Ухвала

від 17.04.2024 по справі 921/2/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 921/2/21(921/463/22)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Картере В.І., Погребняка В.Я.,

за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.,

за участю: ОСОБА_1 ,

представників: ОСОБА_1 - Магдич О.О.,

ПАТ "Тернопільський електромеханічний завод" - Півторака В.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2023

у справі № 921/2/21(921/463/22)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод" особі ліквідатора Шимечка А.Я.

до Товариство з обмеженою відповідальністю "МАММОН",

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1) Кооператив "Союз",

2) ОСОБА_2 ,

про витребування з чужого незаконного володіння земельних ділянок і нерухомого майна та визнання права власності

в межах справи №921/2/21

про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Тернопільський електромеханічний завод».

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Тернопільської області перебуває справа №921/2/21 про банкрутство ПАТ "Тернопільський електромеханічний завод".

Постановою Господарського суду Тернопільської області від 20.07.2022 ПАТ "Тернопільський електромеханічний завод" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Шимечка А.Я.

Ліквідатор ПАТ "Тернопільський електромеханічний завод" Шимечко А.Я. звернувся з позовною заявою про витребування з чужого незаконного володіння ТОВ «МАММОН» на користь ПАТ «Тернопільський електромеханічний завод», код ЄДРПОУ 01267917, земельну ділянку, кадастровий номер: 6110100000:02:011:0052, площею 0,6027 га, цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, що розташована: АДРЕСА_1 , та будівлі, що розташовані: АДРЕСА_1 , та складаються з: головного корпусу № 2, А, А, А, загальною площею 1065,8 кв.м., будівлі, складальної дільниці №1,З, загальною площею 375,2 кв.м., будівлі, слюсарно-механічного цеху, И, загальною площею 728,9 кв.м., будівлі, складу готової продукції, Л, загальною площею 591,2 кв.м., будівлі, електростанції, П, навісу складу готової продукції, С.

В позовній заяви також заявлено позовні вимоги про визнання за ПАТ "Тернопільський електромеханічний завод" права власності на вищевказане нерухоме майно.

Обґрунтовуючи вимоги позивач зазначав наступні обставини:

- спірне майно, позовні вимоги щодо якого заявлено позивачем у даній справі належало ПАТ «Тернопільський електромеханічний завод» на праві власності, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи;

- 31.10.2008 на підставі договору іпотеки №3803, укладеного з ВАТ «Банк Універсальний», ВАТ «Тернопільський електромеханічний завод» передало в іпотеку нерухоме майно, а спірне майно є частиною предмету іпотеки;

- спірна земельна ділянка є частиною земельної ділянки площею 0,9953 га кадастровий номер 6110100000:02:0110038, яка передана в іпотеку, що утворилась внаслідок поділу вказаної земельної ділянки;

- спірні будівлі є складовими частинами будівель, що передані позивачем в іпотеку, змінені лише їх найменування, площі та адреси.

Позивач зазначав, що реєстрація права власності на вказане майно вчинені протиправно, під час перебування вказаного майна в іпотеці і без згоди іпотекодержателя; правочини, якими спірне майно відчужене відповідачу ТОВ «МАММОН» та третій особі, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - ОСОБА_2., є недійсними в силу закону, оскільки вчинені без згоди іпотекодержателя під час перебування вказаних об`єктів в іпотеці; позовні вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння ТОВ «МАММОН» є доведеними позивачем і є найбільш ефективним способом захисту порушеного права банкрута ПАТ «Тернопільський електромеханічний завод», оскільки позивачем належним чином доведено обставини вибуття спірного майна з володіння боржника (банкрута) поза його волею.

Фактичні обставини встановлені судами

15.07.2007 між ВАТ «Банк Універсальний» та Кооперативом «Союз» було укладено генеральний договір на здійснення кредитних операцій №12/05-Гд-07, згідно з п.1.1. якого банк на підставі цього договору надає послуги позичальнику по здійсненню кредитних операцій, а саме: видача кредитів, відкриття кредитних ліній, надання гарантій, контр гарантій, врахування та авалювання векселів. Порядок і умови надання таких послуг визначаються в додаткових договорах, що укладаються в рамках цього договору і носять назву відповідно до виду операції (кредитний договір, кредитний договір з відкриттям відновлювальної/не відновлювальної кредитної лінії, договір про надання гарантії/контр гарантії, договір про врахування векселів, договір про авалювання векселів) - надалі кредитний договір.

15.02.2008 між сторонами була укладена додаткова угода №1 до генерального договору на здійснення кредитних операцій №12/05-Гд-07 від 15.07.2007, відповідно до п.1.1. якої банк зобов`язується надавати позичальнику кредитні послуги у валютах, вказаних в цьому договорі, в рамках ліміту, встановленого в базовій валюті, що дорівнює 7827500,00 грн, у порядку і на умовах, визначених у цьому договорі.

27.06.2008 між сторонами було укладено додаткову угоду №2 до генерального договору на здійснення кредитних операцій №12/05-Гд-07 від 15.07.2007, в якій сторони домовились внести зміни до додаткової угоди №1 від 15.02.2008, а саме:

1.1. Пункт 4.1. додаткової угоди №1 викласти в такій редакції:

« 4.1. позичальник зобов`язується вжити заходів для передачі в строк до 01 жовтня 2008 року ВАТ «Тернопільський електромеханічний завод», код ЄДРПОУ 01267917, в іпотеку банку наступного майна:

4.1.1.Земельної ділянки площею 0,9953 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

4.1.2.Усіх будівель, приміщень, споруд та іншого нерухомого майна, що знаходиться на земельній ділянці, наведеній в п.4.1.1. та п.4.1.2. цієї додаткової угоди.

Зобов`язання за п.4.1. цієї додаткової угоди вважаються виконаними у випадку укладення між банком та ВАТ «Тернопільський електромеханічний завод» договорів іпотеки майна, перелік якого визначено в п.4.1.1. та п.4.1.2. цієї додаткової угоди».

1.2. Пункт 4.2. угоди викласти в такій редакції:

« 4.2.У разі невиконання позичальником своїх зобов`язань, передбачених п.4.1. цієї додаткової угоди, розмір поточної процентної ставки за користування кредитними коштами, які надані відповідно до договору змінюється в сторону збільшення на 5 відсотків річних по усіх індивідуальних угодах до договору. Тобто у разі невиконання позичальником умов п.4.1. цієї додаткової угоди відсоткова ставка за користування кредитними коштами наданими за договором буде розраховуватися наступним чином: відсоткова ставка, яка зазначена у індивідуальній угоді до договору, плюс 5 відсотків річних. Така нова процентна ставка буде нараховуватися починаючи з 01 жовтня 2008 року. При цьому, не вимагається укладання будь-яких додаткових угод про зміну розміру процентних ставок по вказаних індивідуальних угодах».

21.08.2007 між ВАТ «Банк Універсальний» (банк), з однієї сторони, Кооперативом «Союз» (позичальник) було укладено кредитний договір №12/18-Кл-07 (з відкриттям кредитної лінії) в межах генерального договору на здійснення кредитних операцій №12/05-Гд-07 від 15.07.2007, згідно п.1.1. якого банк здійснює фінансування господарської діяльності позичальника шляхом кредитування на наступних умовах: вид кредитування - відновлювальна кредитна лінія; ліміт кредитної лінії - 1550000,00 доларів США; валюта кредиту - долар США; термін кредитної лінії - 36 місяців; дата видачі кредиту - з 21 серпня 2007 року; дата погашення кредиту - 13 серпня 2010 року; ціль використання коштів кредитної лінії - рефінансування кредитів в «Райфайзен Банк Аваль» в сумі 237620 доларів США, поточні потреби та витрати, пов`язані з будівництвом та виробництвом; плата за користування кредитом - 12% річних.

31.10.2008 між ВАТ «Банк Універсальний» (іпотекодержатель»), ВАТ «Тернопільський електромеханічний завод» (майновий поручитель) укладено договір іпотеки, посвідчений 31.10.2008 приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Магдич О.О., зареєстрований в реєстрі за №3803.

Відповідно до умов вказаного договору іпотеки: «боржник» - Кооператив «Союз»; «Основний договір» - генеральний договір на здійснення кредитних операцій №12/05-Гд-07 від 15 серпня 2007 року, за яким боржник має грошові зобов`язання перед іпотекодержателем по поверненню кредиту в межах ліміту в сумі, що еквівалентна 7 827 500, 00 грн, валюта гривня, євро, долар, терміном повернення до 13 серпня 2010 року, та виконання якого в повному обсязі забезпечується іпотекою за цим договором, зі змінами та доповненнями викладеними в додатковій угоді №1 від 15 лютого 2008 року до генерального договору на здійснення кредитних операцій №12/05-Гд-07 від 15 серпня 2007 року; «основне зобов`язання» - зобов`язання боржника за будь-яким з вищеперелічених основних договорів (разом та/або окремо), за яким(-и) боржник має зобов`язання та виконання яких в повному обсязі забезпечується іпотекою за цим договором; «предмет іпотеки» - нерухоме майно, що є забезпеченням виконання зобов`язань боржника в повному обсязі за договором та/або договорами, що обумовлюють основне зобов`язання; «Законодавство України» - чинне законодавство України, в т.ч. нормативно-правові акти Національного банку України.

Згідно з п.1.1. договору іпотеки іпотекодавець передає в іпотеку наступне нерухоме майно (далі-предмет іпотеки):

А) будівлі та споруди, загальною площею 5075,90 кв.м., а саме:

1. будівля головного корпусу №1, під літерою «А», загальною площею 914,00 кв.м.;

2. будівля головного корпусу №2, під літерою «А'», «А''», «А'''», загальною площею 1065,8 кв.м.;

3. будівля складальної дільниці №2, під літерою «Б», «Б'», загальною площею 1100,6 кв.м.;

4. будівля складальної дільниці №1, під літерою «З», загальною площею 374,1 кв.м.;

5. будівля слюсарно-механічного цеху, під літерою «И», загальною площею 728,7 кв.м.;

6. будівля котельні, під літерою «К», загальною площею 301,5 кв.м.;

7. будівля складу готової продукції, під літерою «Л», загальною площею 591,2 кв.м.,

що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та, (далі-будівлі та споруди), належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Наказу Української державної будівельної корпорації «Укрбуд» від 26.04.1994, Переліку нерухомого майна, що передається у власність ВАТ «Тернопільський електромеханічний завод» від 24.05.2002, акта приймання-передавання нерухомого майна у власність ВАТ «Тернопільський електромеханічний завод» від 25.09.2003.

Б) земельну ділянку, на якій знаходяться вищевказані будівлі та споруди (далі-земельна ділянка):

- що є виділеною в натурі та межі якої визначено на місцевості та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

- площа земельної ділянки 0,9953 га, кадастровий номер 6110100000:02:0110038;

- цільове використання земельної ділянки - підприємства іншої промисловості, для обслуговування адміністративно-виробничих приміщень;

- земельна ділянка розташована у межах згідно з планом;

яка належить іпотекодавцю на праві приватної власності, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №300999, що виданий 26.08.2008 Управлінням земельних ресурсів у місті Тернополі і який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за номером 020866100024.

Ринкова (заставна) вартість земельної ділянки за згодою сторін становить 3685794,96грн, що встановлено Висновком про експертну грошову оцінку земельної ділянки станом на 11.09.2008, зробленим ПП «Галицькі землі».

31.10.2008 приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Магдич О.О. зареєстровано в реєстрі заборон за № 3804 заборону відчуження зазначених в договорі будівель та споруд, які належать ВАТ «Тернопільський електромеханічний завод» до повного погашення боргу, забезпеченого цим договором іпотеки або розірвання цього договору.

31.10.2008 приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Магдич О.О. зареєстровано в реєстрі заборон за № 3805 заборону відчуження зазначеної в договорі земельної ділянки, яка належить ВАТ «Тернопільський електромеханічний завод», до повного погашення боргу, забезпеченого цим договором іпотеки або розірвання цього договору.

12.04.2019 між ТОВ "Фінансова компанія "Інвест Фінанс" (далі - Первісний Іпотекодержатель) та громадянином України ОСОБА_2 (далі - Новий Іпотекодержатель) було укладено договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 17.08.2007, посвідченим приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Магдич О.О., за реєстровим номером 3757, із змінами та доповненнями (далі - Договір іпотеки), що укладений між ВАТ "Банк Універсальний" (Іпотекодержатель), Кооперативом "Союз" (Позичальник) та Відкритим акціонерним товариством "Тернопільський електромеханічний завод" (Іпотекоджержатель-Майновий Поручитель), (далі - Іпотекодавець), відповідно до п.1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний Іпотекодержатель відступає (передає), а Новий Іпотекодержатель набуває (приймає) усе та будь-яке належне Первісному Іпотекодержателю право вимоги за Договором іпотеки (далі - Відступлені Права), включаючи (але не обмежуючись):

- право від свого імені продавати Предмет іпотеки будь-якій особі на підставі Договору купівлі-продажу у порядку, визначеному статтею 38 Закону України "Про іпотеку";

- право набути у власність Предмет іпотеки в рахунок виконання зобов`язань за договором кредиту в порядку, визначеному ст. 37 Закону України "Про іпотеку";

- право звернути стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку у будь-який спосіб, що не суперечить чинному законодавству України;

- право звернути стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса;

- інші права і повноваження, які належать Іпотекодержателю за Іпотечним договором (Права вимоги).

Сторони домовились, що заміна сторони, яка іменується "Іпотекодержатель" у зобов`язаннях, що виникли на підставі Договору іпотеки, вважається такою, що відбулася, а права вимоги за Договором іпотеки вважаються відступленими Новому Іпотекодержателю з моменту укладення цього Договору.

З моменту укладення цього Договору до Нового Іпотекодержателя переходять усі права і зобов`язання Первісного Іпотекодержателя у зобов`язаннях, що виникли на підставі Договору іпотеки, в обсязі та на умовах, що існують на момент набрання чинності цим Договором.

Згідно з п. 3.1. Договору про відступлення права вимоги від 12.04.2019 на підставі цього Договору Первісний Іпотекодержатель відступає, а Новий Іпотекодержатель набуває всі права Іпотекодержателя за Договором іпотеки, шляхом заміни особи Первісного Іпотекодержателя на особу Нового іпотекодержателя.

На підтвердження реєстрації у Державному реєстрі іпотек об`єкту обтяження: будівлі та споруди за адресою: АДРЕСА_1 , номер за РПВН:21376765; об`єкту обтяження: земельна ділянка, земельна ділянка, Тернопільська обл., м.Тернопіль, АДРЕСА_1, кадастровий номер 6110100000:02:0110038 та підстави обтяження: договір іпотеки,3803, від 31.10.2008, Іпотекодержатель: ВАТ«Універсалбанк», код 21133352,м.Київ, вул.Автозаводська,54/19, Іпотекодавець: ВАТ «Тернопільський електромеханічний завод», код 01267917, АДРЕСА_1, позивачем надано Витяг про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек №21537393 від 31.10.2008.

Також позивачем надано Витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №21537008 від 31.10.2008, згідно якого в Реєстрі зареєстровано тип обтяження: заборона на нерухоме майно, підстава обтяження: договір іпотеки,3803,31.10.2008, об`єкт обтяження:земельна ділянка, земельна ділянка, Тернопільська обл., м.Тернопіль, АДРЕСА_1, кадастровий номер 6110100000:02:0110038, власник: ВАТ «Тернопільський електромеханічний завод», код 01267917, АДРЕСА_1; Витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №21536939 від 31.10.2008, згідно якого в Реєстрі зареєстровано тип обтяження: заборона на нерухоме майно, підстава обтяження: договір іпотеки,3803,31.10.2008, об`єкт обтяження: будівлі та споруди, Тернопільська обл., м.Тернопіль, АДРЕСА_1, номер за РПВН:21376765, власник: ВАТ «Тернопільський електромеханічний завод», код 01267917, АДРЕСА_1.

Щодо земельної ділянки площею 0,6027 га, кадастровий номер 6110100000:02:011:0051:

- згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 12.08.2022, 04.04.2014 проведено державну реєстрацію права приватної власності ПАТ «Тернопільський електромеханічний завод» на земельну ділянку кадастровий номер кадастровий номер 6110100000:02:011:0052 площею 0,6027 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 331600861101);

- 23.08.2019 проведено державну реєстрацію припинення права власності ПАТ «Тернопільський електромеханічний завод» та проведено державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку на підставі вимоги про усунення порушень про застосування застереження про задоволення вимог іпотекодержателя від 15.07.2019, договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки № 385 від 12.04.2019, договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки № 382 від 12.04.2019, договору іпотеки №3803 від 31.10.2008;

- 06.09.2019 проведено державну реєстрацію припинення права власності за ОСОБА_2 та проведено державну реєстрацію права приватної власності за ТОВ «МАММОН» на цю ж земельну ділянку на підставі акту приймання-передавання нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «МАММОН» від 04.09.2019, рішення засновника про збільшення статутного капіталу товариства № 2 від 04.09.2019, відомостей з Державного земельного кадастру № 131829108 від 06.09.2019.

Щодо будівлі, головного корпусу № 2, А, А, А, загальною площею 1065,8 кв.м., будівлі, складальної дільниці №1,З, загальною площею 375,2 кв.м., будівлі, слюсарно-механічного цеху, И, загальною площею 728,9 кв.м., будівлі, складу готової продукції, Л, загальною площею 591,2 кв.м., будівлі, електростанції, П, навісу складу готової продукції, С:

- згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 12.08.2022, 22.03.2014 проведено державну реєстрацію права приватної власності ПАТ «Тернопільський електромеханічний завод» на будівлю, головного корпусу №2, А, А, А, загальною площею 1065,8 кв.м., будівлю, складальної дільниці №1,З, загальною площею 375,2 кв.м., будівлю, слюсарно-механічного цеху, И, загальною площею 728,9 кв.м., будівлю, складу готової продукції, Л, загальною площею 591,2 кв.м., будівлю, електростанції, П, навісу складу готової продукції, С, у АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 320451561101) на підставі свідоцтва про право власності за номером 19631271 від 27.03.2014, виданого державним реєстратором Сагайдак І.В.;

- 23.08.2019 проведено державну реєстрацію припинення права власності за ПАТ «Тернопільський електромеханічний завод» та проведено державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_2 на це ж нерухоме майно на підставі договору іпотеки №3803 від 21.10.2008, договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки №382, від 12.04.2019, договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки №385 від 12.04.2019, вимоги про усунення порушень про застосування застереження про задоволення вимог іпотеко держателя від 15.07.2019;

- 06.09.2019 проведено державну реєстрацію припинення права власності за ОСОБА_2 та проведено державну реєстрацію права приватної власності ТОВ «МАММОН» на це ж нерухоме майно на підставі акта приймання-передавання нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «МАММОН» від 04.09.2019, рішення засновника про збільшення статутного капіталу товариства №2 від 04.09.2019, акт від 06.07.2021, виданий ТОВ «Технічна інвентаризація нерухомості Тернопільської області».

Стислий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 06.03.2023 у справі №921/2/21(921/463/22) в задоволенні позову відмовлено.

Судове рішення мотивоване зокрема тим, що на момент звернення з цим позовом єдиним засновником (учасником) з розміром частки засновника (учасника):1000,00 грн, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) з прямим вирішальним впливом та з відсотком частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 100 та керівником ТОВ «МАММОН» є ОСОБА_3 . Враховуючи те, що ТОВ «МАММОН» є добросовісним набувачем спірного майна, підстави для витребування спірного майна, наведені в частинах першій, третій статті 388 ЦК України, відсутні.

З урахуванням того, що в позові в частині витребування з чужого незаконного володіння спірної земельної судом відмовлено, позовні вимоги про визнання права власності на цю земельну ділянку є безпідставними, а також є неефективним способом захисту.

Стислий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2023 рішення Господарського Тернопільської області від 06.03.2023 скасовано в частині відмови у позові про витребування земельної ділянки. У цій частині прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Витребувано з чужого незаконного володіння ТОВ «МАММОН» на користь ПАТ «Тернопільський електромеханічний завод» наступне майно:

1) земельну ділянку, кадастровий номер: 6110100000:02:011:0052, площею 0,6027 га, що розташована у АДРЕСА_1 ;

2) будівлі, що розташовані: АДРЕСА_1 , та складаються з:

- головного корпусу №2, А, А, А, загальною площею 1065,8 кв.м.;

- будівлі, складальної дільниці №1,З, загальною площею 375,2 кв.м.;

- будівлі, слюсарно-механічного цеху, И, загальною площею 728,9 кв.м.;

- будівлі, складу готової продукції, Л, загальною площею 591,2 кв.м.;

- будівлі, електростанції, П;

- навісу складу готової продукції, С.

В решті оскаржуване рішення залишено без змін.

Апеляційний суд встановив, що в даному випадку перехід права власності на спірні об`єкти, які мають статус предмета іпотеки, здійснено протиправно, оскільки саме відчуженння від ПАТ «Тернопільський електромеханічний завод» до ОСОБА_2 , а згодом від ОСОБА_2 до ТОВ «МАММОН» відбулося в період з 31.10.2008 до 12.04.2019, коли іпотекодержателем цього майна було ПАТ «Універсал Банк», згода якого на вчинення вказаних правочинів не надавалася.

За висновком апеляційного суду, відповідно до статті 12 Закону України «Про іпотеку» правочини щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна є недійсними (нікчемними) в силу закону, що не взято до уваги місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, всупереч вимог частини другої статті 215 ЦК України.

Врахувавши обставини переходу права власності на спірне майно, апеляційний суд визнав таким, що суперечить вимогам чинного законодавства і не відповідає дійсним обставинам справи, висновок суду першої інстанції про те, що ТОВ «МАММОН» є добросовісним набувачем спірного майна, адже протилежне встановлено під час розгляду справи в цьому апеляційному провадженні.

Крім того, апеляційний суд, встановивши, що подане адвокатом Магдич О.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , клопотання про вступ у справу як третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, не містить такого обов`язкового реквізиту як електронний підпис, що унеможливлює здійснити ідентифікацію автора відповідного електронного документа, залишив без розгляду вказане клопотання.

Стислий зміст вимог та доводів касаційної скарги

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій просить постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2023 у справі №921/2/21(921/463/22) скасувати в частині задоволених вимог та направити справу до суду апеляційної інстанції на новий розгляд, залучити ОСОБА_1 у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача.

ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду як особа, яка не брала участі у справі, зазначаючи, що була позбавлена доступу до правосуддя судами попередніх інстанцій у зв`язку з відмовою в задоволені її заяв про вступ у справу як третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Підставами для касаційного оскарження зазначає пункт 1 частини першої статті 287, пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України, мотивуючи тим, що суд апеляційної інстанції прийняв рішення про її ( ОСОБА_1 ) права, інтереси та (або) обов`язки, однак вона не була залучена до участі у справі.

В обґрунтування зазначає, що власником - 100% бенефіціаром та керівником відповідача - ТОВ "МАММОН" був її покійний батько ОСОБА_3 , відтак оскаржувана постанова про витребування від ТОВ «МАММОН» нерухомого майна, що входить до його статутного капіталу, впливає на права та інтереси її як спадкоємиці учасника ТОВ «МАММОН».

Однак, ні суд першої, ні суд апеляційної інстанції не задовольнили клопотання ОСОБА_1 про залучення до участі у вказаній справі № 921/2/21 (921/463/22) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача та про перехід до підготовчого провадження.

Вказує, що апеляційним судом не була врахована правова позиція стосовно прав та інтересів, а також необхідності участі спадкоємців учасника Товариства, сформована у постанові Касаційного господарського суду від 03.10.2018 у справі №917/1887/17.

Окрім наведеного скаржниця зазначає, що апеляційний суд допустив порушення норм матеріального права при вирішенні справи, оскільки стверджуючи про поділ земельної ділянки та зміну адрес будівель, констатує про вчинення дій щодо іпотечного майна під час дії заборони, а відтак про незаконність усіх подальших дій, застосовує статтю 388 ЦК України та витребовує майно всупереч законним підставам його набуття, всупереч правовим висновкам Верховного Суду про незмінність статусу предмету іпотеки в результаті його поділу (постанова Верховного Суду України від 06.07.2016 у справі №6-1213цс16, постанова Верховного Суду від 19.04.2018 у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 161/3376/17, постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04.07.2018 у справі №335/640/15-ц).

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , просить залишити її без задоволення з підстав відсутності належного обґрунтування порушення судом норм процесуального права при ухваленні оскаржуваної постанови апеляційного суду, що могло б бути підставою для її скасування, оскільки ОСОБА_1 не доведено наявність права касаційного оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2023 у справі №921/2/21(921/463/22) як законної спадкоємиці за померлим ОСОБА_3

ОСОБА_1 у відповіді на відзив ОСОБА_2 заперечує проти його доводів, просить постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2023 у справі №921/2/21(921/463/22) скасувати, рішення Господарського суду Тернопільської області від 06.03.2023 залишити без змін.

Ліквідатор ПАТ «ТЕМЗА» Шимечко А.Я. у відзиві заперечує проти доводів касаційної скарги ОСОБА_1 , просить відмовити в її задоволенні, оскаржувану постанова суду апеляційної інстанції залишити без змін. Вважає, що зі змісту касаційної скарги та доданих до неї документів можна зробити висновком, що до жодної із зазначених в статтях 1223, 1241, 1261-1265 ЦК України категорій осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадковому майні, скаржниця ОСОБА_1 не належить, а тому її права оскаржуваним судовим рішенням жодним чином не порушуються.

ОСОБА_1 подала відповідь на відзив ПАТ «ТЕМЗА», вважає доводи відзиву необґрунтованими, просить скасувати постанову апеляційного господарського суду від 10.08.2023 у справі, рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін.

Позиція Верховного Суду

Предметом касаційного перегляду за касаційною скаргою ОСОБА_1 у цій справі, є постанова суду апеляційної інстанції, якою скасовано рішення суду першої інстанції, з прийняттям нового рішення про задоволення позову, витребування з чужого незаконного володіння ТОВ «МАММОН» на користь ПАТ «Тернопільський електромеханічний завод» майна (згідно переліку).

За змістом частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього суду; вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

При цьому "право на суд" та право на "доступ до суду" не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише у такий спосіб та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (De Geouffre de la Pradelle v France (Де Жуфр де ла Прадель проти Франції), §28, і Stanev v Bulgaria (Станєв проти Болгарії) [ВП], §229).

Стаття 129 Конституції України до основних засад судочинства відносить забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Тобто конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.

Рекомендацією № R(95)5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка застосовується як джерело права при розгляді справ судами згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", умови прийнятності касаційної скарги, згідно норм законодавства, можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).

У рішенні від 21.07.2021 № 5-р(ІІ)/2021 (справа № 3-173/2018(1186/18, 77/19) Конституційний Суд України зауважив, що із набранням чинності Законом № 1401 до основних засад судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України). Тобто за чинним конституційним правопорядком апеляційний перегляд має здійснюватися щодо кожної справи, яку оскаржено в апеляційному порядку, а в частині касаційного оскарження рішення суду обсяг права на таке оскарження змінено з права касаційного оскарження всіх рішень, крім випадків, встановлених законом, на право касаційного оскарження судового рішення лише у визначених законом випадках.

Отже, вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". Використання відповідного процесуального фільтру, закріпленого у частині першій статті 293 ГПК України, узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

Відповідно до частини першої статті 287 ГПК України право на подання касаційної скарги на судове рішення мають учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки.

Отже процесуальне законодавство (стаття 287 ГПК України) визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на касаційне оскарження судового рішення, і поділяє їх на дві групи: 1) учасники справи, 2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 62/112 зроблено висновок про передчасність відмови у відкритті апеляційного провадження за скаргою особи на судове рішення без перевірки впливу прийнятого судового рішення на права та обов`язки скаржника після відкриття апеляційного провадження у справі. При цьому об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладено висновок, що встановлення обставин щодо ухвалення судом рішення про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яку не було залучено до участі у справі, можливе лише після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою такої особи.

Такий же принцип у повній мірі застосовується і до процедури касаційного оскарження (див. ухвали Верховного Суду від 05.072022 у справі № 910/10279/21, від 25.11.2021 у справі № 923/1536/15, від 16.08.2021 у справі № 925/95/19).

Саме тому, для перевірки чи стосується прав та інтересів ОСОБА_1 оскаржене нею судове рішення, ухвалою Верховного Суду від 14.03.2024 у даній справі було відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою цієї особи.

Проаналізувавши доводи скаржниці, колегією суддів встановлено та не заперечується ОСОБА_1 , що нею не набуто статусу учасника провадження у справі про банкрутство ПАТ «Тернопільський електромеханічний завод».

Обґрунтовуючи порушення оскарженим судовим рішенням своїх прав, вказує, що внаслідок смерті її батька - особи, рішення суду про витребування від ТОВ «МАММОН» нерухомого майна, що входить до його статутного капіталу, порушує її права та інтереси як спадкоємиці єдиного учасника (кінцевого бенефіціара) ТОВ «МАММОН».

Посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зазначає про безпідставну, на її думку, відмову судами першої та апеляційної інстанції у задоволенні клопотання про залучення її до участі у справі як третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору.

З матеріалів справи вбачається, що при розгляді даної справи скаржниця подавала у Господарський суд Тернопільської області та Західний апеляційний господарський суд відповідні клопотання про залучення її в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Місцевий суд встановив:

- згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (Опендатабот) сформованого 27.09.2022 єдиним засновником та керівником юридичної особи ТОВ "Маммон" є ОСОБА_3 та розмір статутного (складеного) капіталу становить 1000 грн (тобто частка в розмірі 100%);

- 26.08.2022 Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 відкрито провадження у справі №607/10326/22 про визнання заповіту ОСОБА_3 недійсним, тобто ОСОБА_1 оспорює дійсність заповіту, а оскільки розгляд справи триває, вона ще не є встановленим спадкоємцем (тільки вважає себе таким).

За встановлених обставин, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для залучення ОСОБА_1 до участі у справі №921/2/21(921/463/22), оскільки остання не набула спадкових прав, а є лише претендентом на спадщину.

В суді апеляційної інстанції незалучення ОСОБА_1 до участі у цій справі відбулось внаслідок подання її представником відповідного клопотання у вигляді електронного документа без такого обов`язкового реквізиту як електронний підпис, що унеможливило здійснити ідентифікацію автора відповідного електронного документа. у зв`язку з чим клопотання було залишенням без розгляду. З повторним клопотанням, оформленим належним, ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не зверталась.

Наведеним спростовуються доводи скаржниці про порушення попередніми судами норм процесуального права у зв`язку з незадоволенням її клопотань про залучення до участі у справі як третьої особи на стороні відповідача.

В касаційній скарзі ОСОБА_1 протилежного не доведено. На час звернення ОСОБА_1 з касаційною скаргою, як зазначає сама скаржниця, вона не оформила своїх спадкових прав, існує спір щодо кола спадкоємців та вступу у спадщину. У спадковій справі №75/22, відкритій Тернопільською районною державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_3 , подані заяви 2-х спадкоємців про прийняття спадщини (спадкоємиці по заповіту ОСОБА_4 та спадкоємиці першої черги по закону дочки спадкодавця ОСОБА_1 ); свідоцтво про право власності на спадкове майно не видано; розгляд у Тернопільському міськрайонному справи №607/10326/22 про визнання заповіту ОСОБА_3 недійсним триває.

Вказані обставини свідчать про передчасність звернення ОСОБА_1 за захистом прав (інтересів) за таких обставин, яке може бути реалізоване за умови вступу нею у спадщину, адже судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду, зокрема апеляційної (касаційної) скарги.

Протилежний підхід зумовив би потенційну наявність невизначено великого кола осіб, які би мали змогу оскаржувати судові рішення у справі, затягуючи до невизначеного часу розгляд справи.

Оскільки в мотивувальній частині оскарженої постанови суду апеляційної інстанції відсутні висновки суду про права та обов`язки ОСОБА_1 , в резолютивній частині цієї постанови відсутнє пряме зазначення судом про права та обов`язки цієї особи, та з огляду на не доведення скаржницею порушення її прав оскарженою постановою суду апеляційної інстанції, судова колегія дійшла висновку, що ОСОБА_1 не є особою, щодо якої суд у цій справі вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки.

Пунктом 3 частини першої статті 296 ГПК України визначено, що суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

При цьому, колегія суддів зауважує, що за умови вступу скаржниці у спадщину вона не позбавлена права у передбачений законом спосіб реалізувати своє право на оскарження судових рішень у цій справі.

Щодо заявленого в касаційній скарзі ОСОБА_1 клопотання про залучення її до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частин першої та другої статті 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Отже, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, може бути залучена до участі у справі судом першої інстанції до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання як за відповідною заявою, так і за ініціативою суду.

Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Приписами частини сьомої статті 301 ГПК України визначено, що суд касаційної інстанції використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки правильності застосування норм матеріального та процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій.

Аналогічні висновки наведено в ухвалах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.07.2023 у справі № 910/15741/20, від 11.07.2023 у справі №5015/118/11 (914/1689/21), від 01.12.2023 у справі № 910/17772/20, об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.03.2024 у справі №911/1359/22 та від 12.03.2024 у справі № 911/1707/18 (911/2858/21).

З огляду на вищевикладене, у суду касаційної інстанції відсутні правові підстави для задоволення клопотання ОСОБА_1 про залучення її до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.

Оцінюючи доводи скаржниці про неврахування висновків Верховного Суду, викладених в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 917/1887/17, судова колегія відзначає, що відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 для цілей застосування приписів процесуальних законів подібність правовідносин потрібно оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №696/1693/15-ц).

З урахуванням наведеного, посилання скаржниці на неврахування висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 03.10.2018 у справі № 917/1887/17, не можуть розглядатися як підстави касаційного оскарження ухвалених у цій справі судових рішень, оскільки такі висновки зроблені щодо правовідносин, які не є подібними до правовідносин у цій справі.

Так, предметом позову у справі № 917/1887/17 є визнання недійсними рішення загальних зборів засновників приватного підприємства агрофірма "Славутич" від 10.10.2017, проведених спадкоємцями та оформлених протоколом, та стосується спадкоємців, які отримали свідоцтва про право на спадщину, що цілком відрізняється від спору у справі, що розглядається ( ОСОБА_1 не оформила своїх спадкових прав, існує спір щодо кола спадкоємців та вступу у спадщину), що не може вважатись подібними правовідносинами.

При цьому колегія суддів вважає за потрібне зауважити, що текст постанови Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 917/1887/17 не відповідає наведеному скаржницею в касаційній скарзі змісту цієї постанови (сторінки 6-7 касаційної скарги).

Таким чином, враховуючи, що скаржниця не є учасником справи про банкрутство ПАТ "Тернопільський електромеханічний завод", ОСОБА_1 не доведено, а Верховним Судом не встановлено обставин, які давали б підстави вважати, що судом апеляційної інстанції вирішено питання про права, інтереси чи обов`язки ОСОБА_1 , то в силу згаданого вище припису пункту 3 частини першої статті 296 ГПК України касаційне провадження за касаційною скаргою такої особи підлягає закриттю.

Зважаючи на закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , викладені у касаційній скарзі доводи, які стосуються суті спору, Верховним Судом не розглядаються.

Керуючись статтями 234, 235, 240, 296 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2023 у справі №921/2/21(921/463/22) закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Судді Картере В.І.

Погребняк В.Я.