Рішення

від 01.08.2024 по справі 506/444/24

КРАСНООКНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Красноокнянський районний суд Одеської області

Справа № 506/444/24

Провадження номер 2-а/506/5/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2024 селище Окни

Красноокнянський районний суд Одеської області у складі

головуючого судді Бурдинюк О.С.,

за участю секретаря Тинкован Г.О.

розглянувши упорядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, Головного управління Національної поліції в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії БАД № 612856 від 12.04.2024 року, -

В С Т А Н О В И В:

09.05.2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії БАД № 612856 від 12.04.2024 року. Крім того, позивач просив суд поновити строк звернення до суду.

13.05.2024 року адміністративний позов залишений без руху.

21.05.2024 року надійшла відповідь про уточнення місця проживання позивача.

14.06.2024 року до канцелярії суду на виконання ухвали від 13.05.2024 року надійшов адміністративний позов в новій редакції. Крім того, надані додаткові обґрунтування причини пропуску строку звернення до суду. Вищевказані матеріали передані головуючому по даній справі 02.07.2024 року.

02.07.2024 року відкрито провадження по даній справі та поновлено позивачу строк звернення до суду з позовною заявою.

05.07.2024 року від позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутність.

11.07.2024 року від представника відповідача Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

12.07.2024 року від представника відповідача Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції надійшла заява про заміну первісного відповідача належним відповідачем.

18.07.2024 року від позивача надійшло клопотання про залучення як співвідповідача Головне управління Національної поліції в Одеській області.

Ухвалою суду від 18.07.2024 року залучено - як співвідповідача Головне управління Національної поліції в Одеській області.

22.07.2024 року від представника Головне управлінняНаціональної поліціїв Одеськійобласті надійшла заява про продовження строку на надання відзиву та відкладення розгляду справи. Розгляд справи відкладений на 01.08.2024 року.

Разом з тим, станом на 01.08.2024 року від представників відповідачів будь яких клопотань, заяв не надійшло. Відзив суду не наданий.

Позивач, повідомлений належним чином, в судове засідання не з`явився, про поважність причини неявки не сповістив, надав заяву про розгляд справи у його відсутність /а.с. 38/.

Представники відповідачів Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, Головного управління Національної поліції в Одеській області, повідомлені належним чином шляхом направленнятексту повісткидо електронногокабінету,та наелектронну пошту(а.с.74,75) у судове засідання не з`явилися, відзив не надали, тому суд вважає, що відповідно до ст.268 КАС України, неявка представників відповідачів є неповажною і не перешкоджає розгляду справи /а.с. 74,75/.

З урахуванням вищенаведеного, суд вбачає можливість розгляду справи за відсутності осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, без фіксування судового засідання технічними засобами, що передбачено ч.4 ст.229 КАС України.

Суд встановив наступні обставини.

12 квітня 2024 року поліцейським СРПП ВПД №2 Подільського РУП ГУНП B Одеській області, сержантом поліції Четіною К.О., прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №612856 відносно ОСОБА_1 за ч.1ст.122,ч.1ст.121,ч.1ст.126КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн. /а.с.24/.

Відповідно до вищевказаної постанови серії БАД №612856, 12 квітня 2024 року близько 9 години 30 хвилин у селищі Окни по вул. Європейський, ОСОБА_1 керував транспортним засобом VOLKSWAGEN GOLF д.н.з. НОМЕР_1 без поліса обов`язковогострахування цивільно-правоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів,без задніхзахисних бризговиківта невиконав вимогидорожнього знаку«СТОП»,чим порушив п. 2.1. ґ., п. 8.4, п. 31.4.7 ПДР та вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122, ч.1 ст. 121, ч.1 ст. 126 КУпАП.

Позивач вважає вищевказану постанову необґрунтованою, прийнятою з чисельними порушеннями та такою, що не відповідає критеріям, які наведені у ч.2ст.2 КАС України. При прийнятті постанови інспектором поліції не були з`ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в його діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність, а тому вищевказана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю. Крім того, позивач зазначив, що з копії наданої йому постанови практично нічого не було зрозуміло, оскільки вона дуже поганої якості, інспектор не роз`яснила йому що постанова приймається за вчинення трьох адміністративних правопорушень. Оскільки сума штрафу була невелика, він вирішив одразу її сплатити, щоб уникнути ускладнень, зокрема, збільшення його розміру вдвічі, а у разі передачі на примусове виконання до органів державної виконавчої служби виникла б необхідність ще й у сплаті виконавчого збору, що значно збільшило б суму витрат. Разом з тим, 12.04.2024 року він звернувся в МРЕО з метою обміну водійських прав і отримав відмову у цьому, оскільки як виявилось, оскаржувану постанову було винесено не за однією, за трьома статтями: ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення водіями т/з встановлених обмежень швидкості руху та порушення інших правил ПДР п. 8.4 ПДР порушення вимог дорожніх знаків; ч.1 ст. 121 КУпАП керування транспортним засобом, що має несправності п. 31.4.7 ПДР керував транспортним засобом, у якого відсутні передбачені конструкцією бампер або задній захисний пристрій; ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів п. 2.1. ґ. ПДР відсутність у водія поліса обов`язкового страхування цивільно-правої відповідальності власників наземних транспортних засобів. З даною постановою він категорично не згоден, вважаючи її незаконною, з підстав зазначених у позовній заяві.

Дослідивши надані докази, у тому числі матеріали відеофайлу, витребувані стороною позивача з органу поліції, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2ст.19 Конституції Україниоргани державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

ЗавданнямКодексу України про адміністративні правопорушення(далі -КУпАП) є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Ст.7 КУпАПпередбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Ст.9 КУпАПпередбачає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно дост.245 КУпАПзавданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зіст.280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ч.5 ст. 14 Закону України«Про дорожній рух»передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

За змістом п.1.3та п.1.9 ПДРУкраїни учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.1. ґ. ПДРУкраїни водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України.

Згідноз п. 31.4.7.еПДРУкраїни забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, брудозахисні фартухи та бризковики;

Пункт 8.4 ПДР вказує на групи дорожніх знаків. Відповідно до п.п. 2.2. Розділу 2 «Знаки пріоритету» ПДР забороняється проїзд без зупинки перед розміткою1.12(стоп-лінія), а у разі, коли вона відсутня, перед знаком.

За змістом ч.1 ст. 122 КУпАП перевищення встановленихобмежень швидкостіруху транспортнихзасобів більшяк надвадцять кілометрівна годину,порушення вимогдорожніх знаківта розміткипроїзної частинидоріг,правил перевезеннявантажів,буксирування транспортнихзасобів,зупинки,стоянки,проїзду пішохіднихпереходів,ненадання перевагиу русіпішоходам нанерегульованих пішохіднихпереходах,а таксамо порушеннявстановленої длятранспортних засобівзаборони рухатисятротуарами чипішохідними доріжками,- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно доч.1ст.121 КУпАПкерування водіємтранспортним засобом,що маєнесправності системигальмового аборульового керування,тягово-зчіпногопристрою,зовнішніх світловихприладів (темноїпори доби)чи іншітехнічні несправності,з якимивідповідно довстановлених правилексплуатація йогозабороняється,або переобладнанийз порушеннямвідповідних правил,норм істандартів,- тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частина 1ст.126 КУпАПпередбачає, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови БАД №612856, 12 квітня 2024 року близько 9 години 30 хвилин у селищі Окни по вул. Європейський ОСОБА_1 керував транспортним засобом VOLKSWAGEN GOLF д.н.з. НОМЕР_1 без поліса обов`язковогострахування цивільно-правоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів,без задніхзахисних бризговиківта невиконав вимогидорожнього знаку«СТОП»,чим порушив п. 2.1. ґ., п. 8.4, п. 31.4.7 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122, ч.1 ст. 121, ч.1 ст. 126 КУпАП.

Ст.72 КАС Українипередбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно дост.90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом оглянуто відеозаписи з камери нагрудного реєстратора поліцейського (а.с.25), на якому чітко зафіксовано, що позивач не зміг пред`явити чинний поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Більш того, ОСОБА_1 на даному відеозапису погоджується з зауваженням інспектора, що термін дії договору сплинув.

Суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що справа інспектором була розглянута настільки швидко, що він нічого не зрозумів, і не мавчасу та,відповідно,фізичної можливостіскористатися своїмиправами, оскільки зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивачу були роз`яснені права, передбаченістаттею 268 КУпАП, що підтверджується його підписом у графі 8 вказаної постанови; у графі 9 постанови містять підпис позивача, яким він підтверджує отримання ним копії постанови, при цьому, будь-яких заяв, зауважень чи клопотань постанова не містить (а.с.24).

Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №612856 від 12 квітня 2024 року в цій частині прийнята правомірно, оскільки належними та допустимими доказами доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.126 КУпАП.

Щодо правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121, ч.1 ст.122 КУпАП, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1ст.247 КУпАПобов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Ст.251 КУпАПпередбачає, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зіст.252 КУпАПорган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно дост.72 КАС Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписамист.77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

Суд зазначає, що до матеріалів не долучено будь-яких доказів на підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення за ч.1 ст.121, ч.1 ст.122 КУпАП. Відповідачами відзиви на позов не подано. Крім того, відеофайл з камери нагрудного реєстратора поліцейського також не містить відповідних фактів.

Таким чином, враховуючи наведене вище, спірна постанова в частині вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121, ч.1 ст.122 КУпАП, є безпідставною, оскільки належних та допустимих доказів, які б свідчили про факт вчинення такого адміністративного правопорушення, відповідачем - Головним управліннямНаціональної поліціїв Одеськійобласті не надано, а судом таких обставин не встановлено.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи, суд вважає, що відповідачем - Головним управліннямНаціональної поліціїв Одеськійобласті не доведено належними та допустимими доказами факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення за ч.1 ст.121та ч.1 ст.122 КУпАП, а тому постанова серії БАД №612856 від 12 квітня 2024 року в частині поставлення у вину ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121та ч.1 ст.122 КУпАПпідлягає скасуванню.

Суд також зазначає, що у оскаржуваній постанові стягнення накладено в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а тому враховуючи ту обставину, що за результатами судового розгляду постанову БАД №612856 від 12 квітня 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч.1 ст.121та ч.1 ст.122 КУпАПскасовано та закрито справу про адміністративне правопорушення у цій частині, суд з врахуванням ч.3ст.286 КАС Україниза вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.126 КУпАПне вбачає підстав для зміни постанови БАД №612856 від 12 квітня 2024 року в частині заходу стягнення, а саме штрафу в розмірі 425,00 грн., так як він не виходить за межі санкції ч.1ст.126 КУпАП.

Суд звертає увагу на те, п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09 грудня 1994 року Справа "Руїз Торіха проти Іспанії" (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Також згідно з п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2ст.6 КАС Українисуд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, аст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд також вважає безпідставними вимоги позивача до відповідача - Управління патрульної поліціїв Одеськійобласті Департаментупатрульної поліції, оскільки поліцейська СРПП ВПД №2 Подільського РУП ГУНП B Одеській області, сержант поліції ОСОБА_2 не є працівником ні Департаменту патрульної поліції, ні його структурних підрозділів в даному випадку УПП в Одеській області.

Відповідно до ч.1 ст.15 «Про Національну поліцію» територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.

Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені органів Національної поліції» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, є саме орган Національної поліції - суб`єкт владних повноважень, або ж особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Правову позицію з даного питання було висловлено Верховним Судом у постанові від 26 грудня 2019 року по справі №724/716/16-а (провадження № К/9901/12750/18).

Розглядаючи питання щодо судових витрат суд зазначає, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №612856 від 12 квітня 2024 року є однією вимогою немайнового характеру, та за результатами розгляду вимогу позивача задоволено частково, оскаржувану постанову не скасовано у повному обсязі, а тому підстави для стягнення з суб`єкта владних повноважень на користь позивача судового збору відсутні.

Керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст.2, 6, 77, 243-245, 271, 286, 295 КАС України, ст.ст.9, 121, 245, 247, 251, 258 КУпАП ,

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії БАД № 612856 від 12.04.2024 року - задовільнити частково.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 612856 від 12.04.2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч.1 ст.121та ч.1 ст.122 КУпАПскасувати та закрити справу про адміністративне правопорушення у цій частині, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю у його діях події і складу адміністративного правопорушення.

В іншій частині позову відмовити.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії БАД № 612856 від 12.04.2024 року відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. С. Бурдинюк