Ухвала

від 07.05.2024 по справі 404/6580/22

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/6580/22

Номер провадження 1-кс/404/1475/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2024 року м. Кропивницький

Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника володільця арештованого майна адвоката ОСОБА_3 , прокурора - ОСОБА_4 , розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кіровського районного суду міста Кіровограда матеріали клопотання представника власника арештованого майна адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту на майно, застосованого на підставі ухвали слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 10.03.2023 року та від 05.07.2023 року по кримінальному провадженню №42022122010000241 за ч. 2 ст. 209 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Представник володільця арештованого майна адвокат ОСОБА_3 звернувся до Кіровського районного суду міста Кіровограда з клопотанням про необхідність скасування арешту з комплексу будівель (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 398156335101), загальною площею 2 426,4 кв. м, який складається з: нежитлової будівлі, двох гаражів, підсобного приміщення, навісу, огорожі, замощення, воріт, хвіртки, розташований за адресою: АДРЕСА_1 та знаходиться у власності ТОВ «Готель «Лондон-Кіровоград», накладеного на підставі ухвали слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 10.03.2023 року та від 05.07.2023 року по кримінальному провадженню №42022122010000241 за ч. 2 ст. 209 КК України.

Представник вимоги підтримав, просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна.

Зазначив, що по цьому кримінальному провадженню жодній особі не вручено повідомлення про підозру, арешт накладено наобгрунтовано, крім того зі спливом часу відпали потреби у продовженні застосування такого виду забезпечення кримінальногго провадження.

Не встановлено фактів, які можуть свідчити про причетність службових осіб ТОВ «Готель «Лондон»- Кіровоград», ТОВ «Рейкарц і Партнери. Україна», Компанії « ІНФОРМАЦІЯ_1 » або кінцевого бенефіціарного власника ОСОБА_5 до вчинення протиправних дій, внаслідок чого винесено незаконне судове рішення.

Так, належним чином не досліджено обставини справи, зокрема: питання щодо набуття ТОВ «Готель «Лондон»-Кіровоград» права власності на комплекс будівель за адресою: АДРЕСА_1 ; правові підстави користування земельною ділянкою під будівлею; причетність службових осіб підприємства або його власників до вчинення будь-яких кримінальних правопорушень, у тому числі легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом або отримання незаконного доходу від нього.

За таких обставин, на думку власників арештованого майна, слідчим суддею допущено неповноту судового розгляду під час вирішення питання про арешт корпоративних прав ТОВ «Готель «Лондон»-Кіровоград», з забороною його використання.

Ухвала не містить посилання на докази, які б підтверджували причетність вищезазначених суб`єктів до привласнення земельної ділянки з багатоповерховою забудовою або отримання незаконного прибутку. Взагалі, слідчим суддею не досліджувалось питання щодо набуття та користування ТОВ «Готель «Лондон»- Кіровоград» земельною ділянкою та будівлею готелю, а лише констатовано висновок щодо необхідності накладення арешту на підставі необґрунтованих припущень слідчого. ТОВ «Готель «Лондон-Кіровоград» категорично не погоджується з твердженнями органу досудового розслідування та слідчого судді щодо причетності службових осіб ТОВ «Готель «Лондон»-Кіровоград» або інших компаній групи «Рейкарц», а також кінцевого бенефіціарного власника до вчинення будь-яких протиправних дій, направлених на легалізацію грошових коштів, одержаних злочинним шляхом або фінансування будь-яких інших незаконних дій, у тому числі війни проти України.

Теперішні учасники ТОВ «Готель «Лондон»-Кіровоград», право на вільне володіння майном яких обмежене Ухвалою, не мають жодного відношення до набуття у власність ТОВ «Готель «Лондон»-Кіровоград» нерухомого майна, свідоцтво про право власності на яке датоване 04.08.2009, адже вони придбали частки у статутному капіталі ТОВ «Готель «Лондон»-Кіровоград», коли останнє вже володіло будівлю готелю за адресою: м. Кропивницький, вул. В. Чорновола, 1-д.

Вказане підтверджується Договором купівлі продажу частки у статутному капіталі від 31.08.2009, відповідно до якого ТОВ «Рейкарц і Партнери. Україна» придбало часту в розмірі 0,88% у статутному капіталі ТОВ «Готель «Лондон»-Кіровоград». Так, пунктом 5.3 зазначеного договору передбачено, що продавець підтверджує, що на момент набуття Покупцем у власність корпоративних прав, ТОВ «Готель «Лондон»-Кіровоград» належить на праві власності комплекс будівель за адресою: м. Кропивницький, вул. В. Чорновола, 1-д.

У той же час, відповідно до Договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 27.07.2012, Компанія «РЕЙКАРТЦ ХОТЕЛС ЕНД РІЗОТС (САЙПРЕС) ЛІМІТЕД» придбала частку в розмірі 99,12% статутного капіталу ТОВ «Готель «Лондон»-Кіровоград».

Щодо земельної ділянки, на якій розташовується будівля готелю за адресою: АДРЕСА_1 , то вона перебуває лише в користуванні ТОВ «Готель «Лондон»-Кіровоград».

За користування вказаною земельною ділянкою, на якій розташовується будівля готелю, ТОВ «Готель «Лондон»-Кіровоград» сплачує земельний податок у відповідності до вимог чинного законодавства, що підтверджується платіжними інструкціями, що додаються.

Таким чином, ТОВ «Рейкарц і Партнери. Україна» та Компанія «РЕЙКАРТЦ ХОТЕЛС ЕНД РІЗОТС (САЙПРЕС) ЛІМІТЕД» як власники корпоративних прав ТОВ «Готель «Лондон»-Кіровоград», не мають жодного відношення до набуття у власність ТОВ «Готель «Лондон»-Кіровоград» нерухомого майна у вигляді комплексу будівель за адресою: м. Кропивницький, вул. В. Чорновола, 1-д, а земельна ділянка під готелем перебуває у користуванні ТОВ «Готель «Лондон»-Кіровоград», за що останнє сумлінно сплачує земельний податок.

З приводу посилання слідчого судді на фінансування кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Готель «Лондон»-Кіровоград» агресивної війни проти України, вказані твердження не відповідають дійсності, адже вони є безпідставними та необґрунтованими.

ОСОБА_5 ще до початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну отримав громадянство Туреччини та звільнився з усіх офіційних посад у державі-агресорі. Наразі триває процедура його відмови від громадянства РФ. ОСОБА_5 неодноразово висловлював свою позицію непогодження з політикою керівництваРФ щодо військової агресії проти України, за що на теперішній час піддається переслідуванню з боку силових відомств РФ.

Адвокат наголошує, що ОСОБА_5 вже не являється кінцевим бенефеціарним власником ТОВ «Рейкарц і Партнери. Україна» та ТОВ «Готель «Лондон»-Кіровоград». Фактичним та юридичним кінцевим бенефеціарним власником ТОВ «Рейкарц і Партнери. Україна» та ТОВ «Готель «Лондон»-Кіровоград» є громадянин ОСОБА_6 відповідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань від 18.01.2024.

Прокурор заперечив у задоволенні клопотання, посилався на те, що власником та вигодонабувачем від фінансово-господарської діяльності ТОВ «Готель Лондон-Кіровоград» (ЄДРПОУ 36584807) є громадянин Російської Федерації та Турецької Республіки, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , непрямий вирішальний вплив якого становить 79 %.

Громадянин РФ ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , здійснює фінансування агресивної війни з Україною та сприяння подальшого проведення насильницьких дій на території України, шляхом оплати податків до бюджету РФ від прибутку суб`єктів підприємницької діяльності, які здійснюють свою господарську діяльність на території РФ, тимчасово окупованій АР Крим та на території України, кінцевим бенефіціарним власником яких він є.

Так, ОСОБА_5 є кінцевим бенефіціарним власником російської компанії (володіє 70% акцій) ТОВ «Центр штрихового кодування «Гексагон» (рос. ООО «Центр штрихованого кодирования «Гексагон»). Відомості згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб Російської Федерації: основний державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ; ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_2 . Місцезнаходження юридичної особи АДРЕСА_2 , к. 10 (125195, АДРЕСА_3 ), яка у період з 2019 року по теперішній час надає послуги та постачає продукцію автоматизованої ідентифікації (термінали збору інформації, сканери штрих-кодів, комплектуючі елементи для терміналів зчитування штрих-кодів та інше) російським державним установам: Федеральний казенний заклад «Виправна колонія № 1 Головного управління Федеральної служби виконання покарань по Челябінській області», Міністерству охорони здоров`я і демографічної політики магаданської області та ін.

Указом Президента України № 279/2023 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 травня 2023 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», згідно з Додатком 1 до вказаного рішення РНБО стосовно ОСОБА_5 - громадянина російської федерації, громадянина Турецької Республіки застосовано санкції терміном на п`ять років.

03 березня 2022 року Верховною Радою України, з урахуванням Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, прийнято Закон України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об`єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» (далі Закон), який визначає правові засади примусового вилучення з мотивів суспільної необхідності (включаючи випадки, за яких це настійно вимагається військовою необхідністю) об`єктів права власності Російської Федерації як держави, яка почала повномасштабну війну проти України, та її резидентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону Російська Федерація держава, яка рішенням Верховної Ради України відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 3314 «Визначення агресії» від 14 грудня 1974 року визнана державою-агресором і здійснює збройну агресію проти України; резиденти - юридичні особи (їх філії, представництва), що здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України на території України, засновником (учасником, акціонером) або бенефіціаром яких прямо або опосередковано є Російська Федерація та/або у яких Російська Федерація прямо або опосередковано чи юридичні особи, засновником (учасником, акціонером) або бенефіціаром яких є Російська Федерація та/або у яких Російська Федерація прямо або опосередковано має частку у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, інше членство (участь у будь-які формі) у юридичній особі.

Крім того, прокурор зазначає, що для ефективного виконання заходів з управління АРМА арештованим майном, необхідно залиши арешт на вищезазначене нерухоме майно із забороною користування.

Слідчий відділ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області проводить досудове розслідування по кримінальному провадженні № 42022122010000241 від 19.10.2022 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України.

Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10.03.2023 року накладено арешт на комплекс будівель загальною площею 2426,4 кв. м., який складається із нежитлової будівлі, двох гаражів, підсобного приміщення, навісу, огорожі, замощення, воріт, хвіртки, за адресою: АДРЕСА_1 , яке зареєстроване за ТОВ «Готель Лондон-Кіровоград», із встановленням заборони на розпорядження та відчуження арештованим майном та вказаний комплекс будівель передано в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для здійснення заходів з управління арештованим майном.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05.07.2023 по справі №404/6580/22 задоволено клопотання слідчого СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області та накладено арешт на комплекс будівель, шляхом заборони учасникам ТОВ «Готель Лондон-Кіровоград», іншим особам, які діють від його імені, їх представникам, представникам товариства (у тому числі за довіреністю) користуватись вищевказаним об`єктом нерухомого майна.

Крім того, під час розгляду даного клопотання прокурором було зазначено, що ухвала слідчого судді про накладення арешту від 05.07.2023 року була предметом дослідження колегії суддів Кропивницького апеляційного суду та залишена без змін.

В зв`язку з чим, слідчим суддею було досліджено ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 25.09.2023 року. Так, по тексту ухвали зазначено, що колегія суддів вважає, що слідчий суддя, врахувавши положення КПК України, які регулюють питання арешту майна, прийшов до вірного висновку про накладення арешту на на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний № 398156335101) - комплекс будівель, об`єкт житлової нерухомості загальною площею 2426,4 кв. м: нежитлова будівля, два гаражі, підсобне приміщення, навіс, огорожа, замощення, ворота, хвіртка за адрсою: АДРЕСА_1 , загальна вартість нерухомого майна складає 21299605,67 грн., власником та фактичним володільцем якого є ТОВ «Готель Лондон-Кіровоград» (ЄДРПОУ 36584807) шляхом заборони учасникам ТОВ «Готель Лондон-Кіровоград» (ЄДРПОУ 36584807), іншим особам, які діють від його імені, їх представникам, представникам товариства (у тому числі за довіреністю) користуватись вищевказаним об`єктом нерухомого майна. При цьому висновки слідчого судді достатньо мотивовані, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Положеннями ч. 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно були з`ясовані всі обставини, з якими Закон пов`язує можливість (підстави) для накладення арешту на вилучене майно, також перевірено співмірність, мету і завдання цього кримінального провадження.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Виходячи з вищезазначених положень кримінального процесуального кодексу України, обов`язок доведення перед слідчим суддею, що в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна відпала потреба або арешт майна накладено необґрунтовано під час розгляду клопотання слідчим суддею про скасування арешту майна, покладається саме на суб`єкта звернення - підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно зі ст.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

Обов`язок доказування перед слідчим суддею наявності підстав скасування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на сторону, яка звертається з клопотанням, у зв`язку з чим він повинен обґрунтувати подане клопотання, однак заявником ні по тексту клопотання, ні під час його розгляду не доведено, що арешт накладено необґрунтовано або у подальшому його застосуванні відпала потреба.

Обставини, про які зазначив адвокат, обґрунтовуючи своє клопотання, є відомостями які перевіряються і підлягають доказуванню під час судового розгляду. Слідчий суддя не вправі надавати оцінку таким обставинам під час розгляду клопотання, поданого в порядку ст.174 КПК України.

Так, досліджуючи питання обґрунтованості накладення арешту на корпоративні права у кримінальному провадженні №№42022122010000241, слід зазначити, що слідчий суддя, виконуючи обов`язки, передбачені ст.ст.2,9,92 КПК України перевіряє обставини, що мають значення, здійснюючи досудове розслідування кримінального провадження , тому вважаю, що у слідчого судді були підстави для накладення арешту на вказане майно. Тобто, арешт накладено обґрунтовано.

Будь-яких відомостей або об`єктивних даних про те, що арешт накладено необґрунтовано, слідчому судді не надано, натомість, як зазначено вище, під час досудового розслідування здійснюється перевірка обставин, які мають суттєве значення для кримінального провадження.

Посилання адвоката, що ОСОБА_5 не має жодного відношення до громадян Російської Федерації, повідомлення про підозру йому не вручено, в даному кримінальному провадженні має статус свідка, слідчий суддя не бере до уваги, оскільки відповідно до частини 3 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, знищення, перетворення, відчуження речового доказу.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів. Положеннями ч. 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Спочатку кінцевим бенефіціаром арештованого майна був ОСОБА_5 , проте за невстановлених обставин, незважаючи на чинний захід забезпечення був змінений кінцевий бенефіціар на ОСОБА_7 .

Крім того під час дії заходу забезпечення були проведені заходи щодо ребрендінгу, змінені логотип і назва товариства з обмеженою відповідальністю. Сукупність перерахованих умисних дій свідчить про необхідність продовження застосування арешту, оскільки зацікавлені особи вчинили умисні реальні дії спрямовані на: приховування, перетворення, відчуження речового доказу.

Завдяки продовженню застосування чинних заборон і арешту на майно, стане можливим збереження речового доказу та досягнення легітимних завдань цього кримінального провадження.

Відповідно до ч. 12 ст. 100 КПК України, спір про належність речей, що підлягають поверненню, вирішується у порядку цивільного судочинства. У такому випадку річ зберігається до набрання рішенням суду законної сили. Згідно п. 1 Постанови Пленуму № 5 Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ України від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтею 174 Кримінального процесуального кодексу України, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок. Зміст цього роз`яснення вказує, що заявлені власники/володільці зможуть ініціювати перед судом чи слідчим суддею розгляд клопотання про зняття арешту, після пред`явлення ними копії судового рішення, що набрало законної сили, про визнання права власності на арештоване нерухоме майно. Запропонований правовий механізм забезпечить захист майнових прав щодо невизначеного кола власників/володільців арештованого нерухомого майна.

Під час застосування арешту та встановлених заборон змінили назву юридичної особи,- власника арештованого майна та особу кінцевого бенефіціара. Звертаю увагу, що істотна зміна майнових правовідносин мала місце під час дії накладеного арешту на майно, отже наявний ризик оспорювання, невизнання, скасування, обмеження та майнових суперечок та правових протирічь, які необхідно вирішити у судовому провадженні, результатом якого стане судове рішення, що набере законної сили, в якому буде визначений дійсний власник і кінцевий беніфеціар.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, знищення, перетворення, відчуження речового доказу.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів. Положеннями ч. 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Щодо доводів адвоката про недотримання розумних строків дії даного запобіжного заходу:

Відповідно до ч. 1 статті 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Практика ЄСПЛ (що має враховуватися судами з огляду на положення ст. 17 Закону України від 23.02.2006 р. № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини») виходить із того, що ефективність розслідування включає вимоги щодо оперативності та розумної швидкості. Навіть якщо існують обставини, які перешкоджають прогресу розслідування в конкретній ситуації, оперативне реагування національних органів влади є надзвичайно важливим для підтримання віри громадян в їх відданість принципам верховенства права та здатність запобігати проявам сприяння незаконним діям або терпимості до них (рішення у справах «Риженко проти України», «Silih v. Slovenia»)

Конституційний Суд України у рішенні від 30 січня 2003 року (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора) зазначив, що «поняття розумний строк досудового слідства є оціночним, тобто таким, що визначається у кожному конкретному випадку з огляду на сукупність усіх обставин вчинення і розслідування злочину». Визначення розумного строку досудового слідства залежить від багатьох факторів, включаючи обсяг і складність справи, кількість слідчих дій, число потерпілих та свідків, необхідність проведення експертиз та отримання висновків тощо. Але за будь-яких обставин строк досудового слідства не повинен перевищувати меж необхідності. Досудове слідство повинно бути закінчене у кожній справі без порушення права на справедливий судовий розгляд і права на ефективний засіб захисту, що передбачено ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини .

02.03.2022 року Рада Суддів України опублікувала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, де зазначила, що процесуальні строки по можливості продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану.

Згідно цих рекомендацій, введення в Україні режиму воєнного стану 24.02.2022 року на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та подальше продовження режиму воєнного стану є об`єктивною та поважною причиною проведення тривалого досудового розслідування.

Відповідно до ч.1 ст.113 КПК України процесуальні строки визначено як встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Згідно ч. 8 ст. 615 КПК України, строк дії воєнного стану не зараховується до загального строку досудового розслідування.

Незалежно від періоду застосування арешту, дії представників сторони обвинувачення залишаються правомірними, оскільки у цьому кримінальному провадженні не закінчились передбачені законом строки досудового розслідування, отже власник арештованого майна передчасно заявив про недотримання розумних строків при розслідуванні кримінального провадження.

Хибною є вимога адвоката про скасування заборони користування арештованим майном, оскільки на даний час арештоване майно перебуває в управлінні АРМА. Відповідно до ст. 1038 Цивільного Кодексу України, управитель управляє майном особисто. Передача майна в управління у більшості випадків пов?язана з тим, що це управління потребує спеціальних навичок, тобто передачу його в руки професіонала, тому це тягне за собою особистий характер управління, пов?язаний з особою управителя. Відповідно до договору передачі нерухомого майна в управління, управитель набуває права та обов`язки на це майно, особисто несе відповідальність за нерухоме майно передане йому в управління.

Під час дії арешту і встановлених заборон і перебування нерухомого майна в управлінні АРМА стане найбільш ефективним, тоді як користування, управління цим нерухомим майном більш ніж одним управителем суперечить принципам управління такого управління, наслідком чого стане правова невизначеність і настання негативних наслідків для суб`єкта господарювання.

Досудове розслідування у даному кримінальному провадженні на теперішній час не завершено, тому існує потреба у подальшому збереженні арешту даного майна, зняття арешту може негативно вплинути на результати досудового розслідування, призвести до втрати доказів, отже в збереженні арешту зазначеного майна є нагальна потреба, а тому на даний час слідчий суддя не вбачає підстав для скасування арешту в порядку ст. 174 КПК України на майно, накладене ухвалою слідчого судді.

На цьому етапі проведення кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси осіб, оскільки невжиття даних заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна призведе до його відчуження, пошкодження, знищення, перетворення, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

На підставі викладеного, у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Готель «Лондон» - Кіровоград» про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №42022122010000241 від 19.10.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України необхідно відмовити.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України від 23 січня 2024 року (справа № 569/19829/21), ухвала слідчого судді про скасування арешту майна або про відмову у такому скасуванні призводить до таких же правових наслідків, як і ухвала про арешт майна або відмову в арешті майна, тому положення пункту 9 частини 1 статті 309 у їх взаємозв`язку зі статтями 170, 173, 174 КПК передбачають право на апеляційне оскарження не лише ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову у ньому, а також і ухвали про скасування або про відмову у скасуванні арешту майна.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170, 173, 174, 376 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 який діє в інтересах ТОВ «Готель «Лондон» - Кіровоград» про скасування застосованого арешту майна та встановлених заборон по кримінальному провадженню 42022122010000241 за ч. 2 ст. 209 КК України відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - після постановлення ухвали апеляційним судом при відхиленні апеляції.

Слідчий суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда ОСОБА_1