Постанова

від 09.05.2024 по справі 522/17084/23-е

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4418/24

Справа № 522/17084/23-Е

Головуючий у першій інстанції Домусчі Л.В.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.05.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого судді Сєвєрової Є.С.,

суддів: Вадовської Л.М., Комлевої О.С.,

за участю секретаря Малюти Ю.С.,

учасники справи:

позивач, відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 ,

відповідач, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 ,

відповідач ОСОБА_3 ,

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Інвест Буд»,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 06.02.2024 у складі судді Домусчі Л.В.,

встановив:

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04.09.2023 заяву ОСОБА_1 задоволено частково: вжито заходи забезпечення позову до пред`явлення позову.

Ухвалою цього ж суду від 13.09.2023 виправлено описку, допущену в ухвалі Приморського районного суду м. Одеси від 04.09.2023.

У вересні 2023 року, ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - ТОВ «Бізнес Інвест Буд» про поділ спільного майна, за якою ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 04.10.2023 було відкрито провадження у справі.

До суду 06.11.2023 разом із відзивом від ОСОБА_3 надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 06.02.2024 у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову відмовлено.

Не погодившись з вищевказаною ухвалою суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд скасувати ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 06.02.2024 та постановити нову ухвалу, якою скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04.09.2023 щодо наступних об`єктів нерухомого майна:

-квартири АДРЕСА_1 . Загальна площа (кв. м): 97.1, житлова площа (кв. м): 56.5, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2316958151227;

-квартири АДРЕСА_2 . Загальна площа (кв. м): 47.5, житлова площа (кв. м): 22.5, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2508842451100;

-квартири АДРЕСА_3 . Загальна площа (кв. м): 45, житлова площа (кв. м): 14.9, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2508839851100;

-земельної ділянки площею 0.0544 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 ; Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 366850051210, Кадастровий номер: 5121082400:01:004:0149.

Апеляційна скарга тим, що маючи усі законні підстави для набуття вказаних об`єктів нерухомості, виконавши умови правочинів належним чином, ОСОБА_3 отримує негативні наслідки через обтяження майна, набутого нею на законних підставах. Зокрема, настання наслідків у вигляді можливого визнання договорів купівлі-продажу № № 1263, 1264, 1265, 1272 та 1273 недійсними не буде результатом вчинення вольових дій, вчинених ОСОБА_3 з метою протиправного позбавлення ОСОБА_1 права власності на зазначені вище об`єкти нерухомого майна. Зазначення судом першої інстанції на належність об`єктів, щодо яких заявлені вимоги до поділу як на предмети позову без надання належного вмотивування причин відмови вимог у скасуванні заходів забезпечення позову свідчить про те, що судом в оскаржуваній ухвалі не надано оцінку тій обставині, що на даний момент чиниться невиправдане обмеження права власності ОСОБА_3 на зазначені об`єкти, яке набуто законно. Так, вказане майно є таким, що вибуло із власності як ОСОБА_2 так і ОСОБА_1 . У зв`язку з цим, у будь-якому випадку, ОСОБА_1 у випадку задоволення позову матиме необхідність у подальшому зверненні з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння.

У відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_1 , посилаючись на її необґрунтованість, просить суд у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_3 на ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 06.02.2024 відмовити, посилаючись на те, що матеріалами справи підтверджується, що предметом даного спору є рухоме та нерухоме майно, в тому числі квартири АДРЕСА_5 та АДРЕСА_2 та квартира АДРЕСА_1 і земельна ділянка № НОМЕР_1 , площею 0.0544 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 . При цьому, однією з вимог позову є визнання недійсними договорів купівлі продажу наведеного майна, які укладено між відповідачами та поділ майна подружжя.

Інші учасники справи своїм правом, передбаченимстаттею 360 ЦПК України, не скористалися та відзиву на апеляційну скаргу не подавали.

В судове засідання, призначене на 09.05.2024 з`явилися: представник апелянта ОСОБА_3 адвокат Воронцов В.Г., представник ОСОБА_2 адвокат Сягровець Т.М. та представник ОСОБА_1 адвокат Левіт В.С.

Представники третіх осіб - ТОВ «Бізнес Інвест Буд» та АТ «Кредобанк» до суду апеляційної інстанції не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, у відповідності до вимогстатей 128-130 ЦПК України,що підтверджується матеріалами справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Відмовляючи в задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову, районний суд виходив з того, що нерухоме майно, відносно якого ОСОБА_3 просить скасувати заходи забезпечення, є предметом даного позову, а тому обґрунтованих підстав для задоволення клопотання ОСОБА_3 немає.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає правилам частини першоїстатті 158 ЦПК України.

Так, порядок та підстави для скасування заходів забезпечення позову визначені устатті 158 ЦПК України.

Відповідно до частини першоїстатті 158 ЦПК Українисуд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Скасування заходів забезпечення позову передбачає зняття застосованих судом обмежень, покликаних забезпечити можливість виконання судового рішення, у випадку зміни ситуації в порівнянні з тією, що існувала при застосуванні таких обмежень, коли в результаті такої зміни потреба в застосованих обмеженнях припинила своє існування. В той же час помилковість, незаконність чи безпідставність з точки зору учасника процесу застосування заходів забезпечення позову не є такими обставинами в розумінні передбаченої процесуальним законом процедури скасування забезпечення позову, а лише можуть слугувати підставою для оскарження судового рішення до суду вищої інстанції, для чого чинним законом передбачена процедура апеляційного та касаційного оскарження судового рішення.

Вжиті судом заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Тобто, скасування заходів забезпечення позову судом, який їх застосував, можливе, якщо відпали підстави, з яким закон пов`язує можливість застосування таких заходів або змінилися обставини, що зумовили його застосування. Отже, скасування заходів забезпечення позову діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Суд лише при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та визнання недійсними договорів купівлі- продажу: об`єктом спору є рухоме та нерухоме майно, яке ОСОБА_1 та ОСОБА_2 набули пі час шлюбу у спільну сумісну власність; предметом спору є вимога ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів купівлі продажу, укладених нібито між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для скасування заходів забезпечення позову у цій справі, оскільки скасування заходів забезпечення позову до розгляду даної справи по суті та ухвалення судом відповідного рішення, суперечитиме меті заходів забезпечення позову.

При цьому, заявницею ОСОБА_3 не надано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції доказів того, що потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам заявника наведеним в якості підстав для скасування заходів забезпечення позову, не заслуговують на увагу, оскільки забезпечення позову у цьому спорі спрямоване на виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

При цьому, предметом розгляду в даній справі є не питання правомірності вжиття судом заходів забезпечення позову, а наявність чи відсутність підстав для їх скасування.

Процесуальні дії суду щодо вжиття заходів забезпечення позову і їх скасування врегульовані окремими нормами, є різними за своїм юридичним змістом і за обставинами, які підлягають встановленню.

Скасування заходів забезпечення позову пов`язане не із правомірністю їх вжиття, а із результатами розгляду справи і вирішенням спору по суті чи залишенням позову без розгляду, або закриттям провадження у справі (частини сьома-десятастатті 158 ЦПК України).

Звертаючись з вимогою про скасування заходів забезпечення, ОСОБА_3 фактично оскаржувала висновки суду, зроблені при накладенні такого арешту, що в рамках передбаченоїстатті 158 ЦПК Українипроцедури здійснено бути не може.

Тому, звертаючись до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову відповідачка за первісним позовом ОСОБА_3 обґрунтовувала неналежністю та безпідставністю застосування судом заходів забезпечення позову.

В той же час, такі доводи фактично обґрунтовують незгоду заявниці з ухвалою суду про застосування таких заходів забезпечення позову. При цьому чинним процесуальним законом передбачено, що якщо сторона не погоджується з судовим рішенням, вона має право оскаржити його в установленому законом порядку, для чого передбачена відповідна процедура апеляційного та касаційного оскарження.

При цьому, судом апеляційної інстанції установлено, що ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 04.09.2023 про забезпечення позову відповідачкою ОСОБА_3 за первісним позовом ОСОБА_1 в апеляційному порядку не оскаржувалася. Водночас, фактичні обставини з часу постановлення ухвали про забезпечення позову до часу подання заявником клопотання про скасування заходів забезпечення позову не змінилися.

За таких обставин, оскільки доводи ОСОБА_3 , наведені нею у клопотанні про скасування заходів забезпечення позову та в апеляційній скарзі, зводяться до оспорювання нею правомірності вжиття судом заходів забезпечення позову і не пов`язані із їх скасуванням, то суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Інших доводів, які б були правовою підставою для прийняття рішення щодо скасування ухвали суду першої інстанції, апеляційна скарга не містить.

Порушень норм процесуального права, які могли б призвести до скасування ухвали суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Згідно з положенням частини другоїстатті 374 ЦПК Українипідставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першоїстатті 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ізстаттею 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішеннябез змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 06.02.2024 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 14.05.2024

Головуючий Є.С. Сєвєрова

Судді: Л.М. Вадовська

О.С. Комлева