Рішення

від 08.05.2024 по справі 904/5105/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.2024м. ДніпроСправа № 904/5105/23

за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Мегамет", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про витребування майна та стягнення 813 509,23 грн., -

Суддя Бажанова Ю.А.

Секретар судового засідання Григорчук М.І.

Представники:

від позивача: Провоторов Ю.В. довіреність №7833-К-Н-О, адвокат

від відповідача: Бондаренко О.В. довіреність від 10.11.2023 №15, адвокат

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Мегамет", у якій просить суд:

- витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Мегамет" на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" транспортний засіб: марка - Gelly CE 2, серійний номер - LВ37624SОЕL45343, рік виробництва - 2014, реєстраційний номер - НОМЕР_1 ;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Мегамет" на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" заборгованість за лізинговими платежами у розмірі 162 188,17 грн. несплачене відшкодування частини вартості предмету лізингу, за фактичний строк користування, 91 610,02 грн. - заборгованість за винагородою за користування предметом лізингу, 10 698,54 грн. - винагорода за проведення моніторингу предмету лізингу, 524 568,82 грн. - заборгованість з пені, 24 443,68 грн. - заборгованість за страховою винагородою, а разом 813 509,23 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням умов договору в частині відшкодування вартості майна, у зв`язку з чим у останнього утворилась заборгованість зі сплати такої винагороди.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 24.10.2023.

13.10.2023 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Мегамет" до господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи і продовження строку для підготовки відзиву.

23.10.2023 від Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" надійшла заява в якій просить суд провести підготовче засідання по справі без участі представника позивача.

У судове засідання, яке відбулося 24.10.2023 представники сторін не з`явився.

26.10.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Мегамет" до господарського суду надійшов відзив на позовну заяву в якому просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

В своєму відзиві звертає увагу суду, що 11.04.2022 жодних платежів відповідач на користь позивача не здійснював. Також зазначає, що відповідач знав про існування заборгованості за договором ще 15.02.2019 (повідомлення вих. №КR00Ф-02660098 від 18.03.2019) проте, з позовом звернувся лише 21.09.2023.

Також звертає увагу суду, що договір не містить умови про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені) за порушення зобов`язання та її розміру, а також умови про компенсанцію відповідачем на користь позивача страхової винагороди.

Зазначає, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови та Правила були доведені до відома відповідача і що саме з ними погодився останній в момент підписання договору. Позивач міг додати до позовної заяви Умови та Правила у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі та найвигідніші для задоволення позову.

Звертає увагу суду на те, що нарахована позивачем загальна сума до стягнення є не співмірною до розміру заборгованості за основним зобов`язанням та вартістю предмету лізингу.

Також нарахована банком пеня у розмірі 524 568,82 грн у два з половиною рази перевищує основну суму боргу 162 188,17 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2023 відкладено підготовче провадження у справі на 21.11.2023.

21.11.2023 від Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" надійшла заява в якій просить суд провести підготовче засідання по справі без участі представника позивача.

У судове засідання 21.11.2023 з`явився представник відповідача, представник позивача не з`явився.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2023 закрито підготовче провадження та призначено розгляд по суті в засіданні на 20.12.2023 о 11:40год.

13.10.2023 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Мегамет" до господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи і продовження строку для підготовки відзиву.

27.11.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Мегамет" до господарського суду надійшло повідомлення про наявність електронного кабінету.

19.12.2023 від представника Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до господарського суду надійшла заява про проведення судового засідання без участі представника.

20.12.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Мегамет" до господарського суду надійшло повідомлення про наявність електронного кабінету.

У судове засідання 20.12.2023 з`явився представник відповідача, представник позивача не з`явився.

У судовому засіданні, яке відбулося 20.12.2023, господарським судом оголошено перерву до 17.01.2024.

15.01.2024 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Мегамет" до господарського суду надійшли пояснення в яких повідомляє суд про те, що автомобіль отримав сильні механічні пошкодження в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 28.02.2018 приблизно о 13:20 год. на Об`їзній дорозі з боку мкрн. 5-й Зарічний в напрямку пос. Кресівський-2 в Покровському районі м. Кривого Рогу. В наслідок ДТП, автомобіль відновлювальному ремонту не підлягав, а у разі його здійснення, вартість такого ремонту перевищувала б нормальну ринкову вартість подібного класу автомобілів, тому автомобіль був утилізований, документи, що підтверджують його утилізацію не збереглися. Директором ТОВ "Промислова група "Мегамет" Дзюбай Андрієм Анатолійовичем, який безпосередньо керував автомобілем в момент ДТП, з метою підтвердження зазначеної обставини, було подано клопотання до Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.12.2023 про ознайомлення з матеріалами справи про адміністративне правопорушення №212/1927/18 про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП в наслідок ДТП. Після вивчення матеріалів зазначеної справи про адміністративне правопорушення, було відібрано документи, що підтверджують зазначену вище обставину, а саме: Протокол про адміністративне правопорушення серія БД № 114699; Рапорт слідчого СВ Криворізького відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Р.О. Шматко від 21.03.2018; Протокол огляду місця ДТП від 28.02.2018; Схема ДТП; Фотознімки з місця ДТП.

16.01.2024 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Мегамет" господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 17.01.2024 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився.

У судовому засіданні, яке відбулося 17.01.2024, господарським судом оголошено перерву до 31.01.2024.

31.01.2024 від Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до господарського суду надійшло клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження у якому просить суд повернутись до стадії підготовчого провадження у справі 904/5105/23 та надати можливість ознайомлення з матеріалами справи.

В обґрунтування вказаного клопотання зазначає, що представнику Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" стало відомо, що представником відповідача надані додаткові пояснення по справі №904/5105/23, в яких відповідач зазначає доводи ти підстави відмови у задоволені позовних вимог, представником Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" не було отримано ніяких письмових пояснень від відповідача, у зв`язку з чим не було надано обґрунтованих заперечень зі сторони позивача, які Банк має намір подати після ознайомлення з письмовими поясненнями відповідача.

У судовому засіданні, яке відбулося 31.01.2024 представник позивача підтримав клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження та зазначив, що про пошкодження автомобілю відповідач повідомив лише під час розгляду справи по суті, томі у позивача виникла необхідність надання додаткових пояснень та доказів, просив призначити підготовче засідання через три тижні.

Представник відповідача залишив розгляд клопотання позивача на розсуд суду.

31.01.2024 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Мегамет" до господарського суду надійшло клопотання про долучення доказів.

У судове засідання 31.01.2024 з`явився представник позивача, відповідача.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2024 постановлено повернутися до стадії підготовчого провадження у справі № 904/5105/23; призначено підготовче засідання у справі на 28.02.2024.

05.02.2024 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Мегамет" до господарського суду надійшло клопотання про витребування доказів в якому просить суд постановити ухвалу, якою витребувати від Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" оригінал та належним чином посвідчену копію (до матеріалів справи) договору про відкриття відповідачу транзитного рахунку та оригінал та належним чином посвідчену копію (до матеріалів справи) виписки з транзитного рахунку відповідача за період з 01.01.2016 по 01.02.2024.

28.02.2024 від представника позивача до господарського суд надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з зайнятістю представника в іншому судовому засіданні

Також повідомляє суд, що має намір уточнити позовні вимоги, у зв`язку з чим є необхідним відкладення підготовчого судового засідання.

У судове засідання, яке відбулося 28.02.2024 представники позивача не з`явився.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2024 відкладено підготовче провадження у справі на 12.03.2024.

У судовому засіданні, яке відбулося 12.03.2024, господарським судом оголошено перерву до 26.03.2024.

У судовому засіданні, яке відбулося 26.03.2024, господарським судом оголошено перерву до 09.04.2024.

08.04.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Мегамет" через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення.

У судове засідання, яке відбулося 09.04.2024 з`явився представник позивача та відповідача.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду в засіданні на 23.04.2024.

У судовому засіданні від 23.04.2024 оголошено перерву до 08.05.2024.

Під час розгляду справи по суті представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх в повному обсязі., представник відповідача проти позову заперечував, просив застосувати позовну давність, в задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні 08.05.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

ВСТАНОВИВ:

30.11.2015 Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Мегамет" (лізингоодержувач) було підписано заяву про приєднання до умов та правил надання фінансового лізингу №КR00А-02660098, відповідно до якої лізингоодержувач, керуючись ст. 634 Цивільного кодексу України, дає свою згоду на приєднання до Умов та правил надання банківських послуг на умовах, визначених Умовами та правилами надання банківських послуг, що розміщені на офіційному веб-сайті банку www.privatbank.ua. Ця заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами складає договір фінансового лізингу (далі - договір).

Пунктом 1.1.1 заяви-договору передбачено, що за цим договором позивач (лізингодавець) передає відповідачу (лізингоодержувачу) в лізинг автомобіль згідно специфікації (предмет лізингу), викладеної в додатку № 1.

Згідно з п. 1.1.2 заяви-договору строк лізингу: 60 місяців з моменту підписання додатку № 2 (графік лізингових платежів).

Відповідно до п. 1.1.3 заяви-договору визначено щомісячні платежі, які підлягають сплаті згідно графіку та включають в себе:

- платіж по відшкодуванню частини вартості предмету лізингу у розмірі згідно додатку № 2 (графік лізингових платежів);

- винагорода за користування предметом лізингу в розмірі згідно додатку № 2, якщо інше не зазначено в Умовах та правилах надання банківських послуг;

- винагорода за проведення щомісячного моніторингу предмету лізингу в розмірі згідно додатку № 2, якщо інше не зазначено в Умовах та правилах надання банківських послуг.

Пунктом 1.1.4 заяви-договору передбачено період сплати: з 16 по 20 число кожного місяця.

Відповідно до п. 1.1.6 заяви-договору визначено інші платежі:

- щорічний платіж по відшкодуванню витрат лізингодавця (позивача), пов`язаних зі страхуванням за цим договором згідно додатку № 2 (графік лізингових платежів);

- винагорода за проведення додаткового моніторингу в строки та розмірі, зазначеними в ст. 2.8.4.13.8 договору;

- винагорода за проведення моніторингу для отримання інформації про наявність або відсутність заборгованості щодо предмету лізингу при внесенні останнього платежу в строки та розмірі, зазначеними в ст. 2.8.4.6.2.21 договору на день внесення платежу;

- платежі по відшкодуванню позивачу витрат, передбачених ст. 2.8.4.6.2.4 договору, які сплачуються в період сплати місяця, який слідує за місяцем, в якому позивач здійснив витрати.

Згідно з п. 1.1.7 заяви-договору після прийняття позивачем позитивного рішення про надання фінансового лізингу відповідач вносить аванс у розмірі 9800,00 грн. на транзитний рахунок, вказаний в п. 1.1.5 заяви-договору.

Пунктом 1.3 заяви-договору передбачено, що щомісяця в період сплати відповідач сплачує щомісячний платіж в розмірі 8071,25грн та відшкодовує позивачу всі витрати позивача, що пов`язані з виконанням договору, та які виникли у позивача протягом місяця, який передує поточний місяць.

Додатком № 1 до договору фінансового лізингу №КR00А-02660098 від 30.11.2015 є специфікація та акт приймання-передачі предмету лізингу, який підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками. Дата приймання-передачі предмету лізингу 16.12.2015.

Додатком № 2 до договору фінансового лізингу №КR00А-02660098 від 30.11.2015 сторони визначили графік сплати лізингових платежів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. При цьому, як визначено відповідною нормою, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Отже, підписавши заяву про приєднання до умов та правил надання фінансового лізингу №КR00А-02660098 від 30.11.2015, відповідач приєднався і зобов`язався виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг (фінансовий лізинг), що фактично складають договір фінансового лізингу в цілому.

Таким чином, укладений між позивачем та відповідачем договір є підставою для виникнення у них господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань в силу статей 173, 174, частини 1 статті 175 Господарського кодексу України.

Позивачем долучено до матеріалів справи Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, п. 2.8.4 "Фінансовий лізинг", що діяли станом на дату підписання заяви відповідачем.

Відповідно до п. 2.8.4.2.1 Умов та правил надання банківських послуг (розділ 2.8.4 "Фінансовий лізинг") (далі - Умов) лізингодавець на умовах фінансового лізингу передає у платне володіння та користування предмет лізингу, найменування, марка, модель, комплектація, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого на момент укладення договору наведені в п. 1.1.1 заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, додатку № 1 "Специфікація", а лізингоодержувач зобов`язується прийняти предмет лізингу та сплачувати щомісячні платежі та платежі по відшкодуванню витрат лізингодавця, пов`язаних з виконанням договору, на умовах цього договору. По закінченню строку лізингу, до лізингоодержувача переходить право власності на предмет лізингу згідно умов цього договору (за виключенням випадків, передбачених договором та/або законодавством).

Згідно з п. 2.8.4.2.2 Умов строк користування лізингоодержувачем предметом лізингу (далі - строк лізингу) зазначений в заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг і складається з періодів (місяців) лізингу зазначених в додатку № 2 "Графік сплати лізингових платежів" до договору (далі "графік") та починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі предмета лізингу, але, в будь-якому випадку, не може бути менше одного року.

Пунктом 2.8.4.3.2 Умов передбачено, що приймання лізингоодержувачем предмета лізингу в лізинг оформлюється шляхом складання акту. Підписання лізингоодержувачем акту підтверджує в т.ч. належну якість, комплектність, справність предмета лізингу і відповідність предмета лізингу вимогам лізингоодержувача та умовам договору. З моменту підписання сторонами акту, до лізингоодержувача переходять усі ризики, пов`язані з користуванням та володінням предметом лізингу (в тому числі ризики, пов`язані з відшкодуванням збитків та шкоди, завданої третім особам внаслідок користування Предметом лізингу). З моменту підписання акту, лізингоодержувач несе повну цивільну відповідальність перед третіми особами за його використання, відшкодовує у повному обсязі шкоду третім особам, заподіяну внаслідок експлуатації предмета лізингу. Ризик невідповідності предмета лізингу цілям використання цього предмета лізингу несе лізингоодержувач.

Відповідно до п. 2.8.4.3.4 Умов використовування лізингоодержувачем предмета лізингу здійснюється за його призначенням та згідно умов даного договору.

Згідно з п. 2.8.4.4.1 Умов нарахування винагороди за користування предметом лізингу здійснюється на дату сплати відсотків, при цьому відсотки розраховуються на залишок невідшкодованої частини вартості предмету лізингу за фактичну кількість днів користування предметом лізингу, виходячи з 360 днів у році. Дата погашення в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Розрахунок відсотків за користування предметом лізингу здійснюється щодня з дати підписання графіку лізингових платежів (додаток № 2) до наміченого терміну сплати відсотків та / або за період, який починається з попередньої дати сплати відсотків і закінчується поточною датою сплати відсотків. Розрахунок відсотків проводиться до повного повернення вартості предмету лізингу на суму непогашеної частини вартості предмету лізингу.

Пунктом 2.8.4.4.2 Умов передбачено, що усі платежі за договором лізингоодержувач зобов`язаний здійснювати в національній валюті України (гривнях) відповідно до графіку та умов цього договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця. Лізингові платежі включають: платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості предмета лізингу; винагороду (комісію) лізингодавцю за надання предмету лізингу та за користування предметом лізингу, (далі - винагороди); винагороду за проведення щомісячного моніторингу предмету лізингу; платежі по відшкодуванню витрат адміністративних штрафів, пов`язаних з порушеннями лізингоодержувача, платежі по відшкодування витрат, пов`язаних зі страхуванням предмету лізингу, платежі по відшкодуванню інших витрат лізингодавця, що пов`язані з виконанням цього договору (в т.ч не зазначені в договорі , але що можуть виникнути у лізингодавця при виконанні договору).

Відповідно до п. 2.8.4.4.3 Умов авансовий лізинговий платіж (включає в собі платіж по відшкодуванню лізингодавцю витрат вартості та встановлення пристрою GPS, витрат лізингодавця по оплаті пенсійного збору, відшкодуванню витрат при реєстрації та страхуванні предмету лізингу, витрат зі страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів) лізингоодержувач зобов`язаний сплатити протягом трьох банківських днів з моменту надання рахунку лізингодавцем. Лізингоодержувач має право здійснювати авансовий лізинговий платіж тільки на підставі наданного лізингодавцем рахунку.

Згідно з п. 2.8.4.4.4 Умов погашення заборгованості здійснюється шляхом сплати щомісячних платежів, відповідно до ст. 1.1.4 заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, графіку та умов цього договору, лізингоодержувач сплачує у період сплати, починаючи з, наступного календарного місяця за календарним місяцем, в якому був підписаний акт. Якщо строк сплати будь-якого щомісячного платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, то лізингоодержувач зобов`язаний сплатити такий платіж не пізніше останнього робочого дня, який передує такому вихідному (святковому та ін.) дню.

Пунктом 2.8.4.4.5 Умов передбачено, що для погашення заборгованості, лізингодавець відкриває лізингоодержувачу транзитний рахунок. Лізингоодержувач здійснює погашення заборгованості шляхом внесення коштів на транзитний рахунок, з якого відповідні кошти списуються на користь лізингоодержувача.

Відповідно до пунктів 2.8.4.6.1.1 та 2.8.4.6.1.5 Умов лізингодавець зобов`язався: надати лізингоодержувачу предмет лізингу протягом 30 днів з моменту підписання сторонами цього договору, але не раніше виконання зобов`язань за п. 2.8.4.5.1; в разі дострокового розірвання цього договору прийняти предмет лізингу.

Згідно з пунктами 2.8.4.6.2.1, 2.8.4.6.2.2 та 2.8.4.6.2.5 Умов лізингоодержувач зобов`язався: сплатити лізингодавцю платежі по відшкодуванню вартості предмету лізингу відповідно до графіку та статті 1.1.3, 1.1.4 заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг; сплатити лізингодавцю винагороди за надання та користування предметом лізингу відповідно до графіку та статті 1.1.3 ,1.1.4., 1.1.6 заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг; оплатити лізингодавцю винагороду за здійснення щомісячного моніторингу предмета лізингу згідно графіку і статті 1.1.3. 1.1.4 заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг.

Пунктом 2.8.4.8.2.1 Умов передбачено, що у разі настання події дефолту лізингодавець надає лізингоодержувачу письмове повідомлення про настання події дефолту та повернення предмета лізингу. У Повідомленні про дефолт, окрім зазначеної інформації, лізингодавець ставить вимогу про повернення забогованності за фактичний строк користування предметом лізингу та виконання в повному обсязі усіх інших грошових зобов`язань за цим договором. Повернення предмета лізинга здійснюється за адресою, вказаною у повідомленні про дефолт.

Пунктом 2.8.4.8.2.2 Умов передбачено, що лізингоодержувач зобов`язаний усунути подію дефолту негайно або - незалежно від наявності повідомлення про дефолт, за вимогою лізингодавця негайно повернути предмет лізингу лізингодавцю по акту прийому-передачі, який підписується сторонами. Повернення предмету лізингу в користування лізингоодержувачу здійснюється лізингодавцем за умови виконання лізингоодержувачем або третьою особою усіх платежів за цим договором, усунення усіх порушень, та сплати лізингодавцю всіх витрат, пов`язаних з доставкою, зберіганням та утриманням предмета лізингу, сплати винагороди, визначеної в статті 2.8.4.9.9. цього договору.

Відповідно до пункту 2.8.4.8.2.3 Умов, якщо предмет лізингу не був доставленний лізингодавцю в порядку визначеному статтею 2.8.4.8.2.2. цього договору лізингодавець самостіно здійснює доставку предмета лізингу за адресою розташування свого структурного підрозділу. витрати, пов`язані з доставкою предмета лізингу покладаються на лізингоодержувача. лізингоодержувач зобов`язаний з`явитись до лізингодавця для підписання акту прийому-передачі та сплати забогованності за цим договором. Зобов`язання лізингоодержувача за даною статею вважаются виконаними в момент підписання лізингодавцем з покупцем/лізингоодержувачем договору купівлі-продажу /лізингу предмета лізингу.

Пунктом 2.8.4.8.2.4 Умов передбачено, що якщо протягом 10 календарних днів з моменту отримання повідомлення про дефолт, лізингоодержувач не усунув подію дефолту, лізингоодержувач зобов`язаний негайно повернути в повному обсязі заборгованність за цим договором та повернути предмет лізингу, а лізингодавець має право згідно ст. 651 Цивільного кодексу України здійснити одностороннє розірвання договору з надсиланням лізингоодержувачу відповідного повідомлення. Договір вважається розірваним у дату, зазначену в повідомленні. Одностороннє розірвання договору не звільняє лізингоодержувача від відповідальності за порушення зобов`язань за цим договором.

Пунктом 2.8.4.9.2 Умов передбачено, що у разі порушення лізингоодержувачем зобов`язань, передбачених пунктами 2.8.4.6.2.1 і 2.8.4.6.2.2 договору, щодо сплати винагород та відшкодувань вартості предмета лізингу, у тому числі зобов`язань, передбачених пунктами 2.8.4.9.4., 2.8.4.9.5., 2.8.4.9.12., лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 (однієї) гривні за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 2.8.4.9.3 Умов у випадку порушення лізингоодержувачем зобов`язань, передбачених пунктами 2.8.4.6.2.3 - 2.8.4.6.2.5 цього договору, лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 (однієї) гривні за кожен день прострочки.

Згідно з п. 2.8.4.9.13 Умов нарахування неустойки за цим договором здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано відповідною стороною. Сплата неустойки проводиться в гривнях.

Пунктом 2.8.4.9.14 Умов передбачено, що строки позовної давності за вимогами про стягнення винагород та платежів по відшкодуванню витрат лізингодавця, пов`язаних з виконанням цього договору встановлюються у Додаткових положеннях Умов та правил.

Відповідно до п. 2.8.4.12.1 Умов цей договір набуває чинності з моменту підписання обома сторонами заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг та діє до повного виконання сторонами зобов`язань за договором.

Згідно з п. 2.8.4.12.3 Умов припинення дії договору здійснюється відповідно до положень цього договору та діючого законодавства України.

У зв`язку з порушенням умов договору 18.03.2019 за № КR00А-02660098 відповідачу було надіслано повідомлення про настання події дефолту за договором фінансового лізингу № КR00А-02660098 згідно якого вимагало в десятиденний строк з дні одержання цієї вимоги сплатити заборгованість та повернути предмет лізингу.

Як зазначає, позивач транспортний засіб не було повернуто лізингодавцю.

Позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо сплати лізингових платежів, у зв`язку з чим він звернувся просить стягнути з відповідача заборгованість за лізинговими платежами у розмірі 162 188,17 грн. несплачене відшкодування частини вартості предмету лізингу, за фактичний строк користування, 91 610,02 грн. - заборгованість за винагородою за користування предметом лізингу, 10 698,54 грн. - винагорода за проведення моніторингу предмету лізингу, 524 568,82 грн. - заборгованість з пені, 24 443,68 грн. - заборгованість за страховою винагородою, а разом 813 509,23 грн та витребувати транспортний засіб: марка - Gelly CE 2, серійний номер - LВ37624SОЕL45343, рік виробництва - 2014, реєстраційний номер - НОМЕР_1 .

Відповідач, в свою чергу, заперечуючи проти задоволення позову зазначає, що: матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці умови та правила були доведені до відома відповідача і що саме з ними погодився останній в момент підписання договору. Позивач міг додати до позовної заяви умови та правила у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі та найвигідніші для задоволення позову. Також вважає, що нарахована позивачем загальна сума до стягнення є не співмірною до розміру заборгованості за основним зобов`язанням та вартістю предмету лізингу а пеня у розмірі 524 568,82 грн у два з половиною рази перевищує основну суму боргу 162 188,17 грн.

Предметом спору є витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Мегамет" на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" транспортний засіб: марка - Gelly CE 2, серійний номер - LВ37624SОЕL45343, рік виробництва - 2014, реєстраційний номер - НОМЕР_1 та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Мегамет" на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" заборгованість за лізинговими платежами у розмірі 162 188,17 грн. несплачене відшкодування частини вартості предмету лізингу, за фактичний строк користування, 91 610,02 грн. - заборгованість за винагородою за користування предметом лізингу, 10 698,54 грн. - винагорода за проведення моніторингу предмету лізингу, 524 568,82 грн. - заборгованість з пені, 24 443,68 грн. - заборгованість за страховою винагородою, а разом 813 509,23 грн .

Предметом доказування у даній справі є обставини підписання заяви про приєднання до умов та правил надання фінансового лізингу №КR00А-02660098 від 30.11.2015, погоджений ліміт лізингу, строк користування лізингом, графік погашення лізингу, наявність прострочень, погодженого лізингу.

Відповідно до статті 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів - фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо. Об`єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні фонди, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг. Правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Згідно з статті 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Статтею 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до статті 6 Закону України "Про фінансовий лізинг" договір лізингу має бути укладений у письмовій формі. Істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами у заяві про приєднання до умов та правил надання фінансового лізингу №КR00А-02660098 від 30.11.2015 погоджено істотні умови договору фінансового лізингу.

Згідно з частиною 2 статті 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингодавець зобов`язаний, зокрема, у передбачені договором строки надати лізингоодержувачу предмет лізингу у стані, що відповідає його призначенню та умовам договору; прийняти предмет лізингу в разі дострокового розірвання договору лізингу або в разі закінчення строку користування предметом лізингу.

Статтею 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингоодержувач зобов`язаний: прийняти предмет лізингу та користуватися ним відповідно до його призначення та умов договору; своєчасно сплачувати лізингові платежі; у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору фінансового лізингу №КR00А-02660098 від 30.11.2015 позивач передав відповідачу 16.12.2015 предмет лізингу (автомобіль), що підтверджується актом приймання-передачі, який викладений в додатку № 1 до договору та є його невід`ємною частиною.

Додатком №2 до договору сторони визначили графік лізингових платежів, який розрахований на період з 16.12.2015 по 15.12.2020.

Статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору лізингу.

25.03.20219 Акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Мегамет" повідомлення (вих. № КR00А-02660098 від 18.03.2019) про настання події дефолту за договором фінансового лізингу № КR00А-02660098 від 30.11.2015, у якому у зв`язку з порушенням умов договору фінансового лізингу № КR00А-02660098 вимагало в десятиденний строк з дні одержання цієї вимоги сплатити заборгованість та повернути предмет лізингу.

Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Мегамет" заборгованості за договором фінансового лізингу №КR00А-02660098 від 30.11.2015: 162 188,17 грн. несплачене відшкодування частини вартості предмету лізингу, за фактичний строк користування; 91 610,02 грн. заборгованість за винагородою за користування предметом лізингу; 10 698,54 грн. винагорода за проведення моніторингу предмету лізингу; 24 443,68 грн. заборгованість за страховою винагородою.

Так, пунктом 1.1.2 заяви-договору встановлений строк лізингу: 60 місяців з моменту підписання додатку № 2 (графік лізингових платежів).

Відповідно до п. 1.1.3 заяви-договору визначено щомісячні платежі, які підлягають сплаті згідно графіку та включають в себе:

- платіж по відшкодуванню частини вартості предмету лізингу у розмірі згідно додатку № 2 (графік лізингових платежів);

- винагорода за користування предметом лізингу в розмірі згідно додатку № 2, якщо інше не зазначено в Умовах та правилах надання банківських послуг;

- винагорода за проведення щомісячного моніторингу предмету лізингу в розмірі згідно додатку № 2, якщо інше не зазначено в Умовах та правилах надання банківських послуг.

Пунктом 1.1.4 заяви-договору передбачено період сплати: з 16 по 20 число кожного місяця.

Відповідно до п. 1.1.6 заяви-договору визначено інші платежі:

- щорічний платіж по відшкодуванню витрат лізингодавця (позивача), пов`язаних зі страхуванням за цим договором згідно додатку № 2 (графік лізингових платежів);

- винагорода за проведення додаткового моніторингу в строки та розмірі, зазначеними в ст. 2.8.4.13.8 договору;

- винагорода за проведення моніторингу для отримання інформації про наявність або відсутність заборгованості щодо предмету лізингу при внесенні останнього платежу в строки та розмірі, зазначеними в ст. 2.8.4.6.2.21 договору на день внесення платежу;

- платежі по відшкодуванню позивачу витрат, передбачених ст. 2.8.4.6.2.4 договору, які сплачуються в період сплати місяця, який слідує за місяцем, в якому позивач здійснив витрати.

Таким чином, розмір платежів з відшкодування вартості предмету лізингу, винагороди за користування предметом лізингу, винагороди за проведення моніторингу предмету лізингу обов`язок їх сплати та строк, узгоджені сторонами шляхом підписання заяви від 30.11.2015.

Доказів сплати 162 188,17 грн. несплаченого відшкодування частини вартості предмету лізингу, за фактичний строк користування, 91 610,02 грн. заборгованості за винагородою за користування предметом лізингу, 10 698,54 грн. винагороди за проведення моніторингу предмету лізингу відповідач до суду не надав.

Щодо заявленої позивачем до стягнення заборгованості за страховою винагородою у розмірі 24 443,68 грн., суд погоджується із доводами відповідача про те, що вказаний платіж не був погоджений з відповідачем та не передбачений підписаною заявою.

Під час розгляду справи по суті представник позивача пояснив, що вказаний заборгованості за страховою винагородою виникла за договором страхування, який укладений між сторонами, однак не був доданий до позову.

Враховуючи підставу та предмет позову, подані докази на підтвердження позовних вимог, господарський суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині заборгованості за страховою винагородою у розмірі 24 443,68 грн.,тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 524 568,82 грн. пені.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частини 1 статті 550 Цивільного кодексу України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу Кодексу, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається із заяви про приєднання до умов та правил надання фінансового лізингу, відсутні умови про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафу) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

При цьому, долучений до позовної заяви позивачем витяг з "Умов та правила надання банківських послуг від 01.11.2015р." не може бути належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила.

Крім того, зазначений витяг з "Умов та правил надання банківських послуг від 01.11.2015р." не містить підпису відповідача, а тому не може вважатися саме частиною договору, укладеного між сторонами 30.11.2015.

Позивач в позовній заяві зазначає, що відповідач приєднався до Умов та правил надання банківських послуг, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua.

Відповідач заперечує проти стягнення пені, посилаючись на те, що Умови та Правила були доведені до відома відповідача і що саме з ними погодився останній в момент підписання договору. Позивач міг додати до позовної заяви Умови та Правила у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі та найвигідніші для задоволення позову.

Господарський суд зазначає, що в період часу з моменту виникнення спірних правовідносин (30.11.2015) до моменту звернення позивача до суду із позовом Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ "ПриватБанк".

При цьому позивачем не надано доказів того, що саме ті Умови та Правила, на які він посилається в позовній заяві діяли на час підписання відповідачем заяви, а отже ним не доведено обізнаність відповідача з умовами договору кредитування (в частині штрафних санкцій).

Господарський суд звертає увагу, що без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у Заяві-приєднанні домовленості сторін про сплату пені за порушення сплати лізингових платежів, наданий банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №342/180/17 зазначено, що визначальним для укладення договору приєднання є не безпосередньо вид чи характеристика умов щодо яких сторони досягли згоди та уклали договір, а саме встановлення обставин про додержання письмової форми для цих умов, після чого їх можна буде розцінювати як невід`ємну складову змісту договору та стверджувати про узгодженість дій та волевиявлення учасників цивільних правовідносин й відповідність певним стандартам поведінки.

Наданий в матеріали справи витяг з Умов та правил надання банківських послуг, не містить підпису відповідача, а тому їх не можна розцінювати як частину договору, укладеного між сторонами 30.11.2015 шляхом підписання заяви.

Крім того, роздруківка із сайту позивача не є належним, допустимим та достовірним доказом такого погодження в розумінні приписів процесуального закону (ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України), оскільки такий доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), який може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила кредитування.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом України в постанові від 11.03.2015 року (провадження № 6-16цс15); Верховним Судом в постановах від 25.09.2019 у справі №704/1023/16-ц, від 02.10.2019 року у справі №322/1220/16, від 01.11.2019 року у справі № 910/13940/18; Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17; в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 серпня 2019 в рамках справи №182/1806/17, від 17 липня 2019 року (справа № 175/4576/14-ц)).

Схожих висновків притримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 17 липня 2020 року у справі №910/8189/19, Велика Палата Верховного Суду в постановах від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 та від 07 жовтня 2020 року у справі № 524/31/19.

Таким чином господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 524 568,82 грн.

Позивач просить витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Мегамет" транспортний засіб: марка - Gelly CE 2, серійний номер - LВ37624SОЕL45343, рік виробництва - 2014, реєстраційний номер - НОМЕР_1 .

Обгрунтовуючи позовну вимогу Банк посилається на порушення відповідачем своїх зобов`язань з оплати лізингових платежів, що є підставою для розірвання договору фінансового лізингу. Позивач направляв на адресу відповідача повідомлення про одностороннє припинення договору фінансового лізингу, однак відповіді відповідача не отримав. Договір фінансового лізингу припинено/розірвано. Позивач, як власник предмету лізингу, має право на витребування майна у відповідача, оскільки останній утримує його у себе після розірвання договору фінансового лізингу, тобто без будь-якої правової підстави (відповідна підстава відпала після розірвання договору).

Випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав врегульовано статтею 1212 Цивільного кодексу України.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або не збільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Загальна умова частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 Цивільного кодексу України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 11, частиною першою, другою статті Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Зобов`язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Згідно з частиною першою статті 177 Цивільного кодексу України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору. Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22.03.2016 у справі №6-2978цс15 та від 03.06.2016 у справі №6-100цс15.

Відповідно до статті 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Для застосування зазначеної норми необхідно, по-перше, щоб одна особа набула (зберегла) майно за рахунок іншої. Збільшення або збереження в попередньому розмірі майна однієї сторони є результатом відповідного зменшення майна у іншої сторони. По-друге, необхідно, щоб набуття майна однією особою за рахунок іншої відбулося без достатньої правової підстави, передбаченої законом або угодою. Безпідставно набуте майно повертається тому, за рахунок кого було набуте.

Матеріалами справи підтверджується, що 25.03.20219 Акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Мегамет" повідомлення (вих. № КR00А-02660098 від 18.03.2019) про настання події дефолту за договором фінансового лізингу № КR00А-02660098 від 30.11.2015, у якому у зв`язку з порушенням умов договору фінансового лізингу № КR00А-02660098 вимагало в десятиденний строк з дні одержання цієї вимоги сплатити заборгованість та повернути предмет лізингу.

Доказів повернення предмету лізингу матеріали справи не містять.

За таких обставин позовні вимоги про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Мегамет" транспортний засіб: марка - Gelly CE 2, серійний номер - LВ37624SОЕL45343, рік виробництва - 2014, реєстраційний номер - НОМЕР_1 підлягають задоволенню.

Щодо заяви відповідача про застосування позовної давності суд зауважує наступне.

Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено у спорі, є підставою для відмови у позові (частини 3, 4 ст.267 Цивільного кодексу України).

За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України).

Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу (ч. 1 ст. 260 Цивільного кодексу України).

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст. 253 Цивільного кодексу України).

Як зазначено відповідачам в своєму відзиві, що позивач був обізнаний про порушення свого права 15.02.2019 (дата виникнення заборгованості).

Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (частини 1, 5 статті 254 Цивільного кодексу України).

Таким чином позивач мав змогу звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права у строк до 15.02.2022.

Між тим, господарський суд зазначає, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020 (набрав чинності 02.04.2020) розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: "під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема статтями 257, 258 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", прийнятої відповідно до ст.29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", на усій території України встановлений карантин з 12.03.2020, який, у свою чергу, постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 239, від 20.05.2020 № 392, від 22.07.2020 № 641, від 26.08.2020 № 760, від 13.10.2020 № 956, від 09.12.2020 № 1236, від 17.02.2021 № 104, від 21.04.2021 № 405, від 23.02.2022 № 229, № 630 від 27.05.2022 був неодноразово продовжений.

Так, Кабінет Міністрів України постановою від 19.08.2022 № 928 вніс зміни, зокрема, до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Вони передбачають, що продовжено термін дії карантину та обмежувальних протиепідемічних заходів в Україні для запобігання розповсюдженню COVID-19 до 31.12.2022. В подальшому період карантину продовжувався, зокрема постановою № 1423 від 23.12.2022 до 30.04.2023. Постановою від 25.04.2023 № 383 до 30.06.2023.

З аналізу пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України вбачається, що продовжені цим пунктом строки, закінчуються із відміною/скасуванням на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2

Так, Постановою Кабінету Міністрів України № 651 від 27.06.2023 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Таким чином, продовжений за приписом пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України строк, визначений статтею 257, 258 Цивільного кодексу України, закінчився із відміною/скасуванням на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Також, відповідно до пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX,перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Так, указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено військовий стан в Україні. В подальшому військовий стан в Україні неодноразово продовжувався. Зокрема Указом Президента України № 49/2024 строк дії воєнного стану в Україні продовжено до 14.05.2024.

Як вбачається із матеріалів справи позивач з позовом до суду звернувся 19.09.2023.

Таким чином, з огляду на продовження строків позовної давності на строк дії карантину, а також на зупинення перебігу позовної давності на строк дії воєнного стану, позивач звернувся до суду із даним позовом в межах строку позовної давності.

У зв`язку із чим заява відповідача про застосування строків позовної давності задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене господарський суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 162 188,17 грн. заборгованості за лізинговими платежами, 91 610,02 грн. заборгованості за винагородою за користування предметом лізингу, 10 698,54 грн. винагороди за проведення моніторингу предмету лізингу, а також витребування у відповідача транспортного засобу: марка - Gelly CE 2, серійний номер - LВ37624SОЕL45343, рік виробництва - 2014, реєстраційний номер - НОМЕР_1 .

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Мегамет" про витребування майна та стягнення 813 509,23 грн задовольнити частково.

Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Мегамет" (50093, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. В`ячеслава Чорновола, буд. 21. кв. 52, ідентифікаційний код 38255919) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; ідентифікаційний код 14360570) транспортний засіб: марка - Gelly CE 2, серійний номер - НОМЕР_2 , рік виробництва - 2014, реєстраційний номер - НОМЕР_1 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Мегамет" (50093, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. В`ячеслава Чорновола, буд. 21. кв. 52, ідентифікаційний код 38255919) на користь Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; ідентифікаційний код 14360570) 162 188,17 грн. заборгованості за лізинговими платежами, 91 610,02 грн. заборгованості за винагородою за користування предметом лізингу, 10 698,54 грн. винагороди за проведення моніторингу предмету лізингу, 6 995,95 грн. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 13.05.2024

Суддя Ю.А. Бажанова