Ухвала

від 13.05.2024 по справі 812/7/16

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

13 травня 2024 року м. ДніпроСправа № 812/7/16

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., перевіривши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кларіант Україна" про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у справі №812/7/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кларіант Україна" до Державної податкової інспекції у місті Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області, Головного управління ДФС у Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління Державної казначейської служби України у місті Сєвєродонецьку Луганської області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Кларіант Україна", в якій просить визнати виконавчий лист, виданий 02 березня 2017 року Луганським окружним адміністративним судом у справі № 812/7/16, в частині зобов`язання Державної податкової інспекції у місті Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області виконати вимоги пункту 200.12 статті 200 ПК України та надати до Управління Державної казначейської служби України у місті Сєвєродонецьку Луганської області висновок щодо бюджетного відшкодування ТОВ «Кларіант Україна» узгодженої контролюючим органом суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету за вересень 2015 року, у розмірі 1186710,00 грн, таким, що не підлягає виконанню.

Суд, дослідивши матеріали заяви, вважає за необхідне повернути її заявнику без розгляду з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 374 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання (частина третя статті 374 КАС України).

Відповідно до частин другої та третьої статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначені статтею 167 КАС України.

Так, згідно вказаної норми будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб`єктності за відповідним законом іноземної держави (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).

До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Дослідженням змісту заяви, судом встановлено, що вона не відповідає вимогам частини першої статті 167 КАС України, оскільки заявником не обґрунтовано підстави заяви, не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, а також не додано докази надіслання заяви (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Крім того, відповідно до частини третьої статті 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Згідно частини першої статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Частиною восьмою статті 59 КАС України передбачено, що у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Так, заява подана та підписана ОСОБА_1 без зазначення відношення до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кларіант Україна".

При цьому згідно протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису ОСОБА_2 займає посаду генерального директора.

Водночас, до суду не надано документів, що посвідчує повноваження Атаманчука Тараса як генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Кларіант Україна", що є порушенням вказаних вище норм, а також пункту 7 частини першої статті 167 КАС України.

Крім того, суд зазначає про те, що 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України від 29 червня 2023 року №3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі Закон № 3200-IX), який був розроблений для запровадження обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі ЄСІТС) представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами-підприємцями, оскільки особи, які за законом зобов`язані зареєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС, зволікають з виконанням свого обов`язку.

Абзацом першим частини шостої статті 18 КАС України (тут і далі в редакції Закону № 3200-IX) визначено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІСТ або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІСТ або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Відповідно до пунктів 24-27 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, підсистема «Електронний суд» (далі Електронний суд) це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою https://wiki.court.gov.ua.

Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.

Судом встановлено, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Кларіант Україна" про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі №812/7/16, надійшла до суду на офіційну електронну адресу.

При цьому, за кодом ЄДРПОУ 31337612 Товариство з обмеженою відповідальністю "Кларіант Україна" має зареєстрований Електронний кабінет в ЄСІТС з 02.02.2024, що підтверджується відповіддю №775146 про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС.

Згідно абзацу 2 частини восьмої статті 18 КАС України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.

Оскільки заявник має зареєстрований електронний кабінет, тому повинен подавати процесуальні документи виключно через свій електронний кабінет.

Отже, підсумовуючи вказане вище, суд дійшов висновку про те, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Кларіант Україна" про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі №812/7/16, підлягає поверненню заявнику без розгляду відповідно до приписів частини другої статті 167 КАС України.

Керуючись статтями ст.ст. 18, 55, 59, 166, 167, 248, 293, 295, 374 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кларіант Україна" про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у справі №812/7/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кларіант Україна" до Державної податкової інспекції у місті Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області, Головного управління ДФС у Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління Державної казначейської служби України у місті Сєвєродонецьку Луганської області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії повернути заявнику без розгляду.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Н.М. Басова