Ухвала

від 13.05.2024 по справі 922/1790/14

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

13 травня 2024 року Справа №922/1790/14

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Россолов В.В., суддя Плахов О.В.,

розглянувши заяву Акціонерного товариства «Харківобленерго» про відвід колегії суддів (вх.№6413 від 08.05.2024 року) та заяви судді Хачатрян В.С., судді Россолова В.В. та судді Плахова О.В. про самовідвід в апеляційному провадженні з розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства «Харківобленерго» (вх.№803Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 22.05.2014 року у справі №922/1790/14,

за позовом Обслуговуючого кооперативу «ЖБК Дубки», м.Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт-Буд 2011», м.Харків,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Прядко Олеся Сергіївна, м.Харків,

про визнання дійсним договору,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.05.2014 року у справі №922/1790/14 (повний текст складено 27.05.2014 року, суддя Аюпова Р.М.) позовні вимоги задоволено повністю.

Визнано дійсним попередній договір, укладений 02 вересня 2013 року між Обслуговуючим кооперативом «ЖБК Дубки» (61004, м.Харків, вул. Примакова, 46, код ЄДРПОУ 38775007) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалт- Буд 2011» (61103, м.Харків, вул. Дерев`янка, 16-А, код ЄДРПОУ 37574957), відповідно до умов якого сторони зобов`язалися укласти в майбутньому договір міни паю в пайовому фонді Обслуговуючого кооперативу «ЖБК Дубки» на квартирний багатоповерховий житловий будинок по вул. Дерев`янко, 16-А у м.Харкові, який складається із 77 квартир загальною площею 5400 кв.м. та нежитлову будівлю по вул. Дерев`янко, 16-А у м.Харкові, загальною площею 480 кв.м.

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалт-Буд 2011» (61103, м.Харків, вул. Дерев`янка, 16-А, код ЄДРПОУ 37574957) укласти з Обслуговуючим кооперативом «ЖБК Дубки» (61004, м.Харків, вул. Примакова, 46, код ЄДРПОУ 38775007) договір міни паю в пайовому фонді Обслуговуючого кооперативу «ЖБК Дубки» на квартирний багатоповерховий житловий будинок по вул. Дерев`янко, 16-А у м.Харкові, який складається із 77 квартир загальною площею 5400 кв.м. та нежитлову будівлю по вул. Дерев`янко, 16-А у м.Харкові, загальною площею 480 кв.м.

Визнано незаконною і скасовано постанову приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Прядко О.С. від 31.03.2014 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії - посвідченні договору міни паю в пайовому фонді Обслуговуючого кооперативу «ЖБК Дубки» (61004, м.Харків, вул. Примакова, 46, код ЄДРПОУ 38775007) на квартирний багатоповерховий житловий будинок по вул. Дерев`янко, 16-А у м.Харкові, який складається із 77 квартир загальною площею 5400 кв.м. та нежитлову будівлю по вул. Дерев`янко, 16-А у м.Харкові, загальною площею 480 кв.м.

Зобов`язано приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Прядко О.С. посвідчити договір міни паю в пайовому фонді Обслуговуючого кооперативу «ЖБК Дубки» (61004, м.Харків, вул. Примакова, 46, код ЄДРПОУ 38775007) на квартирний багатоповерховий житловий будинок по вул. Дерев`янко, 16-А у м.Харкові, який складається із 77 квартир загальною площею 5400 кв.м. та нежитлову будівлю по вул. Дерев`янко, 16-А у м. Харкові, загальною площею 480 кв.м., що має бути укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалт-Буд 2011» (61103, м.Харків, вул. Дерев`янка, 16-А, код ЄДРПОУ 37574957) та Обслуговуючим кооперативом «ЖБК Дубки» (61004, м.Харків, вул. Примакова, 46, код ЄДРПОУ 38775007).

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт-Буд 2011» (61103, м.Харків, вул. Дерев`янка, 16-А, код ЄДРПОУ 37574957) на користь Обслуговуючим кооперативом «ЖБК Дубки» (61004, м.Харків, вул. Примакова, 46, код ЄДРПОУ 38775007) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1827,00 грн.

Акціонерне товариство «Харківобленерго», яке не приймало участь при розгляді справи в суді першої інстанції, але вважає, що суд вирішив питання про його права та обов`язки, з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 22.05.2014 року у справі №922/1790/14 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Скаржник зазначає, що висновок, який міститься в мотивувальній частині рішення Господарського суду Харківської області по справі №922/1790/14, що право власності відповідача на спірний житловий багатоповерховий будинок та нежитлове приміщення по вул. Дерев`янка, 16-А у м.Харкові виникло на підставі ст. 876 ЦК України, згідно з вимогами якої власником об`єкту будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором, є висновком про права, інтереси та обов`язки АТ «Харківобленерго» як оператора систем розподілу, оскільки зобов`язує АТ «Харківобленерго» здійснювати розподіл електричної енергії не згідно наявних технічних умов приєднання - для будівельних механізмів реконструкції нежитлової будівлі літ. "А-2" під житловий будинок за комерційним тарифом, а за тарифами встановленими для побутових споживачів.

26.03.2024 року системою автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №922/1790/14 визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Хачатрян В.С., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.03.2024 року витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/1790/14. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.

До Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/1790/14.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 року задоволено заяву судді Склярук О.І. про самовідвід у справі №922/1790/14; апеляційну скаргу (вх.№803) по справі №922/1790/14 передано на повторний автоматизований розподіл відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи №922/1790/14 визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Хачатрян В.С., суддя Россолов В.В., суддя Плахов О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Харківобленерго» на рішення Господарського суду Харківської області від 22.05.2014 року у справі №922/1790/14. Встановлено учасникам справи строк на протязі якого вони мають право подати до суду відзиви на апеляційну скаргу, а також встановлено строк на протязі якого учасники справи мають право подати до суду клопотання, заяви, документи та докази в обґрунтування своєї позиції по справі. Справу призначено до розгляду в судове засідання на 23.05.2024 року і роз`яснено шляхи реалізації права учасників справи на участь у судовому засіданні, а також шляхи реалізації права учасників справи на подання документів до суду засобами електронного зв`язку.

Вказана ухвала суду була направлена учасникам справи засобами електронного зв`язку до електронного кабінету користувача і доставлена їм 30.04.2024 року.

08.05.2024 року від АТ «Харківобленерго» надійшла заява про відвід колегії суддів Східного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Хачатрян В.С., суддя Россолов В.В., суддя Плахов О.В. за апеляційною скаргою АТ «Харківобленерго» на рішення Господарського суду Харківської області від 22.05.2024 року у справі №922/1790/14.

В обґрунтування поданої заяви АТ «Харківобленерго» зазначає, що предметом розгляду у справі №922/1790/14 є правомірність виникнення права власності на нерухоме майно, частка власності якої належить Східному апеляційному господарському суду. Таким чином скаржником висловлюються міркування щодо необ`єктивності та неупередженості суддів при розгляді даної справи. За твердженням заявника, справа №922/1790/14 пов`язана з правами та законними інтересами Східного апеляційного господарського суду, а тому вважає, що сформована колегія суддів (головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Россолов В.В., суддя Плахов О.В.) підлягає відводу, у зв`язку з тим, що у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості відповідної колегії суддів.

Розглянувши заяву про відвід, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про її необґрунтованість, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не містить вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. (ч. 1 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України).

Головна мета відводу - гарантувати безсторонність суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігти будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Заявляючи відвід на підставі п. 5 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, заявник посилається на існування обставин того, що дана справа пов`язана з майновими правами та законними інтересами Східного апеляційного господарського суду.

Відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України відвід має бути вмотивованим.

Так, підстава, передбачена п. 5 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, презюмує не просто сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, а обґрунтований сумнів. Не можуть бути підставою для відводу судді тільки припущення про існування обставин, за яких участь судді у розгляді справи виключається.

Стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді - як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає змісту нормативної конструкції «неупередженість (безсторонність) судді», а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці ЄСПЛ.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:

«об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

«суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи, і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не виключно, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розгляду справи, неналежне забезпечення конкретним суддею або складом суду, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав учасників справи тощо).

Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів від 19.05.2006 року, схвалені Резолюцією Економічної та соціальної ради ООН 27.07.2006 року №2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.

Практика ЄСПЛ свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) потрібно визначити окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (п.п. 45-50 рішення ЄСПЛ у справі «Морель проти Франції»; п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Пескадор Валеро проти Іспанії») або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (п. 40 рішення ЄСПЛ у справі «Лука проти Румунії»), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальною є наявність обґрунтованого сумніву в неупередженості суду (п. 44 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»; п. 30 рішення ЄСПЛ у справі «Пабла Кю проти Фінляндії»; п. 96 рішення ЄСПЛ у справі «Мікаллеф проти Мальти»).

У рішенні ЄСПЛ від 09.11.2009 року у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

Тому «мотивування» відводу полягає у тому, що в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Заявник у поданій ним заяві про відвід колегії суддів не наводить аргументів упередженості складу суду: головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Россолов В.В., суддя Плахов О.В.

Обставин, які б свідчили про упередженість колегії суддів стосовно вказаної справи, їх зацікавленість у певному рішенні в цій справі чи про необ`єктивне ставлення до сторін у справі, заявник не навів, а суд не встановив.

З предмету і межі перегляду цієї справи не простежується будь-яка залежність чи взаємозв`язок, що прямо чи опосередковано вказували б на упередженість або необ`єктивність суддів, яким заявлено відвід.

Отже, дослідивши наведені у заяві про відвід колегії суддів підстави, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що заява не містить посилань на обставини, які за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями унеможливлюють участь колегії суддів - головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Россолов В.В., суддя Плахов О.В. у розгляді справи №922/1790/14, а тому не підлягає задоволенню.

Разом з цим, колегія суддів враховує, що у відповідності до Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Згідно з п. 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» від 01.01.2001 року незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Відповідно до ст. 3 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з`їздом суддів України 22.02.2013 року, суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.

У статті 15 Кодексу суддівської етики встановлено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Рішенням Ради суддів України від 04.02.2016 року №1 був затверджений Коментар до Кодексу суддівської етики, в якому зазначено, що суддя повинен дбати про те, щоб його поведінка була бездоганною з точки зору стороннього спостерігача. Дії та поведінка судді повинні підтримувати впевненість громадськості у чесності й непідкупності судових органів. Не досить лише вершити правосуддя; потрібно, щоб його звершення було очевидним для загалу.

У Коментарі до статті 15 Кодексу зазначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес. Згідно з положеннями коментованої статті підставою для самовідводу може стати обставина, коли судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Це означає, що особисто судді стали відомі певні обставини або факти, які потенційно можуть вплинути на прийняття ним рішення по справі або викликати у сторін сумніви в справедливості та об`єктивності судді.

Враховуючи викладені обставини, з метою усунення будь-яких сумнівів у неупередженості або об`єктивності під час розгляду цієї справи, з метою виключення будь-яких обставин, які б могли призвести до підриву довіри як до вказаних суддів, так і Судової влади України в цілому, з огляду на положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом, колегія суддів у складі: головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Россолов В.В., суддя Плахов О.В. вирішила взяти самовідвід від розгляду даної справи №922/1790/14.

З огляду на вищевикладене, у зв`язку із задоволенням заяви колегії суддів про самовідвід, справа відповідно до ст. 32, 40 Господарського процесуального кодексу України підлягає передачі для повторного автоматизованого розподілу для визначення нового складу суду.

Керуючись ст.ст. 32, 35, 37-40, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Харківобленерго» про відвід колегії суддів (вх.№6413 від 08.05.2024 року).

Задовольнити заяви суддів: головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Россолов В.В., суддя Плахова О.В. про самовідвід у даній справі №922/1790/14.

Справу №922/1790/14 передати для повторного автоматизованого розподілу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя В.С. Хачатрян

Суддя В.В. Россолов

Суддя О.В. Плахов