ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" квітня 2024 р. Справа№ 39/124
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Полякова Б.М.
Сотнікова С.В.
Секретар судового засідання: Басараба К.Ю.
За участю представників учасників справи:
від Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України: Мєшкова Д.О. - за довіреністю № 2245 від 04.10.2023.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України на окрему ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.10.2023 у справі № 39/124 (суддя Бондарчук В.В.)
за позовом Відкритого страхового акціонерного товариства «Інгосстрах»
до 1) Державної служби інтелектуальної власності України
2) Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах»
про визнання недійсними свідоцтв України на знак для товарів і послуг та зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення
10.10.2023 Господарським судом міста Києва постановлено окрему ухвалу щодо Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України у справі № 39/124; окрему ухвалу направлено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України, Міністерству юстиції України та Офісу Генерального прокурора для встановлення обставин щодо невиконання ухвали Господарського суду міста Києва від 10.11.2016 у справі № 36/124 та вирішення питання про наявність/відсутність підстав для притягнення до адміністративної чи кримінальної відповідальності працівників Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України.
Судове рішення прийнято з посиланням на приписи ст. 246 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) та мотивоване тим, що Науково-дослідним центром судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України вчинено ряд порушень чинного законодавства України, передбачених, зокрема, ст. 382 (невиконання судового рішення), ст. 384 (введення в оману суду або іншого уповноваженого органу), ст. 385 (відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов`язків) Кримінального кодексу України.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати окрему ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.10.2023 у справі № 39/124 і закрити провадження у справі.
Як зазначає скаржник, у рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення в графі «Заповнюється в об`єкті поштового зв?язку місця призначення» проставлено лише прізвище працівника Центру «ОСОБА_2», однак відсутні підписи у рядку «Розписка в одержанні», а відтак відсутні підстави вважати, що тома справи дійсно були отримані останнім. Крім того, на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення з назвою «Том 6» взагалі відсутні будь-які відмітки про вручення поштового відправлення.
До того ж, Центр вказує на те, що суд не звертався до оператора поштового зв?язку Акціонерного товариства «Укрпошта» із запитом щодо підтвердження отримання Центром матеріалів справи у кількості шести томів.
Також, скаржник посилається на те, що у середньому строк проведення експертизи складає приблизно 6 (шість) місяців, однак суд звернувся до експертної установи із запитом щодо стану проведення експертизи через понад 5 (п`ять) років.
Поміж іншого, у апеляційній скарзі Центр зазначає, що у листі від 26.05.2017 за вих. № 383 та листі від 10.07.2017 за вих. № 496 експертною установою вказано про повернення ухвали суду, а не матеріалів справи. Таким чином, твердження суду про те, що «директор ОСОБА_1 повідомляє суд, що матеріали справи № 39/124 будуть повернуті без виконання» не відповідає дійсності, а докази отримання Центром 6 (шести) томів матеріалів справи № 39/124 не є належними, достатніми та допустимими для висновку про відмову без поважних причин від проведення судової експертизи та про неповернення до суду матеріалів справи.
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
Учасники справи відзиву на апеляційну скаргу Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України не надали, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду судового рішення першої інстанції в апеляційному порядку.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2023 апеляційну скаргу Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Пантелієнко В.О., судді: Доманська М.Л., Сотніков С.В.
Листом № 39/124/09.1-14/576/23 від 01.11.2023 суддя Північного апеляційного господарського суду Пантелієнко В.О. витребував матеріали справи № 39/124 з Господарського суду міста Києва.
06.11.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 39/124.
06.11.2023 від судді Північного апеляційного господарського суду Пантелієнка В.О. надійшла заява про самовідвід.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2023 у справі № 39/124 задоволено заяву судді Північного апеляційного господарського суду Пантелієнка В.О. про самовідвід у справі № 39/124; справу № 39/124 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень п.п. 17.4. п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-07/892/23 від 07.11.2022 у зв`язку із задоволенням заяви судді Північного апеляційного господарського суду Пантелієнка В.О. про самовідвід у справі № 39/124, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 39/124.
У відповідності до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2023 апеляційну скаргу Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Остапенко О.М., Поляков Б.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 у справі № 39/124 апеляційну скаргу Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України на окрему ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.10.2023 у справі № 39/124 залишено без руху; надано скаржнику строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до Північного апеляційного господарського суду доказів сплати судового збору у розмірі 2 684,00 грн та належних доказів на підтвердження надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів усім учасникам справи листом з описом вкладення; роз`яснено скаржнику, що в разі невиконання зазначеної ухвали суду апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута скаржнику.
22.11.2023 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги з додатками.
Також, 27.11.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги з додатками.
04.12.2023 від судді Північного апеляційного господарського суду Остапенка О.М. надійшла заява про самовідвід.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 у справі № 39/124 задоволено заяву судді Північного апеляційного господарського суду Остапенка О.М. про самовідвід у справі № 39/124; справу № 39/124 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень п.п. 17.4 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4880/23 від 07.12.2023 у зв`язку із задоволенням заяви судді Північного апеляційного господарського суду Остапенка О.М. про самовідвід у справі № 39/124, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 39/124.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.12.2023 апеляційну скаргу Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Поляков Б.М., Сотніков С.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 у справі № 39/124 відмовлено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на окрему ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.10.2023 у справі № 39/124; апеляційну скаргу Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України на окрему ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.10.2023 у справі № 39/124, з доданими до неї документами, повернуто скаржнику.
В подальшому, постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.02.2024 у справі № 39/124 касаційну скаргу Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України задоволено; ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 у справі № 39/124 скасовано, а справу передано до Північного апеляційного господарського суду для продовження апеляційного розгляду зі стадії відкриття апеляційного провадження.
14.03.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 39/124.
Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 15.03.2024 апеляційну скаргу Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Поляков Б.М., Сотніков С.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 у справі № 39/124, поміж іншого, задоволено клопотання Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України та поновлено строк на апеляційне оскарження окремої ухвали Господарського суду міста Києва від 10.10.2023 у справі № 39/124; відкрито апеляційне провадження у справі № 39/124 за апеляційною скаргою Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України на окрему ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.10.2023 у справі № 39/124; розгляд апеляційної скарги Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України на окрему ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.10.2023 у справі № 39/124 призначено на 17.04.2024.
Явка представників сторін
17.04.2024 у судове засідання з`явився представник Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України.
Інші учасники справи у судове засідання 17.04.2024 не з`явилися; про причини нез`явлення суд не повідомили.
Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 «Мороз та інші проти України» та інші).
Таким чином, враховуючи наявність у матеріалах справи всіх необхідних доказів для розгляду апеляційної скарги по суті, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість її розгляду за участю представника скаржника.
Позиції учасників справи
У судовому засіданні 17.04.2024 представник Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України підтримав доводи апеляційної скарги з підстав викладених у ній та просив її задовольнити, а окрему ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.10.2023 у справі № 39/124 скасувати і закрити провадження у справі.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Відкрите страхове акціонерне товариство «Інгосстрах» (надалі - ВАТ АТ «Інгосстрах»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України (надалі - Департамент/відповідач-1) та Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» (надалі - ЗАТ «СК «Інгосстрах»/відповідач-2) про:
- визнання недійсними повністю свідоцтв України на знаки для товарів і послуг №№ 119934, 119935 та 119936;
- зобов`язання відповідача-1 внести відповідні зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг та здійснити публікацію в Офіційному бюлетені «Промислова власність» про визнання свідоцтв України на знаки для товарів і послуг №№ 119934, 119935 та 119936 недійсними повністю.
На обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України № 119934, № 119935, № 119936 схожі настільки, що їх можна сплутати з фірмовим найменуванням позивача та можуть ввести в оману щодо послуг або особи, яка надає такі послуги.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.07.2015 у справі № 39/124 відмовлено у задоволенні позовних вимог та скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2010 у справі № 39/124.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2015 рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2015 у справі № 39/124 залишено без змін.
В подальшому, постановою Вищого господарського суду України від 01.12.2015 рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2015 у справі № 39/124 скасовано; справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2016 у справі № 39/124 залишено без розгляду позов Відкритого страхового акціонерного товариства «Інгосстрах» до Державної служби інтелектуальної власності України та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» про визнання недійсними свідоцтв України на знак для товарів і послуг та зобов`язання вчинити дії.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2016 ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.02.2016 у справі № 39/124 скасовано; справу передано до Господарського суду міста Києва для розгляду.
Постановою Вищого господарського суду України від 05.07.2016 постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2016 у справі № 39/124 залишено без змін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2016 у справі № 39/124 призначено у даній справі судову експертизу об`єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 501); зобов`язано судового експерта направити на адресу для листування Відкритого страхового акціонерного товариства «Інгосстрах» (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33 АСК «ІНГО Україна») оригінал рахунку на оплату експертизи; попереджено експерта, який безпосередньо проводитиме судову експертизу, про відповідальність, передбачену ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків; зобов`язано експерта після проведення судової експертизи надати суду висновок судового експерта; зупинено провадження у справі № 39/124 до закінчення проведення судової експертизи.
16.11.2016 матеріали справи № 39/124 в 6 (шести) томах направлено на адресу Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 501.
24.11.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.11.2016 у справі № 39/124, у зв`язку з чим, Господарський суд міста Києва листом від 05.12.2016 просив експертну установу повернути справу № 39/124 на адресу Господарського суду міста Києва для подальшого направлення до Київського апеляційного господарського суду.
15.12.2016 матеріали справи №39/124 в 6 (шести) томах надійшли до Господарського суду міста Києва та 20.12.2016 направлені до Київського апеляційного господарського суду.
22.02.2017 до Господарського суду міста Києва повернулись з апеляційної інстанції матеріали справи № 39/124.
07.03.2017 матеріали справи № 39/124 в 6 (шести) томах повторно направлені на адресу Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 501) для проведення судової експертизи та отримані експертною установою, що підтверджується поштовими відправленнями про вручення рекомендованих відправлень по кожному тому окремо.
У зв?язку з тим, що Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України відмовся без поважних причин від проведення судової експертизи та не повернув матеріали справи № 39/124 до суду, місцевим господарським судом постановлено судове рішення, яке наразі оскаржується в апеляційному порядку.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника скаржника, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
В силу ст. 246 ГПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Суд може постановити окрему ухвалу щодо державного виконавця, іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця та направити її органам, до повноважень яких входить притягнення вказаних осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування, якщо суд дійде висновку про наявність у діях (бездіяльності) таких осіб ознак кримінального правопорушення. Суд постановляє окрему ухвалу щодо свідка, експерта чи перекладача у разі виявлення під час розгляду справи відповідно неправдивих показань, неправдивого висновку експерта чи неправильного перекладу, підробки доказів та направляє її прокурору чи органу досудового розслідування. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання. Окрему ухвалу може бути постановлено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій. Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується. Окрема ухвала Верховного Суду оскарженню не підлягає. Суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. Такі самі повноваження має Велика Палата Верховного Суду щодо питань передачі справ на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, який повинен надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.
Як вбачається з матеріалів оскарження, листом від 04.08.2022 Господарський суд міста Києва просив Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України повідомити суд про стан виконання судової експертизи у справі № 39/124.
У відповідь на вказаний лист, Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України листом № 650/515-16-22/4 від 02.09.2022 повідомив суд, що 15.03.2017 до Центру надійшов лише лист Господарського суду № 01-1689/17 від 07.03.2017 у справі № 39/124 та копія ухвали Господарського суду міста Києва про призначення судової експертизи на 4 арк., при цьому, зазначені в листі від 07.03.2017 матеріали справи № 39/124 в 6 (шести) томах до Центру не надходили. Крім того, експертна установа зазначає, що 26.05.2017 до Господарського суду міста Києва було направлено лист Центру № 383 від 26.05.2017, в якому інформувалось, що для виконання судової експертизи до Центру необхідно надіслати матеріали відповідної справи, разом із тим, оскільки лист центру не був задоволений протягом 45 днів та матеріали справи до центру не направлено, відповідне наглядове провадження було закрите без виконання.
Проте, до місцевого господарського суду, на підтвердження зазначених вище обставин, зокрема, копії листа Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України № 383 від 26.05.2017 та доказів його направлення на адресу Господарського суду міста Києва, не надано.
До того ж, Автоматизована система документообігу Господарського суду міста Києва «Діловодство спеціалізованого суду» не містить відомостей про надходження до Господарського суду міста Києва та реєстрації відповідного листа в межах судового провадження № 39/124.
В подальшому, Господарський суд міста Києва листом від 19.09.2022 додатково повідомив Центр, що в матеріалах справи-замінника № 39/124 містяться докази отримання 15.03.2017 представником Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України ОСОБА_2 6 (шести) томів матеріалів справи № 39/124, що підтверджується 6 (шістьма) рекомендованими повідомленням про вручення поштових відправлень (копії додані до листа), у зв`язку з чим, просив повторно повідомити суд про стан виконання судової експертизи у справі № 39/124.
18.10.2022 до Господарського суду міста Києва надійшов лист Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України № 778/644-16-22-4 від 06.10.2022, в якому повідомлено, що інформація в листі Господарського суду міста Києва від 19.09.2022 потребує додаткового часу для перевірки Центром обставин організації проведення судової експертизи і отримання матеріалів справи № 39/124.
Господарський суд міста Києва листом від 14.09.2023 повторно звернувся до Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України з проханням повідомити про стан виконання судової експертизи у справі № 39/124.
У відповідь на вказаний лист, Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України листом № 950/1398-4-23/4 від 28.09.2023 повідомив наступне:
«Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 10.11.2016 відкрито наглядове провадження від 25.11.2016 № 298/16.
05.12.2016 до Центру надійшов лист Господарського суду міста Києва від 05.12.2016 щодо повернення справи № 39/124 для подальшого направлення до Київського апеляційного господарського суду. Так, Центром відповідно до супровідного листа від 08.12.2016 № 960 матеріали справи № 39/124 у 6 (шести) томах направлено до Господарського суду міста Києва.
15.03.2017 до Центру надійшов лист Господарського суду № 01-1689/17 від 07.03.2017, яким повторно направлено матеріали справи № 39/124 у 6 томах, а саме: 1й том на 325 арк, 2й том на 231 арк, 3й том на 76 арк, 4й том на 244 арк, 5 том на 153 арк, 6й том на 178 арк, та копію ухвали Господарського суду міста Києва від 10.11.2016 у справі № 39/124.
Станом на 26.05.2017 порушено клопотання директора ОСОБА_1 щодо відсутності матеріалів справи у кількості 6 томів (1й том на 325 арк, 2й том на 231 арк, 3й том на 76 арк, 4й том на 244 арк, 5 том на 153 арк, 6й том на 178 арк) та зазначено, що у разі незадоволення клопотання судового експерта протягом 45 днів (п. 4.11 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції від 23.05.2017) матеріали справи буде повернуто без виконання (лист Центру від 26.05.2017 № 383).
Станом на 10.07.2017 лист-клопотання директора ОСОБА_1 не задоволено та повернуто копію ухвали Господарського суду міста Києва від 10.11.2016 у справі № 39/124 за супровідним листом від 10.07.2017 № 496.»
Також у листі № 950/1398-4-23/4 від 28.09.2023 Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України зазначає, що відповідно до довіреності, виданої старшому інспектору відділу бухгалтерського обліку та звітності Центру ОСОБА_2 надавалось право на отримання поштових відправлень та періодичних друкованих видань, при цьому у копіях повідомлень про вручення поштових відправлень проставлено тільки відмітки про вручення 15.03.2017 за довіреністю ОСОБА_2, проте на таких копіях поштових відправлень не міститься підписів про фактичне їх отримання працівником центру ОСОБА_2 Водночас, наразі старшого інспектора відділу бухгалтерського обліку та звітності Центру ОСОБА_2 та директора Центру ОСОБА_1 звільнено з посади, відтак відібрати пояснення не вбачається за можливе.
За таких обставин, експерта установа повідомляє суд, що наглядове провадження від 25.11.2016 № 298/16 у справі № 39/124 закрито без виконання 10.07.2017.
Однак, дослідивши обставини викладені Науково-дослідним центром судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України у листі № 950/1398-4-23/4 від 28.09.2023, необхідно зазначити, що до суду першої інстанції не надано доказів на підтвердження таких обставин, зокрема, копії листів Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України № 383 від 26.05.2017 та № 496 від 10.07.2017 з доказами їх направлення на адресу Господарського суду міста Києва.
Крім того, Автоматизована система документообігу Господарського суду міста Києва «Діловодство спеціалізованого суду» також не містить відомостей про надходження до Господарського суду міста Києва та реєстрації листів № 383 від 26.05.2017 і № 496 від 10.07.2017 в межах судового провадження № 39/124.
При цьому, викладені експертною установою у листі № 950/1398-4-23/4 від 28.09.2023 відомості містять суперечливі обставини, поміж іншого, Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України стверджує, що 15.03.2017 до Центру надійшов лист № 01/1689/17 від 07.03.2017 про повторне направлення матеріалів справи № 39/124, проте заперечує отримання працівником ОСОБА_2 6-ти томів матеріалів справи № 39/124, ураховуючи, що на рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень міститься відмітка про отримання відправлень «ОСОБА_2». Водночас, експертною установою підтверджено факт наявності у старшого інспектора відділу бухгалтерського обліку та звітності Центру ОСОБА_2 права на отримання поштових відправлень.
Також необхідно вказати, що у абзаці 5 листа № 950/1398-4-23/4 від 28.09.2023 Науково-дослідного центра судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України зазначено: «Станом на 26.05.2017 порушено клопотання директора ОСОБА_1 щодо відсутності матеріалів справи у кількості 6 томів (1й том на 325 арк, 2й том на 231 арк, 3й том на 76 арк, 4й том на 244 арк, 5 том на 153 арк, 6й том на 178 арк) та зазначено, що у разі незадоволення клопотання судового експерта протягом 45 днів (п. 4.11 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції від 23.05.2017) матеріали справи буде повернуто без виконання (лист Центру від 26.05.2017 № 383)».
Отже, директор Науково-дослідного центра судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України ОСОБА_1 у вказаному вище листі повідомляє суд, що матеріали справи № 39/124 будуть повернуті без виконання, водночас, посилається на їх відсутність в експертній установі.
З огляду на зазначені обставини, приймаючи до уваги наявність в Господарського суду міста Києва доказів отримання уповноваженим представником Науково-дослідного центра судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України матеріалів справи № 39/124 у шести томах, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України відмовився без поважних причин від проведення судової експертизи, зокрема, виконання покладених на нього обов`язків та матеріали справи № 39/124 до суду не повернув.
Таким чином, суд першої інстанції належним чином дослідивши матеріали справи, дотримуючись норм процесуального та матеріального права, дійшов правомірного висновку, що Науково-дослідним центром судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України вчинено ряд порушень чинного законодавства України, передбачених, зокрема, ст. 382 (невиконання судового рішення), ст. 384 (введення в оману суду або іншого уповноваженого органу), ст. 385 (відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов`язків) Кримінального кодексу України.
Враховуючи вищевказані обставини, у даному випадку наявні підстави для постановлення окремої ухвали щодо перевірки дій працівників Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України на наявність ознак адміністративного чи кримінального правопорушення.
Крім того, слід зазначити, що невжиття заходів щодо окремої ухвали суду тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст. 185-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення України.
При цьому, твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в окремій ухвалі Господарського суду міста Києва від 10.10.2023 у справі № 39/124, а отже, у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
За таких обставин решту аргументів скаржника, окрім викладених у мотивувальній частині постанови, суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В силу ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а окрема ухвала Господарського суду міста Києва від 10.10.2023 у справі № 39/124 підлягає залишенню без змін.
Розподіл судових витрат
Судові витрати за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст. 129 ГПК України, судом покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України залишити без задоволення.
2. Окрему ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.10.2023 у справі № 39/124 залишити без змін.
3. Справу № 39/124 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано - 13.05.2024 (у зв?язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Отрюха Б.В. у відпустці).
Головуючий суддя Б.В. Отрюх
Судді Б.М. Поляков
С.В. Сотніков
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 17.04.2024 |
Оприлюднено | 15.05.2024 |
Номер документу | 119009759 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Отрюх Б.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні