Рішення

від 13.05.2024 по справі 695/2160/20

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/2160/20

номер провадження 2-др/695/5/24

13 травня 2024 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Середи Л.В.,

за участю:

секретаря Оніщенко Н.В.

представника позивача за первісним позовом

відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 ,

представника відповідача за первісним позовом,

позивача за зустрічним позовом адвоката Сизька Б.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноші заяву про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою Софіївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (правонаступник Піщанська сільська рада) до ОСОБА_2 про стягнення збитків у вигляді не одержаного доходу внаслідок користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Софіївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (правонаступник Піщанська сільська рада) про визнання права оренди земельної ділянки по договору оренди,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області перебувала дана цивільна справа.

15.04.2024р. судом було ухвалено рішення, яким у задоволенні позовних вимог Піщанської сільської ради та ОСОБА_2 відмовлено повністю, у задоволенні позовгних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Софіївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (правонаступник Піщанська сільська рада) про визнання права оренди земельної ділянки по договору оренди відмовлено повністю, вирішено питання розподілу судового збору.

22.04.2024р. на адресу суду надійшла заява адвоката Сизька Б.Б. про ухвалення додаткового рішення, в якій представник відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом, посилаючись на норми ст.ст. 133, 137 ЦПК України просив стягнути із Піщанської сільської ради користь ОСОБА_2 понесені останнім судові витрати, пов`язані із розглядом справи, зокрема: витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20000.00 грн.

Заява мотивована тим, що представником ОСОБА_2 15.04.2024р. в порядку, визначеному ч. 8 ст. 141 ЦПК України, до закінчення судових дебатів зроблено заяву про відшкодування витрат на правову допомогу. Так, в рамках розгляду даної справи 04.12.2020р. та 10.12.2020р. ОСОБА_2 уклав із адвокатом Сизьком Б.Б. договори про надання професійної правової допомоги за №21 та №23 про надання професійної правничої допомоги, відповідно до яких загальна вартість послуг складає по 10000.00 грн за надані правничі послуги по кожному договору. За умовами вказаних договорів ОСОБА_2 15.12.2020р. здійснив два перекази коштів по 10000.00 грн на банківські рахунки адвоката Сизька Б.Б. Відтак витрати на правову допомогу підлягають відшкодування із Піщанської сільської ради, що є правонаступником Софіївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, яка є ініціатором даного спору.

Заяви чи клопотання від Піщанської сільської ради до суду не надходили.

У судовому засіданні представник ОСОБА_2 - адвокат Сизько Б.Б. на задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу наполягав, просив стягнути із Піщанської сільської ради 20000.00 грн, які є документально підтвердженими у встановленому законом порядку.

Представник Піщанської сільської ради Зубенко С.А. в судовому засіданні проти задоволення вказаної заяви заперечував повністю вказуючи, що у задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 відмовлено повністю, а тому підстави для стягнення витрат на правову допомогу за зустрічним позовом відсутні. Крім того, заявлені витрати на правову допомогу за первісним позовом є неспівмірними, докази виконання робіт відсутні, а представником ОСОБА_2 порушено порядок заявлення питання стягнення правових витрат у судових дебатах.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали заяви та додані до неї докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

За вимогами статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/12876/19 зауважено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Водночас чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. З урахуванням наведеного суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Види судових витрат, порядок їхньої оплати, розподілу, зменшення розміру тощо встановлено главою 8 ЦПК України.

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Ці висновки узгоджуються з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 (провадження № 11-1465заі18) та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року, у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), постанові від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (провадження № 12-136гс19) та постанові від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18 (провадження № 14-26цс).

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу надано договір від 04.12.2020р. за №21, акт №2 від 20.03.2023р. приймання-передачі наданої правової допомоги, квитанцію №61 від 15.12.2020 р. про сплату платежу у розмірі 10000.00 гривень.

Відповідно до акту приймання-передачі правової допомоги адвокатом Сизьком Б.Б. надано послугу зі складення та підготовки відзиву на позовну заяву, вартістю 8000.00 грн, а також участь у судових засіданнях вартістю 2000.00 гривень.

На переконання суду вказані вимоги є обґрунтованими, оскільки первісний позов до ОСОБА_2 було подано 09.09.2021р., представником відповідача за первісним позовом надавалися відповідна правова допомога, 29.12.2020р. судом було отримано відзив на позовну заяву, адвокат безпосередньо брав участь у судових засіданнях, подавав відповідні клопотання, надавав суду докази.

За результатами розгляду спору, у задоволенні первісної позовної заяви було відмовлено повністю.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України, у відповідності до ч. ч. 1, 2 якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зауважень щодо акту прийому-передачі №2 наданої професійної правничої допомоги, відповідного належно обґрунтованого клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу представником Піщанської сільської ради не надано.

Представником відповідача за первісним позовом 15.04.2024р. заявлено клопотання про витрати на правову допомогу в порядку, визначеному абз. 2 ч. 8 ст. 141 ЦПК України, тобто до закінчення судових дебатів, що спростовує доводи представника позивача про порушення строку на заявлення вказаних вимог.

Таким чином відповідач за первісним позовом дійсно отримав правову допомогу від адвоката Сизька Б.Б., а тому не викликає сумнівів, що ним понесені витрати на правничу допомогу у справі, розмір яких є обґрунтованим та не спростованим у встановленому законом порядку представником позивача.

Разом із тим, суд вважає обґрунтованими доводи представника Піщанської сільської ради Зубенка С.А. щодо вимог про стягнення правової допомоги за подання зустрічної позовної заяви.

З матеріалів справи вбачається, що представником ОСОБА_2 - адвокатом Сизьком Б.Б. 24.12.2020 р. подана зустрічна позовна заява, у задоволенні вимог якої судом було відмовлено повністю.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу за цим позовом адвокатом Сизьком Б.Б. надано суду договір від 10.12.2020р. за №23, акт №1 від 20.03.2023р. приймання-передачі наданої правової допомоги, квитанцію №30 від 15.12.2020 р. про сплату платежу у розмірі 10000.00 гривень.

Разом із тим із аналізу вказаної вище ст. 141 ЦПК України вбачається, що такі витрати суд присуджує з відповідача у випадку задоволення позову. Відтак правові підстави для стягнення вказаних витрат із відповідача за зустрічним позовом відсутні, оскільки у його задоволенні судом відмовлено повністю.

Керуючись ст.ст.141, 142,270 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву адвоката Сизька Бориса Борисовичапро ухваленнядодаткового рішенняу цивільнійсправі за позовною заявою Софіївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (правонаступник Піщанська сільська рада) до ОСОБА_2 про стягнення збитків у вигляді не одержаного доходу внаслідок користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Софіївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (правонаступник Піщанська сільська рада) про визнання права оренди земельної ділянки по договору оренди задовольнити частково.

Стягнути із Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (код ЄДРПОУ 26358963) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати, а саме: витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення судуможе бутиоскаржено досуду апеляційноїінстанції шляхомподачі апеляційноїскарги протягомтридцяти днівв порядкувизначеному ст., ст. 354-356 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя : Середа Л.В.