Рішення

від 02.05.2024 по справі 922/5206/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.05.2024м. ХарківСправа № 922/5206/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

при секретарі судового засідання Христенко І.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 7); до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кантарел" (61064, м. Харків, бульвар Профспілковий, буд. 64-А, кв. 29). про стягнення коштів у розмірі 1 582 857, 61 грн за участю представників:

позивача- Бенденжук Л.О.;

відповідача - Бевзюк О.О.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Харківська міська рада, м. Харків, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кантарел", м. Харків, про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 1 582 857, 61 грн за використання земельної ділянки загальною з кадастровий номером 6310136600:11:001:0060, площею 0, 2533 га по вул. Чкалова, 2-Б у м. Харкові за період з 09.07.2020 по 28.02.2022.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.12.2023 відкрито провадження у справі та призначено справу № 922/5206/23 до розгляду в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 21 грудня 2023 року о 13:45 год.

Ухвалою суду від 01.02.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 15 лютого 2024 року о 13:00 год.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.02.2024 суд повернувся до розгляду справи № 922/5206/23 на стадії підготовчого провадження та призначив розгляд справи у підготовчому засіданні на 28.02.2024 о 13:00 год.

23.02.2024 відповідачем надано до суду відзив на позов (вх. № 5051), в якому, заперечуючи проти заявлених позовних вимог, зазначає про те, що стягнення з власника об`єктів нерухомого майна безпідставно збережених коштів у формі орендної плати на підставі статті 1212 ЦК України, відбувається саме за наявності доказів фактичного користування без належних на те правових підстав, земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщені. Проте, вважає, що наданий позивачем Акт обстеження земельної ділянки б/н від 05.09.2023 не підтверджує факт фактичного користування ТОВ «Кантарел» земельною ділянкою з кадастровим номером 6310136600:11:001:0060 по вул. Чкалова, 2-Б у м. Харкові у періоді з 09.07.2020 по 28.02.2022, оскільки даний акт був складений майже через три роки після заявленого періоду. Також вважає, що фактичне володіння земельною ділянкою відповідачем без укладення договору оренди землі не вважається правопорушенням та жодних норм, котрі б містили заборону такого володіння, чинне законодавство не містить. Вказує, що відповідачем були виконані всі необхідні дії спрямовані на належне оформлення права користування земельною ділянкою кадастровий номер 6310136600:11:001:0060 по вул. Чкалова, 2-Б у м. Харкові. Крім цього, вказує на те, що позивач визначив розмір безпідставно збережених коштів у сумі 1 582 857, 61 грн за користування відповідачем земельною ділянкою з кадастровим номером 6310136600:11:001:0060 по вул. Чкалова, 2-Б у м. Харкові за період з 09.07.2020 по 28.02.2022, виходячи з даних про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки на дату оцінки землі - 27.10.2020. При цьому належних доказів щодо нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки у 2021-2022 роках позивачем суду не надано. Відповідач вважає, що позивачем не наведено достатніх обґрунтувань щодо здійснення розрахунку розміру безпідставно збережених відповідачем коштів у вигляді орендної плати, не зазначено жодний нормативно-правовий акт, який дозволяв би розраховувати суму орендної плати за земельну ділянку, використовуючи дані, вказані у витягу, при визначенні розміру орендної плати за попередній період. Відповідач також наголосив, що предметом спору у даній справі фактично є стягнення не отриманої орендної плати за період з 09.07.2020 по 28.02.2022, тоді як позов до суду подано позивачем 11 грудня 2023 року, у зв`язку з чим, останнім заявлено про сплив позовної давності щодо стягнення грошових коштів з відповідача з 09.07.2020.

01.03.2024 позивачем надано до суду відповідь на відзив на позов (вх. № 5697), в якій позивач зазначив, що з урахуванням п. 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України та введення на території України воєнного стану, строк позовної давності, який закінчувався 17.03.2022, на теперішній час є продовжений, а, отже ХМР не пропущено строк позовної давності при зверненні до суду з даними позовними вимогами. Також зазначає, що нормативно грошова оцінка земельних ділянок проводиться у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення - не рідше, ніж один раз на 5 - 7 років. Для розрахунку коштів ХМР було використано Витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 27.10.2020 № 6029, виданий відділом у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області. Позивач зазначає, що сам розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не змінювався за періоди 2020 - 2021. Лише у 2022 році розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки був врахований з індексом інфляції 1,1. Отже, на думку позивача, твердження відповідача щодо не надання ХМР доказів нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2021 -2022 - є безпідставними.

13.03.2024 відповідачем надано до суду заперечення на відповідь на відзив на позов (вх. № 6924), в яких зазначив про необгрунтованість доводів позивача, викладених у відповіді на відзив на позов, у звязку з чим, зазначив, що відповідач не може бути визнаний таким, що зберіг за рахунок Харківської міської ради, як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати, тому правові, на думку останнього, підстави для застосування в даному випадку ст. 1212-1214 ЦК України, відсутні.

Ухвалою господарського суду від 13.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 27 березня 2024 року о 11:45 год.

Протокольними ухвалами суду, у судових засіданнях під час розгляду справи по суті неодноразово оголошувалася перерва.

Згідно ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, розумні строки розгляду справи судом.

Відповідно дост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Разом з тим судом враховується, що у зв`язку з військовою агресією проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України №133/2022 від 14.03.2022 року "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово було продовжено та який триває до теперішнього часу.

Відповідно дост. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначеніКонституцією Українита законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбаченіКонституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відтак, органи судової влади здійснюють правосуддя, навіть в умовах воєнного стану.

Згідност. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно доКонституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

П. 3Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні»постановлено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст.30 - 34,38,39,41 - 44,53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першоюст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Судом враховано, що в умовах воєнного часу, суди України, продовжують працювати на територіях, де це є можливим, на підставі чого, з метою забезпечення розумного балансу між нормамист. 3 Конституції України, згідно з якою людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а також положеннямист. 2 ГПК України, які визначають завдання господарського судочинства, з урахуванням нормЗакону України «Про правовий режим воєнного стану», приймаючи до уваги обставини даної справи та достатність часу, наданого всім учасникам справи для висловлення своєї правової позиції по даній справі, суд вважав за доцільне розглядати дану справу в межах розумного строку, поза межами встановленогост. 195 ГПК Українистроку.

У судовому засіданні 02.05.2024 представник позивача позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Представник відповідача у судовому засідання 02.05.2024 проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов та запереченнях.

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Присутні в судовому засіданні представники сторін погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано сторонами у відповідності до ст. 74 ГПК України.

Враховуючи положення ст.ст. 13,74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.

Відповідно до ст. 219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 02.05.2024, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 03.07.2023 № 337710309 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кантарел» зареєстроване право приватної власності на нежитлові будівлі по вул. Чкалова, 2-Б у м. Харкові:

-з 17.12.2018 на нежитлові приміщення 1-го поверху № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 в літ. «А-2», загальною площею 55, 2 кв. м та нежитлові приміщення 2-го поверху № 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19 в літ. «А-2», загальною площею 71,7 кв. м на підставі договору купівлі-продажу від 17.12.2018 № 1244;

-з 12.12.2018 на нежитлові приміщення 1-го поверху № 9, 10, 11 в літ. «А-2», загальною площею 16,2 кв. м., на підставі договору купівлі-продажу від 12.12.2018 № 2170;

-з 17.12.2018 на нежитлове приміщення № 4 в літ. «Б-1» загальною площею 163,6 кв. м., на підставі договору купівлі-продажу від 17.12.2018 № 1246;

-з 12.12.2018 на нежитлові приміщення №№ 1, 2, 3 в літ. «Б-1» загальною площею 109,9 кв. м., на підставі договору купівлі-продажу від 12.12.2018 № 2171;

-з 17.12.2018 на нежитлові приміщення №№ 1, 2, 3, 4, 5 в літ. «Г-1» загальною площею 36,9 кв. м., на підставі договору купівлі-продажу від 17.12.2018 № 1250;

-з 12.12.2018 на нежитлове приміщення № 6 в літ. «Г-1» загальною площею 15,1 кв. м., на підставі договору купівлі-продажу від 12.12.2018 № 2172;

-з 17.12.2018 на нежитлове приміщення № 2 в літ. «В-1» загальною площею 57,3 кв. м., на підставі договору купівлі-продажу від 17.12.2018 № 1248;

-з 12.12.2018 на нежитлове приміщення № 1 в літ. «В-1» загальною площею 34,5 кв. м., на підставі договору купівлі-продажу від 12.12.2018 № 2169.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 09.07.2020 № НВ-3511468952020 площа земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:11:001:0060 складає 0,2533 га, дата державної реєстрації земельної ділянки - 09.07.2020. Вищевказана земельна ділянка належить до земель житлової та громадської забудови. Вид використання земельної ділянки - для реконструкції нежитлових будівель літ. «А-2», літ. «Б-1», літ. «В-1», літ. «Г-1» під офісні будівлі.

05.09.2023 головним спеціалістом сектору інспекційної роботи Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту земельних відносин Харківської міської ради Денисюк О.В., у порядку ч. 2. ст. 83 ЗК України проведено комплекс перевірочних заходів щодо вищезазначеної земельної ділянки по вул. Чкалова, 2-Б у м. Харкові.

За результатами проведеного обстеження встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136600:11:001:0060, площею 0,2533 га по вул. Чкалова, 2-Б у м. Харкові розташовані нежитлові будівлі: літ. «А-2», літ. «Б-1», літ. «В-1», літ. «Г-1», право власності на які, на даний час, зареєстроване за ТОВ «Кантарел».

На порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва («е-сопstruction.gov.uа») не міститься інформація щодо реконструкції нежитлових будівель: літ. «А-2», літ. «Б-1», літ. «В-1», літ. «Г-1» по вул. Чкалова, 2-Б у м. Харкові.

Дозвільні документи на проведення реконструкції нежитлових будівель: літ. «А-2», літ. «Б-1», літ. «В-1», літ. «Г-1» по вул. Чкалова, 2-Б у м. Харкові - відсутні.

Отже, як вказує позивач, ТОВ «Кантарел» з моменту формування земельної ділянки та по теперішній час використовує вищевказану земельну ділянку з кадастровим номером 6310136600:11:001:0060 без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав, у відповідності до ст. ст. 125, 126 ЗК України.

Згідно з листом Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 25.07.2023№ 13168/5/20-40-04-02-12 ТОВ «Кантарел» у 2019-2022 роках не значиться платником податку за землю у ГУ ДПС у Харківській області.

Враховуючи вищенаведене, ТОВ «Кантарел» у період з 09.07.2020 по 28.02.2022 не сплачувало плату за користування земельною ділянкою по вул. Чкалова, 2-Б у м. Харкові у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегло за рахунок Харківської міської ради, як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати у сумі 1 582 857,61 грн.

Зазначені законодавчі приписи та встановлені міською радою фактичні обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом до ТОВ «Кантарел» про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером загальною площею 0,2533 га по вул. Чкалова, 2-Б у м. Харкові.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Гл. 83 ЦК України врегульовано відносини, що виникають, у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 1212 ЦК Україниособа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За змістом положень глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювана шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Отже, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Подібні правові висновки викладено у Постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18) та від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 (провадження № 12-182гс18).

Зі змісту глави 15, ст. 120, 125 ЗК України та положень ст. 1212 ЦК України вбачається, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати, є за своїм змістом кондикційними.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (провадження №12-182гс18) та від 13.02.2019 у справі №320/5877/17 (провадження № 14-32цс19).

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки, на підставі ч. 1ст. 1212 ЦК України.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18) та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17 (провадження № 12-188гс18).

Для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати згідно із ст. 1212-1214 ЦК Україниза фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований, необхідно, насамперед, з`ясувати: а) чи наявні правові підстави для використання земельної ділянки; б) яка площа земельної ділянки та чи є вона сформованою відповідно до вимог земельного законодавства; в) в якому розмірі підлягають відшкодуванню доходи, пов`язані із безпідставним збереженням майна, розраховані відповідно до вимог земельного законодавства, а саме на підставі нормативної грошової оцінки землі.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 922/981/18.

Положеннямист. 206 ЗК України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю, є земельна ділянка. Плата за землю справляється, відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оренду землі»визначається орендна плата за землю, як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Ч. 1 ст. 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Предметом позову у цій справі є стягнення з відповідача власника об`єктів нерухомого майна безпідставно збережених, на думку позивача, коштів орендної плати, на підставі ст. 1212-1214 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщений.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Водночас, за змістом ст.125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За змістом зазначених приписів, що діяли на момент отримання у власність нежитлових будівель відповідачем, виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду, не є підставою для виникнення права оренди (користування) земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди (користування) земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору (тощо), з моменту державної реєстрації цього права.

ТОВ «Кантарел» є власником нежитлових будівель по вул. Чкалова, 2-Б у м. Харків: нежитлові приміщення 1-го поверху № 9,10,11 в літ. «А-2» загальною площею 16,2 кв. м на підставі договору купівлі-продажу від 12.12.2018 № 2170; нежитлові приміщення 1-го поверху № 1,2,3,4,5,6,7,8 в літ. «А-2» загальною площею 55,2 кв.м та нежитлові приміщення 2-го поверху № 12,13,14,15,16,17,18,19 в літ. «А-2» загальною площею 71,7 кв. м на підставі договору купівлі-продажу від 17.12.2018 № 1244; нежитлове приміщення № 1,2,3 в літ. «Б-1» загальною площею 109,9 кв. м, на підставі договору купівлі-продажу від 12.12.2018 № 2171; нежитлове приміщення №4 в літ. «Б-1» загальною площею 163,6 кв. м, на підставі договору купівлі-продажу від 17.12.2018 № 1246; нежитлове приміщення № 1,2,3,4,5 в літ. «Г-1» загальною площею 36,9 кв. м, на підставі договору купівлі-продажу від 17.12.2018 № 1250; нежитлове приміщення №6 в літ. «Г-1» загальною площею 15,1 кв.м на підставі договору купівлі-продажу від 12.12.2018 № 2172; нежитлове приміщення №2 в літ. «В-1» загальною площею 57,3 кв.м на підставі договору купівлі-продажу від 17.12.2018 № 1248; нежитлове приміщення №1 в літ. «В-1», загальною площею 34,5 кв. м, на підставі договору купівлі-продажу від 12.12.2018 № 2169.

З матеріалів справи вбачається, що 16.01.2020 директор ТОВ «Кантарел» звернувся до Харківського міського голови з проханням надати дозвіл на розробку землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею, орієнтовно 0,2533 га для реконструкції нежитлових будівель літ. «А-2», літ. «Б-1», літ. «В-1», літ «Г-1» під офісні будівлі за адресою м. Харків, Київський район, вул. Чкалова, 2-Б, з додаванням графічних матеріалів бажаного місця розташування та розмірів земельної ділянки. 25.02.2020 директор ТОВ «Кантарел» звернувся до ПП «Арт Ламма» з проханням виготовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Кантарел» для реконструкції нежитлових будівель літ. «А-2», літ. «Б-1», літ. «В-1», літ «Г-1» під офісні будівлі за адресою м. Харків, Київський район, вул. Чкалова, 2-Б. Рішенням ХМР від 26.02.2020 № 2009/20 «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів» надано відповідачу відповідний дозвіл. 26.02.2020 за вих. № 1354/0/605-20 департаментом містобудування та архітектури надано інформацію щодо зон розташування, відповідно до генерального плану м. Харкова земельних ділянок. 14.04.2020 було погоджено Акт погодження меж земельної ділянки з планом меж, експлікацією та ситуаційною схемою та Акт перенесення в натуру (на місцевість меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності) (стор. 90 землеустрою).

Однак, затвердження даного проекту на сесії Харківської міської ради, станом на дату подання даної позовної заяви, відсутнє.

Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові, затвердженим рішенням 21 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 19.12.2012 № 960/12 із змінами, визначено, що ініціатива у розробці та укладенні договору оренди земельної ділянки виходить від орендодавця. Згідно цьому порядку, усі дії особи, котра має інтерес в укладенні договору оренди земельної ділянки перебувають в залежності від дій орендодавця та інших осіб.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Кантарел» є власником нежитлових будівель «А-2», «Б-1», «В-1», «Г-1» по вул. Чкалова, 2-Б у м. Харків, однак доказів, що в період з 09.07.2020 по 28.02.2022 відповідач фактично користувався земельною ділянкою під зазначеними нежитловими приміщеннями загальною площею 0,2533 га, суду не надано. Фактичне використання майна повинно було бути виявлено позивачем при здійсненні обстеження. Однак, в матеріалах справи відсутні акти, протоколи, які б фіксували факт фактичного користування та/або цільового чи не цільового використання, саме відповідачем, земельної ділянки за адресою м. Харків вул. Чкалова, 2-Б, які повинні бути складені, у випадку встановлення, під час здійснення позивачем заходів самоврядного контролю, і, які повинні бути виявлені під час здійснення обстеження земельної ділянки та мали знайти відображення при складанні Акту обстеження від 05.09.2023

Судом встановлено, що Акт обстеження від 05.09.2023, що наданий позивачем до матеріалів справи, міститься недостовірну інформацію. Зазначене підтверджується і іншими матеріалами, що додані до матеріалів справи.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Кантарел» для реконструкції нежитлових будівель літ. «А-2», літ. «Б-1», літ. «В-1», літ «Г-1» під офісні будівлі за адресою м. Харків, Київський район, вул.Чкалова,2-Б містить інформацію, що через земельну ділянку проходять межі охоронних зон: - навколо (вздовж) об`єкту транспорту (каналізація), код 01.03, площею 0,0049га; - навколо (вздовж) об`єкту енергетичної системи, код 01.05, площею 0,0261га.

Витяг у з Державного земельного кадастру від 09.07.2020 № НВ- 3511468952020, наданий до матеріалів справи позивачем містить відомості про обмеження у використанні земельної ділянки:

- охоронна зона навколо (вздовж) об`єкту транспорту, площею 0,0049га, строк дії безстроково;

- охоронна зона навколо (вздовж) об`єкту енергетичної системи, площею 0,0047га, строк дії безстроково;

- охоронна зона навколо (вздовж) об`єкту енергетичної системи, площею 0,0173га, строк дії безстроково;

- охоронна зона навколо (вздовж) об`єкту енергетичної системи, площею 0,0041га, строк дії безстроково.

Експлікація земель, що надана до матеріалів справи відповідачем, підтверджує наявність на земельній ділянці земель під об`єктами соціально-культурного призначення у кількості 5 одиниць, належність та фактичне використання зазначених об`єктів під час складання Акту обстеження від 05.09.2023, не встановлювалось.

Зазначене підтверджує наявність на території земельної ділянки більшої кількості об`єктів, ніж зазначено в Акті обстеження.

Наведене підтверджує висновок щодо недостовірності відображеної інформації в Акті обстеження, який позивачем використано у якості підстави для здійснення розрахунку безпідставно збережених коштів та не дає права використовувати його у якості належного доказу під час розгляду даного спору.

Відповідно до Виписки з Державного реєстру юридичних та фізичних осіб та громадських формувань, яка є в матеріалах справи, ТОВ «Кантарел» створено, з метою здійснення виду діяльності: 68.20 здавання в оренду й експлуатація власного чи орендованого нерухомого майна. Зазначена мета не може бути здійснена за умови визначення цільового використання земельної ділянки, яка зазначена у Витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки 03.10. для будівництва на обслуговування будівель, ринкової інфраструктури….

Судом встановлено, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження правильності та правомірності розрахунку безпідставно отриманих коштів у вигляді орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 6310136600:11:001:0060 по вул. Чкалова, 2-Б у м. Харкові.

За змістом ст. 15, 20, 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки, як нормативна грошова оцінка. Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру є обов`язковим. Відомості про нормативну грошову оцінку земель вносяться до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації з такої оцінки.

Згідно із ч. 1, 2, 3 ст. 201 ЗК України, грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі.

Залежно від призначення та порядку проведення, грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оцінку земель», у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

За нормами ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оцінку земель», підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно із ст. 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться на землях, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення не рідше ніж один раз на 5-7 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою, відповідно до Закону України «Про землеустрій».

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 20 Закону України «Про оцінку земель», за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються, як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч. 2 ст. 20, ч. 3 ст. 23 Закону України «Про оцінку земель».

Згідно абз. 8 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про оцінку земель» експертна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру майнової шкоди збитків власникам або землекористувачам у випадках, встановлених законом або договором.

Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України (ч. 5 ст. 201 ЗК України).

П. 1, 2, 2-1 Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 № 213, визначено, що нормативна грошова оцінка земель населених пунктів проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку земель».

Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани території, відомості Державного земельного кадастру, інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

Дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються, як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

Відповідно до п. 3.1, 3.2, 3.3 Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 №18/15/21/11, в основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель.

Населені пункти включають землі всіх категорій за основним цільовим призначенням, які розташовуються в їх адміністративних межах. Нормативна грошова оцінка населених пунктів для всіх категорій земель та земельних ділянок (за винятком сільськогосподарських угідь) визначається згідно з формулою 8.

Нормативна грошова оцінка одного квадратного метра земельної ділянки населених пунктів визначається за формулою Цн = В х Нп : Нк х Кф х Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території в розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6 %); Нк - норма капіталізації (3 %); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо); Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки.

Нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов`язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності.

При цьому, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, затверджується рішенням відповідної сільської, селищної чи міської ради.

Витяг з технічної документації є документом, який оформлюється за результатом проведення нормативної грошової оцінки та відображає дані стосовно окремої земельної ділянки. Тобто витяг складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, що затверджується рішенням відповідної сільської, селищної або міської ради.

Позивач обґрунтовує здійснення розрахунку безпідставно отриманих коштів посиланням на Положення про порядок визначення розміру орендної плати при укладенні договорів оренди землі в м. Харкові, затвердженого Рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 № 41/08.

Зазначене Положення про порядок визначення орендної плати (преамбула, п.6.4.) передбачає його застосування виключно за призначенням: метою визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельного сервітуту при наданні земельних ділянок у платне користування у місті Харкові.

Перелік є вичерпним та розширеному толкуванню не підлягає. Тому будь-яке застосування цього положення є неможливим.

Відповідно до чинного законодавства, рішень міської ради чітко визначено та закріплено порядок та процедуру здійснення розрахунків передбачених п. 3.1.13.Постанова Кабінету Міністрів України №284 від 19 квітня 1993 з урахуванням змін та доповнень та Рішенням Харківської міської ради 34 сесії 5 скликання № 130/09 від 24.06.2009 р. (з урахуванням змін та доповнень) «Про затвердження Порядку визначення та відшкодування територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради збитків, заподіяних внаслідок порушення вимог земельного законодавства» (далі Положення №130/09), п.3.1.15. ЗУ «Про оренду землі», ЗУ «Про місцеве самоврядування», Рішенням Харківської міської ради 19 сесії 5 скликання № 41/08 від 27.02.2008 р. (з урахуванням змін та доповнень) «Про затвердження Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові» (далі Положення №41/08).

Будь-якого окремого Положення або іншого документу, який би визначав порядок здійснення розрахунку суми безпідставно збережених коштів або підстави для застосування або Положення № 41/08 або Положення № 130/09 для виконання департаментом територіального контролю та земельних відносин покладеної на нього функції та здійснення розрахунку, позивач суду не надав.

Крім того, також позивач не посилається на нормативно-правові акти, які б визначали зазначений порядок.

Позивачем не надано підтвердження того, що Харківською міською радою визначено особу, якій делеговано визначення порядку розрахунку сум безпідставно збережених коштів, надано право затверджувати форму розрахунку, за аналогією здійсненню розрахунку щодо визначення розміру орендної плати або визначення розміру збитків.

З матеріалів справи вбачається, що документів, які регламентують порядок визначення розміру сум безпідставно збережених коштів, позивачем не надано.

В матеріалах справи не має жодного пояснення позивача щодо наявності підстав для застосування при здійсненні розрахунку суми безпідставно збережених коштів:

1) затвердженої форми розрахунку суми безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної форми власності на території м. Харкова з порушенням вимог законодавства. Розрахунок, який надано позивачем зроблено за формою не затверджено, не зрозуміло ким і відповідно з яким порядком він складений та ким і на підставі чого підписаний;

2) застосування у якості бази для розрахунку Витягу з нормативно-грошової оцінки, а не експертної оцінки. Так, ст. 5 ЗУ «Про оцінку земель» встановлено, що грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель. Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об`єкта оцінки. Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених цим Законом, а також іншими законами. Абз. 8 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про оцінку земель» передбачає застосування при визначення розміру шкоди саме експертної оцінки. Зазначена норма є імперативною, будь-якого тлумачення не допускає.

3) застосування процентної ставки у вигляді базового розміру орендної ставки, а не будь-якої іншої, в т.ч. ставки яка:

а) діяла у попереднього користувача,

б) відповідає цільовому використанню для зазначеної земельної ділянки,

в) яка буде застосовуватись після оформлення договору оренди у зв`язку зі здійсненням розробки технічної документації за цільовим використанням: для реконструкції нежитлових будівель літ. «А-2», літ. «Б-1», літ. «В-1», літ «Г-1» .

Жодна із перелічених вище ставок не дорівнює базовій ставці 8 %.

Судом встановлено, що позивачем не надано до матеріалів справи належних доказів, які б підтверджували правомірність застосування процентної ставки, у вигляді базового розміру орендної ставки, а не будь-якої іншої.

П. 2.5 Положення про визначення розміру орендної плати № 41/08 є нормою імперативної дії, яка не визначає можливості застосовування базовий розмір орендної плати у інших випадках окрім розрахунок орендної плати (преамбула, п. 6.4. Положення № 41/08).

Розмір орендної плати визначається відповідно до положення № 41/08 на підставі довідки, оформленої відповідно до п. 3.8. та п. 3.9. Положення при визначення розміру орендної плати, в яких зазначено, що розрахунок здійснюється управлінням земельних відносин Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин ХМР на підставі документів наданих виконавчим органом або заявником, підтверджується довідкою управління земельних відносин, яка повинна вміщувати інформацію щодо НГО земельної ділянки та пропозиції відносно розміру орендної плати, форма довідки затверджується Департаментом містобудування, архітектури та земельних ресурсів.

В матеріалах справи відсутні зазначені документи, а також відсутнє обґрунтування, з посиланням на конкретні норми нормативно-правових актів та/або інших документів щодо можливості використання показників орендної плати для визначення розміру безпідставно отриманих коштів та чіткого визначення ставки, яка підлягає застосування в цьому конкретному випадку.

Відповідно ст. 55 Конституції України, ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 73 ГПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент: Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обгрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст. 11 ГПК України, суд, застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав та основоположних свобод 1959 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Враховуючи вищевикладене, в процесі повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки аргументам учасників справи, суд дійшов висновку що позовні вимоги Харківської міської ради є необґрунтованими, недоведеними матеріалами справи, а, отже, в їх задоволенні слід відмовити.

Щодо поданої відповідачем заяви про застосування позовної давності, суд керується наступним.

За змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише, якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність сплила і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові, у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Враховуючи встановлення в процесі розгляду даного спору відсутність порушеного права позивача, у зв`язку з недоведеністю та необґрунтованістю заявлених Харківською міською радою позовних вимог, у господарського суду відсутні підстави для застосування позовної давності.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, враховуючи відмову у задоволенні позову, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 46, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-238, 240, 241, 256 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Позивач - Харківська міська рада (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243);

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кантарел" (б-р Профспілковий, буд.64-А, кв.29, м. Харків, 61064, код ЄДРПОУ 42154076).

Повне рішення складено 13.05.2024.

СуддяР.М. Аюпова

справа № 922/5206/23