Повістка

від 29.04.2024 по справі 521/6288/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-з/813/184/24

Справа № 521/6288/19

Доповідач Громік Р. Д.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді - Громіка Р.Д.,

суддів - Драгомерецького М.М., Сегеди С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за відсутності учасників справи заяву адвоката Губської Христини Юріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткової постанови у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Міське капітальне будівництво» про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку, стягнення грошової компенсації за матеріальну допомогу на оздоровлення і вирішення соціально-побутових питань,

встановив:

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 02 червня 2020 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного суду від 22 березня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02 червня 2020 року скасовано. Постановлено нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до КП «Міське капітальне будівництво» про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення витрат на правничу допомогу, стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку, стягнення грошової компенсації за матеріальну допомогу на оздоровлення і вирішення соціально-побутових питань задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано Наказ №27 від 03 квітня 2019 року про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника виробничо-технічного відділу за п. 1 ст. 36 КЗпП України. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року касаційні скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та КП «Міське капітальне будівництво» задоволено частково. Постанову Одеського апеляційного суду від 22 березня 2022 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до КП «Міське капітальне будівництво» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку, стягнення грошової компенсації за матеріальну допомогу на оздоровлення і вирішення соціально-побутових питань скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В іншій частині постанову Одеського апеляційного суду від 22 березня 2022 року залишено без змін.

Постановою Одеського апеляційного суду від 04 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02 червня 2020 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 до КП «Міське капітальне будівництво» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано, і ухвалено в цій частині нове судове рішення про задоволення цих позовних вимог. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника виробничо - технічного відділу у КП «Міське капітальне будівництво» з 04 квітня 2019 року. Стягнено з КП «Міське капітальне будівництво» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 830 525,12 гривень, з наступним вирахуванням з цієї суми обов`язкових зборів та платежів. Рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до КП «Міське капітальне будівництво» про стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку, стягнення грошової компенсації за матеріальну допомогу на оздоровлення і вирішення соціально-побутових питань, залишено без змін. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника виробничо-технічного відділу у КП «Міське капітальне будівництво» та стягнення середнього заробітку в межах платежів за один місяць. Стягнено з КП «Міське капітальне будівництво» на користь держави судовий збір у розмірі 22684,12 гривень. Стягнено з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1921 гривень. Відмовлено ОСОБА_1 у стягненні на його користь з КП «Міське капітальне будівництво» витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Верховного Суду від 04 жовтня 2023 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Губської Х.Ю. задоволено частково. Постанову Одеського апеляційного суду від 04 квітня 2023 року у частині незадоволених позовних вимог ОСОБА_1 до КП «Міське капітальне будівництво» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 341 518,64 грн скасовано та передано справу у цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Одеського апеляційного суду від 27 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02 червня 2020 року в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 341 518,64 грн скасовано. Ухвалено в цій частини нове судове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Міське капітальне будівництво» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 341 518, 64 гривень задоволено. Стягнено з КП «Міське капітальне будівництво» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 341 518,64 гривень, з наступним вирахуванням з цієї суми обов`язкових зборів та платежів.

27 березня 2024 року до Одеського апеляційного суду від адвоката Губської Х.Ю., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшла заява, в якій остання просить постановити додаткове рішення у справі №521/6288/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02 червня 2020 року, яким вирішити питання про розподіл судових витрат, які поніс ОСОБА_1 у зв`язку із розглядом справи №521/6288/19 у суді касаційної інстанції та стягнути з КП «Міське капітальне будівництво» на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Дана заява мотивована тим, що 27 березня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційної інстанції з заявою про вирішення питання про стягнення витрат які поніс позивач, у зв`язку з розглядом даної справи. На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи було долучено копію додаткової угоди №5 від 31 грудня 2022 року, копію додаткової угоди №6 від 02 травня 2023 року, копію рахунку №37 від 02 травня 2023 року, копію платіжної інструкції №@PL703372 від 02 травня 2023 року. 23 березня 2024 року в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину постанови Одеського апеляційного суду якою позовні вимоги ОСОБА_1 до КП «Міське капітальне будівництво» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 341518,64 грн задоволено. Проте судом апеляційної інстанції не вирішено питання про судові витрати.

Про судове засідання, призначене на 29 квітня 2024 року, сторони були належним чином сповіщені про дату, час та місце слухання справи, однак у судове засідання не з`явились.

В заяві про ухвалення додаткової постанови адвокат Губська Х.Ю., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , просить розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення без призначення судового засідання.

Відповідно до ч. 3 ст. 271 ЦПК України суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення.

Згідно із ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 7 ст. 268 ЦПК України рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи.

Суддя Громік перебував у відпустці з 02 по 10 травня 2024 року, що підтверджується довідкою відділу кадрової роботи та управління персоналом.

Повний текст судового рішення виготовлено 13 травня 2024 року.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заяву про ухвалення додаткового рішення необхідно задовольнити та ухвалити додаткову постанову.

Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення чи ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем у суді касаційної інстанції надано наступні документи:

- платіжну інструкцію №2PL703372 від 02 травня 2023 року;

- додаткову угоду №6 від 02 травня 2023 року до договору №222 про надання правової допомоги від 08 лютого 2020 року, якою між Адвокатським об`єднанням «Губська та партнери», в особі тимчасово виконуючою обов`язки керуючого партнера Губською Х.Ю., та ОСОБА_1 погоджено, що гонорар адвокатського об`єднання за надання правової допомоги клієнтку у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду по справі №521/6288/19 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду по справі №521/6288/19 від 04 квітня 2023 року, визначається у фіксованому розмірі та складає 10 000,00 грн.

- додаткову угоду №5 від 31 грудня 2022 року до договору №222 про надання правової допомоги від 08 лютого 2020 року;

- рахунок-фактури №37 від 02 травня 2023 року за Договору про надання правової допомоги №222 від 08 лютого 2022 року.

Колегією суддів встановлено, що в матеріалах справи наявні наступні документи:

- договір про надання правової допомоги №222 від 08 лютого 2020 року;

- додаткова угода №1 від 13 березня 2020 року до договору про надання правової допомоги №222 від 08 лютого 2020 року;

- додаткова угода №3 від 30 вересня 2020 року до договору про надання правової допомоги №222 від 08 лютого 2020 року;

- додаткова угода №4 від 03 травня 2022 року до договору про надання правової допомоги №222 від 08 лютого 2020 року.

У постанові від 18 травня 2020 року у справі №530/1731/16-ц (провадження №61-39028св18) Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зазначив, що у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі №910/12876/19).

У разі встановлення адвокатом та клієнтом фіксованого розміру гонорару детальний опис робіт виконаних під час надання правової допомоги не потрібен (постанова Верховного Суду від 28 грудня 2020 року у справі №640/18402/19).

Як убачається з матеріалів справи між позивачем ОСОБА_1 як клієнтом та адвокатом гонорар за надання правової допомоги визначений у фіксованому розмірі який складає 10 000 гривень.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ( п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п.80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 ) заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Враховуючи вищезазначене, а саме, надання скаржником доказів щодо понесення витрати на професійну правничу допомогу у суді касаційній інстанції у розмірі 10000,00 грн, на думку колегії суддів, відшкодування адвокатських витрат у заявленій сумі відповідає вищевказаним критеріям розумності, співмірності і тому підлягає задоволенню та стягненню у заявленому розмірі 10000,00 грн з урахуванням складності справи, строку розгляду справи, виконаних адвокатом наданих послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Керуючись ст.ст. 141, 270 ЦПК України, апеляційний суд,-

ухвалив:

Заяву адвоката Губської Христини Юріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткової постанови задовольнити.

Ухвалити додаткову постанову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Міське капітальне будівництво» про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку, стягнення грошової компенсації за матеріальну допомогу на оздоровлення і вирішення соціально-побутових питань.

Стягнути з Комунального підприємства «Міське капітальне будівництво» (юридична адреса: вул. Комітетська, 10-А, м. Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 35695935) на користь ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу понесені при розгляді справи в суді касаційної інстанції, у розмірі 10000,00 (десять тисяч гривень) грн.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 13 травня 2024 року.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді: С.М. Сегеда

М.М. Драгомерецький