Ухвала

від 14.05.2024 по справі 922/3462/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

14 травня 2024 року м. Харків Справа № 922/3462/23

Східний апеляційний господарський суд у складі судді:

суддя Фоміна В.О.

дослідивши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика" (вх. № 1205 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.04.2024 у справі № 922/3462/23, постановлену у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Жиляєвим Є.М., повний текст підписано 26.04.2024,

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика" про відстрочку виконання рішення (вх. № 10534 від 22.04.2024) по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-центр "Кобзар", м. Харків,

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика", м. Харків,

2. ОСОБА_1 , м. Харків,

про стягнення 247081,04 грн,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес-центр "Кобзар", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика" та ОСОБА_1 на свою користь 247081,04 грн компенсації за послуги за договором № 01/10 про надання послуг, пов`язаних з експлуатацією будівлі та компенсації частини вартості комунальних послуг від 01.10.2011.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 05.12.2023 у справі №922/3462/23 позов задоволено частково; стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика" та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-центр "Кобзар" - 107719,56 грн компенсації за послуги за договором № 01/10 про надання послуг, пов`язаних з експлуатацією будівлі та компенсації частини вартості комунальних послуг від 01.10.2011; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-центр "Кобзар" - 807,90 грн судового збору; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-центр "Кобзар - 807,90 грн судового збору; у задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 26.12.2023 у справі №922/3462/23 заяву позивача щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу (вх. №33976 від 11.12.2023) задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-центр "Кобзар" - 4360,00 грн відшкодування витрат на професійну правничу допомогу; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-центр "Кобзар" - 4360,00 грн відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 у справі №922/3462/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 та апеляційну скаргу ТОВ "НВП "Залізничавтоматика" на рішення Господарського суду Харківської області від 05.12.2023 та на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 26.12.2023 у справі №922/3462/23 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ТОВ "Бізнес-центр "Кобзар" на рішення Господарського суду Харківської області від 05.12.2023 у справі №922/3462/23 задоволено. Рішення Господарського суду Харківської області від 05.12.2023 у справі №922/3462/23 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог у сумі 125969,93 грн та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким задоволено вказані позовні вимоги. В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 05.12.2023 y справі №922/3462/23 залишено без змін. Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 26.12.2023 у справі №922/3462/23 залишено без змін.

22.04.2024 до суду першої інстанції через систему "Електронний суд" від першого відповідача - ТОВ "НВП "Залізничавтоматика" надійшла заява про відстрочку виконання рішення Господарського суду Харківської області від 05.12.2023 у справі №922/3462/23 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 у справі №922/3462/23 (вх. № 10534), в якій відповідач-1 просив відстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 05.12.2023 у справі №922/3462/23, змінене постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 у справі №922/3462/23, на строк до 22.04.2025.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.04.2024 у справі № 922/3462/23 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "НВП "Залізничавтоматика" про відстрочку виконання рішення (вх. № 10534 від 22.04.2024).

Не погодившись з вказаною ухвалою місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика" звернулось 08.05.2024 до Східного апеляційного господарського суду через систему "Електронний суд" з апеляційною скаргою (вх.№ 1205 Х/2 від 09.05.2024), в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.04.2024 у справі №922/3462/23 повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву ТОВ "НВП "Залізничавтоматика" та відстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 05.12.2023 у справі № 922/3462/23, змінене постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.02.2024, на строк до 22.04.2025.

Розглянувши вказану апеляційну скаргу на предмет дотримання заявником процесуальних норм, суддя-доповідач дійшла висновку про залишення її без руху, враховуючи таке.

Відповідно до вимог частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Тобто, перебіг строку на оскарження в апеляційному порядку судового рішення визначено в законодавчому порядку.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, оскаржувану ухвалу постановлено місцевим господарським судом 26.04.2024, повний текст якої підписано 26.04.2024, а отже, строк подання апеляційної скарги сплив 06.05.2024. Проте, скаржник звернувся з даною апеляційною скаргою через систему "Електронний суд" 08.05.2024.

Отже, апеляційна скарга подана з пропуском встановленого статтею 256 Господарського процесуального кодексу України строку на оскарження ухвали місцевого господарського суду.

Частинами 2 та 3 статті 256 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З правового контексту наведених норм вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має визначити, з якої поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню.

ГПК України не передбачено конкретного переліку обставин, що належать до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити, чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з урахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує, виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду, зокрема, від 5.04.2021 у справі № 902/560/20, від 25.01.2021 у справі № 911/224/20.

Як вказав Верховний Суд у постанові від 09.10.2019 у справі №7/74, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 5/452/06).

Аналогічні висновки щодо застосування приписів статей 256, 261 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 12.07.2022 у справі 9/430-05-11867, від 05.07.2023 у справі № 910/186/21.

Натомість, в апеляційній скарзі заявником не порушується питання про поновлення пропущеного процесуального строку на оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 26.04.2024 у справі № 922/3462/23, в матеріалах апеляційної скарги також відсутнє письмове клопотання про поновлення такого строку.

Згідно з частиною 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення встановлених строків і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що апеляційна скарга подана після закінчення строків, установлених статтею 256 ГПК України, та апелянт не порушує питання про поновлення цього строку, суддя-доповідач дійшла висновку, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України зазначене є підставою для залишення апеляційної скарги без руху, та з метою усунення вказаних недоліків апелянт має надати суду обґрунтоване клопотання з викладеними обставинами, підтвердженими належними та допустимими доказами щодо пропуску строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною 1 статті 4 цього Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тлумачення змісту підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" приводить до висновку, що законодавцем визначено необхідність сплати судового збору за подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено вказаним Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.

Близький за змістом висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду України від 29.05.2018 у справі №915/955/15.

Відповідно до приписів Закону України "Про державний бюджет на 2024 рік" один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 грн.

Отже, судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.04.2024 у справі № 922/3462/23 становить 3028,00 грн.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що Законом України від 26.05.2021 № 2147а-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" до статті 4 Закону України "Про судовий збір" включено частину третю, відповідно до якої при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (підпункт "б" підпункту 1 пункту 17 § 1 розділу 4).

Відповідно до правового висновку викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір".

Таким чином, з урахуванням зазначених положень та висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.11.2022 у справі №916/228/22, а також з огляду на обставини подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.04.2024 у справі № 922/3462/23 через підсистему "Електронний суд", розмір судового збору, який підлягав сплаті за звернення до суду апеляційної інстанції становить 2422,40 грн (3028,00 грн * 0,8).

Втім, при поданні апеляційної скарги скаржником в порушення пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

З метою усунення недоліків апеляційної скарги, скаржнику необхідно надати суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.04.2024 у справі № 922/3462/23 у розмірі 2422,40 грн.

Крім того, відповідно до пункту 3 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Наведена у пункті 3 частини третьої статті 258 ГПК України вимога щодо надання доказів надсилання копії скарги іншій стороні у справі, в першу чергу покликана на необхідність забезпечення дотримання принципів рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, а також надати рівну можливість з іншими особами представити свою позицію перед судом.

Дотримання принципу процесуальної рівності сторін, закріпленого статтею 6 Конвенції полягає, серед іншого і в належному інформування сторін про провадження у їхніх справах (пункти 29, 33-34 постанови Верховного Суду від 16.09.2021 у справі №916/662/20).

Приписами статті 259 Господарського процесуального кодексу України, яка має назву "Надсилання копії апеляційної скарги сторонам у справі" визначено, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

В абзацах 1 та 2 частини сьомої статті 42 ГПК України визначено, якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Неповідомлення інших учасників справи про звернення з апеляційною скаргою порушує процесуальні права цих учасників, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені у статті 2 ГПК України.

Згідно з положеннями ст. ст. 73, 76, 77 ГПК України належним та допустимим доказом надсилання іншому учаснику справи копії апеляційної скарги з додатками може вважатися розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) з надіслання адресату листа з описом вкладення, поданий в оригіналі або в належній чином засвідченій копії або квитанція про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС.

Суддя-доповідач зазначає, що у доданих до апеляційної скарги матеріалах відсутні докази надсилання копії апеляційної скарги учасникам справи, а саме другому відповідачу ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевикладене, вказані недоліки підлягають усуненню, як того вимагають положення вищезазначених норм процесуального законодавства шляхом надання до суду належних доказів надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів учаснику справи з урахуванням положень статті 42 ГПК України.

Відповідно до частини другої статті 260 ГПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Вказані обставини унеможливлюють відкриття апеляційного провадження у справі та є підставою для залишення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика" (вх. № 1205 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.04.2024 у справі № 922/3462/23 без руху на підставі частин 2, 3 статті 260 ГПК України із наданням скаржнику строку протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення зазначених недоліків.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 174, 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика" (вх. № 1205 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.04.2024 у справі № 922/3462/23 залишити без руху.

2. Встановити заявнику апеляційної скарги 10-денний строк, з дня вручення цієї ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги.

3. Роз`яснити апелянту, що не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, має наслідки передбачені статтями 174, 260, 261 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя В.О. Фоміна