Рішення

від 13.05.2024 по справі 626/428/23

КРАСНОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 626/428/23

Провадження № 2/626/20/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

13.05.2024 року м. Красноград

Красноградський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Дудченка В.О.,

за участю секретаря Зінченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Краснограді, у відсутності сторін, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про встановлення факту перебування у шлюбно-сімейних відносинах та зміну черговості спадкування,

В С Т А Н О В И В :

Позиція позивача.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про встановлення факту перебування у шлюбно-сімейних відносинах та зміну черговості спадкування, в якому просить:

-встановити факт перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у шлюбно-сімейних відносинах і мешкання однією сім`єю, як подружжя чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, з 15.07.1995 року по 06.09.2022 року;

-змінити черговість одержання права на спадкування після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнавши спадкоємця четвертої черги ОСОБА_1 , спадкоємцем першої черги, після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовна заява мотивована тим, що з лютого 1995 року позивачка та ОСОБА_4 проживали однією сім`єю, як жінка і чоловік без шлюбу в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яку ОСОБА_4 22.12.1995 року придбав за власні кошти. Також вели спільне господарство, мали спільний бюджет та несли спільні витрати, придбавали спільне майно. ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 від гострого інфаркту міокарде. ОСОБА_4 останні роки перед смертю, зокрема у 2018, 2020 та 2022 роках переніс три інфаркти міокарде. Позивачка здійснювала догляд за ОСОБА_4 зокрема надавала належний догляд та матеріальну допомогу, купувала продукти харчування, ліки, готувала їжу, оплачувала медичні обстеження та лікування, прибирала за хворим, дотримуючи його у належній особистій гігієні, сплачувала комунальні послуги за квартиру. Позивачка здійснила поховання ОСОБА_4 . Позивачка подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 . Нотаріус повідомив про необхідність звернутися до суду із заявою про встановлення факту проживання чоловіка та дружини без шлюбу та зміну черговості спадкування. Спадкоємцями першої черги є діти відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_2 . Позивачка, посилаючись на статті 1259, 1261 ЦК України, статтю 3 СК України, просить встановити факт перебування з ОСОБА_4 у шлюбно-сімейних відносинах і мешкання однією сім`єю, як подружжя чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, з 15.07.1995 року по 06.09.2022 року; змінити черговість спадкування, визнавши її спадкоємицею першої черги після ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рух справи в суді.

Ухвалою судді Красноградського районного суду Харківської області від 09.03.2023 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Ухвалою суду від 01.04.2024 року закрито підготовче провадження по справі та призначено до судового розгляду по суті.

Заяви учасників процесу по суті справи та клопотання.

В позовній заяві мається клопотання представника позивача по справі ОСОБА_1 адвоката Пілігріма П.О. в якому просить справу розглядати за його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачі відзив на позовну заяву не подали.

Так як відповідачі в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені у встановленому порядку, від них до суду не надходило заяви про розгляд справи за їх відсутності, не подали відзиву, згідно ст. 280 ЦПК України, суд вважає необхідним ухвалити заочне рішення по справі на підставі наявних у справі доказів, так як представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи те, що учасники справи належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, суд вважає за можливе відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів не здійснюючи фіксування судового процесу.

Позиція суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, зміст спірних правовідносин.

Суд встановив, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 15).

ОСОБА_4 за життя був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 27.12.1995 року, інших зареєстрованих осіб з ним не значилось, що підтверджується довідкою Красноградської міської ради (а.с. 79, зворотній бік).

Позивачка ОСОБА_1 зареєстрована з 08.06.2017 року року за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 12).

Згідно із договором купівлі-продажу квартири від 22.12.1995 року, ОСОБА_4 був власником однокімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 23-25).

На підтвердження здійснення позивачкою витрат на поховання ОСОБА_4 , позивачка надала довідку Красноградської міської ради Харківської області від 02.09.2022 року №2367 (а.с. 17).

На підтвердження факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_4 позивачка надала довідку Красноградської міської ради від 04.10.2022 року, якою підтверджується факт, що померлий ОСОБА_4 , 1957 року народження, на момент смерті проживав разом зі своєю дружиною ОСОБА_1 , 1965 року народження, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . За вказаною адресою подружжя проживало і вело спільне господарство. Цей факт підтверджують ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с. 18).

Також позивачка надала копії Договорів на користування комунальними послугами укладеними ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 33 - 35), копії особистих документів ОСОБА_4 (а.с. 13-14, 36-40), копії квитанцій на оплату комунальних послуг на прізвище ОСОБА_7 (а.с. 41).

Крім того позивачка надала копію довідки про причину смерті ОСОБА_4 (а.с. 16) виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_4 №4590 від 12.12.2017 року (а.с. 26), №140 від 17.01.2018 року (а.с. 27) та №1410 від 16.04.2020 року (а.с. 27) відповідно до яких померлий страждав на захворювання прогресуючої стенокардії, задній бічний інфаркт міокарда, кардіосклероз, стенозуючий атеросклероз коронарних артерій, комбінований аортальний порок серця з перевагою недостатності 2-3 ст., супровентрикулярна екстрасистолична аритмія, гіпертонічна хвороба ІІІ стадії, СН ІІ А ст., зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночку. Ускладнення: ангиопатія сітківки по гіпертонічному типу. Супутній: цукровий діабет 2 типу, ожиріння 2 ступеня.

Згідно із матеріалів спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_4 , із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 звернулися позивачка ОСОБА_1 як особа, яка проживала із спадкодавцем однією сім`єю, як чоловік та жінка більше п`яти років та ОСОБА_8 як брат померлого (а.с. 74-103).

Приватним нотаріусом Красноградського районного нотаріального округу Харківської області Ковтун Л.О. 29.08.2023 року видано ОСОБА_8 свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті рідного брата ОСОБА_4 на квартиру по АДРЕСА_1 (а.с. 100).

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі статтею 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово.

Спадкування за законом здійснюється у наступній черговості (при цьому кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків зміни черговості одержання права на спадкування, встановлених статтею 1259 ЦК України): перша черга: діти спадкодавця (у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті), той з подружжя, який його пережив, та батьки; друга черга: рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері; третя черга: рідні дядько та тітка спадкодавця; четверта черга: особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини; п`ята черга: інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення, та утриманці спадкодавця (неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім`ї спадкодавця, але не менш як п`ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування).

Суд дійшов висновку про те, що в силу положень статті 1264 ЦК України позивачка є спадкоємицею ОСОБА_4 за законом четвертої черги.

Натомість ОСОБА_8 , який не є учасником даної сплави, є спадкоємицею за законом другої черги, як рідний брат ОСОБА_4 (стаття 1262 ЦК України).

При цьому відповідачі по справі, а саме діти спадкодавця не звертались до нотаріуса з відповідними заявами про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 протягом встановленого строку для подачі заяви про прийняття спадщину.

Водночас частиною другою статті 1259 ЦК України передбачено, що фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Судовий порядок зміни черговості застосовується на підставі задоволення позову спадкоємця наступних черг до спадкоємців тієї черги, які безпосередньо закликаються до спадкування. Право на пред`явлення позову про зміну черговості спадкування мають лише спадкоємці за законом.

Підставами для задоволення позову щодо зміни черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування є сукупність наступних обставин, встановлених у судовому порядку: 1) опікування над спадкоємцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (прихильне спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами, тощо); 2) матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1-3; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом.

Зокрема, під безпорадним станом слід розуміти безпомічність особи, неспроможність її своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично та матеріально самостійно забезпечити умови свого життя, у зв`язку з чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Для задоволення позову щодо зміни черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування необхідна наявність всіх п`яти зазначених вище обставин.

Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах: від 18 лютого 2019 року у справі № 569/18047/17-ц (провадження № 61-40302св18), від 26 вересня 2019 року у справі № 521/6358/17 (провадження № 61-11757св19), від 09 жовтня 2019 року у справі №552/8452/17 (провадження №61-48561св18), від 27 травня 2020 року у справі № 755/8930/18 (провадження № 61-14692св18), від 01 червня 2020 року у справі № 431/5445/19 (провадження № 61-6789св20), від 18 червня 2020 року у справі № 565/1046/16-ц (провадження № 61-35423св18), від 27 серпня 2020 року у справі № 266/2391/16 (провадження № 61-1300св20), від 17 вересня 2020 року у справі № 755/14155/16-ц (провадження№ 61-23350св19), від 02 грудня 2020 року у справі № 592/1045/18-ц (провадження № 61-820св20), від 01 березня 2021 року у справі № 233/5990/18 (провадження№ 61-19232св19), від 17 березня 2021 року у справі № 200/12980/14 (провадження № 61-14159св19), від 22 квітня 2021 року у справі № 331/6453/18 (провадження № 61-380св21).

За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Тобто, з урахуванням розподілу тягаря доказування в цій категорії справ, позивачка в першу чергу мала довести факт перебування ОСОБА_4 в безпорадному стані та пред`явити позов до спадкоємців тієї черги, які безпосередньо закликаються до спадкування.

Суд вважає, що факт перебування ОСОБА_4 на лікуванні з 24.11.2017 року по 12.12.2017 року, з 10.01.2018 року по 17.01.2018 року та з 04.04.2020 року по 16.04.2020 року відповідно до виписок з медичних карт амбулаторного (стаціонарного) хворого з рядом хронічних захворювань, а також інші обставини, на які посилалась позивачка в позові, не дають підстав для висновку про перебування ОСОБА_4 у такому стані, який характеризується безпомічністю особи та неможливістю самостійно матеріально забезпечити умови свого життя, у зв`язку з чим ОСОБА_4 потребував би стороннього догляду, допомоги та піклування.

Отже суд доходить до висновку, що ОСОБА_4 не перебував у безпорадному стані, оскільки проаналізовані судом докази не підтверджують безпорадний стан померлого.

Окрім цього, позивачка просила зміни черговість спадкування таким чином, щоб вона була віднесена до спадкоємців за законом першої черги.

При цьому як вбачається із спадкової справи спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняв його брат ОСОБА_8 , а не діти спадкодавця до яких пред`явлено даний позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Тобто ОСОБА_8 є рідним братом спадкодавця та спадкоємцем другої черги, який згідно заяви прийняв спадщину, не усувався від права на спадкування, а також не відмовлявся від її прийняття.

Суд зазначає, що підстави для зміни черговості одержання спадщини визначені лише положеннями частини другої статті 1259 ЦК України, якими передбачено можливість, за певних умов, одержати право на спадкування лише разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування.

Отже досліджені судом докази свідчать про недоведеність обставин, які у відповідності до положень частини другої статті 1259 ЦК України є підставою для зміни черговості одержання права на спадщину позивачу, як спадкоємцю першої черги.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовної вимоги про зміну черговості спадкування та визнання позивачки спадкоємицею першої черги після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 необхідно відмовити.

Щодо позовної вимоги про встановлення факту перебування у шлюбно-сімейних відносинах і проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд зазначає наступне.

Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (частина друга статті 3 СК України).

Суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу (пункт 5 частини першої статті 315 ЦПК України).

Вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має встановити такі факти: спільне проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року № 554/8023/15-ц).

Велика Палата Верховного Суду вже зазначала, що предметом спору є об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Як предмет позову, у свою чергу, розуміють певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Натомість підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки.

У кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог та наданих позивачем пояснень суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справу в межах заявлених вимог (частина перша статті 13 ЦПК України), але, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом (пункт 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України). Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 9901/172/20 (пункти 1, 80-81, 83).

У даній справі позивачка з пред`явленням цього позову має на меті забезпечити реалізацію свого права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 як спадкоємець першої черги. Серед підстав позову позивачка визначила проживання з ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу строком понад 5 років, що в силу положень статті 1264 ЦК України в сукупності з частиною другою статті 1259 ЦК України та тривалого опікування позивачкою над ОСОБА_4 могло б надати позивачці можливість одержати право на спадкування на рівні зі спадкоємцями вищої черги після смерті ОСОБА_4 .

У постанові від 23 січня 2024 року в справі № 523/14489/15-ц (провадження № 14-22цс20) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що в справах позовного провадження факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, як і інші юридичні факти, належить до предмета доказування і підлягає встановленню при ухваленні судового рішення, якщо цей факт пов`язаний з будь-якими заявленими позовними вимогами.

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що обґрунтування позиції суду щодо підтвердження чи спростування факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу у справах позовного провадження має бути наведено у мотивувальній частині рішення. У ній, зокрема, мають бути зазначені фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. В резолютивній частині рішення у справах позовного провадження суд має зробити висновок про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог.

Оскільки вимога про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем без реєстрації шлюбу без задоволення вимоги про зміну черговості одержання права на спадкування в цій справі не здатна забезпечити ефективний захист прав та інтересів позивачки та за своєю суттю є лише правовою підставою позову, то в її задоволенні слід відмовити.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Висновки за результатами розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Розподіл судових витрат.

За викладених обставин суд повністю відмовляє в задоволенні позову, питання про розподіл судових витрат вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України та відносить їх за рахунок позивача.

На підставі викладеного відповідно ст.ст. 1261, 1296, 1297 ЦК України, керуючись ст.ст. 4-5, 12, 76-83, 206, 264-265, 280-282 ЦПК України суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про встановлення факту перебування у шлюбно-сімейних відносинах та зміну черговості спадкування відмовити.

Копію заочного рішення направити відповідачам в порядку, передбаченому ст. 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене удень його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Харківського апеляційного суду.

Суддя