СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
20 червня 2024 року Справа № 922/1790/14
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В., суддя Радіонова О.О.
розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду заяву АТ "Харківобленерго" про відвід колегії суддів: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В., суддя Радіонова О.О. та заяву колегії суддів про самовідвід в апеляційному провадженні з розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "Харківобленерго" (вх.№803 Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 22.05.2014 у справі №922/1790/14 (прийняте у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Аюповою Р.М., повний текст рішення складено та підписано 27.05.2014)
за позовом Обслуговуючого кооперативу "ЖБК Дубки", м. Харків,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалт-Буд 2011", м. Харків,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Прядко Олеся Сергіївна, м. Харків,
про визнання дійсним договору
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.05.2014 у справі №922/1790/14 позовні вимоги Обслуговуючого кооперативу "ЖБК Дубки" задоволено повністю; визнано дійсним попередній договір, укладений 02 вересня 2013 року між Обслуговуючим кооперативом "ЖБК Дубки" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалт-Буд 2011", відповідно до умов якого сторони зобов`язалися укласти в майбутньому договір міни паю в пайовому фонді Обслуговуючого кооперативу "ЖБК Дубки" на квартирний багатоповерховий житловий будинок по вул. Дерев`янко, 16-А у м. Харкові, який складається із 77 квартир загальною площею 5 400кв.м та нежитлову будівлю по вул. Дерев`янко, 16-А у м. Харкові, загальною площею 480кв.м; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалт-Буд 2011" укласти з Обслуговуючим кооперативом "ЖБК Дубки" договір міни паю в пайовому фонді Обслуговуючого кооперативу "ЖБК Дубки" на квартирний багатоповерховий житловий будинок по вул. Дерев`янко, 16-А у м. Харкові, який складається із 77 квартир загальною площею 5 400кв.м та нежитлову будівлю по вул. Дерев`янко, 16-А у м. Харкові, загальною площею 480кв.м; визнано незаконною і скасовано постанову приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Прядко О.С. від 31.03.2014 про відмову у вчиненні нотаріальної дії - посвідченні договору міни паю в пайовому фонді Обслуговуючого кооперативу "ЖБК Дубки" на квартирний багатоповерховий житловий будинок по вул. Дерев`янко, 16-А у м. Харкові, який складається із 77 квартир загальною площею 5 400кв.м та нежитлову будівлю по вул. Дерев`янко, 16-А у м. Харкові, загальною площею 480кв.м; зобов`язано приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Прядко О.С. посвідчити договір міни паю в пайовому фонді Обслуговуючого кооперативу "ЖБК Дубки" на квартирний багатоповерховий житловий будинок по вул. Дерев`янко, 16-А у м. Харкові, який складається із 77 квартир загальною площею 5 400кв.м та нежитлову будівлю по вул. Дерев`янко, 16-А у м. Харкові, загальною площею 480кв.м, що має бути укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалт-Буд 2011" та Обслуговуючим кооперативом "ЖБК Дубки"; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалт-Буд 2011" на користь Обслуговуючого кооперативу "ЖБК Дубки" витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827, 00грн.
Акціонерне товариство "Харківобленерго" з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 22.05.2014 у справі №922/1790/14 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2024 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.03.2024 витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/1790/14 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.
01.04.2024 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/1790/14.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 задоволено заяву судді Склярук О.І. про самовідвід у справі №922/1790/14, апеляційну скаргу у справі №922/1790/14 передано на повторний автоматизований розподіл відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.04.2024 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Россолов В.В., суддя Плахов О.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Харківобленерго" на рішення Господарського суду Харківської області від 22.05.2014 у справі №922/1790/14.
08.05.2024 від АТ "Харківобленерго" надійшла заява про відвід колегії суддів Східного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Хачатрян В.С., суддя Россолов В.В., суддя Плахов О.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 відмовлено у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Харківобленерго! про відвід колегії суддів, задоволено заяви суддів: головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Россолов В.В., суддя Плахов О.В. про самовідвід у справі №922/1790/14.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2024 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.
15.05.2024 на адресу суду від Акціонерного товариства "Харківобленерго" надійшла заява про відвід колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.05.2024 відмовлено у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Харківобленерго" про відвід колегії суддів, задоволено заяви суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М. про самовідвід у даній справі №922/1790/14, справу №922/1790/14 передано для повторного автоматизованого розподілу.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2024 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Сгара Е.В.
22.05.2024 на адресу суду від Акціонерного товариства "Харківобленерго" надійшла заява про відвід колегії суддів: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Сгара Е.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.05.2024 відмовлено у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Харківобленерго" про відвід колегії суддів, заяви колегії суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Сгара Е.В. про самовідвід у справі №922/1790/14 задоволено; постановлено матеріали справи №922/1790/24 передати на повторний автоматизований розподіл відповідно до статті 32 ГПК України.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2024 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А., суддя Тарасова І.В.
31.05.2024 на адресу суду від Акціонерного товариства "Харківобленерго" надійшла заява про відвід колегії суддів: головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А., суддя Тарасова І.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 відмовлено у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Харківобленерго" про відвід колегії суддів; задоволено заяви суддів Білоусової Я.О., Пуль О.А., Тарасової І.В. про самовідвід у даній справі №922/1790/14; справу №922/1790/14 постановлено передати для повторного автоматизованого розподілу.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2024 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Фоміна В.О.
11.06.2024 від Акціонерного товариства "Харківобленерго" надійшла заява про відвід колегії суддів: головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Фоміна В.О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.06.2024 відмовлено у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Харківобленерго" про відвід колегії суддів; задоволено заяву колегії суддів у складі: головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Фоміна В.О. про самовідвід у справі №922/1790/14; справу №922/1790/14 постановлено передати для повторного автоматизованого розподілу.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2024 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В., суддя Радіонова О.О.
19.06.2024 від Акціонерного товариства "Харківобленерго" надійшла заява про відвід колегії суддів: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В., суддя Радіонова О.О.
В обґрунтування поданої заяви АТ "Харківобленерго" зазначає, що предметом розгляду у справі №922/1790/14 є правомірність виникнення права власності на нерухоме майно, частка власності якої належить Східному апеляційному господарському суду; заявником висловлюються міркування щодо імовірності необ`єктивності та неупередженості суддів при розгляді даної справи; за доводами заявника, справа №922/1790/14 пов`язана з майновими правами та законними інтересами Східного апеляційного господарського суду, а тому сформована колегія суддів (головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В., суддя Радіонова О.О.) підлягає відводу, у зв`язку з тим, що у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в її неупередженості.
Розглянувши заяву Акціонерного товариства "Харківобленерго" про відвід, колегія суддів визнає її необґрунтованою з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Відповідно до частини 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі (частина 1 статті 39 Господарського процесуального кодексу України).
Заявляючи відвід на підставі пункту 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, заявник посилається на існування обставин того, що дана справа пов`язана з майновими правами та законними інтересами Східного апеляційного господарського суду.
Суд зазначає, що підстава, передбачена пунктом 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, презюмує не просто сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, а обґрунтований сумнів. Не можуть бути підставою для відводу судді тільки припущення про існування обставин, за яких участь судді у розгляді справи виключається.
Стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді - як реальної, так і суб`єктивної.
Жодна норма національного права не визначає змісту нормативної конструкції "неупередженість (безсторонність) судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці ЄСПЛ.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:
- "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
- "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи, і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не виключно, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розгляду справи, неналежне забезпечення конкретним суддею або складом суду, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав учасників справи тощо).
Істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена за вказаною обставиною саме заявником з огляду на приписи частини четвертої статті 38 Господарського процесуального кодексу України, адже суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.
Такий правовий висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 09.10.2023 у справі №905/993/21.
Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалені Резолюцією Економічної та соціальної ради ООН 27 липня 2006 року №2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.
Практика ЄСПЛ свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) потрібно визначити окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (пункти 45-50 рішення ЄСПЛ у справі "Морель проти Франції"; пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі "Пескадор Валеро проти Іспанії") або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (пункт 40 рішення ЄСПЛ у справі "Лука проти Румунії"), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальною є наявність обґрунтованого сумніву в неупередженості суду (пункт 44 рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії"; пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі "Пабла Кю проти Фінляндії"; пункт 96 рішення ЄСПЛ у справі "Мікаллеф проти Мальти").
У рішенні ЄСПЛ від 09 листопада 2009 року у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".
Тому "мотивування" відводу полягає у тому, що в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Заявник у поданій ним заяві про відвід колегії суддів не наводить аргументів упередженості складу суду: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В., суддя Радіонова О.О., а лише припускає імовірність необ`єктивності та неупередженості суддів при розгляді даної справи.
Однак, обставин, які б свідчили про упередженість колегії суддів стосовно вказаної справи, їх зацікавленість у певному рішенні в цій справі чи про необ`єктивне ставлення до сторін у справі, заявник не навів, а суд не встановив.
Отже, дослідивши наведені у заяві про відвід колегії суддів підстави, суд дійшов висновку, що заява не містить посилань на обставини, які за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями унеможливлюють участь колегії суддів (головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В., суддя Радіонова О.О.) у розгляді справи №922/1790/14, а тому не підлягає задоволенню.
Разом з цим, у відповідності до Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Згідно з пунктом 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи "Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів" від 01.01.2001 незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Відповідно до статті 3 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з`їздом суддів України 22.02.2013, суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.
У статті 15 Кодексу суддівської етики встановлено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.
Рішенням Ради суддів України від 04.02.2016 №1 затверджений Коментар до Кодексу суддівської етики, в якому зазначено, що суддя повинен дбати про те, щоб його поведінка була бездоганною з точки зору стороннього спостерігача. Дії та поведінка судді повинні підтримувати впевненість громадськості у чесності й непідкупності судових органів. Не досить лише вершити правосуддя; потрібно, щоб його звершення було очевидним для загалу.
У Коментарі до статті 15 Кодексу зазначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес. Згідно з положеннями коментованої статті підставою для самовідводу може стати обставина, коли судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Це означає, що особисто судді стали відомі певні обставини або факти, які потенційно можуть вплинути на прийняття ним рішення по справі або викликати у сторін сумніви в справедливості та об`єктивності судді.
З метою виключення будь-яких обставин, які б могли призвести до підриву довіри як до вказаних суддів, так і Судової влади України в цілому, а також недопущення сумнівів щодо неупередженості або об`єктивності під час розгляду цієї справи, з огляду на положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом, колегія суддів у складі головуючий суддя головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В., суддя Радіонова О.О. вирішила взяти самовідвід від розгляду даної справи №922/1790/14.
Враховуючи вищевикладене, у зв`язку із задоволенням заяви колегії суддів про самовідвід, справа відповідно до ст. 32, 40 Господарського процесуального кодексу України підлягає передачі для повторного автоматизованого розподілу для визначення нового складу суду.
Керуючись ст.ст. 32, 35, 38, 39, 40, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Харківобленерго" про відвід колегії суддів: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В., суддя Радіонова О.О.
Задовольнити заяву колегії суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В., суддя Радіонова О.О. про самовідвід у справі №922/1790/14.
Справу №922/1790/14 передати для повторного автоматизованого розподілу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Л.М. Здоровко
Суддя В.В. Лакіза
Суддя О.О. Радіонова
Суд | Східний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 20.06.2024 |
Оприлюднено | 24.06.2024 |
Номер документу | 119866819 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Інші справи |
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Крестьянінов Олексій Олександрович
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Здоровко Людмила Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні