Постанова

від 10.12.2024 по справі 908/3774/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2024 року м.Дніпро Справа № 908/3774/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Чередка А.Є., Паруснікова Ю.Б.,

при секретарі судового засідання: Логвиненко І.Г.

представники учасників провадження:

від позивача: Білик Н.О. (власні засоби);

від відповідача: Ушаков О.О. (власні засоби);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Запорізької міської ради на рішення Господарського суду Запорізької області від 22.04.2024 (повне рішення підписано 13.05.2024, суддя Проскуряков К.В.) та на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 13.05.2024 у справі №908/3774/23

за позовом: Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; код ЄДРПОУ 04053915; електронна пошта: reception.legal@zp.gov.ua)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ФАВОР-В (вул. Креміно, буд.44, м. Запоріжжя, 69060; код ЄДРПОУ 37558338)

про стягнення 1 684 042,46 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області звернулася Запорізька міська рада з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ФАВОР-В про стягнення 1 684 042,46 грн.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 21.07.2018 по 22.12.2021 в розмірі 1 684 042,46 грн. Вказує, що 20.07.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю ФАВОР-В набуло у власність об`єкти нерухомого майна у складі: диспетчерської (літ. С-2), будівлі битовок (літ. Т-2), автовагової (літ. У) (реєстраційний номер 419850823101), які розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Креміно, буд. 44, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 356734307 від 01.12.2023. Земельна ділянка за адресою: м. Запоріжжя, вул. Креміно, буд. 44, площею 53,6152 га, кадастровий номер: 2310100000:07:084:0060 належить Територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської раді на праві комунальної власності (номер відомостей про речове право: 38923899 від 28.10.2020). Запорізька міська рада на дев`ятій сесії восьмого скликання прийняла рішення № 53/72 від 03.11.2021 Про надання у користування на умовах оренди ТОВ ФАВОР-В земельної ділянки по вул. Креміно, 44 для розташування проммайданчику Мокрянського гранітного кар`єру №2. Загальний розмір недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ ФАВОР-В, земельною ділянкою площею 53,6152 га, з кадастровим номером 2310100000:07:084:0060, розташованою за адресою: м.Запоріжжя, вул. Креміно, буд. 44, без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 21.07.2018 по 22.12.2021 склав 1 684 042,46 гри. Посилаючись на ст.ст. 11, 16, 526, 632, 1212, 1214 Цивільного кодексу України, Закон України Про оренду землі, позивач просить суд позов задовольнити.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 22.04.2024 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулася Запорізька міська рада, в якій просить скасувати рішення, ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги; стягнути судові витрати.

В апеляційній скарзі йдеться про те, що:

-суд першої інстанції дійшов висновків, що в період часу з 31.12.2015 до 23.12.2021 зазначена земельна ділянка не перебувала в оренді у жодного користувача.

Проте, наявність нерухомого майна на земельній ділянці фактично вже свідчить про користування такою земельною ділянкою власником майна і це майно не обов`язково повинно займати всю площу земельної ділянки;

-суд першої інстанції не правильно встановив що, виникнення права власності на будинок, будівлю або споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Проте, з моменту набуття 20.07.2018 права власності на нерухоме майно у ТОВ «ФАВОР-В» виник й обов`язок з оформлення права користування (оренди) на земельну ділянку.

Нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а відтак, використання нежитлових приміщень, які належать відповідачу, неможливе без відповідної земельної ділянки. Таким чином, у зв`язку з користуванням відповідачем нежитловою будівлею презюмується його користування спірною земельною ділянкою;

-суд першої інстанції не правильно встановив, що: жодних належних та допустимих доказів того, що Відповідач, придбавши об`єкти нерухомості загальною площею 0,0709 га за вказаною адресою отримав право використання усієї земельної ділянки 2310100000:07:084:0060 площею 53,6152 га, або фактично користувався нею (видобуток корисних копалин або інше використання у господарській діяльності) та дійшов помилкового висновку, що відповідачу належить майно лише площею 0,0709 га, оскільки це площа безпосередньо об`єктів нерухомості, що підлягають реєстрації, відповідно до законодавства України. Проте, судом залишено поза увагою наявність у власності відповідача ще понад 40 об`єктів, які є спорудами і устаткуванням, що не підлягає державній реєстрації, а саме: підстанції, мости, залізничні колії, склади, естакади та багато іншого.

З розширеної Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 379251701 від 20.05.2024 (яку надає Позивач) можна встановити, що все це нерухоме майно Відповідача займає більше, ніж площу 0,0709 га, як встановлено у Рішенні. З цієї інформації також можна встановити, що все це нерухоме майно перейшло до Відповідача від Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройекспорт» в результаті низки правочинів. Докази знаходження майна інших осіб на цій земельній ділянці площею 53,6152 га в матеріалах справи - відсутні. Тобто, Відповідач користується усім вище зазначеним нерухомим майном одноособово на земельній ділянці площею 53,6152 га, кадастровий номер 2310100000:07:084:0060.

Також до апеляційної скарги, позивач, посилаючись на п. 6 ч. 2 ст. 258 ГПК України, надає до апеляційного суду нові обставини, що підлягають встановленню, та докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, і обґрунтовує поважність причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції, а саме договір купівлі-продажу нерухомості від 20.07.2018, (посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Хамулою П.Г., зареєстрований в реєстрі за №1243), яким підтверджується що Відповідач прийняв у власність нежитлові приміщення диспетчерської (літ. С-2), будівлі битовок (літ. Т-2), автовагової (літ. У) (реєстраційний номер 419850823101) диспетчерська (С-2) загальна площа 45,3 кв.м.; (будівля битовок (Т-2), загальна площа 516,4 кв.м.; автовагова (У), загальна площа 45,2 кв.м.; трансформаторна підстанція; склад готової продукції; залізнична колія; склад готової продукції; площа вузла первічного дробління,; вузол гуркотіння №1; трансформаторна підстанція; погрузочна естакада; трансформаторна підстанція; вузол перегрузки; вузол гуркотіння №2; площа вузла гуркотіння №2; трансформаторна підстанція; площа вузла конусних дробілок; вузол конусних дробілок; трансформаторна підстанція; площа вузла гуркотіння №3; вузол гуркотіння №3; склад готової продукції з підземною галереєю; підпірна стінка; склад готової продукції з підземною галереєю; підпірна стінка; трансформаторна підстанція; площа вузла гуркотіння №4; вузол гуркотіння №4; трансформаторна підстанція; трансформаторна підстанція; площа склада ПММ; склад ПММ; залізнична колія; залізнична колія; підпірна стінка; підпірна стінка; резервуари протипожежного запасу води; трансформаторна підстанція; пандус; підпірна стінка; водопровід; резервуар для сбора стоків; пандус; міст; міст; залізнична колія), що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Креміно, буд. 44, розташовані на земельній ділянці площею 53,6152 га, кадастровий номер 2310100000:07:084:0060 та розширену Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 379251701 від 20.05.2024.

У відзиві на апеляційну скаргу, відповідач просить у задоволенні апеляційної скарги Запорізької міської ради у справі № 908/3774/23 - відмовити, а рішення Господарського суду Запорізької області від 22.04.2024 у справі № 908/3774/23 - залишити без змін.

Крім цього, посилається на те, що апелянтом зазначено, що з моменту набуття 20.07.2018 права власності на нерухоме майно у ТОВ «ФАВОР- В» виник й обов`язок з оформлення права користування (оренди) на земельну ділянку.

Разом з тим, з аналізу норм Земельного кодексу України вбачається, що виникнення права власності на будинок, будівлю або споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Відповідач посилається також на те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт безоплатного та безпідставного використання ТОВ «ФАВОР-В» земельної ділянки комунальної форми власності площею 53,6152 га, кадастровий номер 2310100000:07:084:0060, без правовстановлюючих документів, за період часу з 21.07.2018 по 22.12.2021, що є порушенням вимог ст. 206 Земельного кодексу України щодо платності використання землі.

Зазначає, що судом 1-ї інстанції правильно враховано, що оскільки з наданих позивачем доказів не вбачається, що ТОВ "Фавор-В" 20.07.2018 набув право власності на усі об`єкти нерухомості, які розташовані на земельній ділянці площею 53,6152 га, кадастровий номер 2310100000:07:084:0060 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Креміно, буд. 44, або фактично користувався нею, доводи позивача в частині обґрунтування вартості безпідставного збагачення відповідача є хибними, а тому позовні вимоги не підтягають задоволенню.

Також заперечив проти розрахунків позивача щодо розміру стягнень за період з 2018 по 2021 рік, оскільки позивач допустив неправильне застосування норм земельного законодавства, що регулюють відносини у сфері нормативної грошової оцінки землі, встановив розмір нормативної грошової оцінки землі без достатніх підставі та неналежних відомостей оцінки землі.

Посилаючись на ст. 80, ч.4 ст.120, ст.ст. 122-124 Земельного кодексу України, ч.ч. 1, 2 статті 1212 ЦК України, пункти 289.1, 289.2 ст. 289, підпункт 288.5.1 пункту 288.5 ст. 288 ПК України, ст.ст. 12, 13, 18, 20, 23 Закону України Про оцінку земель, та судову практику Верховного Суду у постановах від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 15.12.2021 у справі № 924/856/20, від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20 просить у задоволенні позову відмовити.

При посиланні на те, що ТОВ «ФАВОР-В» безпідставного використання земельної ділянки комунальної форми власності саме площею 53,6152 га, кадастровий номер 2310100000:07:084:0060, без правовстановлюючих документів, за період часу з 21,07.2018 по 22.12.2021 - тягар доказування власної правової позиції лежить саме на Позивачі, у зв`язку з чим судом 1-ї інстанції не допущено порушень норм матеріального чи процесуального права при прийнятті рішення.

При цьому, не заслуговують на увагу твердження апелянта, що в даному випадку, він не мав можливості надати підтверджуючі документи у суді 1-ї інстанції, оскільки такі докази не є нововиявленими та не є такими, що не могли бути зібраними позивачем чи невідомими йому.

Відповідно до 4 ст. 269 ГПК України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Окрім того, посилаючись на п. 6 ч. 2 ст. 258 ГПК України, щодо надання до апеляційного суду нових обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, Апелянтом не зазначено жодного обґрунтування поважності причин неподання таких доказів до суду першої інстанції.

В додаткових поясненнях представник відповідача посилається на те, що під час ознайомлення з апеляційною скаргою та додатками доданих до ней встановлено, що апелянтом подані докази по справі, який не відповідає ст. ст. 76-79 ГПК України, а саме договір купівлі-продажу від 20.07.2018 року.

Адвокатом Ушаковим Олексієм в інтересах відповідача подана адвокатський запит від 24.05.2024 № 24-05/У до Запорізької міської ради, яким чином отриманий вищевказаний договір апелянтом.

У відповіді від 31.05.2024 № 3450/01/01-07/4813 Департамент управління активами Запорізької міської ради зазначає, що відповідно до інформації Департаменту правового забезпечення ЗМР з метою здійснення (надання додаткових доказів по судовій справі № 908/3774/23 за позовом Запорізької міської ради до ТОВ «Фавор-В» про стягнення доходу, отримано від безпідставного набутого майна у розмірі 1 684 042, 46 грн.) посадовою особою органу місцевого самоврядування - заступником директора департаменту правового забезпечення ЗМР - Михайловським Андрієм Сергійовичем, на сайті Міністерства юстиції України (http://online.minjust.gov.ua) розділ «Онлайн - сервіс» підрозділ Інформація з Державного реєстру речових прав, за допомогою КЕП, після авторизації в системі щодо об`єкта нерухомого майна здійснив пошук за такими критеріями як: адресою, реєстраційним номером об`єкту нерухомості, кадастровим номером земельної ділянки було отримано копію договору купівлі-продажу від 20.07.2018 (посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського округу Н.Г. Хамулою, зареєстрована в реєстрі № 1243).

У подальшому, протягом червня 2024 року в інтересах відповідача адвокатом Ушаковим Олексієм подавалися адвокатській запити до Державного підприємства «Національні інформаційні системи» МЮУ (далі - ДП «НАІС») та Міністерства юстиції України щодо отримання інформації стосовно отримання вищевказаного договору.

У відповідях ДП «НАІС» зазначено наступне, що у такій спосіб отримати вказаний договір не можливо, оскільки відповідно до статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон), зокрема, виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, входять до системи органів та суб`єктів, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав.

Відповідно, посадові особи органів місцевого самоврядування (у тому числі, Запорізької міської ради), у встановленому законодавством порядку, отримують доступ до функціоналу Державного реєстру прав, який передбачає можливість проведення широкого спектру реєстраційних / пошукових дій (у тому числі, перегляду всіх наявних відомостей, а також електронних копій документів, долучених до відповідних заяв та записів Реєстру), необхідних для реалізації повноважень у сфері державної реєстрації, передбачених приписами Закону (далі за змістом - державні реєстратори).

Електронні копії документів (сканкопії), які містяться в електронних реєстраційних справах Реєстру (далі - електронні документи РС), відкритих щодо відповідних об`єктів речових прав (розділів), можуть бути отримані виключно шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру прав, який передбачений для визначеного законодавством кола суб`єктів, та який надається (припиняється) на підставі договору, укладеного з технічним адміністратором Реєстру. Проте, отримання інформації у формі електронних документів РС через офіційний веб-сайт Міністерства юстиції України (http://online.minjust.gov.ua) не здійснюється.

Безпосередній доступ до Реєстру, зокрема, посадовими особами, які мають право на отримання інформації з Реєстру шляхом безпосереднього доступу до нього (перелік таких осіб встановлено частиною третьою статті 32 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон), в тому числі, органів місцевого самоврядування, здійснюється за посиланням https://register.minjust.gov.ua/.

Отримувати інформацію з Державного реєстру прав через веб-портал Мін`юсту https://online.minjust.gov.ua (далі - Портал) може будь-яка юридична чи фізична особа. Однак, відомості про документи реєстраційних справ до інформації, яка може бути отримана через Портал, не належать.

Таким чином, посадова особа органу місцевого самоврядування - заступник директора департаменту правового забезпечення ЗМР - Михайловський Андрій Сергійович не міг отримати копію договору купівлі-продажу від 20.07.2018 (посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського округу Н.Г. Хамулою, зареєстрована в реєстрі № 1243) у спосіб зазначений у відповіді від 31.05.2024 № 3450/01/01-07/4813 Департамента управління активами Запорізької міської ради, а саме, - через сайті Міністерства юстиції України (http://online.minjust.gov.ua).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи/оскарження на час надходження скарги, ухвалою суду від 22.05.2024 здійснено запит матеріалів справи №908/3774/23 із Господарського суду Запорізької області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

03.06.2024 матеріали справи №908/3774/23 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Запорізької міської ради на рішення Господарського суду Запорізької області від 22.04.2024; розгляд справи призначено у судовому засіданні на 24.09.2024.

23.09.2024 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи № 908/3774/23 у зв`язку з відрядженням судді Верхогляд Т.А.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.09.2024, справу № 908/3774/23 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Чередко А.Є., Парусніков Ю.Б.

В судовому засіданні 24.09.2024 оголошено перерву до 10.12.2024.

Додатковим рішенням Господарського суду Запорізької області від 13.05.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ФАВОР-В" від 26.04.2024 про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/3774/23 задоволено частково.

Прийнято додаткове рішення щодо стягнення з Запорізької міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФАВОР-В" судових витрат на правову (правничу) допомогу.

Стягнуто з Запорізької міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФАВОР-В витрати на правову (правничу) допомогу у розмірі 25 000 грн. 00 коп.

В іншій частині у задоволенні заяви відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулася Запорізька міська рада, в якій просить скасувати додаткове рішення, ухвалити нове, яким зменшити суму відшкодування витрат на правову (правничу) допомогу.

В апеляційній скарзі йдеться про те, що заявлена Відповідачем сума відшкодування витрат на правничу допомогу є необґрунтованою в розумінні ч. 4 ст. 126 ГПК України, у зв`язку з чим підлягає зменшенню судом.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.06.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Запорізької міської ради на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 13.05.2024; розгляд справи призначено у судовому засіданні на 24.09.2024.

Приєднано апеляційну скаргу Запорізької міської ради на додаткове рішення господарського суду від 13.05.2024 до скарги цієї ж особи на рішення суду від 22.04.2024 для розгляду в одному апеляційному провадженні.

27.09.2024 представником відповідача - адвокатом Ушаковим О.О. подано клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.

Клопотання аналогічного змісту від представника позивача надійшло до суду 15.11.2024.

В судовому засіданні 10.12.2024 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Рішенням Запорізької міської ради від 28.11.2018 № 22 Про внесення змін та доповнень до рішення Запорізької міської ради від 26.08.2015 № 50 Про найменування вулиці в колишніх селищах Креміно та Південне Шевченківському району м. Запоріжжя і рішення Запорізької міської ради від 24.12.2008 № 586 Про внесення доповнень до переліку найменувань вулиць, провулків, майданів, проспектів у м. Запоріжжі, які затвердженні рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 29.12.1994 №534 пунктом 2.1. змінили назву урбаноніму сел. Креміно на вулиця Креміно.

Згідно наданої Позивачем Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 356734307 від 01.12.2023 містяться записи щодо об`єктів нерухомого майна:

- за реєстраційним номером 419850823101: тип об`єкта - диспетчерська літ.С-2, будівля битовок літ.Т-2, автовагова літ.У, об`єкт житлової нерухомості: Ні; адреса: Запорізька обл., м. Запоріжжя, сел. Креміно, будинок 44; номер об`єкта в РПВН: 31338807; тип речового права: право власності; дата, час державної реєстрації - 20.07.2018. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 42166412 від 20.07.2018 прийнято на підставі Договору купівлі-продажу, нерухомості, серія та номер: 1243, виданий 20.07.2018, власник с часткою 1 - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФАВОР-В, код ЄДРПОУ: 37558338.

- за реєстраційним номером 283887623101, тип об`єкта - трансформаторна підстанція ПС 35/6 Кв / літ. Ч/, об`єкт житлової нерухомості: Ні; адреса: Запорізька обл., м. Запоріжжя, сел. Креміно, будинок 44; Загальна площа (кв.м): 102.1; номер об`єкта в РПВН: 35521804; тип речового права: право власності; дата, час державної реєстрації - 20.07.2018. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 42166584 від 20.07.2018 прийнято на підставі Договору купівлі-продажу, нерухомості, серія та номер: 1244, виданий 20.07.2018, власник с часткою 1 - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФАВОР-В, код ЄДРПОУ: 37558338

Також у Державному реєстрі за вказаною поштовою адресою: м. Запоріжжя, вул. Креміно, буд. 44, міститься обліковий запис про земельну ділянку площею 53,6152 га, кадастровий номер: 2310100000:07:084:0060, яка належить Територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської раді на праві комунальної власності (номер відомостей про речове право: 38923899 від 28.10.2020).

Згідно наданої Позивачем Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 356922535 від 04.12.2023 вказана земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:07:084:0060, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2207532823101, площею (га): 53.6152, належить на праві власності з розміром частки: 1 територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, код ЄДРПОУ: 04053915. Речове право: 38923899 зареєстроване 28.10.2020 Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 54860453 від 30.10.2020 08:53:45. Документи, подані для державної реєстрації: відомості з ДЗК, серія та номер: 24647339, виданий 28.10.2020, видавник: Державний земельний кадастр.

Дев`ятою сесією восьмого скликання Запорізької міської ради прийнято рішення № 53/72 від 03.11.2021 Про надання у користування на умовах оренди ТОВ ФАВОР-В земельної ділянки по вул. Креміно, 44 для розташування проммайданчику Мокрянського гранітного кар`єру №2, пунктом 1 якого вирішено надати у користування на умовах оренди Товариству з обмеженою відповідальністю ФАВОР-В строком на 19 років земельну ділянку кадастровий номер (2310100000:07:084:0060) площею 53,6152 га (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствам переробної, машинобудівної та іншої промисловості) по вул. Креміно, буд. 44 для розташування проммайданчика Мокрянського гранітного кар`єру № 2 в межах, раніше переданих рішенням міської ради від 25.06.2008 № 41/191, за рахунок земель Запорізької міської ради.

Пунктом 3 цього рішення визначено, що Договір оренди землі від 15.08.2008 № 040826101301, зареєстрований у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах вважати припиненим згідно пункту 33 договору.

23.12.2021 на підставі вказаного рішення між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю ФАВОР-В було укладено договір оренди землі №202107000100146 за умовами якого:

Запорізька міська рада - "Орендодавець", передала, а ТОВ ФАВОР-В, "Орендар", прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для розташування проммайднчнку Мокрянського гранітного кар`єру №2, що знаходиться; м. Запоріжжя, вул. Креміно, 44. Земельна ділянка належить Запорізькій міській раді на праві комунальної власності. В оренду передається земельна ділянка запільною площею 53,6152 га, кадастровий номер земельної ділянки: 231.0100000:07:084:0060. На земельній ділянці розмішені об`єкти нерухомого майна: будівлі та споруди орендаря та (або) інші об`єкти, що не відносяться до нерухомого майка: відсутні. Земельна ділянка передасться в оренду разом з: будівлями та спорудами орендаря. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 142 519 924 гри 64 коп. (сто сорок два мільйона п`ятсот дев`ятнадцяті тисяч дев`ятсот двадцять чотири гри. 64 коп., в цінах 2021 року.

За умовами п.11 договору він укладений на 19 (дев`ятнадцять) років.

За п.18 договору земельна ділянка передається в оренду для: розташування проммайданчику Мокрянського гранітного кар`єру №2 (функціональне призначення). Цільове призначення земельної ділянки: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, секція J підрозділ 11.01.

Згідно з п.22 договору передача земельної ділянки Орендарю здійснюється Орендодавцем, на умовах, що визначені у договорі, за актом прийому-передачі земельної ділянки, який підписується сторонами і є невід`ємним додатком до договору. Передача земельної ділянки Орендарю здійснюється за актом її приймання-передачі.

З наданого Позивачем запису про інше речове право № 45899015 вбачається, що 23.12.2021 зареєстровано право оренди вказаної вище земельної ділянки площею 53,6152 га за ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФАВОР-В", код ЄДРПОУ: 37558338, Орендодавець: ЗАПОРІЗЬКА МІСЬКА РАДА, код ЄДРПОУ: 04053915, країна реєстрації: Україна, на підставі договору оренди землі, серія та номер: 202107000100146, виданий 23.12.2021, Дата укладання договору (після 2013р.) / Дата державної реєстрації (до 2013р.): 23.12.2021, Строк: 19р., Дата закінчення дії: 23.12.2040. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 62553197 від 24.12.2021

Також з наданої Позивачем суду копії згаданого у п. 3 Рішення № 53/72 від 03.11.2021 Договору оренди землі від 06.08.2008, укладеного Запорізькою міською радою "Орендодавець" та попереднім орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю "СТРОЙЕКСПОРТ" (код 32561079) , вбачається наступне:

1. Орендодавець, відповідно до рішення двадцять другої сесії п`ятого скликання Запорізької міської ради № 41/191 від "25" червня 2008р., надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування проммайданчика Мокрянського гранітного кар`єру № 2, яка знаходиться: м. Запоріжжя, селище Креміно, 44.

2. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 53.6152 га.

3. На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна: будівлі та споруди у стані руйнування орендаря, інші об`єкти інфраструктури відсутні

4. Земельна ділянка передається в оренду разом з будівлями та спорудами у стані руйнування орендаря.

5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 38747705 грн. 04 коп. (в цінах 2008 року)

6. Земельна ділянка, яка передається в оренду, має такі недоліки, що можуть перешкоджати її ефективному використанню відсутні.

7. Інші особливості об`єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини відсутні.

8. Договір укладається до 30 грудня 2015 року.

9. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі: 145 283 грн. 79 коп. (Сто сорок п`ять тисяч двісті вісімдесят три грн. 79 коп.) на протязі строку будівництва об`єкту, у розмірі 290 607 грн. 79 коп. (Двісті дев`яносто тисяч шістсот сім грн. 79 коп. з дня введення об`єкту до експлуатації, що складає 0,75% від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2008 року.

10. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

12. Розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: - зміни умов господарювання, передбачених договором оренди землі; - зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів визначених законодавством; - погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що п документами; - прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати; - в інших випадках, передбачених законом.

14. Земельна ділянка передається в оренду для: розташування проммайданчика Мокрянського гранітного кар`єру № 2.

15. Цільове призначення земельної ділянки (категорія земель): землі промисловості

19. Передача земельної ділянки Орендарю здійснюється Орендодавцем на умовах, що визначені у договорі, за актом прийому-передачі земельної ділянки, який підписується сторонами і є невід`ємним додатком до договору. Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у п`ятиденний термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

20. Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

34. Фактичне продовження користування майном після закінчення строку дії даного договору оренди землі не є підставою для поновлення договору.

Актом від 22 липня 2008 року, визначено межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) ТОВ СТРОЙЕКСПОРТ для розташування проммайданчика Мокрянського гранітного кар`єру №2 у селищі Креміно, 44 (кадастровий номер земельної ділянки 2310100000:07:084:0060) на підставі рішення двадцять другої сесії п`ятого скликання Запорізької міської ради від 25.06.2008 №41/191 Лугвіщиком П.Ю. - начальником Запорізького відділення „Південінжгеодезія" державного науково-виробничого підприємства інженерної геодезії "Укрінжгеодезія", яким виконано встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки ТОВ „СТРОЙЕКСПОРТ" у селищі Креміно, 44 для розташування проммайданчика Мокрянського гранітного кар`єру №2. Площа земельної ділянки складає 53,6152 га. Межі земельної ділянки проходять:

- лінія "1-2-3-4-5-6-7-8-9-10-11-12-13-14-15-16-17-18-19-20-21-22-23-24-25-26-27-28-29-30-31-32-33-34-35-36-37-38-39-40-41-42-43-44-45-46-47-48-49-50-51-52-53-54-55-56-57-58-59-60-61-62-63-64-65-66-67-68-69-70-71-72-73-74-75-76-77-78-79-80-1" - умовно згідно вказаних промірів;

- лінія "81-82-83"- умовно, згідно вказаних промірів;

- лінія "83-84" - по межі відведення гр. ОСОБА_1 ;

- лінія "84-85-86-87-88-89-90-91-92-81" - по огорожі.

Отже, укладений Позивачем з попереднім орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:07:084:0060 ТОВ Стройекспорт Договір оренди припинив свою дію 30 грудня 2015 року, доказів продовження строку його дії матеріали справи не містять, з чим погоджується і сам Позивач.

Крім цього, з інформації Головного управління ДПС у Запорізькій області №3775/5/08-01-04-09 від 01.05.2023 вбачається, що ТОВ ФАВОР-В (код за ЄДРПОУ 37558338) за період з 21.07.2018 по 22.12.2021 включно не нараховувало та не сплачувало плату за землю (земельний податок, орендну плату).

Запорізькою міською радою складено розрахунок розміру недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ ФАВОР-В земельною ділянкою площею 53,6152 га, з кадастровим номером 2310100000:07:084:0060, розташованою за адресою: м. Запоріжжя, вул. Креміно, буд. 44, без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 21.07.2018 по 22.12.2021, в обґрунтування якого Позивач посилається на те, що згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 2755/207-19 від 09.08.2019, нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки становить 203 920 051,68 грн. у цінах 2019 року. Таким чином, загальний розмір недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ ФАВОР-В вказаною земельною ділянкою за період з 21.07.2018 по 22.12.2021 склав 1684 042,46 грн.

Відмовляючи в позові, господарський суд виходив з того, що згадка у п. 3 Рішення № 53/72 від 03.11.2021 про припинення дії цього Договору не свідчить про таке припинення з дати прийняття Рішення. Тому, суд дійшов висновку, що в період часу з 31.12.2015 до 23.12.2021 зазначена земельна ділянка не перебувала в оренді у жодного користувача, орендна плата до бюджету не вносилася.

Оскільки з наданих позивачем доказів не вбачається, що ТОВ "Фавор-В" 20.07.2018 за відповідними договорами набув право власності на усі об`єкти нерухомості, які розташовані на земельній ділянці площею 53,6152 га, кадастровий номер 2310100000:07:084:0060, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Креміно, буд. 44, або фактично користувався нею, доводи позивача в частині обґрунтування вартості безпідставного збагачення відповідача є хибними, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з такими висновками господарського суду та зазначає наступне.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 13 Конституції України унормовано, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За статтею 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади на землі державної власності.

За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, зокрема, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, останній набув у власність об`єкти нерухомого майна у складі: - диспетчерської (літ. С-2), будівлі битовок (літ. Т-2), автовагової (літ. У) (реєстраційний номер 419850823101), які розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Креміно, буд. 44, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 356734307 від 01.12.2023. Право власності на майно в державному реєстрі зареєстровано 20.07.2018 на підставі договору купівлі-продажу нерухомості від 20.07.2018, номер 1243;

- трансформаторна підстанція ПС 35/6 Кв (літ. Ч) (реєстраційний номер 283887623101), яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Креміно, буд. 44, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 356734307 від 01.12.2023. Право власності на майно в державному реєстрі зареєстровано 20.07.2018 на підставі договору купівлі-продажу нерухомості від 20.07.2018, номер 1244.

20.07.2018 за ТОВ Фавор-В зареєстровано право власності на вказані об`єкти нерухомого майна, про що внесено записи до Державного реєстру речових прав № 27140204, 27140351.

23.12.2021 проведено державну реєстрацію права оренди ТОВ «Фавор-В» земельною ділянкою кадастровий номер 2310100000:07:084:0060 на підставі договору від 23.12.2021 № 202107000100146, про що зроблено запис 45899015.

Також згідно матеріалів справи встановлено, що за Договір оренди землі від 06.08.2008, укладений Запорізькою міською радою "Орендодавець" з попереднім орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю "СТРОЙЕКСПОРТ", діяв до 30 грудні 2015 року.

За змістом статті 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відтак, в період часу з моменту набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (20.07.2018), що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:07:084:0060 до 23.12.2021 відповідач використовував цю земельну ділянку без достатньої правової підстави.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Колегія суддів зазначає, що Судом першої інстанції встановлено, що набувши право власності на об`єкт нерухомості, розташований на земельній ділянці комунальної форми власності, відповідач належним чином не оформив правовідносини щодо користування земельною ділянкою, та у період із 21.07.2018 по 22.12.2021 не сплачував за користування нею плату у встановленому законодавчими актами розмірі. При цьому, суд першої інстанції наголосив, що справа не містить доказів фактичного користування відповідачем земельною ділянкою до 23.12.2021 за її цільовим призначенням.

Натомість, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними, що регулюються главою 83 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

При цьому, під набуттям майна в даних правовідносинах слід розуміти збільшення вартості власного майна набувача; приєднання до нього нових цінностей, внаслідок чого потерпілий несе додаткові витрати або втрачає належне йому майно, тобто збереження майна однією особою відбувається за рахунок іншої.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Разом з цим, обов`язок набувача повернути безпідставно набуте (збережене) майно потерпілому не належить до заходів відповідальності, оскільки боржник при цьому не несе жодних майнових затрат він зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно утримував (зберігав).

Для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

З огляду на викладене, фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Зазначене підтверджується висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 17.10.2018 у справі № 922/2972/17, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 та від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 при розгляді аналогічних спорів.

Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі Федоренко проти України від 30.06.2006 визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути існуючим майном або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні виправданими очікуваннями щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

Тобто, незалежно від наявності вини у поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою, свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під вказане вище визначення Європейського суду з прав людини виправдане очікування щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю Фавор-В, за відсутності укладеного договору оренди землі, збільшено вартість власного майна за рахунок несплаченої орендної плати, яка мала бути встановлена договором оренди землі, а Запорізькою міською радою (потерпілим) втрачено належне їй майно (кошти від орендної плати), тобто має місце факт безпідставного збереження орендної плати відповідачем за рахунок Запорізької міської ради.

Відповідно до рішення Запорізької міської ради № 26 від 28.11.2018 про встановлення розміру орендної плати за землю, установлено річний розмір орендної плати у відсотках від їх нормативної грошової оцінки - 3%, за земельні ділянки, землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості становить.

Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 2755/207-19 від 09.08.2019, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:07:084:0060, загальною площею 53,6152 га, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Креміно, буд.44, становить 203 920 051,68 грн. (двісті три мільйони дев`ятсот двадцять тисяч п`ятдесят одна гривня 68 коп.), у цінах 2019 року.

Таким чином, розмір річної орендної плати за користування вищезазначеною земельною ділянкою становить:

203 920 051,68 грн. * 3% =6 117 601,52 грн. - в цінах 2019 року.

Запорізькою міською радою складено наступний розрахунок, щодо розміру недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «ФАВОР-В», земельною ділянкою площею 53,6152 га, з кадастровим номером 2310100000:07:084:0060, розташованою за адресою: м. Запоріжжя, вул. Креміно, буд.44, без правовстановлюючих документів, що посвідчує право оренди (користування) за період з 21.07.2018 по 22.12.2021, який розраховано наступним чином.

Згідно ст. 289 Податкового Кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Відповідно до даних офіційного сайту Державної податкової служби України (https://tах.gоv.uа/поvе-рго-роdаtкіnоvіnі-/ргіпt-553960.html) Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання статті 289 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) листом від 11.01.2022 № 6-28-0.222-275/2-22 повідомила про значення коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 1996-2021 роки.

Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за попередній рік застосовується для розрахунку податкового зобов`язання на наступний рік.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2018 рік складав 1.0.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2019 рік складав 1.0.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2020 рік складав 1.0.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2021 рік складав 1.0.

Оскільки Позивач у позовній заяві просить стягнути із

відповідача недоотриманий дохід за фактичне користування земельною ділянкою, починаючи з 21.07.2018 по 22.12.2021 розрахована наступним чином:

У 2018 році:

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту індексації НГО - 20.3 920 051,68 гри.;

Річний розмір орендної плати (0,25% нормативної грошової оцінки) - 509 800,13 грн.;

Розмір орендної плати за місяць - 42 483,34 грн.

У 2018 році Відповідач користувався земельною ділянкою з 21.07.2018 по 31.12.2018 - 5 міс. 11 днів, це 5 міс.: 42 483,34 * 5 міс. = 212 416,70; 1 день: 42 483,34 грн. / 31 день = 1 370,43 грн.; 11 днів: 1 370,43 * 11 днів = 15 074,73 грн.; Всього: 212 416,70 грн.+ 15 074,73 грн. = 227 491,43 грн. - розмір недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення документу, що посвідчує право оренди.

У 2019 році:

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту індексації НГО - 203 920 051,68 грн.;

Річний розмір орендної плати (0.25% нормативної грошової оцінки) 509 800,13 грн.

У 2019 році Відповідач користувався земельною ділянкою з 01.01.2019 по 31.12.2019; Всього: 509 800,13 грн, - розмір недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення документу, що посвідчує право оренди.

У 2020 році:

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту індексації НГО - 203 920 051,68 грн.;

Річний розмір орендної плати (0,25% нормативної грошової оцінки) - 467 316,79 грн.;

Розмір орендної плати за місяць - 42 483,34 грн.

У 2020 році Відповідач користувався земельною ділянкою з 01.01.2020 по 31.12.2020 - 11 міс. (Закон України № 540-ІХ від 30.03.2020 п. 52-4 не нараховується та не сплачується за період з 01.03.2020 по 31.03.2020 р. плата за землю за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності); Всього: 42 483,34 грн. в місяць * 12 міс. = 509 800,13 грн. - 42 483,34 грн. = 467 316,79 грн. - розмір недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення документу, що посвідчує право оренди.

У 2021 році:

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту індексації НГО - 203 920 051,68 грн. за період з 01.01.2021 по 09.11.2021 (згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області №2755/207-19 від 09.08.2019) та 142 519 924,64 грн. за період з 10.11.2021 по 22.12.2021 (згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області №35/33-21 від 07.12.2021);

Річний розмір орендної плати (0,25% нормативної грошової оцінки) - 509 800,13 грн. за період з 01.01.2021 по 09.11.2021 (згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області №2755/207-19 від 09.08.2019) та 356 299,81 грн. (лист №35/33-21 від 07.12.2021);

Розмір орендної плати за місяць - 42 483,34 грн. та 29 691,65 грн. за період з

10.11.2021по 22.12.2021 (згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області №35/33-21 від 07.12.2021);

У 2021 році Відповідач користувався земельною ділянкою з 01.01.2021 по 22.12.2021, у т.ч. з 01.01.2021 по 09.11.2021 та з 10.11.2021 по 22.12.2021; загальна сума за вказаний період : 437 578,39 грн. + 41 855,72 грн. = 479 434,11 грн. (з 01.01.2021 по 09.11.2021 -10 міс. 9 дн.: 10 міс. -42 483,34 грн. * 10 міс. = 424 833,40 грн.; 1 день листопада 2021 р. - 42 483,34 грн. І 30 днів = 1 416,11 грн.; 9 днів листопада - 1416,11 грн. * 9 днів - 12 744,99 грн.; Всього: 424 833,40 грн.+ 12 744,99 грн. = 437 578,39 грн.) + (з 10.11.2021 по 22.12.2021 - 21 день листопада та 22 дня грудня; 1 день листопада - 29 691,65 грн. / 30 днів = 989,72 грн.; 21 день листопада - 989,72 грн. * 21 день = 20 784,12 грн,: 1 день грудня - 29 691,65 грн. / 31 день = 957,80 грн.; 22 дня грудня - 957,80 грн. * 22 дня = 21 071,60 грн. Всього: 20 784,12 грн. + 21 071,60 грн. = 41 855,72 грн. Отже, 437 578,39 грн. + 41 855,72 гри. = 479 434,11 грн. - розмір недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення документу, що посвідчує право оренди.

Підсумкова суму заборгованості: 227 491,43 грн. (за 2018 р.) + 509 800,13 грн. (за 2019 р.) + 467 316,79 грн. (за 2020 р.) + 479 434,11 грн. (за 2021 р.) = 1 684 042,46 грн.

Таким чином, загальний розмір недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «ФАВОР-В», земельною ділянкою площею 53,6152 га, з кадастровим номером 2310100000:07:084:0060, розташованою за адресою: м. Запоріжжя, вул. Креміно, буд. 44, без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 21.07.2018 по 22.12.2021 склав 1 684 042,46 грн. (один мільйон шістсот вісімдесят чотири тисячі сорок дві грн. 46 коп.).

При розгляді справи в суді апеляційної інстанції, в судовому засіданні 24.09.2024, Позивачу колегією суддів запропоновано надати новий розрахунок заборгованості Відповідача з урахуванням витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 01.03.2008, витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 08.08.2019 та витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 07.12.2021.

Відповідно до інформації Департаменту управління активами Запорізької міської ради (від 05.11.2024 №7225/01/01-07) річний розмір орендної плати за землю, надану гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, з 01.01.2018 і по теперішній час складає 0,25% НГО землі.

Отже, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:07:084:0060 станом на:

- 2008 рік складала: 38 747 705,04 грн. в цінах 2008 року, відповідно до договору оренди землі №040826101301 від 15.08.2008;

- 2009 рік складала: 38 747 705,04 грн. (нормативна грошова оцінка земельної ділянки в цінах в 2008 року) * 1,152 (коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2008) = 44 637 356,21 грн.;

- 2010 рік складала: 44 637 356,21 грн. (нормативна грошова оцінка земельної ділянки в цінах в 2009) * 1,059 (коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2009) = 47 270 960,22 грн.;

- 2011 рік складала: 47 270 960,22 грн. (нормативна грошова оцінка земельної ділянки в цінах в 2010) * 1,00 (коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2010) = 47 270 960,22 грн.;

- 2012 рік складала: 47 270 960,22 грн. (нормативна грошова оцінка земельної ділянки в цінах в 2011) * 1,00 (коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2011) = 47 270 960,22 грн.;

- 2013 рік складала: 47 270 960,22 грн. (нормативна грошова оцінка земельної ділянки в цінах в 2012) * 1,00 (коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2012) = 47 270 960,22 грн.;

- 2014 рік складала: 47 270 960,22 грн. (нормативна грошова оцінка земельної ділянки в цінах в 2013) * 1,00 (коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2013) = 47 270 960,22 грн.;

- 2015 рік складала: 47 270 960,22 грн. (нормативна грошова оцінка земельної ділянки в цінах в 2014) * 1,249 (коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2014) = 59 041 429,32 грн.;

- 2016р. складала: 59 041 429,32 грн. (нормативна грошова оцінка земельної ділянки в цінах в 2015) * 1,433 (коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2015) = 84 606 368,21 грн.;

- 2017р. складала: 84 606 368,21 грн. (нормативна грошова оцінка земельної ділянки в цінах в 2016) * 1,06 (коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2016) = 89 682 750,30 грн.;

- 2018р. складала: 89 682 750,30 грн. (нормативна грошова оцінка земельної ділянки в цінах в 2017) * 1,00 (коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2017) = 89 682 750,30 грн. * 0,25% = 224 206,88 грн. в рік / 365 днів = 614,27 грн. в день * 164 дня (з 21.07.2018 по 31.12.2018) = 100 739,53 грн. розмір недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення документу, що посвідчує право оренди;

- 2019 рік склала: 203 920 051,68 грн. (витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 08.08.2019р.) * 0,25% = 509 800,13 грн. розмір недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення документу, що посвідчує право оренди;

- 2020 рік склала: 203 920 051,68 грн. (витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 08.08.2019) * 1,00 (коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2019р.) = 203 920 051,68 грн. * 0,25% = 509 800,13 грн. / 12 міс. = 42 483,34 грн. * 11 міс. (п. 52 4 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (з урахуванням змін, внесених Законом України від 30.03.2020 р. № 540-IX)) = 467 316,79 грн. розмір недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення документу, що посвідчує право оренди;

- 2021 рік склала: 142 519 924,64 грн. (витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 07.12.2021) * 0,25% = 356 299,81 грн. в рік / 365 днів = 976,16 грн. в день * 356 (з 01.01.2021 по 22.12.2021) = 347 514,34 грн. розмір недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення документу, що посвідчує право оренди.

Загальна сума розміру недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення документу, що посвідчує право оренди ТОВ «Фавор-В» за період з 21.07.2018 по 22.12.2021 складає: 100 739,53 грн. (з 20.07.2018 по 31.12.2018) + 509 800,13 грн. (за 2019 рік) + 467 316,79 грн. (за 2020 рік) + 347 514,34 грн. (з 01.01.2021 по 22.12.2021) = 1 425 370,79 грн.

Зазначений розрахунок зроблено на підставі рішення Запорізької міської ради від 28.11.2018 №26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю», витягу НГО №2755/207-19 від 09.08.2019, витягу НГО №35/33-21 від 07.12.2021.

Тобто, Запорізька міська рада, в межах наділених повноважень, у відповідності до законодавства України, затвердила та встановила податок та збори на користування землями міста Запоріжжя.

Отже, доводи Відповідача про неправильний розрахунок розміру недоотриманих доходів, є безпідставними.

При цьому, слід зазначити, що у відзиві на позов відповідач жодним чином не спростовував розміру нормативної грошової оцінки, а відтак, в силу приписів ч.4 ст.165 ГПК України позбавляється права заперечувати проти такої обставини.

Відповідачем же право користування земельною ділянкою у спріний період не було зареєстроване, а тому в даному випадку мова йде саме щодо стягнення з власника об`єкту нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщені, без належних на те правових підстав.

Використання спірної земельної ділянки Відповідачем без належного її правового оформлення позбавило Запорізьку міську раду, як власника землі, отримувати від вищевказаної земельної ділянки дохід у розмірі орендної плати в цінах вказаного періоду із урахуванням рішення №26 від 28.11.2018 «Про встановлення розміру орендної плати заземлю» та рішення від 28.11.2018 №27 (із змінами) «Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку».

При цьому, Верховним Судом у пункті 7.30. постанови від 09.11.2021 по справі 905/1680/20 визначено, що при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно, а виключно на підставі нормативної грошової оцінки земель.

Чинне земельне законодавство України, у тому числі стаття 20 Закону України «Про оцінку земель», не містить обґрунтування обов`язковості надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, а лише зазначає про необхідність фіксування нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки у відповідному витязі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 по справі №905/1680/20).

Відповідно до пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України, сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Відповідно до п.8.3 ст.8 ПКУ, до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

На підставі ст.10 ПК України до місцевих податків належить у т.ч. податок на майно.

Згідно зі ст. 265 ПК України, податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю.

Відповідно до положень п.12.5 ст. 12 ПК України, офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.

Згідно з п.12.3.4 ст. 12 ПК України, рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Також слід зазначити, що базою оподаткування відповідно до статті 271 ПК України є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІІ ПК.

За змістом пункту 289.1 статті 289 ПК і частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку земель» для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов`язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України «Про оцінку земель»).

Відповідно до положень статті 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою (частина перша статті 23 цього Закону).

Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а виходячи з вимог статті 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землі є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до Закону.

За приписами статті 14.1.147 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

28.11.2018 Запорізькою міською радою прийнято рішення №26 від 28.11.2018 (дата оприлюднення 05.12.2018, попереднє рішення ЗМР від 20.12.2017 №58 - втратило чинність) «Про встановлення розміру орендної плати за землю», яке введено в дію з 01.01.2019.

У додатку до вищевказаного рішення міститься чіткий та вичерпний перелік ставок орендної плати, які підлягають застосуванню в межах м. Запоріжжя, з чітким визначенням окремої земельної ділянки (її цільового призначення) із встановленням відсотку нормативної грошової оцінки землі.

28.11.2018 Запорізькою міською радою було прийнято рішення №27 від 28.11.2018 (дата оприлюднення 05.12.2018) (із змінами від 19.12.2018 №100, оприлюднене 21.12.2018) «Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку», яке введено в дію з 01.01.2019.

В додатку 1 до вищевказаного рішення міститься чіткий та вичерпний перелік ставок земельного податку на землі міста Запоріжжя.

Тобто, Запорізька міська рада, в межах наділених повноважень, згідно Конституції України та законів України, затвердила та встановила податок та збори за користування землями міста Запоріжжя.

Запорізька міська рада, формуючи розрахунок, встановила та розрахувала відсоток нормативної грошової оцінки землі, та розрахувала у відповідності до вищевказаних рішень та договору оренди землі суму доходу, отриманого від безпідставно набутого майна у вигляді орендної плати.

Таким чином, несплата відповідачем орендної плати за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору призвела до недоотримання позивачем належних йому грошових коштів у вигляді орендної плати в сумі 1 425 370,79 грн.

Неповернення Запорізькій міській раді безпідставно збереженої орендної плати за користування земельною ділянкою порушує інтереси територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради в частині позбавлення можливості ефективного використання права комунальної власності та неотримання місцевим бюджетом відповідного доходу.

Відповідачем, як під час розгляду справи судом першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду не надано до матеріалів справи доказів сплати орендних платежів за користування земельною ділянкою кадастровий номер: 2310100000:07:084:0060 за період з 21.07.2018 по 22.12.2021.

За таких обставин, судова колегія констатує, що позовна вимога про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Фавор-В доходу, отриманого від безпідставного набутого майна у розмірі 1 425 370,79 грн. грн, є правомірною, доведеною та обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню із заявлених у позові 1 684 042,46 грн., що є підставою для задоволення позовних вимог частково.

Зазначене, в свою чергу, є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового у справі.

Доводи відповідача і висновки суду першої інстанції, наведені у рішенні, стосовно того, що з наданих позивачем доказів не вбачається, що ТОВ "Фавор-В" 20.07.2018 за відповідними договорами набув право власності на усі об`єкти нерухомості, які розташовані на земельній ділянці площею 53,6152 га, кадастровий номер 2310100000:07:084:0060, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Креміно, буд. 44, або фактично користувався нею, в розрізі обґрунтування вартості безпідставного збагачення відповідача, що стало підставою для відмови у позові, є невірними, з урахуванням наступного.

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої, дев`ятої статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Колегія суддів зауважує, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:07:084:0060 площею 53,6152 га, що розташована по вул. Креміно, буд. 44 у м. Запоріжжі на сьогодні є сформованою, має кадастровий номер та чіткі межі, а відомості щодо неї внесено до Державного земельного реєстру.

Більш того, ця земельна ділянка була сформована станом на момент укладання договору оренди землі від 06.08.2008, укладеного Запорізькою міською радою з попереднім орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю "СТРОЙЕКСПОРТ", який діяв до 30 грудні 2015 року, та відповідного ж розміру земельну ділянку (53,6152 га), передано відповідачу ТОВ «Фавор-В» за договором оренди №202107000100146 від 23.12.2021.

Отже, є слушними доводи апелянта, що нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а відтак, використання нежитлових приміщень, які належать відповідачу, неможливе без відповідної земельної ділянки. Таким чином, у зв`язку з користуванням відповідачем нежитловою будівлею презюмується його користування спірною земельною ділянкою.

Колегія суддів звертає увагу відповідача, що останнім належних та допустимих доказів того, що протягом спірного періоду вказана земельна ділянка або її частина використовувалась іншими, ніж власник нежитлових будівель, розміщених на ній, особами, суду першої інстанції не надано. В той час, як саме він має спростувати факт користування земельною ділянкою у період з моменту набуття у власність нежитлових будівель, розміщених на ній, до оформлення у встановленому законом порядку правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій розмішена його власність (тобто, спростувати заявлені позовні вимоги).

Щодо додаткових доказів, поданих з апеляційною скаргою, а саме:

- копія договору купівлі-продажу нерухомості від 20.07.2018, (посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Хамулою П.Г., зареєстрований в реєстрі за №1243) оригінал знаходиться у Відповідача;

- копія розширеної Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 379251701 від 20.05.2024 оригінал знаходиться у Позивача, то вони приймаються частково.

Так, згідно з частинами 1, 3 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Зокрема, інформаційна довідка із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна подавалась і до суду першої інстанції одночасно з позовом, відтак, її розширена версія не є новим доказом у справі.

В той же час, договір купівлі-продажу нерухомості від 20.07.2018, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Хамулою П.Г., зареєстрований в реєстрі за №1243, як і заперечення відповідача стосовно недопустимості в отриманні доказу, не приймається судом апеляційної інстанції, оскільки не впливає на розгляд справи, так як факт набуття Відповідачем на праві власності нерухомого майна на спірній земельній ділянці не заперечувався обома сторонами ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції та підтверджується Витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За викладених обставин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що розглядаючи справу, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального і процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи.

На підставі викладеного апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду підлягає скасуванню, необхідно прийняти у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги частково.

Зважаючи на часткове задоволення позовної заяви та апеляційної скарги Позивача, судові витрати, понесені у зв`язку із подачею позову та апеляційним оскарженням, згідно з ч.4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

У даному випадку пропорція задоволення вимог становить: 84,64% - на користь позивача, 15,36% - на користь відповідача.

Щодо додаткового рішення у справі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача, судова колегія зазначає наступне.

Положеннями статті 123 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Частиною 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначено, що до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 ЦК України. Зокрема, ст. 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 ЦК України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг.

Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

У відповідності до статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 127 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.

Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04), заявник має право на відшкодування витрат у розмірі, який був необхідний та розумний і дійсно понесений (справа "Немайстер проти Австрії), у рішенні "Лавентс проти Латвії" також зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Законодавчо передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Така позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у п. 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Завданням суду при розгляді справи не є оцінка вищевказаних причин чи підстав, чи оцінка якості роботи адвоката, а є визначення обґрунтованого і адекватного розміру грошової суми, що підлягає стягненню з відповідача за надані позивачеві послуги.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, суд вважає, що дане питання необхідно розглядати в двох площинах: по-перше, це договірні відносини позивача з адвокатом стосовно надання правової допомоги і, по-друге, це вимога про оплату наданих послуг відповідачем.

Щодо першого аспекту, суд виходить з основоположного принципу цивільного права принципу свободи договору. Позивач має право на свій розсуд оцінити вартість послуг адвоката.

Стосовно другої площини питання, що розглядається, то згідно з положенням ГПК України, стягнення вартості послуг адвоката, по-суті, є оплатою відповідачем наданих позивачеві послуг з правової допомоги. І в цьому аспекті оцінка вартості послуг позивачем не має беззаперечного статусу.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Водночас судова колегія зазначає, що поряд із загальним правилом розподілу судових витрат, визначеним у частині четвертій статті 129 ГПК України, у частині п`ятій цієї норми визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Такий правовий висновок є усталеним та викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 18.11.2021 у справі № 904/6499/20 (904/1373/21).

Так, представництво інтересів ТОВ ФАВОР-В здійснювалося на підставі договору про надання правової допомоги № 01/12-У від 01.12.2023 адвокатом Ушаковим О.О., який діяв також на підставі ордеру серії ВН №1321089 від 22.01.2024 та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 004438 від 26.04.2021, виданого Радою адвокатів Одеської області.

На стадії підготовчого провадження представником Відповідача, разом з першою заявою по суті (відзив на позовну заяву від 22.01.2024) було додано орієнтовний розрахунок розміру судових витрат, в якому зазначено, що на підставі договору про надання правничої допомоги № 01/12-У від 01.12.2023, укладеного між ТОВ ФАВОР-В та адвокатом Ушаковим О.О., орієнтовний розмір гонорару адвоката за представництво інтересів відповідача, пов`язаних з розглядом даної справи (вивчення матеріалів, здійснення розрахунків, написання відзиву, подання запитів і т.і.) у суді першої інстанції, становить 25 000,00 грн.

Пунктом 4.1. основного договору про надання правової допомоги № 01/12-У від 01.12.2023 зазначено, що Гонорар Адвоката та строки його виплати, розмір фактичних витрат визначаються додатковими угодами, що є його невід`ємними частинами цього Договору. Пунктом 4.1. Додатку № 2 до договору про надання правової допомоги № 01/12-У від 01.12.2023, що підписаний сторонами передбачено, що оплата гонорару (фактичних витрат) Адвоката здійснюється Клієнтом протягом шести місяців з дати укладення даної угоди, але не пізніше семи днів з моменту винесення судового рішення судом першої інстанції та складання акту приймання передачі наданих послуг, з чого слідує, що оплата витрат повинна бути здійснена в майбутньому.

У судовому засіданні, що відбувалося 22.04.2024, представником Відповідача, адвокатом Ушаковим О.О. було подано усну заяву про неможливість надання в судовому засіданні належних доказів понесених судових витрат, що підлягають стягненню на користь Відповідача (витрати на професійну правничу допомогу), які будуть понесені Відповідачем у відповідності до укладеного договору з адвокатом та підтверджені актом виконання робіт тільки після ухвалення рішення по суті.

26 квітня 2024 року між Клієнтом та Адвокатом було підписано акт наданих послуг за договором про надання правничої допомоги № 01/12-У від 01 грудня 2023 року (Додаток №2 від 08.01.2024) на загальну суму 68 130,00 гривень, з якого вбачається, що Адвокат виконав, а Клієнт прийняв до відома виконані послуги з договору про надання правової допомоги, в тому числі:

1) ознайомлення з обставинами справи та визначення правової позиції 08.01.2024 - 2 години - 6056,00 грн.

2) підготовка та подання адвокатського запиту від 08.01.2024 (додано до відзиву) - 1 година - 3028,00 грн.

3) підготовка та подання адвокатського запиту від 19.01.2024 (додано до відзиву) - 1 година - 3028,00 грн.

4) консультація Клієнта по обставинам справи та визначення позиції правового захисту від 20.01.2024 з 11-00 до 12-30 години за місцем здійснення адвокатської діяльності - 1,5 години - 4542,00 грн.

5) підготовка та подання заяви про надання доступу до матеріалів судового провадження від 22.01.2024 (вх.№ 1614/08-08/24) - 0,5 години - 1514,00 грн.

6) підготовка та подання відзиву на позовну заяву з належним обґрунтуванням доказами у справі від 22.01.2024 (вх. 1611/08-08/24) - 3 години - 9084,00 грн.

7) підготовка та подання клопотання про відкладення розгляду справи та проведення розгляду справи в режимі відеоконференцзв`язку поза приміщенням суду від 22.01.2024 (вх. 1611/08-08/24) - 1 година - 3028,00 грн.

8) ознайомлення з обставинами справи та визначення правової позиції з підстав отримання відповіді на відзив від 29.01.2024 - 2 години - 6056,00 грн.

9) консультація Клієнта по обставинам справи та визначення позиції правового захисту від 06.02.2024 з 11-00 до 12-00 години за місцем здійснення адвокатської діяльності - 1 година - 3028,00 грн.

10) підготовка та подання заперечень щодо відповіді на відзив з належним обґрунтуванням доказами у справі - 4 години - 12112,00 грн.

11) підготовка та подання клопотання про залишення позову без розгляду - 0,5 години - 1514,00 грн.

12) підготовка та подання клопотання про часткове закриття провадження у справі - 0,5 години - 1514,00 грн.

13) засідання у судовому провадженні, що призначене на 21.02.2024 о 12-30 годині -1 година - 3028,00 грн.

14) засідання у судовому провадженні, що призначене на 25.03.2024 о 11-00 годині - година - 3028,00 грн.

15) засідання у судовому провадженні, що призначене на 22.04.2024 о 12-30 годині - 1 година - 3028,00 грн.

16) підготовка та подання клопотання про ухвалення додаткового рішення по судовим витратам від 01.04.2024 - 1,5 години - 4542,00 грн.

Акт містить примітку про те, що розрахунок витрат визначених п. 1 цього акту проведено шляхом нарахування погодинної оплати праці Захисника у розмірі 100% від прожиткового мінімуму на одну працездатну особу встановленого Законом України про Державний бюджет України на поточний рік.

Сума витрат згідно акту виконаних робіт від 26.04.2024 у розмірі 68 130,00 грн. була сплачена ТОВ ФАВОР- В на користь адвоката Ушакова О.О. відповідно до виставлених рахунків від 18.03.2024 № 12 платіжна інструкція № 24 від 26.03.2024 (30 000,00 грн.); від 18.03.2024 № 13 - платіжна інструкція № 25 від 26.03.2024 (28 000,00 грн.); від 17.04.2024 № 15 - платіжна інструкція № 40 від 17.04.2024 (6 000,00 грн.); від 26.04.2024 № 16 - платіжна інструкція № 44 від 26.04.2024 (2130,00 грн.).

Приймаючи до уваги наслідки розгляду справи, судом першої інстанції 13.05.2024 ухвалено додаткове рішення у справі, яким заяву відповідача задоволено частково, з присудженням до стягнення з позивача 25000,00 грн. витрат на правничу допомогу; в решті вимог заяви відмовлено.

Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлений ТОВ ФАВОР-В до стягнення з Запорізької міської ради розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 68130,00 грн. є завищеним, не відповідає критерію розумності судових витрат, а тому суд зменшив їх до 25 000 грн.

При перегляді в суді апеляційної інстанції ухваленого рішення, колегія суддів звертається до правового висновку, викладеного Верховним Судом в постановах від 16.04.2018 у справі № 923/631/15, від 23.01.2020 у справі № 910/20089/17, зокрема, що: «Додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Тобто, додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.»

Відтак, з огляду на скасування судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, за яким позовні вимоги задоволені частково, скасуванню підлягає і додаткове рішення.

З огляду на доведеність матеріалами справи витрат на правничу допомогу відповідача, і вимоги ч.4 ст.129 ГПК України щодо покладення витрат пропорційно задоволеним вимогам, суд апеляційної інстанції вважає необхідним застосувати наведену вище пропорцію задоволення вимог і стягнути з позивача на користь відповідача 10 464,77 грн. витрат на правничу допомогу, що складають 15,36% (які відбулись на користь відповідача) від суми заявлених витрат на правничу допомогу 68 130 грн.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 277, 282-284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької міської ради на рішення Господарського суду Запорізької області від 22.04.2024 у справі № 908/3774/23 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 22.04.2024 у справі № 908/3774/23 скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ФАВОР-В на користь Запорізької міської ради 1 425 370,79 грн безпідставно збережених коштів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ФАВОР-В на користь Запорізької міської ради 21 380,61 грн. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ФАВОР-В на користь Запорізької міської рад 32 070,91 грн судового збору за подачу апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу Запорізької міської ради на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 13.05.2024 у справі № 908/3774/23 задовольнити частково.

Додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 13.05.2024 у справі № 908/3774/23 скасувати.

Ухвалити у справі нове додаткове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ФАВОР-В" від 26.04.2024 про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/3774/23 задовольнити частково.

Стягнути з Запорізької міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФАВОР-В 10 464,77 грн витрат на правничу допомогу.

В решті вимог заяви відмовити.

Видачу відповідних наказів, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 20.12.2024.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

СуддяА.Є. Чередко

Суддя Ю.Б. Парусніков