04.2024 оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача - 3, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2023 у справі №904/4355/23 скасуванню виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод Укрпромбетон" та закритим акціонерним товариством "ПроКредит Банк" підписано рамкову угоду №362 від 27.02.2008 (далі Договір).

Кредитор на підставі Угоди зобов`язується здійснювати кредитування Позичальника у межах лімітів умов кредитування у порядку і на умовах, визначених Угодою та кредитними договорами, а Позичальник зобов`язується належно виконати усі умови, необхідні для отримання кредитів, своєчасно і належно здійснювати погашення грошових зобов`язань, а також належно виконувати усі інші зобов`язання, передбачені Угодою та кредитними договорами (п. 2.1 Договору).

На підставі Угоди встановлюються наступні ліміти умов кредитування Позичальника: Ліміт суми кредитування еквівалент 150 000 доларів США, ліміт строку кредитування 10 календарних місяців, максимальний розмір процентів 40% річних. Максимальний розмір процентів застосовується лише при укладенні кредитних договорів та видачі кредиту. Розмір процентів за правомірне користування конкретним кредитором встановлюється у відповідних Кредитних договорах та не може перевищувати максимальний розмір процентів. Після укладення кредитних договорів та видачі кредитів встановлені ним розміри процентів можуть змінюватися тільки у випадках, що не суперечать законодавству. Якщо валюта кредиту відрізняється від валюти ліміту суми кредитування, то еквівалент кредиту визначається за офіційним курсом НБУ гривні до валюти ліміту суми кредитування та валюти кредиту, діючим на дату видачі кредиту (п. 2.2 Договору).

Якщо кредитними договорами відносини сторін регламентуються інакше ніж угодою, то застосовуються правила, встановлені кредитним договором за умови, що сторони не погодили інше (п. 2.3 Договору).

За користування кредитом Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитору проценти у розмірі та порядку визначених Угодою та Кредитними договорами у межах максимальних розмірів процентів, встановлених Угодою (п. 4.1 Договору).

Проценти обчислюються у валюті кредиту за процентною ставкою, встановленою відповідним Кредитним договором, від суми залишку кредиту за кожен календарний день користування залишком кредиту, виходячи із 360 календарних днів у році, з моменту видачі кредиту до моменту повного погашення кредиту (п. 4.2 Договору).

Погашення грошових зобов`язань здійснюється у строк, порядку, черговості та розмірі, встановлені угодою та кредитними договорами, зарахування коштів на визначений Кредитором рахунок (п. 7.1 Договору).

Грошові зобов`язання вважаються погашеними з моменту зарахування коштів у розмірі цих зобов`язань та у встановленій Угодою черговості на відповідний рахунок Кредитора (п. 7.2 Договору).

Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод Укрпромбетон" та закритим акціонерним товариством "ПроКредит Банк" підписано договір про надання траншу №12.15527/362 від 13.08.2008.

Кредитор на підставі та умовах Рамкової Угоди №362 від 27.02.2008, а також цього Договору зобов`язується надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується належно виконати усі умови, необхідні для його отримання, належно здійснювати погашення грошових зобов`язань та виконання усіх інших зобов`язань, передбачених рамковою угодою та цим Договором (п. 1 Договору).

Умови на яких видається кредит: розмір кредиту 10 000 доларів США, строк користування 36 календарних місяців, від дати видачі кредиту включно. Проценти 16% річних виходячи з 360 календарних днів у році. Цільове призначення кредиту придбання основних засобів. Комісія за видачу кредиту 1,5 % від суми кредиту. Комісія за дострокове погашення кредиту 1,5% від суми, що достроково погашається. Спосіб видачі кредиту зарахування коштів на рахунок Позичальника №260070105700 у Кредитора (п. 2 Договору).

Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод Укрпромбетон" та закритим акціонерним товариством "ПроКредит Банк" підписано договір про надання траншу №12.15849/362 від 03.09.2008 (далі Договір).

Кредитор на підставі та умовах Рамкової Угоди №362 від 27.02.2008, а також цього Договору зобов`язується надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується належно виконати усі умови, необхідні для його отримання, належно здійснювати погашення грошових зобов`язань та виконання усіх інших зобов`язань, передбачених рамковою угодою та цим Договором (п. 1 Договору).

Умови на яких видається кредит: розмір кредиту 15 000 доларів США, строк користування 36 календарних місяців, від дати видачі кредиту включно. Проценти 16% річних виходячи з 360 календарних днів у році. Цільове призначення кредиту придбання основних засобів. Комісія за видачу кредиту 1 % від суми кредиту. Комісія за дострокове погашення кредиту 1,5% від суми, що достроково погашається. Спосіб видачі кредиту зарахування коштів на рахунок Позичальника №260070105700 у Кредитора (п. 2 Договору).

Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод Укрпромбетон" та закритим акціонерним товариством "ПроКредит Банк" підписано договір про надання траншу №1501.21986/362 від 27.11.2009 (далі Договір).

Кредитор на підставі та умовах Рамкової Угоди №362 від 27.02.2008, а також цього Договору зобов`язується надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується належно виконати усі умови, необхідні для його отримання, належно здійснювати погашення грошових зобов`язань та виконання усіх інших зобов`язань, передбачених рамковою угодою та цим Договором (п. 1 Договору).

Умови на яких видається кредит: розмір кредиту 211 716 грн. 70 коп., строк користування 12 місяців, від дати видачі кредиту включно. Проценти 28 % річних виходячи з 360 календарних днів у році. Цільове призначення кредиту рефінансування кредиту, виданого позичальникові відповідно до Договору траншу №12.13862/362 від 27.02.2008. Комісія за видачу кредиту 1 гривня. Комісія за дострокове погашення кредиту 1% від суми, що достроково погашається. Спосіб видачі кредиту зарахування коштів на рахунок Позичальника №260070105700 у Кредитора (п. 2 Договору).

Закрите акціонерне товариство "ПроКредит Банк" звернулося до ОСОБА_2 з вимогою за №2023/01/30-2 від 30.01.2023, якою зазначалось, що 27.02.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод Укрпромбетон" та ЗАТ "ПроКредит Банк" (правонаступником всіх прав та обов`язків якого є AT "Прокредит Банк") було укладено Рамкову угоду № 362, зі змінами та доповненнями. В забезпечення виконання зобов`язань між ОСОБА_2 та AT "ПроКредит Банк" було укладено Договір поруки № 362-ДП2 від 27.02.2008. Вимагалось протягом 5 календарних днів з моменту отримання вимоги, провести повне погашення кредитної заборгованості.

Закрите акціонерне товариство "ПроКредит Банк" звернулося до ОСОБА_3 з вимогою №2023/01/30-1 від 30.01.2023, якою зазначалось, що 27.02.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод Укрпромбетон" та ЗАТ "ПроКредит Банк" (правонаступником всіх прав та обов`язків якого є AT "Прокредит Банк") було укладено Рамкову угоду № 362, зі змінами та доповненнями. В забезпечення виконання зобов`язань між ОСОБА_3 та AT "ПроКредит Банк" було укладено Договір поруки № 362-ДП1 від 27.02.2008. Вимагалось протягом 5 календарних днів з моменту отримання вимоги, провести повне погашення кредитної заборгованості.

Закрите акціонерне товариство "ПроКредит Банк" звернулося до ОСОБА_4 з вимогою №2023/01/30-3 від 30.01.2023, якою зазначалось, що 27.02.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод Укрпромбетон" та ЗАТ "ПроКредит Банк" (правонаступником всіх прав та обов`язків якого є AT "Прокредит Банк") було укладено Рамкову угоду № 362, зі змінами та доповненнями. В забезпечення виконання зобов`язань між ОСОБА_4 та AT "ПроКредит Банк" було укладено Договір поруки № 362-ДП3 від 27.02.2008. Вимагалось протягом 5 календарних днів з моменту отримання вимоги, провести повне погашення кредитної заборгованості.

Закрите акціонерне товариство "ПроКредит Банк" звернулося до ОСОБА_1 з вимогою №2023/01/30-4 від 30.01.2023, якою зазначалось, що 27.02.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод Укрпромбетон" та ЗАТ "ПроКредит Банк" (правонаступником всіх прав та обов`язків якого є AT "Прокредит Банк") було укладено Рамкову угоду № 362, зі змінами та доповненнями. В забезпечення виконання зобов`язань між ОСОБА_1 та AT "ПроКредит Банк" було укладено Договір поруки № 7041-ДП1 від 27.11.2009. Вимагалось протягом 5 календарних днів з моменту отримання вимоги, провести повне погашення кредитної заборгованості.

ОСОБА_3 та закритим акціонерним товариством "ПроКредит Банк" підписано договір поруки №362-ДП1 від 27.02.2008 (далі Договір). Умови договору: Позичальник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Укрпромбетон". Рамкова угода - рамкова угода №362 від 27.02.2008. Зобов`язання Позичальника - усі існуючі та майбутні грошові зобов`язання Позичальника, термін виконання яких настав або настане у майбутньому, що виникають чи будуть виникати протягом усього часу дії Рамкової угоди на підставі діючих чи, які будуть укладені у майбутньому Кредитних договорів (Розділ 1 Договору). На підставі договору поручитель поручається перед кредитором за виконання усіх зобов`язань позивальника у їх повному обсязі як солідарний із позичальником боржник (п. 2.1 Договору). Порука діє з моменту укладення Договору протягом усього часу дії, встановленого Рамковою угодою ліміту строку кредитування та до моменту припинення строку дії Рамкової угоди, належного виконання усіх зобов`язань Позичальника. Припинення окремих Кредитних договорів чи погашення заборгованості Позичальника до моменту припинення строку дії Рамкової угоди, а також непред`явлення Кредитором вимоги про погашення Поручителем заборгованості Позичальника не тягне за собою припинення поруки (п. 4.1 Договору). Договір вступає в силу з моменту його укладення діє протягом усього часу дії, встановленого Рамкового угодою ліміту строку кредитування та до моменту припинення строку дії Рамкової угоди, належного виконання усіх зобов`язань Позичальника за Кредитними договорами та Поручителя за Договором (п. 4.2 Договору). До усіх вимог, що випливають з Договору, встановлюється позовна давність у 5 років, включаючи вимоги, щодо яких законодавством встановлена спеціальна чи обмежена позовна давність (п. 4.5 Договору).

ОСОБА_2 та закритим акціонерним товариством "ПроКредит Банк" підписано договір поруки №362-ДП2 від 27.02.2008 (далі Договір). Умови договору: Позичальник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Укрпромбетон". Рамкова угода - рамкова угода №362 від 27.02.2008. Зобов`язання Позичальника - усі існуючі та майбутні грошові зобов`язання Позичальника, термін виконання яких настав або настане у майбутньому, що виникають чи будуть виникати протягом усього часу дії Рамкової угоди на підставі діючих чи, які будуть укладені у майбутньому Кредитних договорів (Розділ 1 Договору). На підставі договору поручитель поручається перед кредитором за виконання усіх зобов`язань позивальника у їх повному обсязі як солідарний із позичальником боржник (п. 2.1 Договору). Порука діє з моменту укладення Договору протягом усього часу дії, встановленого Рамковою угодою ліміту строку кредитування та до моменту припинення строку дії Рамкової угоди, належного виконання усіх зобов`язань Позичальника. Припинення окремих Кредитних договорів чи погашення заборгованості Позичальника до моменту припинення строку дії Рамкової угоди, а також непред`явлення Кредитором вимоги про погашення Поручителем заборгованості Позичальника не тягне за собою припинення поруки (п. 4.1 Договору). Договір вступає в силу з моменту його укладення діє протягом усього часу дії, встановленого Рамкового угодою ліміту строку кредитування та до моменту припинення строку дії Рамкової угоди, належного виконання усіх зобов`язань Позичальника за Кредитними договорами та Поручителя за Договором (п. 4.2 Договору). До усіх вимог, що випливають з Договору, встановлюється позовна давність у 5 років, включаючи вимоги, щодо яких законодавством встановлена спеціальна чи обмежена позовна давність (п. 4.5 Договору).

ОСОБА_4 та закритим акціонерним товариством "ПроКредит Банк" підписано договір поруки №362-ДП3 від 27.02.2008 (далі Договір). Умови договору: Позичальник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Укрпромбетон". Рамкова угода - рамкова угода №362 від 27.02.2008. Зобов`язання Позичальника - усі існуючі та майбутні грошові зобов`язання Позичальника, термін виконання яких настав або настане у майбутньому, що виникають чи будуть виникати протягом усього часу дії Рамкової угоди на підставі діючих чи, які будуть укладені у майбутньому Кредитних договорів (Розділ 1 Договору). На підставі договору поручитель поручається перед кредитором за виконання усіх зобов`язань позивальника у їх повному обсязі як солідарний із позичальником боржник (п. 2.1 Договору). Порука діє з моменту укладення Договору протягом усього часу дії, встановленого Рамковою угодою ліміту строку кредитування та до моменту припинення строку дії Рамкової угоди, належного виконання усіх зобов`язань Позичальника. Припинення окремих Кредитних договорів чи погашення заборгованості Позичальника до моменту припинення строку дії Рамкової угоди, а також непред`явлення Кредитором вимоги про погашення Поручителем заборгованості Позичальника не тягне за собою припинення поруки (п. 4.1 Договору). Договір вступає в силу з моменту його укладення діє протягом усього часу дії, встановленого Рамкового угодою ліміту строку кредитування та до моменту припинення строку дії Рамкової угоди, належного виконання усіх зобов`язань Позичальника за Кредитними договорами та Поручителя за Договором (п. 4.2 Договору). До усіх вимог, що випливають з Договору, встановлюється позовна давність у 5 років, включаючи вимоги, щодо яких законодавством встановлена спеціальна чи обмежена позовна давність (п. 4.5 Договору).

ОСОБА_1 та закритим акціонерним товариством "ПроКредит Банк" підписано договір поруки №7041-ДП1 від 27.11.2009 (далі Договір). Умови договору: Позичальник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Укрпромбетон". Рамкова угода - рамкова угода №362 від 27.02.2008. Зобов`язання Позичальника - усі існуючі та майбутні грошові зобов`язання Позичальника, термін виконання яких настав або настане у майбутньому, що виникають чи будуть виникати протягом усього часу дії Рамкової угоди на підставі діючих чи, які будуть укладені у майбутньому Кредитних договорів (Розділ 1 Договору). На підставі договору поручитель поручається перед кредитором за виконання усіх зобов`язань позивальника у їх повному обсязі як солідарний із позичальником боржник (п. 2.1 Договору). Порука діє з моменту укладення Договору протягом усього часу дії, встановленого Рамковою угодою ліміту строку кредитування та до моменту, що наступить пізніше: припинення строку дії Рамкової угоди чи належне виконання усіх вимог Кредитора. Припинення окремих Кредитних договорів чи погашення заборгованості Позичальника до моменту припинення строку дії Рамкової угоди, а також непред`явлення Кредитором вимоги про погашення Поручителем заборгованості Позичальника не тягне за собою припинення поруки. Кредитор вправі пред`явити вимогу Поручителю про погашення заборгованості Позичальника протягом 3 років з моменту виникнення існуючої на момент такої вимоги заборгованості Позичальника (п. 4.1 Договору). Договір вступає в силу з моменту його укладення діє протягом усього часу дії, встановленого Рамкового угодою ліміту строку кредитування та до моменту припинення строку дії Рамкової угоди, належного виконання усіх зобов`язань Позичальника за Кредитними договорами та Поручителя за Договором (п. 4.2 Договору). До усіх вимог, що випливають з Договору, встановлюється позовна давність у 5 років, включаючи вимоги, щодо яких законодавством встановлена спеціальна чи обмежена позовна давність (п. 4.5 Договору).

Апеляційним судом Дніпропетровської області 05.12.2013 прийнято рішення у справі №22-ц/774/8673/13.

Вказаним рішенням встановлено, що заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 серпня 2012 року позов ПАТ ПроКредит Банк задоволено та ухвалено стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на користь ПАТ ПроКредит Банк заборгованість в сумі 156194,20 грн., судовий збір в розмірі 1700 грн.. та інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

Прийнято рішення апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Заочне Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 серпня 2012 року скасувати, ухвалити нове рішення. Позов Публічного акціонерного товариства ПроКредит Банк до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Завод Укрпромбетон про стягнення боргу за рамковою угодою та укладання на підставі договорів задовольнити. Стягнути із ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства ПроКредит Банк (ЄДРПОУ 21677333) заборгованість за Рамковою угодою №362 від 27 лютого 2008 року та укладеними відповідно до цієї Рамкової угоди: договору про надання траншу №12.13862/362 від 27 лютого 2008 року, договору про надання траншу №12.15527/362 від 13 серпня 2008 року, договору про надання траншу №12.15849/362 від 09 вересня 2008 року та договору про надання траншу №1501.21986/362 від 27 листопада 2009 року 156194 грн. 20 коп. та судовий збір в сумі 566 грн. 66коп. Стягнути із ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства ПроКредит Банк (ЄДРПОУ 21677333) заборгованість за Рамковою угодою №362 від 27 лютого 2008 року та укладеними відповідно до цієї Рамкової угоди: договору про надання траншу №12.13862/362 від 27 лютого 2008 року, договору про надання траншу №12.15527/362 від 13 серпня 2008 року, договору про надання траншу №12.15849/362 від 09 вересня 2008 року та договору про надання траншу №1501.21986/362 від 27 листопада 2009 року 156194 грн. 20 коп. та судовий збір в сумі 566 грн. 66коп. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства ПроКредит Банк (ЄДРПОУ 21677333) заборгованість за Рамковою угодою №362 від 27 лютого 2008 року та укладеними відповідно до цієї Рамкової угоди: договору про надання траншу №12.13862/362 від 27 лютого 2008 року, договору про надання траншу №12.15527/362 від 13 серпня 2008 року, договору про надання траншу №12.15849/362 від 09 вересня 2008 року та договору про надання траншу №1501.21986/362 від 27 листопада 2009 року 156194 грн. 20 коп. та судовий збір в сумі 566 грн. 66коп.

Апеляційним судом Дніпропетровської області 29.09.2014 прийнято рішення у справі №22-ц/774/6195/14.

Вказаним рішенням встановлено, що Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 лютого 2013 року та додатковим рішенням цього ж суду від 07 липня 2014 року стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість станом на 05.07.2011 року в розмірі 175 694 грн. 20 коп., з яких: за договором про надання траншу № 12 13862/362 від 27.02.2008 - заборгованість за тілом кредиту в розмірі 2 081 грн. 61 коп., відсотки по Графіку погашення в розмірі 32 515 грн. 91 коп., відсотки за фактичне користування кредитними коштами в розмірі 49 463 грн. 62 коп. а всього 84 061 грн. 14 коп.; за договором про надання траншу № 12 15527/362 від 13.08.2008 - заборгованість за тілом кредиту в розмірі 291 грн. 03 коп., відсотки за Графіком погашення в розмірі 3 049 грн. 38 коп., відсотки за фактичне користування кредитними коштами в розмірі 6 533 грн. 80 коп., а всього 9 874 грн. 21 коп.; за договором про надання траншу № 12 15849/362 від 03.09.2008 року - відсотки за Графіком погашення в розмірі 4 842 грн. 13 коп., відсотки за фактичне користування кредитом в розмірі 9 295 грн. 47 коп., а всього 14 137 грн. 60 коп.; за договором про надання траншу № 1501.21986/362 від 27.11.2009 - відсотки за Графіком погашення в розмірі 14 584 грн. 60 коп., відсотки за фактичне користування кредитом в розмірі 53 036 грн. 65 коп., а всього 67 621 грн. 25 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат по справі.

Прийнято рішення апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 лютого 2013 року та додаткове рішення цього ж суду від 07 липня 2014 року в частині стягнутої з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства ПроКредит Банк заборгованості змінити, стягнувши з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства ПроКредит Банк заборгованість станом на 05.07.2011 в розмірі 156 194 грн. 20 коп., з яких - за договором про надання траншу № 12 13862/362 від 27.02.2008 - заборгованість за тілом кредиту в розмірі 2081 грн. 61 коп., відсотки по Графіку погашення в розмірі 32515 грн. 91 коп., відсотки за фактичне користування кредитними коштами в розмірі 49463 грн. 62 коп.; за договором про надання траншу № 12 15527/362 від 13.08.2008 - заборгованість за тілом кредиту в розмірі 291 грн. 03 коп., відсотки за Графіком погашення в розмірі 3049 грн. 38 коп., відсотки за фактичне користування кредитними коштами в розмірі 6533 грн. 80 коп.; за договором про надання траншу № 12 15849/362 від 03.09.2008 - відсотки за Графіком погашення в розмірі 4842 грн. 13 коп., відсотки за фактичне користування кредитом в розмірі 9295 грн. 47 коп.; за договором про надання траншу № 1501.21986/362 від 27.11.2009 - відсотки за фактичне користування кредитом в розмірі 48121 грн. 25 коп.

Згідно зі ст. 18 Цивільного процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Аналогічні положення містяться і у ст.326 ГПК України.

Згідно приписів ст. 382 Кримінального кодексу України умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню - карається штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років. Ті самі дії, вчинені службовою особою, - караються штрафом від семисот п`ятдесяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до п`яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що на час прийняття рішення у справі встановлено, що ТОВ "Завод Укрпромбетон" (третя особа) не виконано зобов`язання перед позивачем за Рамковою угодою № 362 та Договорами про надання траншу.

Відповідачі, відповідно до умов Договорів поруки відповідають за невиконання зобов`язань ТОВ "Завод Укрпромбетон", як солідарні боржники у періоді з 02.08.2018 по 23.02.2022, який визначено позивачем у позовній заяві.

Наявні у справі докази є підставою для задоволення позовних вимог.

Як вбачається з тексту апеляційної скарги, рішення господарського суду оскаржується позивачем лише в частині стягнення відсотків річних в сумі 112656,74 грн за неправомірне користування кредитом.

Відповідно до ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З урахуванням меж апеляційного оскарження, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо солідарне стягнення з відповідачів відсотків річних в сумі 112656, 74 грн за неправомірне користування кредитом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином ( ч. 1 ст. 599 ЦК України ).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ( ст. 610 ЦК України ).

За змістом ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб ( ст. 553 ЦК України ).

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1 ст. 554 ЦК України ).

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 2 ст. 554 ЦК України ).

Беручи до уваги встановлену ст. 204 ЦК України та не спростовану в межах цієї справи в порядку ст. 215 цього Кодексу презумпцію правомірності означених договорів, апеляційний суд вважає їх належною у розумінні ст. ст. 11, 509 ЦК України та ст. ст. 173, 174 ГК України підставою для виникнення та існування обумовлених такими договорами кореспондуючих прав і обов`язків сторін.

Наразі, отримання процентів є належним об`єктом судового захисту у розумінні ст. 5 ГПК України та ст. 15 ЦК України правом Позивача, примушення відповідачів до сплати яких - є належним способом судового захисту у разі наявності порушення такого зобов`язання з боку останнього.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 202 ГК України та ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Скаржник в апеляційній скарзі посилається на Постанову Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 по справі №910/4518/16, в якій при наданні правової оцінки позовним вимогам банківської установи про стягнення процентів за користування кредитом зазначено:

« 95. Регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак якщо позичальник порушує зобов`язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні.

97. На період після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України; натомість настає відповідальність боржника - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України у розмірі, встановленому законом або договором.

101. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що підхід, за якого проценти за «користування кредитом» могли нараховуватися та стягуватися за період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, не тільки не відповідає правовій природі таких процентів, а й призводить до вочевидь несправедливих результатів.

103. Отже, у разі порушення позичальником зобов`язання з повернення кредиту настає відповідальність - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України у розмірі, встановленому законом або договором.

106. При цьому компенсаторний характер процентів, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України, не свідчить про те, що вони є платою боржника за «користування кредитом» (тобто можливістю правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Такі проценти слід розглядати саме як міру відповідальності. На відміну від процентів за «користування кредитом», до процентів річних, передбачених зазначеною статтею, застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

108. Отже, в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Вказаний висновок сформульований в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 (п. 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (п. 6.19). Велика Палата Верховного Суду вважає, що підстав для відступу від цього висновку немає.

116. Тобто твердження скаржників про те, що проценти за «користування кредитом» нараховуються не лише в межах строку кредитування, а й після спливу такого строку, тобто до моменту повного фактичного повернення кредитних коштів, свідчать про помилкове розуміння скаржниками правової природи процентів, які сплачуються позичальником у випадку прострочення грошового зобов`язання. Проценти, які можуть бути нараховані поза межами строку кредитування (чи після вимоги про дострокове погашення кредиту), є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень ст. 625 Цивільного кодексу України.

128. Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»).».

Здійснивши тлумачення умов договору, апеляційний суд зазначає, що позивач не позбавляється права на отримання належних йому процентів за неправомірне користування кредитом, нарахованих за підвищеною ставкою, виходячи з п. 4.4 Рамкової угоди, якою сторони прямо передбачили, що у випадку прострочення погашення кредиту, Позичальник сплачує проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі, що дорівнює визначеним відповідними Кредитними договорами процентам за користування даним кредитом за кожен календарний день прострочення, які обчислюються за методом «факт/360» від суми залишку кредиту, строк погашення якого настав, з моменту виникнення заборгованості до дати повного її погашення, включно.

Отже, AT «ПроКредит Банк» набув право вимагати стягнення заборгованості з відсотків за неправомірне користування кредитом за період з 02.08.2018 по 23.02.2022 в розмірі 112 656,74 гривень.

З цих підстав відхиляються доводи апелянта, що є безпідставним нарахування відсотків, із застосуванням процентної ставки, передбаченої п. 3 п. 2 договорів про надання траншів №12.13862/362 від 27.02.2008, №12.15527/362 від 13.08.2008, №12.15849/362 від 03.09.2008 та №1501.21986/362 від 27.11.2009 та що позивач не набув права на стягнення таких відсотків на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України за ставками, визначеними п. 3 п. 2 договорів, з відповідачів, оскільки, як він помилково вважає, такого обов`язку не було у третьої особи.

При цьому, колегія суддів виходить за межі вимог апеляційної скарги, в зв`язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального права.

За змістом частини 4 статті 269 ГПК Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Так, Господарським судом стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" 48464 грн.45 коп. інфляційні втрати; 112656 грн. 74 коп. відсотки річні, судовий збір 2684 грн.

Проте, в даному випадку солідарне стягнення неможливе, оскільки між Позивачем з кожним із поручителів укладено окремий договір поруки щодо певного зобов`язання, поручителі (Відповідачі 1-4) не несуть в такому разі між собою солідарну відповідальність, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку, а також відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Статтею 554 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

При цьому, під особами, які спільно дали поруку в розумінні ч. 3 ст. 554 ЦК України маються на увазі співпоручителі за одним договором поруки.

Законом не заборонено укладання кількох договорів поруки щодо певного зобов`язання, але в таких випадках ч. 3 ст. 554 ЦК України не може бути застосована. Поручителі не несуть в такому разі солідарну відповідальність, оскільки відсутні підстави вважати, що існує спільна порука в розумінні цієї норми.

У постанові Верховного Суду України від 21 травня 2012 року за результатами розгляду справи № 6-68цс11 закріплена правова позиція, відповідно до якої потрібно враховувати, що ч. 3 ст. 554 ЦК надає можливість встановлювати поруку стосовно виконання одного й того ж зобов`язання з боку декількох осіб (співпоручителів) шляхом укладення між кредитором і кількома поручителями одночасно одного спільного договору поруки і закріплює як солідарну відповідальність поручителів з боржником перед кредитором, так і солідарну відповідальність поручителів між собою, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 541 ЦК солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання. Зважаючи на те, що норми закону, якими врегульована порука, не містять положень щодо солідарної відповідальності поручителів за різними договорами, якщо договорами поруки не передбачено іншого, у разі укладення ними кількох договорів поруки на виконання одного й того ж зобов`язання між ними не виникає солідарної відповідальності між собою.

За таких обставин кредитор, керуючись ст. 543 ЦК України, має право на свій розсуд пред`явити вимогу до боржника і кожного з поручителів разом чи окремо, в повному обсязі чи частково, але поручитель, що виконав зобов`язання, не вправі пред`являти вимогу до іншого поручителя на предмет розподілу відповідальності перед кредитором.

Тобто, Верховним Судом зазначена пряма можливість звернення Позивача до поручителів з вимогою про стягнення заборгованості за основним зобов`язанням за різними договорами поруки, укладеними для забезпечення одного зобов`язання як до всіх одразу, так і до кожного з поручителів окремо.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 17 грудня 2014 року за справою № 6-185цс14, а також у постанові від 24.06.2015, згідно з якою норми закону, якими врегульована порука, не містять положень щодо солідарної відповідальності поручителів за різними договорами, якщо договорами поруки не передбачено іншого. Суд урахував той факт, що якщо ні нормами закону, ні умовами договорів поруки не встановлена солідарна відповідальність поручителів, то підстави для солідарного стягнення з поручителів кредитної заборгованості згідно з вимогами ч. 3 ст. 554 ЦК України відсутні.

Жоден із Договорів поруки в даній справі не передбачає солідарної відповідальності поручителів між собою.

Висновки господарського суду про наявність підстав для задоволення позову в межах заявлених позовних вимог, а саме стягнення солідарно з поручителів суми відсотків річних за Рамковою угодою не узгоджуються з вимогами статті 554 ЦК України та умовами договорів поруки, а також з вимогами самої позовної заяви, оскільки позивач вимог щодо солідарного стягнення заборгованості з відповідачів не заявляв.

Норми закону, якими регулюються правовідносини поруки, не містять положень щодо солідарної відповідальності поручителів за різними договорами, якщо договорами поруки не передбачено іншого.

У справі, яка переглядається, встановлено, що кожен з поручителів окремо поручився відповідати перед кредитором разом з позичальником, як солідарний боржник.

Ураховуючи викладене, а також те, що ні нормами закону, ні умовами договорів поруки не встановлено солідарної відповідальності поручителів, підстави для солідарного стягнення з поручителів відсотків річних згідно з вимогами частини третьої статті 554 ЦК України відсутні, з кожного відповідача підлягає сума стягнення відсотків річних у розмірі 112 656,74 грн.

З урахуванням наведеного, у зв`язку з порушенням норм матеріального права судове рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Правова позиція про можливість зменшення розміру процентів річних викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, де вказано, що з огляду на компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві суд за певних умов з урахуванням конкретних обставин справи може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.

Так, з матеріалів справи вбачається, що заборгованість за Рамковою угодою №362 від 27 лютого 2008 року та укладеними відповідно до цієї Рамкової угоди: договору про надання траншу №12.13862/362 від 27 лютого 2008 року, договору про надання траншу 12.15527/362 від 13 серпня 2008 року, договору про надання траншу №12.15849/362 від 09 вересня 2008 року та договору про надання траншу №1501.21986/362 від 27 листопада 2009 року становить 156 194 грн. 20 коп.

Щодо суми заборгованості в межах цієї справи, розрахованої позивачем на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України у розмірі 161 121,19 грн., з яких: 48 464,45 грн. інфляційні втрати; 112 656,74 грн. заборгованість по відсотках за неправомірне користування кредитом, то вона перевищує суму основної заборгованості.

З огляду на неспівмірність заявлених до стягнення сум інфляційних втрат і процентів річних порівняно із сумою заборгованості, враховуючи, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання, апеляційний суд вважає справедливим зменшити розмір стягнення відсотків річних до 3%, передбачених законом (ст.625 ЦК) та стягнути з кожного з відповідачів на користь Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" 19012 грн. 90 коп. відсотків річних.

Згідно з ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У даному випадку пропорція задоволення вимог становить: 41,88% - на користь позивача, 58,12% - на користь відповідачів.

Суд звертає увагу Скаржника, що при повному або частковому задоволенні позову майнового характеру до кількох відповідачів судові витрати, сплачені позивачем, відшкодовуються ними пропорційно до розміру задоволених позовних вимог до кожного з відповідачів.

Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено. Аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 24.01.2018 у справі № 907/425/16, постановах Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 17.05.2023 у справі № 522/5582/16-ц, від 17.08.2022 у справі № 745/342/19, від 24.03.2021 у справі № 462/2077/17.

Беручи до уваги те, що позов задоволено частково, витрати зі сплати судового збору слід стягнути з відповідачів на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 281,02 грн. з кожного.

Витрати апелянта за подачу апеляційної скарги, з урахуванням залишення її без задоволення, покладаються на ОСОБА_1 та відшкодуванню не підлягають.

Відповідно до п.п. 1, 3, 4 до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є не з`ясування обставин, що мають значення справи, невідповідність висновків, що викладені у рішенні, фактичним обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За наведених вище обставин, які були встановлені у ході апеляційного провадження у даній справі, колегія суддів апеляційного господарського суду, доходить висновку, що доводи апеляційної скарги не мають значення для справи, проаналізувавши застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, суд констатує наявність порушення норм матеріального права при ухваленні рішення, що є підставою для його скасування.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2023 у справі №904/4355/23 слід скасувати з прийняттям нового у справі.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 277, 282-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2023 у справі №904/4355/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2023 у справі №904/4355/23 скасувати.

Прийняти у справі нове рішення, яким позов Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" до відповідача-1: ОСОБА_2 відповідача-2: ОСОБА_3 , відповідача-3: ОСОБА_4 , відповідача-4: ОСОБА_1 , третя особа без самостійних позовних вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Укрпромбетон" про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (03115, м. Київ, пр-т Перемоги, 107А, ідентифікаційний код 21677333) 48464 грн.45 коп. інфляційних втрат; 19012 грн. 90 коп. відсотків річних, судовий збір 281,02 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (03115, м. Київ, пр-т Перемоги, 107А, ідентифікаційний код 21677333) 48464 грн.45 коп. інфляційних втрат; 19012 грн. 90 коп. відсотків річних, судовий збір 281,02 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (03115, м. Київ, пр-т Перемоги, 107А, ідентифікаційний код 21677333) 48464 грн.45 коп. інфляційних втрат; 19012 грн. 90 коп. відсотків річних, судовий збір 281,02 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (03115, м. Київ, пр-т Перемоги, 107А, ідентифікаційний код 21677333) 48464 грн.45 коп. інфляційних втрат; 19012 грн. 90 коп. відсотків річних, судовий збір 281,02 грн.

Видачу відповідних наказів, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати ОСОБА_1 за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду лише у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддями Івановим О.Г., Верхогляд Т.А. 26.04.2024, суддею Парусніковим Ю.Б. 13.05.2024.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

СуддяТ.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков