Рішення

від 08.05.2024 по справі 903/859/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 травня 2024 року Справа № 903/859/18

Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участю секретаря судового засідання Королюка І.В.,

за участю представників:

від заявника: Чабан Мирослава Павлівна засновник, Чабан Степан Васильович - голова,

від ТзОВ «Яртек»: Прадищук Лідія Михайлівна - адвокат (ордер серії ВЛ №000066638 від 07.05.2024),

розглянувши заяву Фермерського господарства «Ставеччина» від 28.03.2024

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 21.09.2019

по справі № 903/859/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Яртек», м. Ковель

до Фермерського господарства «Ставеччина», с. Шкурат, Ковельського району, Волинської області

про стягнення 203 000 грн.,

в с т а н о в и в:

16.07.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Яртек як покупцем та Фермерським господарством Ставеччина як постачальником було укладено договір поставки №16/07, відповідно до п. 1.1. якого продавець протягом строку дії цього договору зобов`язується на замовлення покупця, за умови їх підтвердження, поставляти та передавати у власність (господарське відання) покупця світлі нафтопродукти, надалі-товар, належної якості, що відповідає державним стандартам, а покупець зобов`язується приймати товар та оплачувати його на умовах цього договору покупець зобов`язався завчасно, але не пізніше 15.10.2018 перерахувати на рахунок продавця грошові кошти в розмірі 203 000 грн.

Згідно з п.п. 2.1.,2.3. договору продавець зобов`язався поставити покупцю дизельне паливо загальною кількістю 8530 л за ціною 23,80 грн. за літр. Здійснити поставку товару тільки у разі двох виключних підстав, а саме: у разі 100% оплати, або у разі досягнення між сторонами домовленості про відстрочення оплати товару.

У відповідності до п. 4.3. договору продавець зобов`язується підготувати для відвантаження товар, що міститься в рахунках, протягом 3 робочих днів з дати 100% оплати, якщо інше не обумовлено в додаткових угодах до даного договору.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що передача (прийом-передача) товару здійснюється в пункті поставки за вимогою покупця.

Платіжними дорученнями № 59 від 03.08.2018, № 86 від 19.09.2018, № 70 від 20.08.2018, №64 від 17.08.2018, № 23 від 11.10.2018, № 16 від 03.10.2018, № 24 від 12.10.2018, №11 від 28.09.2018, №9 від 25.09.2018 позивач перерахував відповідачу кошти у розмірі 203 000 грн. як попередню оплату за товар.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 21.02.2019 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Яртек» було задоволено повністю, постановлено стягнути з Фермерського господарства «Ставеччина» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Яртек» 203 000 грн. суми попередньої оплати, 3045 коп. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

Ухвалюючи рішення від 21.09.2019, суд керувався тим, що позивач перерахував відповідачу 203 000 грн. як попередню оплату за товар, а відповідач, отримавши авансовий платіж, всупереч умов п.4.3. договору поставки №16/07 від 16.07.2018, впродовж 3-ох робочих днів з дати 100% оплати товару позивачу не передав; доказів цього суду не надав.

01.04.2024 Фермерське господарство «Ставеччина» звернулося до господарського суду із заявою про перегляд рішення господарського суду від 21.02.2019 у справі № 903/859/18 за нововиявленими обставинами, в якій просить переглянути за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Волинської області від 21.02.2019, скасувати вказане рішення, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Яртек» повністю.

У заяві Фермерське господарство «Ставеччина» посилається на наступні обставини: після ознайомлення з матеріалами слідчих дій досудового розслідування 11 березня 2024 року старший слідчий Ковельського районного управління поліції надав копії окремих наявних у справі документів, а саме: за результатами камеральних перевірок ТзОВ «Яртек» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за липень 2018 року - довідку № 130119/03-20-12-02/41916736 від 21.08.2018 за серпень 2018 року - акт № 21906/03-20-12-02/41916736 від 12.10.2018, за вересень 2018 року - довідку № 24062/03-20-12-02/41916736 від 16.11.2018, за жовтень 2018 року - довідку № 26782/03-20-12- 02/41916736 від 18.12.2018. З наданих документів випливають помісячні фактичні обсяги одержаного ТзОВ «Яртек» від ФГ «Ставиччина» дизельного палива та його вартість на виконання умов договору поставки № 16/7 від 16.07.2018 року, а саме:

у липні 2018 року - на суму 50 300,00 грн. - ПДВ 8 400,00 грн.

у серпні 2018 року - на суму 50 040,00 грн. - ПДВ 8 300,00 грн.

у вересні 2018 року - на суму 25 025,00 грн. - ПДВ 4 200,00 грн.

у жовтні 2018 року - на суму 80 120,00 грн. - ПДВ 13 300,00 грн.

Всього на загальну суму 205 485,00 грн. з ПДВ.

З актом № 21906/03-20-12-02/41916736 від 12.10.2018 про результати камеральної перевірки ТОВ «Яртек» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку за серпень 2018 року був ознайомлений директор ТОВ «Яртек» Скалацький М.Г. під підпис і будь-яких заперечень (зауважень) не зазначив.

На думку заявника, з цього виплаває, що Фермерське господарство «Ставиччина» відповідно до умов укладеного договору поставки № 16/07 від 16.07.2018 та положень ст. 193 Господарського кодексу України вживало усіх заходів для належного виконання своїх зобов`язань з врахуванням інтересу ТзОВ «Яртек» та забезпечило повністю загальногосподарський інтерес покупця.

Як стверджує заявник, цими документами спростовуються факти, які було покладено в основу судового рішення від 21.02.2019 у справі № 903/859/18. Вони безпосередньо впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без них судового рішення. Ці істотні обставини по справі не були відомі Фермерському господарству «Ставеччина» станом на час прийняття судом рішення і не могли бути відомі, а стали відомі лише 11 березня 2024 року після їх отримання від органу досудового розслідування кримінального провадження №120210305550000430.

05.04.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Яртек» надіслало до суду пояснення на заяву, у яких просить відмовити у задоволенні заяви. В судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Яртек» просила у задоволенні заяви відмовити.

23.04.2024 Фермерське господарство «Ставиччина» надіслало до суду відповідь на пояснення, у якій просить рішення переглянути за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Волинської області від 21.02.2019, скасувати вказане рішення, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Яртек» повністю.

Відповідно п.1 ч.1 ст. 321 ГПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення;

У заяві від 28.03.2024 заявник зазначає, що йому лише 11.03.2024 стало відомо про наявність нововиявлених обставин, коли старший слідчий Ковельського районного управління поліції надав копії довідок за результатами камеральних перевірок ТзОВ «Яртек» з питань достовірності нарахування ним сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за липень 2018 року, за серпень 2018 року, за вересень 2018 року, за жовтень 2018 року.

29.03.2024 заявник надіслав до суду заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, тобто в межах 30-денного строку відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.321 ГПК України.

Відповідно до ст. 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Обставини, на які посилається заявник, не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі ФГ «Ставеччина» на час розгляду справи, оскільки стосуються іншої особи ТзОВ «Яртек».

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Перегляд рішення за нововиявленими обставинами є спеціально встановленою процедурою і є можливим лише за умови наявності підстав для такого перегляду, встановлених ГПК України та за умови дотримання порядку і строку подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, встановлених ГПК України.

Прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов`язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Обставини, на які посилається заявник, впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов`язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Правова позиція викладена у постановах Верховного Суду 24.09.2020 у справі № 922/1141/19 та від 03.03.2021 у справі № 904/4470/16.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту).

Обставини, які обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але були невідомі особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані із вимогою у цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими, а не нововиявленими обставинами.

У постанові від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 Велика Палата Верховного Суду наголосила, що процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена ГПК України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин.

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (п. 27-34 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Праведная проти Росії» від 18.11.2004).

Фермерське господарство «Ставеччина» у заяві від 28.03.2024, а його представники у судовому засіданні пояснювали, що відповідачу під час розгляду справи не було відомо про відображення у податковому обліку ТзОВ «Яртек» господарських операцій із ФГ «Ставеччина», а докази, які це підтверджують - довідки, акти Головного управління ДФС у Волинській області, стали доступні заявнику лише після ознайомлення з матеріалами слідчих дій досудового розслідування 11 березня 2024 року, коли старший слідчий Ковельського районного управління поліції надав копії довідок та актів за результатами камеральних перевірок ТзОВ «Яртек» з питань достовірності нарахування ним сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку.

Враховуючи пояснення заявника та документи, додані ним на підтвердження, у нього не було можливості представити цей доказ на час розгляду справи.

До заяви від 28.03.2024 заявник додав: за липень 2018 року - довідку Головного управління ДФС у Волинській області № 130119/03-20-12-02/41916736 від 21.08.2018, за серпень 2018 року - акт Головного управління ДФС у Волинській області № 21906/03-20-12-02/41916736 від 12.10.2018, за вересень 2018 року - довідку Головного управління ДФС у Волинській області № 24062/03-20-12-02/41916736 від 16.11.2018, за жовтень 2018 року - довідку Головного управління ДФС у Волинській області № 26782/03-20-12-02/41916736 від 18.12.2018, якими підтверджуються факти помісячного обсягу одержаного ТзОВ «Яртек» від ФГ «Ставеччина» дизельного палива та його вартість на виконання умов договору поставки № 16/7 від 16.07.2018 року, а саме:

- у липні 2018 року - на суму 50 300,00 грн., ПДВ 8 400,00 грн.

- у серпні 2018 року - на суму 50 040,00 грн., ПДВ 8 300,00 грн.

- у вересні 2018 року - на суму 25 025,00 грн., ПДВ 4 200,00 грн.

- у жовтні 2018 року - на суму 80 120,00 грн., ПДВ 13 300,00 грн., а всього на загальну суму 205 485,00 грн. з ПДВ.

З актом Головного управління ДФС у Волинській області № 21906/03-20-12-02/41916736 від 12.10.2018 про результати камеральної перевірки ТОВ «Яртек» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку за серпень 2018 року був ознайомлений директор ТОВ «Яртек» Скалацький М.Г. під підпис і будь-яких заперечень (зауважень) не висловив.

Із змісту довідок, актів, складених Головним управлінням ДФС у Волинській області, вбачається, що під час перевірки аналізувались податкові декларації з податку на додану вартість ТОВ «Яртек» та дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, було також опрацьовано розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.

У вказаних вище довідках, актах Головне управління ДФС у Волинській області зазначило, що на формування показників, відображених у деклараціях (зокрема, у рядках 10-17) вплинуло здійснення операцій з придбання, зокрема, пального, та навело постачальників товару платника, й, зокрема, Фермерське господарство «Ставеччина».

У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару (висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 916/922/19).

З наведеного вбачається, що Фермерське господарство «Ставиччина» відповідно до умов укладеного договору поставки №16/07 від 16.07.2018 та приписів ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.526, 655 Цивільного кодексу виконало зобов`язання з передачі товару ТзОВ «Яртек».

Документами, наданими заявником на підтвердження наявності нововиявлених обставин, спростовується факт, який було покладено в основу судового рішення від 21.02.2019 у справі № 903/859/18, про те, що ФГ «Ставеччина» не передавало товару ТзОВ «Яртек». Ці документи безпосередньо впливають на законність й обґрунтованість ухваленого без них судового рішення. Ці істотні обставини по справі не були відомі на час прийняття рішення у справі і не могли бути відомі, а стали відомі лише 11 березня 2024 року після їх отримання від органу досудового розслідування кримінального провадження № 120210305550000430.

Між сторонами у справі №903/859/18 виник спір про наявність чи відсутність підстав для стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором поставки №16/07 від 16.07.2018 у зв`язку з невиконанням зобов`язання з поставки товару.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 664 ЦК України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

За приписами статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. З укладенням такого договору постачальник бере на себе обов`язок передати у власність покупця товар належної якості і водночас набуває права вимагати його оплати, а покупець зі свого боку набуває права вимагати від постачальника передачі цього товару та зобов`язаний здійснити оплату.

У разі наявності дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені права доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Позивач на обгрунтування позовних вимог посилається на невиконання відповідачем умов договору поставки №16/07 від 16.07.2018 та невиконання зобов`язання з передачі дизельного палива.

Частинами першою та другою статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

За приписами частин третьої, восьмої статті 19 ГК України, обов`язком суб`єктів господарювання є ведення бухгалтерського обліку та подання фінансової звітності згідно із законодавством, що забезпечує здійснення державою контролю і нагляду за господарською діяльністю суб`єктів господарювання, а також за додержанням ними податкової дисципліни.

Відповідно до пункту 201.1. статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Як передбачено пунктом 201.7. статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (пунктом 201.10. статті 201 цього Кодексу).

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, тобто спричиняють правові наслідки.

Підставою для виникнення в платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником ПДВ при визначенні податкових зобов`язань, законодавець передбачає, що ці документи є достовірними, тобто, операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.

Такий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 у справі № 910/23097/17.

Як зазначила ОП КГС Верховного Суду у постанові від 03.06.2022 у справі № 922/2115/19, оцінюючи податкові накладні у сукупності з іншими доказами у справі, господарські суди повинні враховувати фактичні дії як постачальника, так і покупця щодо відображення ними в податковому та бухгалтерському обліку постачання спірного товару.

Якщо сторона заперечує факт передачі товару за договором поставки за податковими накладними, але одночасно реєструє податкові накладні на придбання товарів від постачальника та формує як покупець податковий кредит за фактом поставки товару на підставі спірних видаткових накладних, і жодним чином не пояснює свої дії та правову підставу виникнення в платника права на податковий кредит з ПДВ за цими накладними, то така поведінка сторони не є добросовісною та розумною. У такому випадку дії сторони з реєстрації податкових накладних засвідчують волю до настання відповідних правових наслідків, тому податкова накладна, виписана однією стороною в договорі (постачальником) на постачання послуг на користь другої сторони (покупця), може бути допустимим доказом факту прийняття товару від контрагента на визначену суму, якщо покупець вчинив юридично значимі дії, зокрема, відобразив податковий кредит за вказаною господарською операцією з контрагентом.

Довідка № 130119/03-20-12-02/41916736 від 21.08.2018, акт № 21906/03-20-12-02/41916736 від 12.10.2018, довідка № 24062/03-20-12-02/41916736 від 16.11.2018, довідка № 26782/03-20-12- 02/41916736 від 18.12.2018, які складені ГУ ДФС у Волинській області за результатами камеральної перевірки ТзОВ «Яртек» з питань достовірності нарахування ним сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за липень, серпень, вересень, жовтень 2018 року свідчать про те, що позивач вчинив юридично значимі дії: помісячно задекларував обсяги одержаних від ФГ «Ставиччина» паливно-мастильних матеріалів, їх вартість на загальну суму 205485,00 грн. та суми до відшкодування з бюджету ПДВ у розмірі 34200 грн., що засвідчує волю позивача до настання відповідних правових наслідків, ці довідки, акт є допустимими доказами факту передачі та прийняття товару від ФГ «Ставеччина» на загальну суму 205485,00 грн. з ПДВ та підтверджують виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки у повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 325 ГПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може:

1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;

2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;

3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами Верховний Суд може також скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції.

Як передбачено ч. 4 ст. 325 ГПК України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 320 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд: 1) ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду; 2) приймає постанову - якщо переглядалася постанова суду; 3) постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала суду.

Вчинення позивачем юридично значимих дій, які полягають у відображенні операцій з придбання ПММ у податкових деклараціях за спірні періоди, спростовують висновок суду, покладений в основу рішення від 21.02.2019 у справі № 903/859/18, про те, що відповідач не передавав товару, а тому на підставі ст.ст. 320, 325 ГПК України рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача суми попередньої оплати.

Враховуючи приписи ст.129 ГПК України про покладення судового збору на учасників судового процесу в залежності від результату вирішення спору, з позивача на користь відповідача слід стягнути 4567,50 грн. судового збору за розгляд заяви за нововиявленими обставинами, а витрати позивача, пов`язані з оплатою судового збору за подачу позовної заяви, у розмірі 3 045 грн. залишити за ним.

Керуючись ст. 73-79, 86, 123, 129, 232, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Заяву Фермерського господарства "Ставеччина" про перегляд рішення Господарського суду Волинської області від 21.02.2019 у справі № 903/859/18 за нововиявленими обставинами задовольнити.

2. Скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 21.02.2019 у справі №903/859/18 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Яртек" до Фермерського господарства "Ставеччина" про стягнення 203000,00 грн. попередньої оплати відмовити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Яртек " (45008, Волинська область, м. Ковель, вул. Княгині Ольги, 4, код ЄДРПОУ 41916736) на користь Фермерського господарства "Ставеччина" (Хутір Ставеччина,1, с.Шкурат, Ковельський район, Волинська область, 45045, код ЄДРПОУ 20130087)

- 4567,50 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору, за подачу заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду впродовж 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 14.05.2024.

Суддя І. О. Якушева