Ухвала

від 10.05.2024 по справі 341/1526/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 травня 2024 року

м. Київ

справа № 341/1526/23

провадження № 61-6358ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Виконавчого комітету Бурштинської міської ради Івано-Франківської області на рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 01 грудня 2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 26 березня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Виконавчий комітет Бурштинської міської ради, ОСОБА_2 , про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна,

ВСТАНОВИВ:

26 квітня 2024 року Виконавчий комітет Бурштинської міської ради Івано-Франківської області, через засоби поштового зв`язку, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 01 грудня 2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 26 березня 2024 року в указаній вище справі.

У касаційній скарзі заявник порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження, з посилання на те, що копію оскаржуваної постанови апеляційного суду було отримано заявником 22 квітня 2024 року.

Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Отже, частиною першою статті 390 ЦПК України визначено, що строк на касаційне оскарження дотримано та не вимагається заява (клопотання) про його поновлення, у разі якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення або складення його повного тексту.

За відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень постанову у даній справі Івано-Франківським апеляційним судом прийнято 26 березня 2024 року, повне судове рішення складено 03 квітня 2024 року.

Ураховуючи, що заявником касаційна скарга була подана до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку - 26 квітня 2024 року, тобто протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту оскаржуваної постанови апеляційного суду, відсутні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження.

Разом із тим, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Законом України «Про судовий збір» не передбачено звільнення від сплати судового збору за подання до суду заяви про встановлення опіки та призначення опікуна над недієздатною особою.

Обґрунтовуючи несплату судового збору за подання касаційної скарги, Виконавчий комітет Бурштинської міської ради Івано-Франківської областіпосилається на частину другу статті 299 ЦПК України.

Відповідно до частини другої статті 299 ЦПК України судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.

Разом із тим, системний аналіз статті 299 ЦПК України дає підстави вважати, що від сплати судового збору за подання та розгляд заяви про визнання фізичної особи недієздатною звільнені заявники або законні представники особи, про визнання недієздатною якої просить.

Ураховуючи, що Виконавчий комітет Бурштинської міської ради Івано-Франківської області не є заявником у даній справі, а є заінтересованою особою, підстави для його звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення у даній справі відсутні.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено на 2023 рік прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2023 року - 2 684 грн.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою заяви у справах окремого провадження сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684 грн х 0,2 = 536,80 грн).

Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Отже судовий збір за подання касаційної скарги становить 1 073,60 грн (536,80 грн х 200 %).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерський район/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд.055)»; символ звітності банку: 207.

На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Верховний Суд звертає увагу, що з 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон від 29 червня 2023 року № 3200-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, у зв`язку з чим певні статті ЦПК України були викладені в редакції вказаного Закону.

Так, частиною п`ятою статті 14 ЦПК України встановлено, що суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат (частина шоста статті 14 ЦПК України).

Відповідно до частини сьомої статті 14 ЦПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі (частина восьма статті 14 ЦПК України).

В порушення пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі не зазначено відомості про наявність у заявника електронного кабінету, який згідно з частиною шостою статті 14 ЦПК України є юридичною особою, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Таким чином, заявнику необхідно подати до Верховного Суду уточнену касаційну скаргу, в якій вказати відомості про наявність електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. У разі відсутності електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі необхідно зареєструвати такий кабінет.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Виконавчого комітету Бурштинської міської ради Івано-Франківської області на рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 01 грудня 2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 26 березня 2024 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде визнано неподаною та повернуто заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Петров