Рішення

від 22.04.2024 по справі 908/3774/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/306/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2024 Справа № 908/3774/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Соколові А.А. розглянув матеріали справи

За позовом: Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; код ЄДРПОУ 04053915; електронна пошта: reception.legal@zp.gov.ua)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ФАВОР-В (вул. Креміно, буд.44, м. Запоріжжя, 69060; код ЄДРПОУ 37558338)

про стягнення 1 684 042,46 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Білик Н.О., посвідчення №1417 від 31.10.2023, Витяг з ЄДР, самопредставництво;

від відповідача: Ушаков О.О., ордер серії ВН №1321089 від 22.01.2024;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

21.12.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю ФАВОР-В про стягнення 1 684 042,46 грн.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2023 справу №908/3774/23 розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 26.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/3774/23 в порядку загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 5/306/23 та підготовче засідання призначено на 24.01.2024 об 12 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку учасників справи визнано обов`язковою.

23.01.2024 через підсистему Електронний суд ЄСІТС від відповідача до суду надійшов письмовий відзив на позовну заяву, згідно якого просив суд поновити строк на подання цього відзиву; продовжити строк для здійснення реєстрації ТОВ ФАВОР-В свого електронного кабінету у підсистемі Електронний суд ЄСІТС до 31.01.2024; витребувати у Запорізької міської ради належним чином засвідчену копію договору оренди землі укладеного між Запорізькою міською радою та ТОВ Стройексорт від 15.08.2008 року №040826101301, який припинено п.3 рішення Запорізької міської ради № 53/72 від 03.11.2021; у задоволенні позову Запорізької міської ради по справі № 908/3774/23 відмовити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 24.01.2024 розгляд справи у підготовчому провадженні відкладено на 21.02.2024 на 12 год. 30 хв., а також задоволені клопотання ТОВ ФАВОР-В про поновлення процесуального строку для подання письмового відзиву на позовну заяву та для здійснення відповідачем реєстрації свого електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС; в задоволенні клопотання ТОВ ФАВОР-В про витребування доказів відмовлено.

Ухвалою від 21.02.2024 судом продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 25.03.2024 о 11 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 25.03.2024 оголошено перерву до 22.04.2024р.

У судовому засіданні 22.04.2024, яке відбувалося із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК Акорд відповідно до ч. 1 ст. 222 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 21.07.2018 по 22.12.2021 в розмірі 1 684 042,46 грн. Вказує, що 20.07.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАВОР-В» набуло у власність об`єкти нерухомого майна у складі: диспетчерської (літ. С-2), будівлі битовок (літ. Т-2), автовагової (літ. У) (реєстраційний номер 419850823101), які розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Креміно, буд. 44, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 356734307 від 01.12.2023. Земельна ділянка за адресою: м. Запоріжжя, вул. Креміно, буд. 44, площею 53,6152 га, кадастровий номер: 2310100000:07:084:0060 належить Територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської раді на праві комунальної власності (номер відомостей про речове право: 38923899 від 28.10.2020). Запорізька міська рада на дев`ятій сесії восьмого скликання прийняла рішення № 53/72 від 03.11.2021 «Про надання у користування на умовах оренди ТОВ «ФАВОР-В» земельної ділянки по вул. Креміно, 44 для розташування проммайданчику Мокрянського гранітного кар`єру №2». Загальний розмір недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «ФАВОР-В», земельною ділянкою площею 53,6152 га, з кадастровим номером 2310100000:07:084:0060, розташованою за адресою: М.Запоріжжя, вул. Креміно, буд. 44, без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 21.07.2018 по 22.12.2021 склав 1 684 042,46 гри. Посилаючись на ст.ст. 11, 16, 526, 632, 1212, 1214 Цивільного кодексу України, Закон України Про оренду землі, позивач просить суд позов задовольнити.

Відповідач не заперечуючи проти фактичних обставин справи у відзиві вказав, що спірну земельну ділянку неможливо вважати безпідставно набутим майном, та, відповідно, зазначене не підпадає під критерії обраного позивачем способу захисту порушених прав, а саме в порядку ст. 1212 ЦК України. Так, п.1 рішення Запорізької міської ради від 03.11.2021 року № 53/72 вирішено надати у користування на умовах оренди ТОВ «ФАВОР-В» земельну ділянку площею 53,6152 га. Пунктом 3 даного рішення вирішено договір оренди землі від 15.08.2008 року № 040826101301, зареєстрований у запорізькій регіональній філії ДП «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» вважати припиненим. Отже, договір оренди землі від 15.08.2008 року №040826101301 був чинним до 03.11.2021 року. ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області повідомило, що земельна ділянка кадастровий номер (2310100000:07:084:0060) площею 53,6152 га була передана в оренду саме за договором 15.08.2008 року № 040826101301 Товариству з обмеженою відповідальністю «Стройекспорт». Таким чином ТОВ «ФАВОР-В» не є безпідставним набувачем та не має критеріїв статті 1212 ЦК України, щодо набувача без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно). При цьому, починаючи з 2018 року після набуття права власності на об`єкти нерухомості, ТОВ «ФАВОР-В» фактично не користувався спірною земельною ділянкою, однак неодноразово звертався до місцевих органів влади щодо переоформлення та укладення нового договору оренди між Запорізькою міською радою такої земельної ділянки. Запорізька міська рада лише у 2021 році надала згоду на оформлення договору оренди. Також заперечив проти розрахунків позивача щодо розміру стягнень за період з 2018 по 2021 рік, оскільки Позивач допустив неправильне застосування норм земельного законодавства, що регулюють відносини у сфері нормативної грошової оцінки землі, встановив розмір нормативної грошової оцінки землі без достатніх підставі та неналежних відомостей оцінки землі. Посилаючись на ст. 80, ч.4 ст.120, ст.ст. 122- 124 Земельного кодексу України, ч.ч. 1, 2 статті 1212 ЦК України, пункти 289.1, 289.2 ст. 289, підпункт 288.5.1 пункту 288.5 ст. 288 ПК України , ст.ст. 12, 13, 18, 20, 23 Закону України «Про оцінку земель», та судову практику Верховного Суду у постановах від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 15.12.2021 у справі № 924/856/20, від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20 просить у задоволенні позову відмовити.

У відповіді на відзив Позивач вказав, що 06 серпня 2008 р. між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стройексперт» було укладено договір оренди землі б/н (який зареєстровано у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 15.08.2008 №040826101301. Цільове призначення земельної ділянки: землі промисловості. Згідно п. 1 Договору орендодавець відповідно до рішення двадцять другої сесії п`ятого скликання Запорізької міської ради №41/191 від 25 червня 2008р., надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування проммайданчика Мокрянського гранітного кар`єру № 2, яка знаходиться: м. Запоріжжя, селище Креміно, 44. Відповідно до п. 8. Договору, договір укладається до 30.12.2015р. Згідно п. 33 Договору дія договору припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено. Відповідно до п. 34. Договору, фактичне продовження користуванням майном після закінчення строку дії даного договору оренди землі не є підставою для поновлення договору. Тобто, термін дії договору між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стройексперт» сплинув 30.12.2015 р. Вказаний договір оренди землі з Товариством з обмеженою відповідальністю «Стройексперт» не поновлювався. Таким чином, з 2015 року правовідносини з оренди вказаної земельної ділянки припинились. Згідно листів Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради від 10.08.2018 №4084,22.08.2018 №4258, №4259,06.11.2018 №4258, №4259 та листів Управління з питань земельних відносин Запорізької міської ради від 28.08.20198 №1691/02-03, №1692/02-03 було розглянуто звернення Відповідача щодо передачі в оренду, з правом надавати в суборенду, спірної земельної ділянки площею 53,6152 га, Відповідач не надав необхідних документів для укладання договору оренди землі, тому такий договір не було укладено з 2018 року. Пункт 3 Рішення Запорізької міської ради від 03.11.2021р. №53/72 не свідчить про те, що договір оренди землі з Товариством з обмеженою відповідальністю «Стройексперт» діяв. Таке формулювання рішення було необхідно для відображення передачі земельної ділянки і подальшої реєстрації такого переходу в органах Держгеокадастру. Тобто, у період 2018-2021 не було орендних правовідносин відносно вказаної земельної ділянки. Наведене вище свідчить про безоплатне та безпідставне використання ТОВ «ФАВОР-В» земельною ділянкою комунальної форми власності, площею 53,6152 га, що є порушенням вимог ст.206 ЗК України щодо платності використання землі. Позивачем отримано витяг щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, якою користувався Відповідач. Розмір недоотриманої орендної плати розраховано на базі нормативної грошової оцінки, вказаної у витязі, який доданий до позовної заяви Позивачем. Таким чином, заперечення Відповідача є безпідставні.

У запереченнях на відповідь на відзив Відповідач зазначив, що відповідь на відзив підписано особою яка не має на не повноважень - Наталією Білик, однак, ні в матеріалах справи, ні в додатках до відповіді на відзив не вбачається наявність її повноважень щодо здійснення представництва Запорізької міської ради, як не вбачається і наявності у підписанта і доказів наявності свідоцтва на право на зайняття адвокатською діяльністю. Відповідно до ч.2 п.1 ст.226 ГПК України просить залишити позов без розгляду. Також посилаючись на практику Верховного Суду вказує, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду є підставою для переходу права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка була відведена в оренду попередньому власнику. Відповідно до ст.120 ЗК України, якщо житловий будинок, будівля або споруда, розміщенні на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому обсязі, що були у попереднього землекористувача. Зазначає, що наданий позивачем розрахунок, навіть за наявності підстав безпідставного збереження майна позивача відшкодування доходів має бути розраховано саме з умов, на яких було надано в оренду дану спірну земельну ділянку попередньому власнику, яким за умовами договору з Запорізькою міською радою від 06.08.2008 року є ТОВ «СТРОЙЕКСПОРТ». Повторно вказує, що позивачем зроблено помилкові розрахунки, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для задоволення позовної заяви про стягнення доходу, отриманого від безпідставного набутого майна у розмірі 1 684 042,46 грн., оскільки позивачем не встановлено розмір нормативної грошової оцінки землі, та не підтверджено правильність здійснених позивачем розрахунків орендної плати (недоотриманих доходів у вигляді орендної плати). Посилаючись на норми Податкового кодексу України стверджує, що до спірних правовідносин застосовується строк, відповідно до якого можуть бути застосовані та стягнуті нараховані зобов`язання, а саме у 1095 днів (3 роки). Оскільки позов по даній справі подано 21.12.2023 року, то позовні вимоги до 21.12.2020 року розгляду не підлягають, а провадження в цій частині має бути закрито. При цьому просить і залишити позов без розгляду і відмовити у позові одночасно.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача і відповідача, суд,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізької міської ради від 28.11.2018 № 22 «Про внесення змін та доповнень до рішення Запорізької міської ради від 26.08.2015 № 50 «Про найменування вулиці в колишніх селищах Креміно та Південне Шевченківському району м. Запоріжжя» і рішення Запорізької міської ради від 24.12.2008 № 586 «Про внесення доповнень до переліку найменувань вулиць, провулків, майданів, проспектів у м. Запоріжжі, які затвердженні рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 29.12.1994 №534» пунктом 2.1. змінили назву урбаноніму «сел. Креміно» на «вулиця Креміно».

Згідно наданої Позивачем Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 356734307 від 01.12.2023 містяться записи щодо об`єктів нерухомого майна:

- за реєстраційним номером 419850823101: тип об`єкта - диспетчерська літ.С-2, будівля битовок літ.Т-2, автовагова літ.У, об`єкт житлової нерухомості: Ні; адреса: Запорізька обл., м. Запоріжжя, сел. Креміно, будинок 44; номер об`єкта в РПВН: 31338807; тип речового права: право власності; дата, час державної реєстрації - 20.07.2018. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 42166412 від 20.07.2018 прийнято на підставі Договору купівлі-продажу, нерухомості, серія та номер: 1243, виданий 20.07.2018, власник с часткою 1 - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАВОР-В», код ЄДРПОУ: 37558338.

- за реєстраційним номером 283887623101, тип об`єкта - трансформаторна підстанція ПС 35/6 Кв / літ. Ч/, об`єкт житлової нерухомості: Ні; адреса: Запорізька обл., м. Запоріжжя, сел. Креміно, будинок 44; Загальна площа (кв.м): 102.1; номер об`єкта в РПВН: 35521804; тип речового права: право власності; дата, час державної реєстрації - 20.07.2018. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 42166584 від 20.07.2018 прийнято на підставі Договору купівлі-продажу, нерухомості, серія та номер: 1244, виданий 20.07.2018, власник с часткою 1 - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАВОР-В», код ЄДРПОУ: 37558338

Також у Державному реєстрі за вказаною поштовою адресою: м. Запоріжжя, вул. Креміно, буд. 44, міститься обліковий запис про земельну ділянку площею 53,6152 га, кадастровий номер: 2310100000:07:084:0060, яка належить Територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської раді на праві комунальної власності (номер відомостей про речове право: 38923899 від 28.10.2020).

Згідно наданої Позивачем Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 356922535 від 04.12.2023 вказана земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:07:084:0060, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2207532823101, площею (га): 53.6152, належить на праві власності з розміром частки: 1 територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, код ЄДРПОУ: 04053915. Речове право: 38923899 зареєстроване 28.10.2020 Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 54860453 від 30.10.2020 08:53:45. Документи, подані для державної реєстрації: відомості з ДЗК, серія та номер: 24647339, виданий 28.10.2020, видавник: Державний земельний кадастр.

Дев`ятою сесією восьмого скликання Запорізької міської ради прийнято рішення № 53/72 від 03.11.2021 «Про надання у користування на умовах оренди ТОВ «ФАВОР-В» земельної ділянки по вул. Креміно, 44 для розташування проммайданчику Мокрянського гранітного кар`єру №2», пунктом 1 якого вирішено надати у користування на умовах оренди Товариству з обмеженою відповідальністю «ФАВОР-В» строком на 19 років земельну ділянку кадастровий номер (2310100000:07:084:0060) площею 53,6152 га (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствам переробної, машинобудівної та іншої промисловості) по вул. Креміно, буд. 44 для розташування проммайданчика Мокрянського гранітного кар`єру № 2 в межах, раніше переданих рішенням міської ради від 25.06.2008 № 41/191, за рахунок земель Запорізької міської ради.

Пунктом 3 цього рішення визначено, що Договір оренди землі від 15.08.2008 № 040826101301, зареєстрований у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» вважати припиненим згідно пункту 33 договору.

23.12.2021 на підставі вказаного рішення між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАВОР-В» було укладено договір оренди землі №202107000100146 за умовами якого :

Запорізька міська рада"Орендодавець" передала, а ТОВ «ФАВОР-В»,ЄДРПОУ 37558338, "Орендар", прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для розташування проммайднчнку Мокрянського гранітного кар`єру №2. що знаходиться; М, Запоріжжя, пул. Креміно, 44. Земельна ділянка належить Запорізькій міській раді на праві комунальної власності. В оренду передається земельна ділянка запільною площею 53,6152 га, кадастровий номер земельної ділянки: 231.0100000:07:084:0060. На земельній ділянці розмішені об`єкти нерухомого майна: будівлі та споруди орендаря та (або) інші об`єкти, що не відносяться до нерухомого майка: відсутні. Земельна ділянка передасться в оренду разом з: будівлями та спорудами орендаря. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 142 519 924 гри 64 коп. (сто сорок два мільйона п`ятсот дев`ятнадцяті» тисяч дев`ятсот двадцять чотири гри. 64 коп., в цінах 2021 року.

11. Договір укладено на 19 (дев`ятнадцять) років.

18. Земельна ділянка передається в оренду для: розташування проммайданчику Мокрянського гранітного кар`єру №2 (функціональне призначення). Цільове призначення земельної ділянки: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, секція .1 підрозділ 11.01.

22. Передача земельної ділянки Орендарю здійснюється Орендодавцем, на умовах, що визначені у договорі, за актом прийому-передачі земельної ділянки, який підписується сторонами і є невід`ємним додатком до договору. Передача земельної ділянки Орендарю здійснюється за актом її приймання-передачі.

З наданого Позивачем запису про інше речове право № 45899015 вбачається, що 23.12.2021 зареєстровано право оренди вказаної вище земельної ділянки площею 53,6152 га за ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФАВОР-В", код ЄДРПОУ: 37558338, Орендодавець: ЗАПОРІЗЬКА МІСЬКА РАДА, код ЄДРПОУ: 04053915, країна реєстрації: Україна, на підставі договору оренди землі, серія та номер: 202107000100146, виданий 23.12.2021, Дата укладання договору (після 2013р.) / Дата державної реєстрації (до 2013р.): 23.12.2021, Строк: 19р., Дата закінчення дії: 23.12.2040. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 62553197 від 24.12.2021

Також з наданої Позивачем суду копії згаданого у п. 3 Рішення № 53/72 від 03.11.2021 Договору оренди землі від 06.08.2008р., укладеного Запорізькою міською радою "Орендодавець" та попереднім орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю "СТРОЙЕКСПОРТ" (код 32561079 ), вбачається наступне:

1. Орендодавець, відповідно до рішення двадцять другої сесії п`ятого скликання Запорізької міської ради № 41/191 від "25" червня 2008р., надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування проммайданчика Мокрянського гранітного кар`єру № 2, яка знаходиться: м. Запоріжжя, селище Креміно, 44.

2. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 53.6152 га.

3. На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна: будівлі та споруди у стані руйнування орендаря, інші об`єкти інфраструктури відсутні

4. Земельна ділянка передається в оренду разом з будівлями та спорудами у стані руйнування орендаря.

5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 38747705 грн. 04 коп. (в цінах 2008 року)

6. Земельна ділянка, яка передається в оренду, має такі недоліки, що* можуть перешкоджати її ефективному використанню відсутні

7. Інші особливості об`єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини відсутні

8. Договір укладається до 30 грудня 2015 року.

9. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі: 145 283 грн. 79 коп. (Сто сорок п`ять тисяч двісті вісімдесят три грн. 79 коп.) на протязі строку будівництва об`єкту, у розмірі 290 607 грн. 79 коп. (Двісті дев`яносто тисяч шістсот сім грн. 79 коп. з дня введення об`єкту до експлуатації, що складає 0,75% від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2008 року.

10. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

12. Розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: - зміни умов господарювання, передбачених договором оренди землі; - зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів визначених законодавством; - погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що п документами; - прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати; - в інших випадках, передбачених законом.

14. Земельна ділянка передається в оренду для: розташування проммайданчика Мокрянського гранітного кар`єру № 2

15. Цільове призначення земельної ділянки (категорія земель): землі промисловості

19.Передача земельної ділянки Орендарю здійснюється Орендодавцем на умовах, що визначені у договорі, за актом прийому-передачі земельної ділянки, який підписується сторонами і є невід`ємним додатком до договору. Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у п`ятиденний термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

20. Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

34. Фактичне продовження користування майном після закінчення строку дії даного договору оренди землі не є підставою для поновлення договору.

Актом від 22 липня 2008р., визначено межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) ТОВ «СТРОЙЕКСПОРТ» для розташування проммайданчика Мокрянського гранітного кар`єру №2 у селищі Креміно, 44 (кадастровий номер земельної ділянки 2310100000:07:084:0060) на підставі рішення двадцять другої сесії п`ятого скликання Запорізької міської ради від 25.06.2008 №41/191 Лугвіщиком П.Ю. - начальником Запорізького відділення „Південінжгеодезія" державного науково-виробничого підприємства інженерної геодезії "Укрінжгеодезія", яким виконано встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки ТОВ „СТРОЙЕКСПОРТ" у селищі Креміно, 44 для розташування проммайданчика Мокрянського гранітного кар`єру №2. Площа земельної ділянки складає 53,6152 га. Межі земельної ділянки проходять:

- лінія "1-2-3-4-5-6-7-8-9-10-11-12-13-14-15-16-17-18-19-20-21-22-23-24-25-26-27-28-29-30-31-32-33-34-35-36-37-38-39-40-41-42-43-44-45-46-47-48-49-50-51-52-53-54-55-56-57-58-59-60-61-62-63-64-65-66-67-68-69-70-71-72-73-74-75-76-77-78-79-80-1" -умовно згідно вказаних промірів;

- лінія "81-82-83"- умовно, згідно вказаних промірів;

- лінія "83-84" - по межі відведення гр. ОСОБА_1 ;

- лінія "84-85-86-87-88-89-90-91-92-81" - по огорожі.

Отже, укладений Позивачем з попереднім орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:07:084:0060 ТОВ «Стройекспорт» Договір оренди припинив свою дію 30 грудня 2015 року, доказів продовження строку його дії матеріали справи не містять, з чим погоджується і сам Позивач.

Таким чином згадка у п. 3 Рішення № 53/72 від 03.11.2021 про припинення дії цього Договору не свідчить про таке припинення з дати прийняття Рішення.

Вказане означає, що в період часу з 31.12.2015 до 23.12.2021 зазначена земельна ділянка не перебувала в оренді у жодного користувача, орендна плата до бюджету не вносилася.

Крім цього, з інформації Головного управління ДПС у Запорізькій області №3775/5/08-01-04-09 від 01.05.2023 вбачається, що ТОВ «ФАВОР-В» (код за ЄДРПОУ 37558338) за період з 21.07.2018 по 22.12.2021 включно не нараховувало та не сплачувало плату за землю (земельний податок, орендну плату).

Запорізькою міською радою складено розрахунок розміру недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «ФАВОР-В» земельною ділянкою площею 53,6152 га, з кадастровим номером 2310100000:07:084:0060, розташованою за адресою: м. Запоріжжя, вул. Креміно, буд. 44, без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 21.07.2018 по 22.12.2021, в обґрунтування якого Позивач посилається на те, що згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 2755/207-19 від 09.08.2019, нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки становить 203 920 051,68 грн. у цінах 2019 року. Таким чином, загальний розмір недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «ФАВОР-В» вказаною земельною ділянкою за період з 21.07.2018 по 22.12.2021 склав 1 684 042,46 грн.

Приймаючи рішення у цій справі суд виходить з натупного.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Суб`єктами права на землі комунальної власності згідно ст. 80 ЗК України, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою, чи ні.

Частиною 1 ст. 122 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу (частина 1 ст. 124 ЗК України).

Згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 ЗК України визначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Виникнення права власності на будинок, будівлю або споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Таким чином, з моменту набуття 20.07.2018 права власності на нерухоме майно у ТОВ «ФАВОР-В» виник й обов`язок з оформлення права користування (оренди) на земельну ділянку.

Враховуючи приписи ч. 2 ст. 120 ЗК України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі або споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка не має іншого власника і на якій ці будинок, будівля або споруда розміщені.

За змістом ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Отже, нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а відтак використання нежитлових приміщень, які належать відповідачу, неможливе без відповідної земельної ділянки. Наведена правова норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. Таким чином, у зв`язку з користуванням відповідачем нежитловою будівлею презюмується його користування спірною земельною ділянкою.

У цьому випадку відсутність документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою у відповідача не може бути визнане як її самовільне використання, однак не надає права на її безоплатне використання (аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 10 лютого 2020 року у справі № 922/981/18).

Згідно зі ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття земельний податок і орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Оскільки відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Зі змісту глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України та положень статті 1212 ЦК України слідує, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондиційними, що регулюються главою 83 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда, розмішені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право, користування земельного ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах, в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельку ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ч. 3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Позивач вважає, що використання спірної земельної ділянки Відповідачем без належного правового оформлення позбавило Запорізьку міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати. ТОВ «ФАВОР-В», не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, збільшило, вартість власного майна, а Запорізькою міською радою втрачено належне їй майно (кошти від орендної плати), на отримання яких позивач цілком правомірно очікував.

Запорізька міська рада відповідно до вимог пунктів 3, 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» та ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України є органом, який від імені територіальної громади здійснює права власника, щодо спірної земельної ділянки.

Крім того, відповідно до вимог ст. ст. 2, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Запорізька міська рада є органом, через який територіальною громадою міста Запоріжжя безпосередньо здійснюється місцеве самоврядування.

Враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, слід зробити висновок, що земельна ділянка слідує за нерухомим майном, яке придбаває особа, якщо інший спосіб переходу прав на земельну ділянку не визначено умовами договору чи приписами законодавства.

При застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з положенням статті 125 ЗК України у редакції, що була чинною, починаючи з 01 січня 2002 року, слід виходити з того, що у випадку переходу у встановленому законом порядку права власності на об`єкт нерухомості, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у власності особи, яка відчужила зазначений об`єкт нерухомості, у набувача останнього право власності на відповідну земельну ділянку виникає одночасно із виникненням права власності на такий об`єкт, розміщений на цій ділянці.

Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на розміщену на ній нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності.

Тобто, за загальним,правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особи, які набули права власності на будівлю чи споруду, стають власниками земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постановах від 11 лютого 2015 року у справі № 6-2цс15, від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-2225цс16, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-253цс16 і Велика Палата Верховного Суду не вбачала підстав для відступу від них.

Правовий механізм переходу права на землю у зв`язку з переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначений ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України. Виходячи зі змісту зазначених статей закону, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або користуванні колишнього власника будівлі.

Крім того, згідно зі ст. 11 Господарського процесуального кодексу України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини «Федоренко проти України» від 03.06.2006 визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути "існуючим майном" або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

Позивач вважає, що у спірних правовідносинах неотримані Запорізькою міською радою кошти від оренди землі підпадають під визначення Європейським судом з прав людини «виправдане очікування» щодо отримання можливості ефективного використання права власності територіальної громади м. Запоріжжя.

На думку Позивача, з моменту набуття у власність Відповідачем об`єктів нерухомості за адресою: м. Запоріжжя, вул. Креміно, буд. 44, без подальшого оформлення прав на користування земельною ділянкою, діяльність Відповідача на землях комунальної форми власності має лише видимість законної, що фактично можна віднести до зловживання правом, а саме особливого виду юридично значущої поведінки, яка полягає в соціально шкідливих учинках суб`єкта права, у використані недозволених конкретних форм у межах дозволеного законом типу поведінки, що суперечить цільовому призначенню права.

З матеріалів справи вбачається, що після набуття 20.07.2018 права власності на об`єкти нерухомості ТОВ «ФАВОР-В» неодноразово звертався до Позивача щодо переоформлення та укладення договору оренди між Запорізькою міською радою щодо такої земельної ділянки, про що свідчать заяви ТОВ «ФАВОР-В» № 4 та № 5 від 15.08.2018 року, № 13 та № 14 від 29.08.2018 року, № 17 та № 18 від 14.11.2018 року,а також Відповіді ЗМР на них від 10.08.2018 року , № 4034 від 22.08.2018 року, № 4258 та № 4259 від 28.08.2018 року, № 1691/02-03 та № 1692/02-03 від 06.11.2018 року, № 4258 та № 4259.

При цьому, лише у листопаді 2021 року Запорізька міська рада надала згоду на оформлення Договору оренди, який було укладено 23.12.2021 року.

Разом з тим, з наявної у справі Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 356734307 від 01.12.2023 щодо придбання Відповідачем спірних об`єктів нерухомості не вбачається, що вони займають усю або значну площу земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:07:084:0060, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2207532823101, площею (га): 53.6152.

Навпаки, з наявних у ній даних можна зробити висновок, що загальна площа придбаних Відповідачем об`єктів нерухомого майна становить: Диспетчерська, /літ. С-2/ - 45.3 кв.м., Будівля битовок, /літ. Т-2/ - 516.4 кв., Автовагова, /літ.У/ - 45.2 кв.м., Трансформаторна підстанція ПС 35/6 Кв /літ. Ч/ - 102.1 кв.м., а всього 709 кв.м., що складає лише 0,0709 га.

У вказаній Інформації за № 356734307 від 01.12.2023 взагалі відсутнє будь-яке посилання на ідентифікуючі ознаки земельної ділянки (кадастровий номер або реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна), на якій розташовані придбані Відповідачем об`єкти нерухомості, окрім адреси - м. Запоріжжя, вул. Креміно, 44, за співпадінням якої Позивач і обґрунтовує свої позовні вимоги.

Однак, окрім вказаного факту, жодних належних та допустимих доказів того, що Відповідач, придбавши об`єкти нерухомості загальною площею 0,0709 га за вказаною адресою отримав право використання усієї земельної ділянки 2310100000:07:084:0060 площею 53.6152 га, або фактично користувався нею (видобуток корисних копалин або інше використання у господарській діяльності), Позивачем суду не надано, зокрема самих Договорів купівлі-продажу спірних об`єктів нерухомості від 20.07.2018р., з яких можна було б встановити мету придбання, або отримати інформацію про правовий статус земельної ділянки, на якій розташовані вказані об`єкти нерухомості, та подальші обов`язки ТОВ «Фавор-В» щодо оформлення належного землекористування.

Лише в укладеному між сторонами 23.12.2021 Договорі оренди землі №202107000100146 зазначається, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 53,6152 га, кадастровий номер земельної ділянки: 231.0100000:07:084:0060 (п.3) для розташування проммайданчику Мокрянського гранітного кар`єру №2.

З листування між сторонами, що передувало укладенню вказаного договору, вбачається, що ТОВ «Фавор-В» з серпня 2018 року просило Позивача передати в оренду, з правом надавати в суборенду, земельну ділянку орієнтовною площею 43.6152 га, за адресою: м. Запоріжжя, селище Креміно, будинок № 44, у зв`язку із набуттям права власності на нерухоме майно - диспетчерську, літ. С-2, загальною площею 45.3 кв.м., будівлю битовок, літ. Т-2, загальною площею 516.4 кв.м., автовагову, літ. У, загальною площею 45.2 кв.м, що знаходиться на вищезазначеній земельній ділянці терміном на 49 років, а також просило передати в оренду, із правом надавати в суборенду, земельну ділянку орієнтовною площею 10 га, за адресою: м. Запоріжжя, селище Креміно, будинок №44, у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно - трансформаторну підстанцію ПС 35/6 Кв-літ. Ч, загальною площею 102,1кв.м., що знаходиться на вищезазначеній земельній ділянці терміном на 49 років.

З відповідей Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради на звернення Відповідача також вбачається, що ТОВ «Фавор-В» зверталося з питання надання в оренду земельних ділянок площею 43.6152 га та 10 га біля земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:07:085:0006 для видобування та обробки корисних копалин (вх.МВК від 16.10.2018 № 12749/03-32/03).

Отже, позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт безоплатного та безпідставного використання ТОВ «ФАВОР-В» земельної ділянки комунальної форми власності площею 53,6152 га, кадастровий номер 2310100000:07:084:0060 без правовстановлюючих документів, за період часу з 21.07.2018 по 22.12.2021, що є порушенням вимог ст. 206 Земельного кодексу України щодо платності використання землі.

Оцінюючи доводи Позивача щодо застосування до спірних правовідносин глави 83 Цивільного кодексу України, суд зазначає, що предметом її регулювання є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Так, відповідно до частин першої та другої ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У зобов`язанні з безпідставного набуття, збереження майна підлягають доведенню: а) факт набуття або збереження майна за рахунок іншої особи; б) відсутність для цього підстав, встановлених договором, законом або іншими нормативними актами; в) вартість безпідставного збагачення.

Тягар доказування відсутності підстав для збереження майна лежить на власнику майна. При цьому, під набуттям майна в даних правовідносинах слід розуміти збільшення вартості власного майна набувача, приєднання до нього нових цінностей, внаслідок чого потерпілий несе додаткові витрати або втрачає належне йому майно, тобто збереження майна однією особою відбувається за рахунок іншої.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з власника об`єкту нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщені, без належних на те правових підстав.

Як вказувалося вище, перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України.

Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч.2 ст. 120 ЗКУ). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (п. "є" ч. 1 ст. 141 цього Кодексу).

За змістом глави 15 Земельного кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди. При цьому згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Отже, виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Безумовно, згідно з вказаними нормами законодавства України, з часу виникнення права власності на нерухоме майно у Відповідача виник обов`язок укласти договір оренди та зареєструвати на підставі цього право оренди.

Проте, позивач стверджує, що такий обов`язок у Відповідача виник щодо усієї земельної ділянки 2310100000:07:084:0060 площею 53.6152 га за адресою: м. Запоріжжя, вул. Креміно, буд. 44 і який було укладено лише 23.12.2021, а тому ТОВ «ФАВОР-В» є набувачем права користування земельною ділянкою, без сплати відповідної орендної плати, за відсутності укладеного договору. При цьому, Відповідачем збільшено вартість власного майна, а Запорізькою міського радою (потерпілим) втрачено належне їй майно (кошти від орендної плати), тобто має місце факт безпідставного збереження саме орендної плати Відповідачем за рахунок Запорізької міської ради. Тобто, в даному випадку, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди (іншого речового права) щодо земельної ділянки, на якій розташовані ці об`єкти, відносини з фактичного користування ним без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України. Вказана правова позиція узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постановах від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.11.2018 у справі №922/3412/17.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

З аналізу змісту норм вбачається, що зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондиційне зобов`язання) виникає за одночасної наявності трьох умов:

1) відбувається набуття чи збереження майна;

2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні;

3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.

За твердженням позивача у спірних правовідносинах наявні всі три вказані умови.

Так, на думку Позивача, щодо першої - відповідач зберіг майно (грошові кошти) у розмірі орендної плати, яка нараховується за володіння і користування земельною ділянкою комунальної власності за адресою: м. Запоріжжя, вул. Креміно, буд. 44. Збереження такого майна почалося безвідносно до волі сторін в результаті правомірних дій Відповідача з моменту набуття права власності на нежитлову будівлю за адресою: м. Запоріжжя, вул. Креміно, буд. 44. Набута Відповідачем будівля, будучи, згідно зі ст. 181 ЦК України, нерухомим майном, є органічно та нерозривно пов`язаною з земельною ділянкою. Відсутність договору оренди землі має фактичним наслідком набуття Відповідачем володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації. В результаті чого відбулося збереження Відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у розмірі орендної плати.

Щодо другої - правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні, так як реалізація речового права на земельну ділянку згідно зі ст. 206 ЗК України, п. 14.1.136 ч. 14.1 ст. 14 ПК України здійснюється за плату, що має вноситися на користь Позивача на підставі договору оренди земельної ділянки. Правові підстави для одержання відповідачем права володіння і користування земельною ділянкою безоплатно - відсутні, так само, як і підстави для ненарахування, несплати орендної плати за землю.

Щодо третьої - Відповідач зберіг майно за рахунок Позивача. Власником земельної ділянки за адресою: м. Запоріжжя, вул. Креміно, буд. 44, є територіальна громада міста Запоріжжя в особі Позивача відповідно до ст. 83 ЗК України, за якою всі землі в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці є комунальною власністю, за винятком земельних ділянок, які перебувають у державній або приватній власності.

Таким чином, збереження Відповідачем коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення цих коштів у Відповідача за рахунок їх несплати Позивачеві.

Разом з тим суд враховує, що оскільки з наданих Позивачем доказів не вбачається, що ТОВ "Фавор-В" 20.07.2018р. за відповідними договорами набув право власності на усі об`єкти нерухомості, які розташовані на земельній ділянці площею 53,6152 га, кадастровий номер 2310100000:07:084:0060 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Креміно, буд. 44, або фактично користувався нею, доводи Позивача в частині обґрунтування вартості безпідставного збагачення Відповідача є хибними, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені прокурором підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню. Підставі для залишення позову без розгляду або закриття провадження у справі з підстав, вказаних Відповідачем у його клопотаннях, відсутні.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на Позивача.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді у щорічній відпустці повне рішення складено: 13.05.2024.

СуддяК.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.