Ухвала

від 01.05.2024 по справі 44/2

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

01.05.2024Справа № 44/2

За заявою Міністерства оборони України

про поновлення строків пред`явлення наказу до виконання

За позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківській військовий торг"

до Міністерства оборони України

про внесення змін до умов договору та стягнення 9865246,09 грн.

Суддя Чеберяк П.П.

Представники:

Від стягувача Святецький М.П. - представник

Від боржника Жила А.А. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.03.2009 у справі № 44/2 за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг" до Міністерства оборони України про внесення змін до умов договору та стягнення 9 865 246,09 грн. в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2009 вказане рішення скасовано, позов задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача грошові кошти.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.08.2009 у справі № 44/2 залишено без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2009 р.

Постановою Верховного Суду України від 27.10.2009 у справі № 44/2 скасовано постанову Вищого господарського суду України від 04.08.2009 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2009, а рішення господарського суду міста Києва від 03.03.2009 р. залишено в силі.

На виконання постанови Верховного Суду України від 27.10.2009 у справі № 44/2 видано накази.

08.04.2011 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг" про відстрочку виконання наказу № 44/2 від 27.11.2009.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.04.2011 в прийнятті заяви про відстрочку виконання наказу відмовлено.

28.04.2011 до Господарського суду м. Києва від Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг" надійшла заява про відстрочку виконання судового рішення.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.06.2011 відмовлено в задоволенні заяви Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківській військовий торг" про відстрочку виконання судового рішення від 03.03.2009р.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою 14.06.2011р. Державне підприємство Міністерства оборони України "Білоцерківській військовий торг" подало апеляційну скаргу на ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.06.2011.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.07.2011 відмовлено в прийнятті апеляційної скарги Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківській військовий торг" на ухвалу про відстрочку виконання судового рішення від 06.06.2011р. у справі № 44/2.

07.10.2016 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківській військовий торг" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.11.2016 заяву Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківській військовий торг" про визнання наказу Господарського суду м. Києва від 27.11.2009 у справі № 44/2 таким, що не підлягає виконанню залишити без розгляду.

09.02.2024 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Міністерства оборони України про поновлення строків пред`явлення наказу Господарського суду м. Києва від 27.11.2009 у справі № 44/2 (в поворот виконання постанови) до виконання.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.02.2024 розгляд справи призначено на 13.03.2024.

11.03.2024 до Господарського суду м. Києва надійшли заперечення Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківській військовий торг" на заяву про поновлення строків пред`явлення наказу до виконання.

Судове засідання 13.03.2024 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Чеберяка П.П. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.03.2024 розгляд справи призначено на 01.05.2024.

16.04.2024 до Господарського суду м. Києва надійшли додаткові пояснення Міністерства оборони України на заяву про поновлення строків пред`явлення наказу до виконання.

25.04.2024 до Господарського суду м. Києва надійшли додаткові пояснення Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківській військовий торг".

У судовому засіданні 01.05.2024 розглядалась заява Міністерства оборони України про поновлення строків пред`явлення наказу Господарського суду м. Києва від 27.11.2009 у справі № 44/2 (в поворот виконання постанови) до виконання.

Представник Міністерства оборони України надав пояснення по суті поданої заяви.

Представник Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківській військовий торг" щодо задоволення даної заяви заперечив.

Подана заява мотивована наступним.

В провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 44/2 за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг» до Міністерства оборони України про внесення змін до умов договору та відшкодування упущеної вигоди.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.03.2009 у задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2009, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 04.08.2009 апеляційну скаргу ДП МОУ «Білоцерківський військторг» задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2009 скасовано, змінено договір від 13.04.2007 № 251/4/2/07/12 на умовах, викладених у позовній заяві та стягнуто з відповідача на користь позивача 10 443 869,51 грн. упущеної вигоди, 25 585 грн. державного мита та 118 грн. витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

На виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2009, яка набрала законної сили 22.04.2009 Господарським судом міста Києва 13.05.2009 видано накази № 44/2 про стягнення з Міноборони на користь ДП МОУ «Білоцерківський військторг» грошових коштів у сумі 10 443 869,51 грн., витрат на оплату державного мита у розмірі 25 585 грн. та витрат по сплаті інформаційно технічного забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

Постановою Верховного Суду України від 27.10.2009 касаційну скарг Міноборони задоволено, постанову Вищого господарського суду України від 04.08.2009 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2009 скасовано, а рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2009 залишено в силі.

У період з 29 травня по 10 червня 2009 року відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Державним казначейством України з рахунків Міноборони в примусовому порядку було стягнуто грошові кошти в загальному розмірі 11 516 529, 49 грн.

23.11.2009 представником Міноборони до Господарського суду міста Києва подано заяву про поворот виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2009 та стягнення на користь Міноборони стягнуті грошові кошти.

На виконання постанови Верховного Суду України від 27.10.2009 Господарським судом міста Києва 27.11.2009 видано накази Господарського суду міста Києва № 44/2 в поворот виконання постанови, якими постановлено стягнути з ДП МОУ «Білоцерківський військторг» на користь Міноборони грошові кошти у сумі 10 443 869,51 грн., витрат на оплату державного мита у розмірі 25 585 грн. та витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

Зазначені Накази № 44/2 від 27.11.2009 були подані до примусового виконання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. 08.02.2010 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Абісовим А.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

13.09.2013 старшим державним виконавцем Кеда М.В. відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про зупинення виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" (порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство).

Зупинення виконавчого провадження здійснене узятку з тим, що Господарським судом Київської області 26.02.2012 постановлено ухвалу у справі № Б13/115-12 про порушення провадження у справі про банкрутство боржника - ДП МОУ «Білоцерківський військторг».

Постановою головного державного виконавця Нідченко Д.Є. від 11.02.2016 виконавче провадження № НОМЕР_1 було закінчене на підставі п. 7 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 28.12.2015) виконавче провадження підлягає закінченню у разі: визнання боржника банкрутом.

Винесення вказаної постанови (про закінчення виконавчого провадження) було здійснене на тій підставі, що 22.10.2014 Господарським судом Київської області у справі № Б13/115-12 винесено постанову про визнання ДП МОУ «Білоцерківський військторг» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Разом з тим, 17.12.2014 Київським апеляційним господарським судом винесено постанову у справі № Б13/115-12, якою скасовано постанову Господарського суду Київської області від 22.10.2014 про визнання ДП МОУ «Білоцерківський військторг» банкрутом.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.02.2015 вказану постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 залишено без змін.

У подальшому, 16.03.2016 до Господарського суду міста Києва від Міноборони надійшла скарга на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, якою скаржник просив визнати постанову ВП НОМЕР_1 від 11.02.2016 Департаменту державної виконавчої служби Відділ примусового виконання рішень про закінчення виконавчого провадження незаконною та скасувати постанову ВП НОМЕР_1 від 11.02.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2016 в задоволенні скарги Міноборони було відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2016 апеляційну скаргу Міноборони на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задоволено частково, ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.04.2016 скасовано, визнано незаконною постанову ВП НОМЕР_1 від 11.02.2016 Департаменту державної виконавчої служби Відділу примусового виконання рішень про закінчення виконавчого провадження.

Разом з тим, ч. 4 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин - 28.12.2015) постанова про закінчення виконавчого провадження у разі офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури виноситься державним виконавцем не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. При цьому виконавчий документ надсилається до господарського суду, який прийняв постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Водночас з урахуванням того, що постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 11.02.2016 була визнана постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2016 незаконною, частиною 1 статті 51 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин - 28.12.2015) було визначено, що у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

Таким чином, Закон України "Про виконавче провадження" передбачав обов`язковою умовою для відновлення виконавчого провадження - надходження відповідного рішення суду. Однак, матеріали справи № 44/2 не містять відомостей про направлення постанови Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2016 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Разом з тим, частинами 3, 4 статті 51 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин - 28.12.2015) було визначено, що про відновлення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, копії якої не пізніше наступного дня надсилаються до суду, який визнав незаконною постанову державного виконавця, сторонам, а також органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), якому повернуто виконавчий документ, зобов`язаний у тримісячний строк з дня надходження відповідної постанови пред`явити його до виконання.

Однак, як вбачається з матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_1, державним виконавцем не виносилось постанов про відновлення виконавчого провадження, та не направлялось на адресу суду, якому повернуто виконавчий документ.

Згідно інформації, що міститься в Автоматизованій системі виконавчих проваджень встановлено, що виконавче провадження НОМЕР_1 після винесення постанови від 11.02.2016 про його закінчення не відновлювалось.

З урахуванням наведено, суд погоджується з доводами заявника, щодо того, що положеннями Закону України "Про виконавче провадження" на Міноборони як стягувача не покладалось обов`язків щодо подання до виконавчої служби рішення суду, а саме постанови Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2016 у справі № 44/2, яким було скасовано постанову державного виконавця ВП НОМЕР_1 від 11.02.2016 Департаменту державної виконавчої служби Відділу примусового виконання рішень про закінчення виконавчого провадження). Відтак, доводи ДП МОУ «Білоцерківський військторг» щодо порушень Міноборони приписів ст. 49, 51 Закону України «Про виконавче провадження» суд вважає безпідставними.

Стосовно посилання ДП МОУ «Білоцерківський військторг» на те, що Міноборони помилково зазначило про те, що виконавчий документ був надісланий до суду, який прийняв постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури слід вказати, що у заяві про поновлення строків для пред`явлення наказу до виконання Міноборони вказує про можливість поновлення строків пред`явлення виконавчого документа, а не про порушення виконавцем вимог закону в цій частині

З огляду на викладені обставини, враховуючи той факт, що на адресу Господарського суду міста Києва та Міністерства оборони України виконавчий документ - наказ у справі № 44/2 не повертався, а залишився в матеріалах судової справи № Б13/115, суд погоджується з доводами, наведеними у заяві Міністерства оборони України, що строк пред`явлення зазначеного виконавчого документа був пропущений з підстав, які не залежали від волі стягувача, відтак можуть бути поновлені судом.

Згідно з положеннями ст. 18, 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб`єкти права власності рівні перед законом; захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території; обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (частина четверта статті 13, частина перша статті 17, частина перша статті 55, частина п`ята статті 124, пункт 9 частини третьої статті 129).

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012, а також Рішення від 26 червня 2013 року, № 5-рп/2013.

Водночас, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Стаття 6 Конвенції з прав людини гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

За таких обставин, заява Міністерства оборони України про поновлення строку пред`явлення наказу Господарського суду м. Києва від 27.11.2009 у справі № 44/2 (в поворот виконання постанови) до виконання визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, у зв`язку з чим строк для пред`явлення виконавчого документу у даній справі підлягає поновленню.

Керуючись ст. 234, 329 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Заяву Міністерства оборони України про поновлення строку пред`явлення наказу Господарського суду м. Києва від 27.11.2009 у справі № 44/2 (в поворот виконання постанови) до виконання задовольнити.

2. Поновити строк для пред`явлення наказів Господарського суду міста Києва від 27.11.2009 у справі № 44/2 до виконання.

3. Копію ухвали направити стягувачу та боржнику.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. ст. 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя П.П. Чеберяк