Рішення

від 03.05.2024 по справі 706/680/20

ХРИСТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 706/680/20

2/706/26/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 травня 2024 року Христинівський районний суд Черкаської області

в складі:

головуючого - судді Орендарчука М.П.,

за участі секретаря Пізняк Т.В.,

позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача державного підприємства «Дослідне господарство «Нива» Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця Національної академії аграрних наук України Барської Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Христинівці Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Дослідне господарство «Нива» Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця Національної академії аграрних наук України, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, виконавчого комітету Верхняцької селищної ради про визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

06.07.2020 ОСОБА_1 звернувся до Христинівського районного суду Черкаської області з позовними вимогами до Державного підприємства «Дослідне господарство «Нива» Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця Національної академії аграрних наук, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, виконавчого комітету Верхняцької селищної ради та просить визнати незаконним і скасувати рішення відділу Держгеокадастру у Христинівському районі Черкаської області від 12 травня 2012 року про державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 7124687500:03:002:0001 площею 29,3350 гектарів за користувачем Державним підприємством «Дослідне господарство «Нива» Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця Національної академії аграрних наук України; визнати незаконним і скасувати рішення виконавчого комітету Вехняцької селищної ради Христинівського району Черкаської області №42745022 від 29 серпня 2018 року про державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно земельної ділянки з кадастровим номером 7124687500:03:002:0001 площею 29,3350 гектарів за користувачем Державним підприємством «Дослідне господарство «Нива» Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця Національної академії аграрних наук України.

Позов ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що з грудня 2007 року він є орендарем земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 8,9127 гектарів, яка знаходиться в адміністративних межах Христинівської сільської ради Черкаської області ( за межами населеного пункту).

Право оренди у нього виникло на підставі укладеного 18.10.2007 з Христинівською районною державною адміністрацією Черкаської області та посвідченого приватним нотаріусом Бевзюком В.П. договору оренди земельної ділянки, за умовами якого орган державної виконавчої влади передав йому у строкове платне користування земельну ділянку площею, що визначена згідно з технічною документацією, виготовленою Христинівським районним відділом Черкаської регіональної філії ДП «Центрального державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», та актом визначення меж земельної ділянки в натурі на місцевості від 28.07.2007.

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області із заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки наданої йому у користування. Однак у наданні такого дозволу йому було відмовлено з тих мотивів, що земельна ділянка, на яку позивач заявляє свої права, є власністю держави і перебуває у постійному користуванні Державного підприємства «Дослідне господарство «Нива».

Також ОСОБА_1 зазначає, що відділ Держгеокадастру у травні 2012 року до Державного земельного кадастру вніс відомості про реєстрацію земельної ділянки 7124687500:03:002:0001 не перевіривши того факту, що частина цієї земельної ділянки вже зареєстрована в Державному реєстрі земель за позивачем. Вважаючи, що держава в особі Державного підприємства «Нива» протиправно заволоділа частиною земельної ділянки, якою він користується на умовах оренди з 2007 року, а виготовлений на замовлення ДП ДГ «Нива» проект землеустрою призвів до подвійної реєстрації частини земельної ділянки, його право орендаря підлягає судовому захисту.

У відзиві представник головного управління Держгеокадастру у Черкаській області позов ОСОБА_1 не визнав, посилаючись на його безпідставність та просив відмовити у його задоволенні. Представник Управління зазначив, що право постійного користування ДП ДГ «Нива» підтверджується Державним актом на право постійного користування серії ІІ-ЧР №00046, що виданий відповідно до рішення Христинівської районної ради народних депутатів №4-9 від 31.07.1998. Акт зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею №49. Зовнішні межі землекористування визначені згідно з виготовленим у 1998 році Інститутом землеустрою технічним звітом по складанню державного акта на право постійного користування господарства «Нива». Ця технічна документація була розглянута, затверджена і на її підставі районною радою було прийняте рішення №4-9.

Згодом розпорядженням від 28.04.2012 №60/04-02-1 Христинівської районної державної адміністрації державному підприємству «Дослідне господарство «Нива» надано дозвіл на розробку проекту відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 49,1108 га, які перебувають у постійному користування державного підприємства. На виконання даного дозволу було розроблено проект відведення, який розпорядженням Христинівської районної державної адміністрації від 23.11.2012 №190/01-02-1 був затверджений, а земельні ділянки внесені до Державного земельного кадастру.

Водночас, під час укладення договору оренди землі між Христинівською РДА та ОСОБА_1 межі земельної ділянки площею 8,9127 га визначені не були, документація із землеустрою не складалась, відомості про земельну ділянку в ДЗК відсутні, що ставить під сумнів заявлені позивачем вимоги.

Представник позивача наведені у відзиві Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області доводи заперечила та у відповіді на відзив вказала, що на дату формування та реєстрації земельної ділянки площею 29,3350га з кадастровим номером 7124687500:03:002:0001 у ДП ДГ «Нива» було наявне право постійного користування земельною ділянкою згідно з державним актом ІІ-ЧР №000046 від 29.12.1998. Однак, у постійному користуванні ДП ДГ «Нива» перебувала сформована земельна площею 2774,7гадля ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ДП «ДГ«Нива» зареєстровано право користування 76 земельними ділянками з різними кадастровими номерами та різною площею.

Представник виконавчого комітету Верхняцької селищної ради позов ОСОБА_1 також не визнав, просить відмовити в його задоволенні. Вказув, що державний реєстраторвиконавчого комітетудіяв відповіднодо вимогчинного законодавства;29.08.2018засідання виконавчогокомітету Верхняцькоїселищної радине проводилосьта ніякірішення,зокрема і№42745022,не приймались;рішення зтаким номеромвиконком взагалініколи неприймав.Здійснюючи державну реєстрацію права постійного користування ДП ДГ«Нива»,державний реєстратор в порядку,передбаченому ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речовихправ на нерухоме майно» подав електронний запит до державного земельного кадастру і отримав відомості безпосередньо з державного земельного кадастру, до якого має доступ, про реєстрацію права постійного користування підприємства на земельні ділянки. У цьому випадку мало місце перенесення існуючого права підприємства, зареєстрованого в установленому законом порядку до 01 січня 2013 р., про що містились відомості в Держаному земельному кадастрі, а тому державний реєстратор зобов`язаний був перенести відповідну інформацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У відповідь на відзив представника виконавчого комітету позивач ОСОБА_1 зазначив, що Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» на спірні правовідносини не поширюється, а під час вчинення реєстраційних дій реєстратор, як працівник виконкому, знехтував вимогами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», оскільки зареєстрував право постійного користування ДП ДГ «Нива» на земельну ділянку площею 29,3350 га з кадастровим номером 7124687500:03:002:0001 на підставі державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-ЧР №000046. Проте, підприємству «Нива» згідно з державним актом серії ІІ-ЧР №000046 у постійне користування передана земельна ділянка площею 2774,7 га і жодних доказів того, що цю земельну ділянку було поділено та сформовано інші земельні ділянки, з огляду на положення ст.79 Земельного кодексу України відповідач не надав.

Державне підприємство «Дослідне господарство «Нива» позов ОСОБА_1 не визнало, звернулось до суду з зустрічною позовною вимогою до нього та Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, третя особа на стороні відповідачів виконавчий комітет Верхняцької селищної ради, про визнання недійсним договору оренди землі, що укладений 18.10.2007 між ОСОБА_1 та Христинівською районного державною адміністрацією.

Зустрічний позов ґрунтується на тому, що право постійного користування державного підприємства виникло у 1998 році і частина спірної земельної ділянки належить державі. Христинівська районна державна адміністрація права розпоряджатись цією землею без її вилучення із постійного користування підприємства права не мала і факт передачі земель в оренду без ухвалення у встановленому законом порядку рішення про припинення права постійного користування ДП ДГ «Нива» та без його згоди не вважається законним та таким, що припиняє право постійного користування з дотриманням визначених процедур.

Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області у відзиві на зустрічний позов щодо вирішення спору по суті поклалось на думку суду та заперечило доводи позивача за зустрічним позовом про те, що Управління у спірних правовідносинах повинно виступати в статусі позивача.

Позивач ОСОБА_1 зустрічний позов не визнав та вважав, що він не підлягає задоволенню з підстав пропуску позовної давності та з підстав безпідставності, оскільки директором підприємства у липні 2007 року підписаний акт погодження меж, яким підтверджується право ОСОБА_1 на земельну ділянку із визначеними ним межами.

Представник ДП ДГ «Нива» подала до суду заяви про те, що з 11.12.2020 виконавчий комітет Верхняцької селищної ради як орган місцевого самоврядування втратив свої повноваження, а тому, відповідно, не може бути учасником будь яких правовідносин, зокрема, і відповідачем у цивільній справі, про застосування наслідків спливу позовної давності та клопотання про приєднання до справи додаткових доказів.

Ухвалою суду від 21.10.2020 зустрічний позов прийнятий до спільного розгляду з первісним позовом та вимоги за зустрічним позовом об`єднані в одне провадження з первісним позовом.

Ухвалою суду від 17.12.2020 до участі у справі залучено як співвідповідача за зустрічним позовом Христинівську районну державну адміністрацію, оскільки остання є стороною правочину, який оспорюється. Рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 01.03.2021 залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 18.08.2021 в задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено повністю. Прийнятою 01.12.2021 постановою Верховного Суду рішення Христинівського районного суду від 01.03.2021 та постанова Черкаського апеляційного суду від 18.08.2021 в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Державного підприємства «Дослідне господарство «Нива», Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, виконавчого комітету Верхняцької селищної ради про визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію земельної ділянки скасовані, а справа в цій частині направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

06.01.2022 справа прийнята до провадження Христинівським районним судом Черкаської області. 22.04.2022 у справі призначена судова земельно технічна експертиза, на вирішенняякої поставленопитання:чи накладаютьсямежі земельноїділянки сільськогосподарськогопризначення,яка знаходитьсяв адміністративнихмежах Христинівськоїсільської радиХристинівського районуЧеркаської області,з кадастровимномером 7124687500:03:002:0001,загальною площею29,3350га,яка згідноз витягомз Державногоземельного кадастру№НВ-7114505832020від 09.06.2020(том1,а.с.26-28)на правіпостійного користуванняналежить державномупідприємству «Досліднегосподарство «Нива»Інституту розведенняі генетикитварин іменіМ.В.Зубця Національноїакадемії аграрнихнаук України»для веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва,на земельнуділянку загальноюплощею 8,9127га,яка згрудня 2007року зареєстрованаза ОСОБА_1 на підставідоговору орендиземельної ділянкисільськогосподарського призначення,укладеного ОСОБА_1 .Христинівською районноюдержавною адміністрацією18жовтня 2007року,посвідченого державнимнотаріусом Христинівськоїрайонної державноїнотаріальної конториБевзюком В.П.за реєстровимномером 3515,про щовчинено записв державномуреєстрі земельвід 11грудня 2007року за№040779500003(тои.1а.с.10-18)?Якщо так,то вякій частиніта площі?.У зв`язку з чим провадження зупинене.

17.08.2023 суд відновив провадження у справі, а 25.09.2023 закрив підготовче провадження і призначив справу до судового розгляду.

Відповідно до висновку експерта від 02.08.2023 за № 1087/22-23 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи, межі земельної ділянки загальною площею 8.9127 га, яка з грудня 2007 року зареєстрована за ОСОБА_1 на підставі договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, укладеного ОСОБА_1 . Христинівської районною державною адміністрацією 18 жовтня 2007 року, посвідченого державним нотаріусом Христинівської районної державної нотаріальної контори Бевзюком В.П. за реєстровим номером 3515, про що вчинено запис в державному реєстрі земель від 11 грудня 2007 року за № 040779500003 (том №1 а.с.10-18) накладаються на межі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться в адміністративних межах Христинівської сільської ради Христинівського району Черкаської області, з кадастровим номером 7124687500:03:002:0001, загальною площею 29.3350 га, яка згідно з витягом з Державного земельного кадастру № НВ-7114505832020 від 09.06.2020 (том №1, а.с. 26-28) на праві постійного користування належить державному підприємству «Дослідницьке господарство «Нива» Інституту розведення генетики тварин імені М.В. Зарубця Національної академії аграрних наук України» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Площа накладання становить 4.2183 га.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Стригунова В.І. позов підтримали і просили його задовольнити з підстав зазначених у позові.

Представник ДП ДГ «Нива» адвокат Барська Т.М. позов не визнала, за наслідками розгляду справи подала до суду письмові пояснення, в яких зазначила, що зі змісту Державного акта направо постійного користування,технічного звіту про його складання та геодезичних даних окружної межі господарства «Нива» випливає,що земельна ділянка з кадастровим номером 7124687500:03:002:001 площею29,335га перебуває каталозі координат окружної межі землекористування,що складений у 1998 році. За приписами п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності або користування на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

Представник вважає, що уся земля, яка входила до плану зовнішніх меж землекористування ДП ДГ «Нива», вважається сформованими земельними ділянками, не зважаючи на відсутність у них кадастрових номерів.

При прийнятті рішення про передачу ОСОБА_1 в користування на умовах оренди земельної ділянки площею 8,9127 га Христинівська РДА не вжила заходів до формування земельної ділянки згідно з приписами ст. 79 ЗК України в редакції 2002 року та приписами ст. 20 Закону України «Про землеустрій» і передала в оренду земельну ділянку, частина якої перебуває у користуванні ДП ДГ «Нива» і розпорядження нею не входило до повноважень Христинівської РДА. Акт визначення меж земельної ділянки в натурі від 28.07.2007 факт незаконного набуття у користування частини земельної ділянки не спростовує, оскільки технічна документація на земельну ділянку не виготовлялась, тобто її межі із геодезичними даними окружної межї ДП ДГ «Нива» не співставлялись.

Також представник вказує, що підпис тодішнього керівника підприємства ОСОБА_3 на акті не свідчить, що таке погодження має юридичну силу, оскільки правом розпоряджатись земельними ділянками державної власності, що передані у постійне користування ДП ДГ «Нива» має тільки держава в особі Національної академії аграрних наук України.

Представник відповідача переконана, що свої вимоги позивач висунув неналежним відповідачам, а спосіб захисту права, який він просить застосувати, не відповідає вимогам закону та є неефективним.

Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_4 показав, що поворотні точки зовнішньої межі земельної ділянки яку використовує ОСОБА_1 було за координовано із зазначень їх самим ОСОБА_1 в ході натурного обстеження земельних ділянок по місцю їх знаходження. Земельна ділянка з кадастровим номером 7124687500:03:002:0001 має чіткі межі, площу 29,335 га та є внесеною до бази Державного земельного кадастру. Ця земельна ділянка межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 7124687500:03:002:0021 площею 4,6866 га, право оренди на яку зареєстроване за ОСОБА_1 .

Під час експертного дослідження експертом складений зведений план земельної ділянки з кадастровим номером 7124687500:03:002:0001, земельної ділянки площею 8,9127 га та земельної ділянки, яку фактично використовує ОСОБА_1 . Межі земельної ділянки, яку фактично використовує ОСОБА_1 , не визначені, межові знаки відсутні.

Експерт зазначив, що кадастровий план земельної ділянки площею 8,9127 га він до уваги не брав, оскільки він окремо від технічної документації використанню не підлягає, а технічна документація на земельну ділянку площею 8,9127 га не виготовлялась і в Державному земельному кадастрі така земельна ділянка сформованою не рахується. Окрім того, зазначив що земельні ділянки ДП ДГ «Нива» були сформовані у 1998 році, коли підприємство отримало Державний акта на право постійного користування.

Заслухавши пояснення сторін і їх представників, показання експерта, дослідивши письмові докази, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно ч. 3 ст. 12, ч.1 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, якімаютьзначення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крімвипадків, встановленихцим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-ЧР № 000046, виданого 29 грудня 1998 року на підставі рішення Христинівської районної ради народних депутатів від 31 липня 1998 року № 4-9, Дослідному елітно-насінницькому господарству «Нива» (ДП «Дослідне господарство «Нива») надано в постійне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 2 774,7 га землі в межах згідно з планом землекористування. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 49.

Державний акт на право постійного користування складений відповідно до виготовленого у 1998 році Черкаським філіалом Інституту землеустрою технічного звіту по складанню державного акта на право постійного користування землею дослідному елітно насінницькому господарству «Нива» Христинівського району Черкаської області (том 1 а.с.65-86).

Технічний звіт по складанню державного акта містить, у тому числі, геодезичні дані окружної межі дослідного господарства «Нива» (том 1 а.с.71), геодезичні дані ділянок господарства та інших землекористувачів. До складу угідь ДП ДГ «Нива» входили 2481,6 га сільськогосподарських земель, лісів і інших лісовкритих площ 127,9 га, забудованих земель 65,6 га, відкритих заболочених земель 48,0 га, відкритих земель без рослинного покриття 2,4 га, води 49,2 га, а всього 2774,7 га (том 1 а.с. 82-83). Також технічним звітом землі розподілені по ділянках в розрізі землеволодільців і землекористувачів (том 1 а.с.80).

18 жовтня 2007 року між Христинівською РДА (орендодавець) та позивачем ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, за умовами якого ОСОБА_1 передається в оренду земельна ділянка сільськогосподарського призначення загальною площею 8,9127 га в адміністративних межах Христинівської сільської ради. Договір укладений строком на 49 років, посвідчений державним нотаріусом Христинівської районної державної нотаріальної контори та зареєстрований у Христинівському районному відділі Черкаської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 11 грудня 2007 року за № 0407795003. Земельна ділянка передана в оренду на підставі розпорядження Христинівської РДА від 26 вересня 2007 року № 220.

В оренду земельна ділянка передавалась без проекту її відведення (п.18 договору оренди); невід`ємними його частинами є кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використання та встановлених земельних сервітутів, акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), акт приймання передачі об`єкта оренди.

Водночас пунктом 2 договору оренди визначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 8,9127 гектарів, у тому числі рілля 8,9127 га, згідно з технічною документацією виготовленою Христинівським районним відділом Черкаської регіональної філії ДП «Центрального державного земельного кадастру при Державному комітеті України про земельних ресурсах», що додається до цього договору і є його невід`ємною частиною.

Документація із землеустрою щодо встановлення та визначення меж земельної ділянки площею 8,9127 га або інша документація, що складалася під час відведення ОСОБА_1 земельної ділянки в користування, суду не надана.

Доданий до договору оренди кадастровий план земельної ділянки містить відомості про те, що вона розташовується за адресою с. Христинівка, при цьому геодезичні дані земельної ділянки у ньому відсутні (том 1 а.с. 12), відомостей про встановлення межових знаків під час формування земельної ділянки і їх передачу користувачу суду не надані.

На план схемі земельної ділянки, як невід`ємної частини договору оренди землі від 18.10.2007, схематично зображені земельні ділянки площею 72,3 га, 74,7 га, 73,2 га, 4,0 га (з позначкою госп. дв.), 3,9 га (з позначкою госп. дв.), 8,6 га (з позначкою літній табір). Схематичне зображення земельної ділянки переданої в оренду ОСОБА_1 відсутнє ( том 1 а.с.15).

Листом від 23.08.2019 Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області відмовило позивачу у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки площею 8,9127 га в адмінмежах Христинівської сільської ради Христинівського району Черкаської області, оскільки частина земельної ділянки, на яку позивач претендує, перебуває у постійному користуванні ( том 1 а.с.8).

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 09 червня 2020 року за ДП «Дослідне господарство «Нива» на праві постійного користування зареєстрована земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 29,3350 га, кадастровий номер 7124687500:03:002:0001, в адміністративних межах Христинівської сільської ради. Орган, який зареєстрував земельну ділянку, - відділ Держгеокадастру у Христинівському районні Черкаської області. Дата державної реєстрації земельної ділянки - 25 грудня 1998 року. Документація із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, - проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі надання в користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості), 28 травня 2012 року, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 23.08.2018 зареєстроване право постійного користування ДП ДГ «Нива» на земельну ділянку площею 29,335 га з кадастровим номером 7124687500:03:002:0001 (том 1 а.с.18-25).

Також, крім цієї земельної ділянки, право постійного користування ДП ДГ «Нива» зареєстроване на 76 земельних ділянок.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 29,3350 га (том 1 а.с.88-90) виготовлений у 2012 році приватним підприємством «Земекспертцентр» на підставі дозволу, наданого розпорядженням Христинівської райдержадміністрації №60/01-02-1 від 28.04.2012 ( том 1 а.с. 87).

Відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку (том 2 а.с.242) 02.02.2021 виконавчий комітет Христинівської міської ради за реєстрував право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7124687500:03:002:0021 площею 4,688 га, орендарем якої є ОСОБА_1 . Аналогічного змісту обставини підтверджує і інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.02.2022 ( том 2 а.с.243-244).

Земельна ділянка площею 4,688 га з кадастровим номером 7124687500:03:002:0021 у власність Христинівської міської ради передана Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області за актом приймання передачі від 03.12.2020 (том 2 а.с.245).

За змістом п.4.4 Статуту ДП ДГ «Нива» земельні ділянки, які надані в постійне користування підприємству для розміщення його об`єктів, здійснення науково дослідної та господарської діяльності є державною власністю. Вилучення його земельних ділянок може здійснюватися лише за згодою Президії Академії відповідно до норм чинного законодавства.

За висновком судової земельно технічної експертизи №1087/22-23 від 02.08.2023 чіткі межі та сформованими є земельні ділянки з кадастровим номером 7124687500:03:002:0021 площею 4,6866 га і з кадастровим номером 7124687500:03:002:0021 площею 29,335 га. ОСОБА_1 фактично використовує земельну ділянку площею 9,6546 га. За умовами договору оренди від 18.10.2007 йому в користування надавалась земельна ділянка площею 8,9127 га, відомості про формування якої відсутні. ОСОБА_1 самовільно без правовстановлюючих документів користується земельними ділянками площею 5,0844 га та 0,1406 га (том 3 а.с.61). Межі земельної ділянки, яка з грудня 2007 року зареєстрована за ОСОБА_1 на підставі договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення накладається на межі земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 7124687500:03:002:0001 загальною площею 29,3350 га, що перебуває у постійному користуванні ДП ДГ «Нива», площа накладання 4,2183 га.

Відповідно до частини першоїстатті 4 ЦК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина першастатті 5 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК Українипередбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до частини першоїстатті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

За приписами статей 19, 23 ЗК України в редакції 1993 року земельні ділянки у користування надаються районними Радами народних депутатів і право постійного користування землею посвідчується державним актом, який видається і реєструється районними Радами народних депутатів. Згідно з положеннями Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею ( у тому числі на умовах оренди), що затверджена наказом Держкомзему України №28 від 15.04.1993, технічна документація при складанні державних актів на право постійного користування включає: виписку з рішення відповідного органу про надання земельної ділянки; журнали і абриси геодезичних вимірювань; каталог координат окружної межі землекористування; план земельної ділянки; відомість обчислення площ; експлікацію земельних угідь; матеріали погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками і землекористувачами.

За приписами п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності або користування на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. З Державного акта на право постійного користування, технічного звіту про його складання та геодезичних даних окружної межі господарства «Нива» випливає, що земельна ділянка з кадастровим номером 7124687500:03:002:0001 площею 29,225 га перебуває в каталозі координат окружної межі землекористування, що складений у 1998 році.

Крім іншого, суд звертає увагу на те, що Державним актом на право постійного користування серії ІІ-ЧР №000046 від 24.12.1998 підтверджуються зовнішні межі землекористування підприємства «Нива», а не межі конкретної земельної ділянки, тому твердження позивача та його представника про не підтвердження Державним актом №000046 від 24.12.1998 прав ДП ДГ «Нива» на земельну ділянку з кадастровим номером 7124687500:03:002:0001 площею 29,335 га та формування її за рахунок переданої йому у 2007 році в користування не сформованої земельної ділянки площею 8,9127 га суд відхиляє як необґрунтовані та недостовірні, оскільки вони суперечать нормам діючого законодавства, які регулювали земельні відносини у 1998 році, та зазначеним вище документам. Адже власність держави на земельну ділянку з кадастровим номером 7124687500:03:002:0001 площею 29,335 га було первинним.

Статтею 125 ЗК Українив редакції на часукладення договору оренди землі з позивачемпередбачено,що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником абокористувачем документа, що посвідчує право власностічи правопостійного користування земельною ділянкою, та його державноїреєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

За приписами ч.1,2 ст. 25 чинного на час укладення з позивачем договору оренди землі Закон України «Про землеустрій» документація із землеустрою розробляється у вигляді програм, схем, проектів, спеціальних тематичних карт, атласів, технічної документації. Одними з видів проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок є проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та прокти землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок (ч.1 ст. 50 Закону України «Про землеустрій).

Згідно з ч.1 ст. 51 Закону України «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо створення нових землеволодінь та землекористувань розробляються з метою обґрунтування розмірів і меж земельних ділянок з урахуванням вимог щодо раціонального використання та охорони земель.

Статтею 202 ЗК України в редакції на час укладення договору оренди землі з позивачем визначалось, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється ускладі державногореєстру земель. Державнийреєстр земельскладається здвох частин: а)книги записів реєстрації державних актів на правовласності на землю та на правопостійного користуванняземлею,договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерівземельних ділянок; б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Затверджений наказом Держкомзему України №174 від 02.03.2007 Тимчасовий порядок ведення державного реєстру земель зазначає, що державний реєстр земель - це складова частина державного земельного кадастру, який складається з книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок та Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку і формується за допомогою АС ДЗК. При цьому автоматизована система державного земельного кадастру (АС ДЗК) - інформаційна система, що містить відомості про правовий режим земель, державну реєстрацію земельних ділянок, кадастрове зонування, кадастрові зйомки, бонітування ґрунтів, економічну оцінку земель, грошову оцінку земельних ділянок, облік кількості та якості земелі.

Абзацом першим пункту 2розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» прийнятого 07.11.2011 Закону України «Про Державний земельний кадастр»визначено, що земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

Доказів формування переданої позивачу договором оренди від 18.10.2007 земельної ділянки площею 8,9127 га суду не надано. Навпаки, судовим розглядом з`ясовано, що відомості про формування земельної ділянки, внесення її до Поземельної книги з формуванням за допомогою АС ДЗК відсутні. У доданій до договору оренди план схемі земельна ділянка такою площею і конфігурацією не значиться.

Відповідно до висновку судової земельно технічної експертизи земельна ділянка площею 8,9127 га чітких меж не має, межові знаки відсутні, фактично позивач використовує ділянку площею 9, 6546 га.

Водночас, Державний земельний кадастр та Державний реєстр речових прав на нерухоме майно містять відомості про реєстрацію за позивачем права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 7124687500:03:002:0021 площею 4,688 га, а за висновком судової земельно технічної експертизи саме ця земельна ділянка є сформованою і право її оренди виникло згідно з договором оренди від 18.10.2007.

При вирішенні спірних правовідносин акт визначення меж земельної ділянки в натурі суд не враховує, оскільки за змістом цього документу метою його складення було погодження розмірів меж земельної ділянки, а не погодження меж із суміжними землекористувачами і закріплення їх межовими знаками. Крім іншого, в акті викладені обставини, які суперечать кадастровому плану земельної ділянки. Так, за даними кадастрового плану розмір меж Христинівської сільської ради від А до Б складає 606,21 м, а за даними акта визначення меж 1091,48 м. Причини цих розбіжностей, позивач суду не надав.

Більше того, керівник ДП ДГ «Нива» повноваженнями розпоряджатись земельними ділянками, що надані підприємству лише у володіння та користування, не наділений, тому його погодження суд оцінює як не легітимне.

Відповідно до п.24розділу Х«Перехідні положення»ЗК Україниз днянабрання чинностіцим пунктомземлями комунальноївласності територіальнихгромад вважаютьсявсі землідержавної власності,розташовані замежами населенихпунктів умежах такихтериторіальних громад,крім земель: а)що використовуютьсяорганами державноївлади,державними підприємствами,установами,організаціями направі постійногокористування (утому числіземельних ділянок,що перебуваютьу постійномукористуванні державнихлісогосподарських підприємств,та земельводного фонду,що перебуваютьу постійномукористуванні державнихводогосподарських підприємств,установ,організацій,Національної академіїнаук України,національних галузевихакадемій наук); б)оборони; в)природно-заповідногота іншогоприродоохоронного призначенняв межахоб`єктів ітериторій природно-заповідногофонду загальнодержавногозначення,лісогосподарського призначення; г)зони відчуженнята зонибезумовного (обов`язкового)відселення території,що зазналарадіоактивного забрудненнявнаслідок Чорнобильськоїкатастрофи; ґ)під будівлями,спорудами,іншими об`єктаминерухомого майнадержавної власності; д)під об`єктамиінженерної інфраструктуризагальнодержавних таміжгосподарських меліоративнихсистем державноївласності; е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки,що вважаютьсякомунальною власністютериторіальних громадсіл,селищ,міст відповіднодо цьогопункту іправо державноївласності наякі зареєстрованеу Державномуреєстрі речовихправ нанерухоме майно,переходять укомунальну власністьз моментудержавної реєстраціїправа комунальноївласності натакі земельніділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Пункт 24 розділу Х ЗК України набрав чинності 27.05.2021, право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7124687500:03:002:0021 площею 4,688 га зареєстроване 02.02.2021.

Отже, на час вирішення спору правомочностями щодо земельної ділянки, право на яку заявляє позивач, наділена Христинівська міська рада, а не Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області, тому позовна вимога спрямована не до належного відповідача.

Також не може виступати відповідачем у справі виконавчий комітет Верхняцької селищної ради Христинівського району Черкаської області, оскільки такий орган місцевого самоврядування у зв`язку з проведеною адміністративною реформою припинив свою діяльність з дня затвердження рішенням Христинівської міської ради №1-34-VIIІ від 11.12.2020 кількісного і персонального складу виконавчого комітету Христинівської міської ради.

Відповідно дост. 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц.

Абзац 5 ч.10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачає, що ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Отже вимога позивача про визнання незаконним і скасування рішення про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 7124687500:03:002:0001 площею 29,3350 га є неефективним способом захисту і суперечить вимогам діючого земельного законодавства.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Заявивши вимогу про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Верхняцької селищної ради про державну реєстрацію земельної ділянки державної власності з кадастровим номером 7124687500:03:002:0001 площею аж 29,3350 га за користувачем Державним підприємством «Дослідне господарство «Нива», позивач ОСОБА_1 не довів у суді, що його цивільне право буде захищене чи відновлене у такий спосіб.

Статтями257,261 ЦК Українивстановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п`ятої статті 267ЦК Українипозивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. Щодо фізичної особи (громадянина) останніми можуть бути документально підтверджені тяжке захворювання, тривале перебування поза місцем свого постійного проживання (наприклад, за кордоном) тощо.

За змістом ст. 261 ЦК України для визначення початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а і об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав. При цьому норма частини першої статті 261 ЦК України містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб`єктивних прав, відтак обов`язок доведення терміну, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача.

Про застосування позовної давності представником відповідача ДП ДГ «Нива» подана заява.

Відповідно до роз`яснень в п.11Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у позові, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

За наведеного, суд не застосовує наслідки спливу строків позовної давності до спірних правовідносин, оскільки в позові необхідно відмовити за його безпідставністю.

Згідно до положень ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до державного підприємства «Дослідне господарство «Нива» Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця Національної академії аграрних наук України, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, виконавчого комітету Верхняцької селищної ради про визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію земельної ділянки відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 13.05.2024.

Суддя: М.П. Орендарчук