Справа № 716/1897/23
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09.05.2024 року Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді Сірик І.С.
за участю секретаря Кулька О.М.
позивача- ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача- ОСОБА_3
представника відповідача - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Заставна цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6 приватний нотаріус Чернівецького нотаріального округу Чернівецької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Заставнівського районного суду із позовною заявою до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6 приватний нотаріус Чернівецького нотаріального округу Чернівецької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Погорілівка Чернівецького району Чернівецької області померла його мати ОСОБА_7 . Після її смерті відкрилася спадщина на все належне їй майно. 18.08.2023 року з метою оформлення своїх спадкових прав звернувся до державного нотаріуса із заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, але у вчиненні нотаріальної дії йому було відмовлено, оскільки він пропустив встановлений законом строк для прийняття спадщини, а також із-за перебування його на реєстраційному обліку не за місцем останнього проживання померлого на день його смерті. У встановлений законом термін не звернувся до нотаріуса, в зв`язку з тим, що в 2009 році переніс важку черепно-мозкову травму, внаслідок якої з 2011 року став інвалідом 1-ї групи загального захворювання. З огляду на тяжке захворювання та інвалідність вважав себе таким, що прийняв спадщину, яка відкрилася після смерті матері.
Також позивач вказує, що 18.08.2023 року нотаріус відмовила йому у вчиненні нотаріальних дій, однак не вказала коло осіб, які спадщину прийняли та правові підстави видачі свідоцтв про право власності на спадкове майно і це за умови, що йому відповідно до ст.1241 ЦК України належить обов`язкова частка в спадщині, як непрацездатній особі з інвалідністю, а також нотаріус не повідомила його про наявність заповітів, якщо такі укладалися його матір`ю за життя, чим незаконно позбавила його права на оскарження у судовому порядку заповіту з метою визнання його недійсним і вказану обставину слід визнати, як поважну причину пропуску ним строку для подання заяви про прийняття спадщини.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовну заяву підтримав. Суду вказав, що відповідачка по справі є його племіницею. Він тривалий час хворіє та з 2017 року він отримав групу інвалідності. Після смерті матері, її похованням, поминальні обіди, встановлення пам`ятника займалася ОСОБА_3 . До 2023 року не звертався до нотаріуса з метою оформлення спадщини. Звернувся після того, як одружився, оскільки дружина сказала. При цьому його стан здоров`я, який був на момент смерті матері та на момент звернення до нотаріуса та до суду не змінився.
В судовому засіданні представник позивача, адвокат Андрухович В.Й., адвокат Морар В.М.та адвокат КлецькоЮ.С. підтримали позовні вимоги, просили задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_3 позов не визнала, подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що заявлений позов є безпідставним без будь яких відповідних доказів, які б доводили, що права позивача порушені. Допитана в якості свідка вказала, що твердження позивача про те, що він автоматично успадкував майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_8 , ОСОБА_9 не відповідає дійсності, оскільки станом на час смерті ОСОБА_8 та ОСОБА_9 позивач був інвалідом 1 групи і йому достовірно було відомо, що ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , і майно після їх смерті успадкувала вона. Також йому достовірно було відомо, що за життя спадкодавці склали заповіт на її користь. Останній в свою чергу говорив, що у нього є квартира, а тому йому не потрібна спадщина, він у селі працювати не буде, грошей на спадщину тратити не буде. Він знав, що його батьки залишили спадщину їй, так як вона постійно їм допомагала, доглядала за ними, коли вони померли, хоронила їх за власні кошти, поставила їм пам`ятники на цвинтарі. Крім того вона особисто тривалий час допомогала ОСОБА_1 , а саме возила його на лікування, коли призначали комісії для проходження огляду для встановлення групи по інвалідності. Приносила продукти харчування, чи особистого догляду. Готувала для нього їжу, сплачувала комунальні послуги. На протязі трьох років, після смерті спадкодавців, позивача взагалі не цікавило спадкове майно, такий інтерес у нього з`явився, коли він швидкоплинно одружився. Сама по собі інвалідність ОСОБА_1 не передбачає неможливість прийти до нотаріуса чи викликати нотаріуса за місцем проживання та подачі заяви про прийняття спадщини. Також у нього не було перешкод щодо письмового повідомлення нотаріуса про те, що він бажає прийняти спадщину, скеровану таку заяву через будь-яке поштове відділення.
Представнитк відповідача адвокат Король С.В позовні вимоги не визнала, просила суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог за безпідставністю та недоведеністю, обгрунтувавши обставинами викладеними в відзиві на позовну заяву.
Третя особабез самостійнихвимог напредмет споруна сторонівідповідача ОСОБА_6 приватний нотаріусЧернівецького нотаріальногоокругу Чернівецькоїобластів судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву з проханням розглянути справу у її відсутності.
Свідок ОСОБА_11 суду вказав, що ОСОБА_1 переніс інсульт в 2016-2017 роках, тому тривалий час за ним доглядали його батьки, та ОСОБА_3 . На момент смерті батьків позивача, він самостійно пересувався, був на похороні, та йому було відомо про наявність заповіту. Проте на спадщину останній не претендував, оскільки ОСОБА_3 за ним доглядала та допомогала. У них були гарні родині відносини. Після того, як він дозволив проживати в його квартирі орендарці, відносини погіршились, він перестав з ними спілкуватись. Згодом були поміняні дверні замки в квартирі, і ОСОБА_3 не могла відвідувати ОСОБА_1 . Одного разу змушені викликати поліцію, оскільки хвилювались за стан здоров`я останнього, який на зв`язок не виходив, та двері не відчиняв. Коли приїхали працівники поліції дізнались, що він зареєстрував шлюб та дружина не дозволяє спілкуватися з ним. Після цього вже ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса і до суду.
Свідок ОСОБА_12 суду вказала, на час смерті ОСОБА_7 працювала секретарем сільської ради. До неї прийшов ОСОБА_1 , вказавши що мати хвора та бажає скласти заповіт. Померла зробила розпорядження, яким все своє майно заповіла ОСОБА_3 . При цьому позивачу дані обставнини були відомі, він будь -яких заперечень немав. Оскільки відповідачка здійснювала догляд як за померлими батьками ОСОБА_1 так і безпосередньо і ним самим. Коли оформлялась спадщина, вона особисто розмовляла з ОСОБА_1 та вказала, що він може оформити спадщину оскільки є інвалідом 1 групи, проте останній відмовився.
Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Погорілівка Чернівецького району Чернівецької області померла ОСОБА_7 . Наведене вбачається із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 15.06.2023 року, виданого Заставнівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чернівецькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с. 8).
Встановлено, що позивач ОСОБА_1 18.08.2023 року звернувся із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 до приватного нотаріуса Чернівецького районного нотаріального округу Чернівецької області Малітовської Т.М. та отримав відмову в оформленні спадкових прав, оскільки він пропустив встановлений законом строк для прийняття спадщини, а також із-за перебування його на реєстраційному обліку не за місцем останнього проживання померлого на день його смерті (а.с.14).
Суду надано копію спадкової справи №150/2020 до майна померлої ОСОБА_7 . Спадкова справа була заведена на підставі заяви від 01.10.2020 року, що була подана ОСОБА_3 , відповідачем в даній справі (а.с.30-56).
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Частинами першою та другою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини визначені статтею 1272 ЦК України.
Частиною першою статті 1272 ЦК України визначено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Отже, належним відповідачем у даному спорі про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємець, який прийняв спадщину, тобто відповідач ОСОБА_3 ..
Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_1 у 2009 році переніс важку черепно- мозкову травму, внаслідок якої з 2011 року став інвалідом 1-ї групи загального захворювання. З огляду на тяжке захворювання та інвалідність вважав себе таким, що прийняв спадщину, яка відкрилася після смерті матері.
Згідно правового висновку, що викладно в постанові Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі № 459/295/16-ц (№ 61-19401св18) якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про коло спадкоємців та наявність заповіту, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Отже, необізнаність про коло спадкоємців та наявність заповіту на іншу особу, не є поважною причиною для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Слід відмітити, що процедура подання заяви про прийняття спадщини визначена пунктом 3 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі Порядок № 296/5).
Відповідно до пункту 3.5 глави 10 Порядку № 296/5 якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса. {Підпункт 3.5 пункту 3 глави 10 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1118/5 від 11.03.2022}.
Згідно з підпунктом 3.11.3 Положення про порядок вчинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України, Міністерства закордонних справ України від 27 грудня 2004 року № 142/5/310, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2004 року за № 1649/10248, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати консулу заяву про прийняття спадщини.
Таким чином, у спадкоємця, який хворіє є можливість подату заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини через засоби поштового зв`язку, що узгоджується із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року в справі № 332/3796/19 (провадження № 61-10896св21) та від 27 червня 2022 року в справі № 202/1188/19 (провадження № 61-11828св21).
Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17.12.2021 року у справі № 369/6254/19-ц, оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Як було зазначено вище, правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть застосовуватися, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через брак інформації про смерть спадкодавця, незнання положень закону тощо, тоді немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Такі правові висновки викладено у постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15 та від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19), від 21 квітня 2022 року у справі № 296/12109/18.
У данй справі, що ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відтак строк для прийняття спадщини сплинув 14 березня 2021 року. Із заявою про прийняття спадщини позивач ОСОБА_1 звернувся 18.08.2023 року, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 1270 ЦК України.
В той же час, позивач не навів поважність причин не подання заяви про прийняття спадщини в період з 14.09.2020 року по 14.03.2021 року.
Оскільки будь-яких доказів перебування на лікуванні, чи доказів, що стан здоров`я ОСОБА_1 перешкоджав йому звернення до нотаріальної контори в зазначений період не наведено. Крім того в судовому засіданні позивач підтвердив, що стан здоров`я його який був на період сметрі матері та момент розгляду справи в суді є незмінним. Отже можливість звернення до нотаріальної контори, до адвокатів, суду яка є в нього на момент розгляду справи в суді була і період строку для прийняття спадщини.
Крім цього, наявність в ОСОБА_1 інвалідності 1 групи, не конкретизований стан здоров`я, не є тією обставиною, яка унеможливлювала б подати заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Крім того, позивач не надав доказів про неможливість направлення ним нотаріусу такої заяви поштою відповідно до пунктів 2.1, 3.5 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.
Отже позивач не надав безспірних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини, не довів наявності об`єктивних, непереборних, істотних труднощів, які перешкоджали поданню заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк, що в силу статті 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком.
У постанові Верховного Суду від 17 лютого 2022 року у справі № 953/15603/20 (провадження № 61-12451св21) зроблено висновок про те, що при оцінці наявності поважних причин для визначення додаткового строку на прийняття спадщини суди повинні розмежовувати два періоди та оцінювати наявність об`єктивних, непереборних перешкод для реалізації особою права на прийняття спадщини. Перший період - період, визначений законом для прийняття спадщини (6 місяців від дня відкриття спадщини), а другий період - від дня закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини до дня звернення до суду із позовом при визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Проте надані позивачем докази щодо неможливості подання заяви про прийняття спадщини у зв`язку з наявністю групи інвалідності, та наявний стан здоров`я, який тривалий час не змінювався, є недостатніми доказами, оскільки охоплюють неповний період строку, відведеного на прийняття спадщини. Судом не встановлено існування поважних причин пропуску позивачем строку для прийняття спадщини з підстав погіршення стану здоров`я, оскільки ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердив його мобільність та можливості пересування. До того ж, позивач мав можливість надіслати заяву поштовою кореспонденцією до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.
Враховуючи те, що строк для прийняття спадщини закінчився 14 березня 2021 року, позивач не надав суду належних та допустимих доказів існування обставин, які створювали об`єктивні та непереборні труднощі для позивача для подання заяви про прийняття спадщини, позовні вимоги задоволенню не підлягають
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 77, 81, 141, 259, 354 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В :
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особабез самостійнихвимог напредмет споруна сторонівідповідача ОСОБА_6 приватний нотаріусЧернівецького нотаріальногоокругу Чернівецькоїобласті про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду через Заставнівський районний суд Чернівецької області.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , житель АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Першотравневим РВ УМВС України в Чернівецькій області 08.04.1997.
Представник позивача: ОСОБА_13 , адреса АДРЕСА_2 , ордер серії СЕ № 108179; ОСОБА_14 , адреса АДРЕСА_3 ордер серії НОМЕР_3 ; ОСОБА_2 адреса АДРЕСА_4 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . жителька АДРЕСА_5 , паспорт серії НОМЕР_4 виданий Шевченківським РВ УМВС України в Чернівецькій області.
Представник відповідача: ОСОБА_4 , адреса АДРЕСА_3 , ордер серії СЕ №1050787 від 18.12.2023 року.
Повний текст рішення виготовлено 14.05.2024.
Суддя Сірик І.С.
Суд | Заставнівський районний суд Чернівецької області |
Дата ухвалення рішення | 09.05.2024 |
Оприлюднено | 15.05.2024 |
Номер документу | 119006478 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за законом. |
Цивільне
Заставнівський районний суд Чернівецької області
Сірик І. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні