Ухвала

від 14.05.2024 по справі 905/1840/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

14 травня 2024 року м. Харків Справа № 905/1840/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Стойка О.В., суддя Попков Д.О.

за матеріалами апеляційних скарг Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (вх. №1618 Д/3) та ОСОБА_1 (вх. №1720 Д/3) на рішення Господарського суду Донецької області від 09.08.2023 (повний текст підписано 11.08.2023 у місті Харків) у справі № 905/1840/21, суддя Ніколаєва Л.В.

за позовом: ОСОБА_1

до відповідачів:

1. Компанії "Барленко ЛТД" (Barlenco LTD);

2. Компанії " Метінвест Б.В. " (Metinvest B.V.);

3. ОСОБА_3

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - 1,2: Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь"

про визнання права на справедливу компенсацію за примусово вилучені акції та встановлення її розміру, солідарне стягнення на відшкодування шкоди

ВСТАНОВИВ:

В провадженні колегії суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Радіонової О.О., судді Стойки О.В., судді Попкова Д.О. знаходиться апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (вх. 1618 Д/3) та апеляційна скарга ОСОБА_1 (вх. 1720Д/3) на рішення Господарського суду Донецької області від 09.08.2023 року у справі №905/1840/21, розгляд яких об`єднано в одне апеляційне провадження для сумісного розгляду та призначено справу до розгляду на "26" вересня 2023 р. о 15:15 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 131.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.09.2024 зупинено апеляційне провадження за апеляційними скаргами Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (вх. №1618 Д/3) та ОСОБА_1 (вх. №1720 Д/3) на рішення Господарського суду Донецької області від 09.08.2023 у справі № 905/1840/21 до повернення матеріалів справи №905/1840/21 до Східного апеляційного господарського суду.

15.04.2024 до Східного апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Погрібною С.О. було подано заяву про відвід колегії суддів.

В обґрунтування заяви представник позивача ОСОБА_1 адвокат Погрібна С.О. вважає, що підставою даного відводу є сумніви, що у суддів Східного апеляційного господарського суду Радіонової О.О., Попкова Д.О., Стойки О.В. є суддівська воля неупереджено та об`єктивно вирішувати цю справу.

Так, заявник зазначає про наступне.

Апеляційна скарга у справі №905/1840/21 була подана до апеляційного суду позивачами ще 15.08.2023. Протягом 8 місяців апеляційна скарга не розглядається в зв`язку з тим, що апеляційний суд в порушення ч.3 ст.233 ГПК України розглянув питання розподілу судових витрат не після прийняття постанови за результатами розгляду справи по суті, а окремо.

Відповідно до ч.3 ст.233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті, оскільки дотримується засада (принцип) господарського судочинства - відшкодування судових витрат сторони на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України), з метою забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, стимулювати опонента до досудового вирішення спору.

В зв`язку з чим, ухвала Господарського суду Донецької області від 19.06.2023 та постанова Східного апеляційного господарського суду від 23.08.2023 у справі №905/1840/21 були оскаржені до Касаційного господарського суду та ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.09.2023 у справі №905/1840/21 зупинено апеляційне провадження за апеляційними скаргами ПрАТ «МК «Азовсталь» та ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Донецької області від 09.08.2023 у справі №905/1840/21 до повернення матеріалів справи №905/1840/21 до Східного апеляційного господарського суду.

06.03.2024 Касаційний господарський суд Верховний Суд розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на додаткову ухвалу Господарського суду Донецької області від 19.06.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.08.2023 у справі №905/1840/21 за заявою відповідача, ПрАТ «МК «Азовсталь» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №905/1840/21 за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «МК «Азовсталь», Компанії Barlenko LTD, Компанії Метінвест Б.В. , гр. ОСОБА_3 про стягнення збитків або про стягнення набутого без достатньої правової підстави (безпідставне збагачення за рахунок недоплати міноритарним акціонерам) за ст.ст.1212, 1214 ЦК України, та прийняв постанову на користь ОСОБА_1 .

Правові висновки Верховного Суду, зазначені в постанові від 06.03.2024 у справі №905/1840/21, відповідають загальним засадам цивільного законодавства: справедливості, добросовісності, розумності, принципам та завданню господарського судочинства, оскільки не може отримати будь-які переваги у судовому спорі порушник цивільних відносин, завдяки неправомірним діям якого (в тому числі, але не виключно) наразі існує спір та завдяки зловживанням процесуальними обов`язками якого, судовий спір вирішується не в межах розумного строку та порушується ст.6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод.

Так, Касаційний господарський суд Верховного Суду в своїй постанові від 06.03.2024 у справі №905/1840/21 спростував дискримінаційні доводи судів першої та апеляційної інстанцій про начебто наявність вини у Позивача, який відмовився від позовних вимог до ПрАТ «МК «Азовсталь», а також Верховний Суд належним чином відреагував на розгляд справи в суді першої інстанції не в межах розумного строку, що не було зроблено суддями Східного апеляційного господарського суду Радіоновою О.О., Попковим Д.О., Стойкою О.В., а саме:

« 6.8. Суд першої інстанції помилково врахував у спірних правовідносинах висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 08.06.2022 у справі №357/380/20, адже такі, ураховуючи критерії подібності, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, є неподібними та нерелевантними до спірних правовідносин ані за характером спірних правовідносин, ані за нормативно-правовим регулюванням. Так, у справі №357/380/20 розглядалось питання відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у порядку ст. ст. 126, 129 ГПК України у зв`язку із закриттям апеляційного провадження у справі (за результатом перегляду рішення суду по суті позовних вимог). При цьому колегія судів наголошує, що закриття апеляційного провадження у справі не є тотожним поняттю закриття провадження у справі. Відповідно і не є тотожним механізм відшкодування витрат, понесених сторонами, у випадку закриття апеляційного провадження (ст.ст. 126, 129 ГПК України) та у випадку закриття провадження у справі (ст. 130 ГПК України).

Крім того, судами попередніх інстанцій помилково відхилено доводи позивача, які спонукали його подати заяву про відмову від позову відносно ПрАТ «МК «Азовсталь» (зокрема, обставини початку процедури банкрутства відносно відповідача 1 під час проведення підготовчого засідання у справі [яке, у свою чергу, тривало майже 2 роки]), адже такі обґрунтовують мотиви, з яких виходив позивач при поданні заяви про відмову від позову у цій частині, і які явно не свідчать про недобросовісну поведінку позивача та не спрямовані на ущемлення прав та інтересів відповідача.

6.9. Згідно з положеннями ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судові рішення у цій справі наведеним вимогам не відповідають.

6.10. Отже, суди попередніх інстанцій під час розгляду заяви відповідача 1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу допустили порушення норм процесуального права, а саме - ч.5 ст. 130, ст.ст. 86, 236, 237 ГПК України, адже відповідачем-1 не доведено, а господарськими судами не встановлено, що закриття провадження у справі відносно відповідача 1 відбулось внаслідок необґрунтованих (недобросовісних) дій позивача, а тому відсутні підстави для покладення на позивача судових витрат на професійну правничу допомогу відповідача-1.

6.11. Верховий Суд зазначає, що в силу приписів ч.ч.1,2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Розумність строків розгляду справи судом є одним із основних засад (принципів) господарського судочинства (п. 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Також заявник зазначає, що велика кількість міноритарних акціонерів звернулися до національних судів для захисту своїх порушених прав та інтересів. Наразі щонайменше біля 100 справ перебувають на розгляді в господарських судах різних інстанцій. 95% таких справ стосуються підприємств, які належать громадянину України ОСОБА_3 .

Однак, на протязі 7 років у справах про неправомірно проведені процедури сквіз-аутів в Україні відбувається повторне порушення прав міноритарних акціонерів, у яких спочатку за безцінок забрали власність завдяки неякісному спеціальному закону, а тепер вони не можуть ефективно та оперативно відновити свої порушені права в національних судах, оскільки завдяки дискримінаційному підходу, подібні спори вирішуються з порушенням принципу рівності сторін, на користь кінцевих бенефіціарних власників акціонерних товариств, які є заможними та відомими особами в Україні, переваги судочинства віддаються порушникам цивільних правовідносин (в інтересах порушників цивільних відносин відновлення порушених прав міноритарних акціонерів затягуються, на користь порушників цивільних відносин стягуються витрати, на явні зловживання порушників суди не реагують, суди не стягують інфляційні втрати за порушення, які відбувались 5-6 років тому назад, виводять з відповідача кінцевого бенефіціарного власника - ОСОБА_3 …), що апріорі суперечить загальним засадам цивільного законодавства: справедливості, добросовісності, розумності, принципам та завданню господарського судочинства.

Як стверджує заявник, ця справа є яскравим прикладом здійснення судочинства в угоду сильної сторони, явно прослідковується виконання судами усіх «замовлень» ПрАТ «МК «Азовсталь».

Так суд першої інстанції:

- здійснював розгляд справи протягом 2-х років;

- розглядав клопотання представника позивача по 3-6 місяців;

- не реагував на явні зловживання представників ПрАТ «МК «Азовсталь», направлені на затягування розгляду справи;

- всю відповідальність за розгляд справи протягом нерозумних строків переклав на Позивача, покладаючи на нього судові витрати порушника цивільних правовідносин.

В свою чергу, судді Східного апеляційного господарського суду Радіонова О.О. , Попков Д.О. , Стойка О.В. не відреагували на такі явні порушення з боку наших опонентів та суду першої інстанції та продовжили естафету затягування розгляду справи та морального тиску на Позивача.

В своїх процесуальних документах позивачі неодноразово звертали увагу суддів, що опоненти, використовуючи різноманітні процесуальні механізми на кшталт: 1) подання клопотань про зупинення розгляду справи на різних підставах; 2) оскарження будь-яких судових рішень в судах всіх інстанцій; 3) не сплати судових зборів, не направлення процесуальних документів сторонам у справі; 4) подання безглуздих зустрічних позовних заяв;…, зловживають своїми процесуальними правами.

Аналізуючи процесуальні механізми, які застосовують опоненти у подібних справах, то їх умовно можливо розділити на 2 типи: 1) направлені на затягування розгляду справ; 2) направлені на залякування (здійснення морального тиску) міноритарних акціонерів та їх представників.

На жаль, судді Східного апеляційного господарського суду Радіонова О.О. , Попков Д.О. , Стойка О.В. підтримують таку недобросовісну поведінку наших опонентів та самі приймають участь у затягуванні розгляду справи та опосередковано здійснюють моральний тиск на Позивача.

Тому, з врахуванням упередженої поведінки колегії суддів Східного апеляційного господарського суду у складі суддів: Радіонової О.О., Попкова Д.О., Стойки О.В., представник позивача не можемо довіряти цим суддям.

Листом Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 № 13-49/ 003439 повідомлено позивача, що відповідно до Витягу із табелю обліку використання робочого часу суддів Східного апеляційного господарського суду, суддя-доповідач Радіонова О.О. перебуває у відпустці по 03.05.2024 включно, отже заява буде передана судді-доповідачу після виходу з відпустки.

06.05.2024 на адресу Східного апеляційного господарського суду повернулись матеріали справи №905/1840/21.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 апеляційне провадження за апеляційними скаргами Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" та ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Донецької області від 09.08.2023 у справі № 905/1840/21 поновлено.

Розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Погрібної С.О. про відвід колегії суддів у справі №905/1840/21, апеляційний господарський суд наголошує наступне.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.

При цьому, згідно з ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, тоді як зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Практикою Європейського суду з прав людини під терміном «суд, встановлений законом» у ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р. мається на увазі, що «судова влада у демократичному суспільстві регулюється законами, джерелом яких є Парламент». Зазначений термін охоплює не лише правові підстави існування суду, але і його склад у кожній конкретній справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Занд проти Австрії» та у справі «Сокуренко і Стригун проти України»).

Європейським судом з прав людини в рішенні у справі «Білуха проти України» зазначено, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Газета «Україна-центр» проти України» для забезпечення існування неупередженості суду для цілей п.1 ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р. необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» суд наголошує, що «безсторонність» в сенсі п.1 ст.6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Згідно з ч.1 ст.35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст.36 цього Кодексу, до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (ч.ч.2, 3 ст.35 цього Кодексу).

Водночас, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч.4 ст.35 Господарського процесуального кодексу України).

У ст.36 Господарського процесуального кодексу України передбачені обставини, які не допускають повторну участь судді у розгляді справи.

Згідно з приписами ч.ч.3,4 ст.38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Встановлення обставин, вказаних у п.п.1-4 ч.1 ст.35 цього Кодексу, ст.36 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Розглянувши доводи, викладені у заяві представника позивача ОСОБА_1 адвоката Погрібної С.О. про відвід колегії суддів від розгляду справи №905/1840/21, колегія суддів зазначає, що висловлені у якості підстав для відводу припущення підлягають оцінці у світлі п.5 ч.1 ст.35 Господарського процесуального кодексу України, адже інших, конкретно визначених підстав заявником вказано не було, а судовою колегію не вбачається.

Щодо питання стосовного того, що протягом 8 місяців апеляційна скарга не розглядається у зв`язку з тим, що апеляційний суд в порушення ч.3 ст.233 ГПК України розглянув питання розподілу судових витрат не після прийняття постанови за результатами розгляду справи по суті, а окремо та зупинення провадження у справі.

Як вбачається з матеріалів справи у липні 2023 року відповідач, ПрАТ "МК "Азовсталь" та позивач ОСОБА_1 оскаржили додаткову ухвалу Господарського суду Донецької області від 19.06.2023 у справі №905/1840/21 до Східного апеляційного господарського суду.

Постановою Східного апеляційного господарського суду 23.08.2023 року у цій справі апеляційну скаргу ОСОБА_1 та апеляційну скаргу ПрАТ "МК "Азовсталь" залишено без задоволення, а додаткову ухвалу Господарського суду Донецької області від 19.06.2023 у справі №905/1840/21 залишено без змін.

В свою чергу, 11.08.2023 до Східного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга відповідача-1, ПрАТ "МК "Азовсталь" на рішення Господарського суду Донецької області від 09.08.2023 у справі № 905/1840/21, за якою ухвалою апеляційного господарського суду від 28.08.2023, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ «МК «Азовсталь» на рішення Господарського суду Донецької області від 09.08.2023 у справі №905/1840/21 та призначено справу до розгляду.

Також, 22.08.2023 до Східного апеляційного господарського суду від позивача ОСОБА_1 надійшла апеляційна скарга на рішення Господарського суду Донецької області від 09.08.2023 у справі № 905/1840/21, за якою, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Донецької області від 09.08.2023 у справі №905/1840/21; об`єднано апеляційну скаргу ПрАТ "МК "Азовсталь" та апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Донецької області від 09.08.2023 у справі №905/1840/21 в одне апеляційне провадження для сумісного розгляду, призначено справу до розгляду на 26.09.2023.

Однак, 07.09.2023 року до Східного апеляційного господарського суду надійшла ухвала Верховного Суду від 06.09.2023 у справі №905/1840/21, якою, зокрема, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на додаткову ухвалу Господарського суду Донецької області від 19.06.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.08.2023 у справі №905/1840/21 та витребувано з Господарського суду Донецької області//Східного апеляційного господарського суду матеріали справи №905/1840/21 за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ "МК "Азовсталь", Компанії "Барленко ЛТД" (Barlenco LTD), Компанії "Метінвест Б.В." (Metinvest B.V.) про визнання правочину недійсним та стягнення збитків.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.09.2023 року в даній справі зупинено апеляційне провадження за апеляційними скаргами ПрАТ "МК "Азовсталь" та ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Донецької області від 09.08.2023 у справі № 905/1840/21 до повернення матеріалів справи №905/1840/21 до Східного апеляційного господарського суду.

Матеріали справи №905/1840/21 та матеріали оскарження ухвали по справі №905/1840/21 направлені до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

06.05.2024 з Верховного Суду на адресу Східного апеляційного господарського суду повернулись матеріали справи №905/1840/21.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 року апеляційне провадження за апеляційними скаргами ПрАТ "МК "Азовсталь" та ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Донецької області від 09.08.2023 у справі №905/1840/21 поновлено.

Таким чином, доводи заявника, що протягом 8 місяців апеляційна скарга не розглядається у зв`язку з тим, що апеляційний суд в порушення ч.3 ст.233 ГПК України розглянув питання розподілу судових витрат не після прийняття постанови за результатами розгляду справи по суті є безпідставними, оскільки справа №905/1840/21 знаходилась у Верховному Суді, а апеляційне провадження було зупинено.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч.4 ст.35 Господарського процесуального кодексу України).

Доводи заявника щодо здійснення судочинства в угоду сильної сторони та виконання судами усіх «замовлень» ПрАТ «МК «Азовсталь», бенефіціарним власником якого є відповідач-3, громадянин ОСОБА_3 та чинення морального тиску на позивача, на думку колегії суддів, носить характер необґрунтованих припущень, адже з надуманих причин вбачається суб`єктивно «приписуване» представником надання процесуальних переваг, на його думку, іншій стороні лише через зупинення провадження у справі у зв`язку з оскарженням іншого судового рішення.

З урахуванням викладеного, вказані заявником підстави відводу не відповідають фактам та за своєю суттю не доводять існування підстав, з якими діюче процесуальне законодавство та усталена практика ЄСПЛ пов`язує можливість задоволення відводу судді, а тому судова колегія вважає такий відвід необґрунтованим.

Відповідно до приписів ст.39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою ст.32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.35, 36, 38, 39, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати необґрунтованою заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Погрібної С.О. про відвід колегії суддів від розгляду справи № 905/1840/21.

2. Передати відповідно до ч.3 ст.39 Господарського процесуального кодексу України розгляд заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Погрібної С.О. про відвід колегії судді у справі № 905/1840/21 на розгляд судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.О. Радіонова

Суддя О.В. Стойка

Суддя Д.О. Попков