Ухвала

від 13.05.2024 по справі 506/444/24

КРАСНООКНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Красноокнянський районний суд Одеської області

Справа № 506/444/24

Провадження № 2-а/506/5/24

У Х В А Л А

про залишення адміністративного позову без руху

13.05.2024 селище Окни

Суддя Красноокнянського районного суду Одеської області Бурдинюк О.С., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії БАД № 612856 від 12.04.2024 року,

В с т а н о в и в:

09.05.2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії БАД № 612856 від 12.04.2024 року.

У відповідності до вимог статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються зокрема:

- повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Абз.2 ч.5 ст.18 КАС України визначено, що Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Однак, у позовній заяві не зазначено відомостей про наявність або відсутність зареєстрованих електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку, відносно учасників справи.

За наслідком чогопозивачеві необхідновказати у позові чи окремому документі про наявність або відсутність зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку, відносно учасників справи: позивача та відповідачів.

Крім того, згідно з положеннями ст.46 КАС України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ст.213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (частини 1 та 2ст.222 КУпАП).

При цьому, приписами ч.1 ст.13 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.

Відповідно до ч.1 ст.15 «Про Національну поліцію» територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.

Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені органів Національної поліції» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, є саме орган Національної поліції - суб`єкт владних повноважень, а не підрозділ Національної поліції або ж особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Правову позицію з даного питання було висловлено Верховним Судом у постанові від 26 грудня 2019 року по справі №724/716/16-а (провадження № К/9901/12750/18).

Як вбачається з наданих матеріалів, спірну постанову прийнято поліцейським СРПП ВПД № 2 Подільського РУП ГУНП в Одеській області. Разом з тим, позивачем як відповідача залучено Головне управління Національної поліції в Одеській області, при цьому не обґрунтовано чому саме даний орган має виступати у даному статусі і які відносини пов`язують даний орган з інспектором, який здійснив розгляд справи про адміністративне правопорушення та наклав адміністративне стягнення.

Відповідно до ч. 3ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача змінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Разом з тим, категорія справ, пов`язаних із оскарженням постанов про адміністративні правопорушення розглядаються у десятиденний строк, і суд після відкриття провадження, не зможе вирішити справу в такі строки у разі залучення відповідного органу. За таких обставин, суддя позбавлений можливості відкрити провадження за матеріалами даної позовної заяви у їх первісному вигляді, як такими, що складені в неналежному обсязі, необхідному для правильного і своєчасного розгляду і вирішення справи.

Таким чином, позивачу необхідно уточнити коло відповідачів.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Статтею 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Приймаючи вказані положення, оглянувши матеріали справи, вбачається, що позивачем оскаржується постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії серії БАД № 612856 від 12.04.2024 року

Згідно з ч.3 ст.122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини другої ст. 286 КАС України передбачено, щопозовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, -протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

З урахуванням вказаних положень законодавства, десятиденний термін для оскарження постанови від 12.04.2024 року, розпочався з 13.04.2024 року та закінчився 22.04.2024 року включно.

Отже, позивач звернувшись до суду з даним позовом09.05.2024 року,пропустив встановлений законом строк на звернення до суду з даним позовом.

Згідно з ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Як вбачається з позовної заяви, позивач, на виконання вказаних приписів процесуального законодавства у прохальній частині позову звертається про поновлення процесуального строку на звернення до суду з даним позовом.

В обґрунтування даної заяви позивач посилається, що не оскаржив постанову одразу, оскільки думав, що це нереально буде зробити, а також, що більше буде витрачено на судовий збір, ніж сума штрафу, разом з тим передумав, коли при зверненні до органів МВС з метою обміну тимчасового посвідчення водія на постійне йому було відмовлено, так як 12.04.2024 року він був притягнутий за три правопорушення.

Дослідивши доводи позивача та оглянувши матеріали справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною першою ст. 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними,крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосуванняКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.

Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме:

- забезпечувати юридичну визначеність і остаточність;

- захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів;

- тазапобігати несправедливості, яка може статися в разі,якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події,що мали місце у далекому минулому,спираючись надокази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із спливом часу(пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства».

Отже, для вирішення питання про правильність застосування судом строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з`ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.

Необхідно зазначити, що пропуск строку передбаченого ч.2ст. 286 КАС України не є безумовною підставою для повернення позовної заяви або залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки, за наявності поважних причин його пропуску, такий строк може бути поновлено.

За змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав,а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Зокрема, причини пропуску строку звернення до адміністративного суду можуть бути визнані судом поважними лише якщо відповідні обставини виникли об`єктивно, незалежно від волі особи, безпосередньо унеможливлюють або ускладнюють можливість подання позову у визначений законом строк, виникли протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими доказами.

Зазначені висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі 240/12017/19 від 31.03.2021 року.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного судупочинається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так,під поняттям «дізнався»необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розумітияк неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій іу неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Викладені висновки відповідають позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 21.02.2020 у справі 340/1019/19.

Для суду є очевидним, що причини, які перешкодили особі реалізувати право на звернення до суду у визначений процесуальним законом строк,повинні не залежати від волі заявника, мати об`єктивний характер та бути оціненими судом у наступному, зважаючи на обґрунтованість їх поважності.

Приймаючи вищевикладене та надаючи оцінку викладеним позивачем обставинам, як на поважність причин пропуску строку для звернення до суду з цим позовом, суд доходить до висновку про їх неповажність, виходячи з наступного.

З поданої до суду копії оскаржуваної в даній справі постанови від 12.04.2024 року вбачається, що позивач був присутній під час її винесення та ним отримано її копію. Більш того, 15.04.2024 року позивачем сплачено суму штрафу у повному обсязі.

Отже, позивач достеменно був обізнаний про винесену відносно нього оскаржувану постанову від 12.04.2024 року,починаючи з дати її винесення.

Посилання на той факт, що копія постанови, яка йому видана працівником поліції, дуже низької якості, не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_1 не був позбавлений можливості отримати відповідну інформацію одразу на місці прийняття постанови або у подальшому, звернувшись у відповідний орган.

За наслідком вищевикладеного в цілому, суд доходить до висновку, що відповідно до поданої до суду заяви про поновлення процесуального строку на звернення до суду, позивачем не обґрунтовано викладених обставин та не надано будь-яких належних, допустимих, достатніх і достовірних доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 пропущено строк на оскарження постанови від 12.04.2024 року з підстав, що пов`язанісаме з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, які не залежали від його волі та унеможливили звернення з позовом до суду про скасування оскаржуваної постанови у встановлений процесуальним законом строк.

Приймаючи вищевикладене, надаючи оцінку вищевикладеним обставинам в цілому, суд вважає підстави вказані у поданій заяві для поновлення процесуального строку звернення до адміністративного суду,неповажними.

За наслідком чого, суд роз`яснює, щопозивач має право вказати інші підстави для поновлення процесуального строку на звернення до суду з цим позовом, у зв`язку з чим позивач у відповідності до положень ч.6 ст.161 КАС України повинен надати заяву про поновлення процесуального строку на звернення до суду, з доказами поважності причин його пропуску, враховуючи висновки викладені в цій ухвалі суду.

Суд роз`яснює, що у разі надання додаткових документів до первісно поданого до суду позову, позивачеві необхідно також надати їх копії відповідно до кількості визначених відповідачів.

Частинами 1,2 статті 169 КАС України врегульовано, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, оскільки позивачем надано позовну заяву без додержання вимог ст. 160, 161 КАС України, суддя вважає, що позовна заява, підлягає залишенню без руху та слід надати позивачеві термін строком в десять днів з дня отримання копії ухвали суду для усунення вищевказаних недоліків поданої заяви.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.160,161, 169КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії БАД № 612856 від 12.04.2024 року - залишити без руху.

Повідомити позивачапро необхідність усунути вказані недоліки у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху та роз`яснити, що в іншому випадку позовбуде вважатися неподанимта повернутий позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя О. С. Бурдинюк