Рішення

від 09.05.2024 по справі 924/19/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" травня 2024 р. Справа № 924/19/24

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., при секретарі судового засідання Нечаюк А.О. розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного підприємства ПОДІЛЛЯ-ЕНЕРГОМОНТАЖ, м.Хмельницький

до

1) Приватного акціонерного товариства Страхова Компанія ВУСО, м.Київ

2)Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНСЕЛКО АГРО Хмельницька область, Хмельницький район, с. Сахнівці

про стягнення 43707,11 грн. компенсації майнової шкоди та 226033,89 грн. втрати товарної вартості автомобіля VW TOUAREG в результаті ДТП

Представники сторін:

Позивача: Пасічник С.П. адвокат за ордером;

Відповідача 1: не з`явився;

Відповідача 2: Загуровський О.К. адвокат за довіреністю.

Рішення ухвалюється після оголошених в судових засіданнях 08.04.2024, 22.04.2024, 02.05.2024 перерв.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою від 08.01.2024р. відкрито провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 06.02.2024р. Ухвалою від 06.02.2024 із занесенням до протоколу судового засідання продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 22.02.2024. Ухвалою від 22.02.2024 із занесенням до протоколу судового засідання підготовче засідання відкладено на 04.03.2024.. Ухвалою від 04.03.2024 підготовче засідання викладено на 19.03.2024р. Ухвалою від 19.03.2024 із занесенням до протоколу судового засідання підготовче засідання відкладено на 25.03.2024. Ухвалою від 25.03.2024 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 08.04.2024. У судових засіданнях 08.04.2024, 22.04.2024, 02.05.2024 оголошувалась перерва до 09.05.2024.

Виклад позицій учасників справи, заяви, клопотання.

Позивач звернувся із позовом про стягнення із ПАТ „Страхова компанія „ВУСО 43 707,11грн. страхового відшкодування та про стягнення із ТОВ „Енселко Агро 226 033,89грн. втрати товарної вартості автомобіля. В обґрунтування позову позивач вказує, що 10.03.2023 ОСОБА_1 , який на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, перебував в трудових відносинах з ТОВ «Енселко Агро», керуючи автомобілем «Шевроле Ніва», реєстраційний знак НОМЕР_1 , який на праві власності належить ТОВ «Енселко Агро» допустив зіткнення з автомобілем марки «VW TOUAREG» державний реєстраційний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який належить на праві власності ПП «Поділля-Енергомонтаж». Відповідно до постанови Хмельницького міськрайонного суду від 04.04.2023 у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 визнаний винним у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнутий до адміністративної відповідальності. Зауважує, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Шевроле Ніва», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , станом на дату пригоди була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова Компанія «ВУСО», згідно полісу (договору страхування) № 209844167. Строк дії договору з 01.07.2022 року по 30.06.2023 року. За шкоду, заподіяну майну потерпілого відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на одного потерпілого становить 130000грн.

Стверджує, що 01 липня 2022 року «Енселко Агро» уклало з ПрАТ СК «ВУСО» поліс (договір) №386ТСУТ цивільної відповідальності власників наземного транспорту - автомобіля «Шевроле Ніва», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Дата початку дії договору з 01.07.2022 до дати завершення дії договору 30.06.2023. Сума страхового відшкодування за договором добровільного страхування складає 200 000 грн. Зазначає, що страхова компанія «ВУСО» була повідомлена про настання страхового випадку (ДТП), якою встановлено вартість матеріального збитку, завданого ПП «Поділля-Енергомонтаж» в результаті пошкодження автомобіля «VW TOUAREG». Відповідно до звіту № 28-Е)|12|02 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, проведеного на замовлення СК „ВУСО «ВУСО» ФОП Видута Д.Ю. станом на 03.03.2023р. складає 26968,30 грн. (включаючи ПДВ на запасні частини та матеріали).

Посилається, що за розрахунком ТОВ «Престиж-Авто», на гарантійному обслуговуванні якого перебуває автомобіль, вартість відновлювального ремонту автомобіля "VW TOUAREG" склала 168 950,50 грн. Позивач вказує, що страхова компанія частково погодилася із висновком вартості відновлювального ремонту, встановленого ТОВ «Престиж-Авто» і частково сплатила страхове відшкодування в розмірі 118 890,50грн.

Повідомляє, що відповідно до експертного висновку № 128/23, проведеного ТОВ- «Український експертний центр» ДП «Експерт-Сервіс Авто» вартість відновлювального ремонту автомобіля "VW TOUAREG" складає 162 397,61грн. Таким чином, вважає, що відповідач зобов`язаний відшкодувати збитки в розмірі 43707,11 грн. (162 397,61-118690,50).

Крім того, зазначає, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль "VW TOUAREG" отримав механічні пошкодження які призвели до втрати товарної вартості, яка згідно експертного висновку становить 226 033,89грн.

Відповідач 1 у відзиві на позов поти позовних вимог заперечує та вказує, що згідно висновку експертного дослідження №95 від 30.06.2023 який ним було замовлено судовому експерту авто товарознавцю ОСОБА_3 сума матеріальних збитків (яка розрахована з використанням обмежень при проведенні розрахунків, встановлених замовником дослідження з урахуванням ПДВ на запасні частини та матеріали та без втрати товарної вартості) завданих власнику автомобіля VW TOUAREG станом на дату 03.03.2023 становила 140 425,60грн. Зазначає, що Відповідачем 1 було проведено виплату страхового відшкодування позивачу в сумі 118 690грн. без ПДВ відповідно до положень ст. 26 ЗУ „Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оскільки виплата страхового відшкодування на проведення відновлювального ремонту транспортного засобу було здійснено безпосередньо на рахунок позивача, при цьому ним не було надано страховій компанії документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Враховуючи викладене, у позові просить відмовити, справу розглядати за відсутності представника.

Відповідач 2 у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує та зазначає, що експерт у висновку від 30.10.2023 №128/23 припустився помилки при розрахунку розміру втрати товарної вартості автомобіля та взяв до уваги вартість деталей які не потребують фарбування і не впливають на втрату товарної вартості автомобіля. За його розрахунком сума має бути 62 023,55грн. Також звертає увагу суду, що оскільки станом на дату подання позову автомобіль було відремонтовано, то позивач мав би підтвердити це актами виконаних робіт та документами які підтверджують здійснену оплату ремонту. Зауважує, що позовні матеріали не містять доказів реальної вартості проведеного ремонту автомобіля. У позові просить відмовити.

06.05.2024 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення з приводу відзиву відповідача 2. У поясненнях позивач також повідомляє, що у прохальній частині позову помилково вказано суму вартості втрати товарного вигляду автомобіля в розмірі 226 033,89грн., натомість згідно висновку експерта просить вважати вірною суму в розмірі 63 636,28грн.

У судове засідання з`явились представник позивача та відповідача 2.

Розглядом матеріалів справи встановлено таке.

ОСОБА_4 10.03.2023 о 9год., керуючи автомобілем "CHEVROLET NIVA", номерний знак НОМЕР_1 , по вул.Львівське шосе у м.Хмельницькому, під час перестроювання не надав перевагу в русі транспортного засобу марки VW TOUAREG номерний знак НОМЕР_2 , що рухався в попутному напрямку ліворуч, під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого відбулося зіткнення. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 04.04.2023 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Постанова набрала чинності 17.04.2023.

Згідно висновку експертного дослідження №95 від 30.06.2023 з оцінки транспортного засобу, складеного судовим експертом Терентьєвим Л.І. на замовлення СК „ПЗУ сума матеріальних збитків (яка розрахована з використанням обмежень при проведенні розрахунків, встановлених замовником дослідження з урахуванням ПДВ на запасні частини та матеріали, та без ВТВ), завданих власнику автомобіля "VW TOUAREG", реєстраційний номер НОМЕР_2 , станом на дату оцінки 03.03.2023 могла становити 140 425,60грн.

Згідно висновку за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи від 30.10.2023 №128/23 проведеної на замовлення адвоката Пасічника С.П. по справі №924/819/23 вартість відновлювального ремонту автомобіля "VW TOUAREG", реєстраційний номер НОМЕР_2 , після отриманих внаслідок транспортної пригоди механічних пошкоджень складає 162 397грн., величина втрати товарної вартості 63 636,28 грн. Вартість матеріального збитку 226 033,89грн.

Згідно листа адвоката Пасічника С.П. до експерта ТОВ ДП „Експерт-Сервіс Бурдаша С.П. від 08.03.2024 про надання роз`яснення щодо висновку від 30.10.2023 №128/23 зроблено запит про елементи складових частин автомобіля, враховувалися при визначенні величини втрати товарної вартості, відповідно до вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092.

У відповідь на даний лист експерт повідомив, що при складані та розрахунку ремонтної калькуляції автомобіля "VW TOUAREG", реєстраційний номер НОМЕР_2 було враховано такі складові частини КТЗ: дверка передня права заміні фарбування; розширювач крила переднього правого: заміна; розширювач задньої правої панелі боковини зовнішньої: заміна; диск задньою правого колеса: заміна; ущільнювач зовнішній правої дверки: заміна; дверка задня права: ремонт, фарбування; облицювання бампера переднього: ремонтне фарбування. Також зазначив, що відповідно Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів величина ВТВ (величини втрати товариш вартості КТЗ) характеризує фізичний знос який виникає у разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту внаслідок передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду, а також внаслідок зниження міцності чи довговічності окремих елементів складових частин, захисних властивостей покриттів або застосування для ремонту запасних частин, які перебували у вжитку чи в ремонті. Величина ВТВ нараховується у разі потреби проведення ремонтних робіт з відновлення пошкоджених складових частин усіх типів КТЗ. Відповідно п. 8.6.2 п. е (Методики) ВТВ не нараховується, якщо потрібна заміна окремих складників, що не потребують пофарбування та не погіршують зовнішній вигляд КТЗ (скло, фари, бампери, декоративні накладки, пневматичні шини, зовнішня і внутрішня фурнітура, тощо). Але якщо кріт заточених складників, пошкоджена складові кузова та оперення, розрахунок ВТВ повинен ураховувати всі пошкодження складники у комплексі. Експерт вказав, що при ДТП досліджуваного автомобіля було пошкоджено складові кузова та оперення (дверка передня та задня праві, передній бампер, панель задньої правої боковини зовнішньої). Тому при розрахунку величина ВТВ (величнім втрати товарної вартості КТЗ) автомобіля VW TOUAREG реєстраційний номер НОМЕР_2 було враховано усі замінені та пошкоджені при ДТП складові частини КТЗ.

05.03.2024 представник ТОВ „Енселко Агро адвокат Загуровський О.К. звернувся до ПП „Поділля-Енергомонтаж із адвокатським запитом про надання копій документів, які підтверджують виконання ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля "VW TOUAREG", реєстраційний номер НОМЕР_2 , виконаних для усунення ушкоджень автомобіля завданих під час ДТП за участю автомобіля „Шеврове Нива (що належить ТОВ „Енселко Агро). Крім того просив надати копії документів, що підтверджують оплату за виконання таких робіт, у т.ч. вартість придбаних розхідних матеріалів, запасних частин, деталей, фарбування, рихтування, тощо.

ПП „Поділля Енергомонтаж відмовило у надані запитуваної інформації, оскільки остання не стосується ТОВ „Енселко Агро.

Згідно нотаріально посвідченої заяви власника ПП „Поділля-Енергомонтаж Прокопчика М.Д. від 25.03.2024 року вбачається, що детального обліку затрачених власних коштів на ремонт автомобіля не велося.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно визначення статті 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

У відповідності до статті 5 Закону України "Про страхування" страхування може бути добровільним або обов`язковим. Одним із видів обов`язкового страхування, згідно пунктом 9 частини 1 статті 7 вказаного Закону, є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Згідно зі статті 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 10 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що відповідно до цього Закону укладаються такі види договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності: внутрішній договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (далі - внутрішній договір страхування); договір міжнародного обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (далі - договір міжнародного страхування).

Судом встановлено, що 01.07.2022р. між ПАТ СК „ВУСО (страховик) та ТОВ „Енселко Агро (страхувальник) укладено договір обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс 209844167). Страховим полісом передбачено страхову суму 200 000грн., страховий тариф 0,104%, страховий платіж 208грн. Дата початку дії договору з 01.07.2022, дата звершення дії договору 30.06.2023.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором страхування, який підпадає під правове регулювання параграфу 2 глави 35 Господарського кодексу України, глави 67 Цивільного кодексу України, Закону України "Про страхування" та Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"

В статті 5 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" зазначено, що об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Системний аналіз положень цього Закону дає підстави для висновку, що у момент укладення договору обов`язкового страхування страховик приймає на себе зобов`язання відповідати перед невизначеним і невідомим заздалегідь колом осіб за майнову шкоду, завдану цим особам страхувальником відповідальності, тобто приймає на себе фінансові ризики виплати відшкодування завданої страхувальником іншій особі майнової шкоди.

За визначенням ст. 8 Закону України "Про страхування" страховим ризиком є певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Зазначене кореспондується з приписами ст. 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно якої страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Судом встановлено за матеріалами справи, зокрема, згідно постанови Хмельницького міськрайонного суду від 04.04.2023 ОСОБА_4 10.03.2023 о 9год. керуючи автомобілем "CHEVROLET NIVA", номерний знак НОМЕР_1 по вул.Львівське шосе у м.Хмельницькому, під час перестроювання не надав перевагу в русі транспортного засобу марки "VW TOUAREG", номерний знак НОМЕР_2 , що рухався в попутному напрямку ліворуч, під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого відбулося зіткнення. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження. ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Постанова набрала чинності 17.04.2023.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 Цивільного кодексу України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування" до обов`язків страховика, зокрема, належить при настанні страхового випадку у передбачений договором строк виплата страхового відшкодування, яке ч. 16 ст. 9 даного Закону визначено як страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Пунктом 3 частини 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків.

Цивільним кодексом України визначено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб (частина 1 статті 1187 Цивільного кодексу України). Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина 2 статті 1187 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Так, правила щодо відшкодування шкоди, заподіяної третій особі, встановлені статтею 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Згідно пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі статтею 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо - транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

В матеріалах справи наявний висновок експертного дослідження №95 від 30.06.2023 з оцінки транспортного засобу складеного судовим експертом Терентьєвим Л.І. на замовлення СК „ПЗУ сума матеріальних збитків (яка розрахована з використанням обмежень при проведенні розрахунків, встановлених замовником дослідження з урахуванням ПДВ на запасні частини та матеріали, та без ВТВ), завданих власнику автомобіля "VW TOUAREG", реєстраційний номер НОМЕР_2 , станом на дату оцінки 03.03.2023 могла становити 140 425,60грн.

ПАТ СК „ВУСО сплачено на розрахунковий рахунок позивача 118 690грн. страхового відшкодування без ПДВ у розмірі 21 735,10грн. що не заперечується сторонами у судовому засіданні.

За таких обставин суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується виконання ПАТ СК „ВУСО умов Договору страхування (Полісу 386TCYE), а саме виплати страхового відшкодування в розмірі 118 690 грн. у зв`язку із настанням страхового випадку 10.03.2023 у межах страхових сум, зазначених у страховому Полісі, тобто відшкодування у встановленому Законом порядку шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну позивача особи шляхом перерахування вартості ремонту автомобілю VW TOUAREG, державний номер НОМЕР_2 , на розрахунковий рахунок ПП „Поділля-Енергомонтаж.

Проте, за твердженням позивача, вартість ремонту транспортного засобу становить 162397грн., та відповідно, здійснена відповідачем 1 виплата страхового відшкодування в сумі 118 890,50 грн. не покриває повну вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу "VW TOUAREG", державний номер НОМЕР_2 , у зв`язку з чим позивач звернувся із позовом до ПАТ СК „ВУСО про стягнення різниці в сумі 43 707,11грн.

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

У відповідності до статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином обов`язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Суд зазначає, що згідно з положеннями статті 1166 ЦК України майнова шкода відшкодовується в повному обсязі.

Статтею1192 Цивільного кодексу України визначено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Системне тлумачення наведених вище положень чинного законодавства дає підстави вважати, що в разі пошкодження майна розмір завданої шкоди, що підлягає відшкодуванню страховиком, визначається виходячи з оцінки вартості витрат, які несе власник пошкодженого майна при здійсненні його відновлювального ремонту.

Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Норми спеціального закону - Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачають, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи (пункту 22.1 ст. 22 Закону).

Незгода учасників страхових та деліктних правовідносин з розміром заподіяної шкоди і відповідно страховим відшкодуванням може реалізовуватися шляхом подання відповідних доказів при розгляді справи та завдяки принципу змагальності сторін.

Судом береться до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Системний аналіз вказаних положень законодавства дає підстави для висновку, що фактичний розмір шкоди, яка підлягає відшкодуванню потерпілому включає як реальну вартість пошкодженого майна, так і витрати потерпілого на виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (відновлювальний ремонт транспортного засобу). Вказана позиція узгоджується з позиціями, викладеними в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.06.2018 року у справі № 363/218/16-ц та постанові Верховного Суду від 11.03. 2020 року у справі № 754/5129/15.

В обґрунтування вартості ремонту зазначеного транспортного засобу позивачем надано висновок експерта за результатами проведення судової транспортно товарознавчої експертизи від 30.10.2023 №128/23 проведеної судовим експертом ДП „Експерт-Сервіс Авто в м. Хмельницький ТОВ Український сервісний центр „Експерт-Сервіс Авто Бурдашем С.П. на замовлення представника ПП „Поділля-Енергомонтаж адвокатом Пасічника С.П.

Із наданого висновку вбачається, що визначення вартості відновлювального ремонту здійснювалось на підставі наданих експерту фотокарток, рахунку №СРКС0001547 від 29.03.2023, виданим ТОВ „Престиж-Авто на ремонт автомобіля.

За висновком експертизи вартість відновлювального ремонту автомобіля "VW TOUAREG", реєстраційний номер НОМЕР_2 , після отриманих внаслідок транспортної пригоди механічних пошкоджень складає 162 397грн., величина втрати товарної вартості 63 636,28грн. Вартість матеріального збитку 226 033,89грн.

Поряд із цим, судом береться до уваги, що вказаним висновком визначено лише майбутню ймовірну вартість ремонтних робіт пошкодженого автомобіля, що не є належним доказом здійсненого розрахунку за проведений ремонт автомобіля в розумінні ст. 76 Господарського процесуального кодексу України. Надані до висновку ремонтні калькуляції та рахунок мають лише інформаційний характер, передбачають тільки виставлення певних сум до оплати. Доказів здійсненої фінансово-господарської операції (розрахунків між позивачем і його сервісним центром), якою підтверджено понесену позивачем реальну вартість відновлювального ремонту автомобіля до матеріалів справи не долучено. Натомість, реальним підтвердженням понесення позивачем таких витрат є саме платіжне доручення, яким оплачена виставлена станцією технічного обслуговування сума вартості відновлювального ремонту транспортного засобу. Вказаних документів позивачем до матеріалів справи не надано. При цьому, позивачем вже було відремонтовано пошкоджений автомобіль, що підтверджується заявою власника Позивача Прокопчука М.Д.

З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що позивач не довів в розумінні ст. 74 Господарського процесуального кодексу України ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог щодо стягнення із ПАТ СК „ВУСО 43707,11грн. страхового відшкодування, суд вважає за необхідне відмовити позивачеві в задоволенні позову в цій частині з огляду на його необґрунтованість та недоведеність.

Позивач також просить стягнути з ТОВ „Енселко Агро 226 033,89 грн., із врахуванням заяви від 06.05.2024 року - 63636,28грн. втрати товарної вартості автомобіля в результаті ДТП.

Згідно з нормами статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такого виду господарської санкції (правового наслідку порушення зобов`язання) як стягнення збитків необхідна наявність всіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника і збитками, вини.

При відсутності хоч б одного з цих елементів господарсько-правова відповідальність не настає.

Згідно з частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з пунктом 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395) вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу (далі - КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Відповідно до пункту 8.3 Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.

Отже, за змістом указаних положень законодавства величина втрати товарної вартості входить до вартості матеріального збитку (реальних збитків).

Пунктом 1.6 Методики визначено, що величина втрати товарної вартості - це умовна величина зниження ринкової вартості КТЗ, відновленого за нормативними вимогами після пошкодження, порівняно з ринковою вартістю подібного непошкодженого КТЗ.

Пунктом 8.6 Методики передбачено два випадки, коли в разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту виникає фізичний знос, яким характеризується величина втрати товарної вартості: 1) унаслідок передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду; 2) унаслідок зниження міцності чи довговічності окремих елементів складових частин, захисних властивостей покриттів або застосування для ремонту складових частин, які були в ужитку чи в ремонті.

Отже, показник передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду транспортного засобу є однією зі складових показника величини втрати товарної вартості транспортного засобу.

Втрата товарної вартості транспортного засобу розглядається в Методиці як економічне поняття, що охоплює, серед іншого, і втрату товарного (зовнішнього) вигляду.

Ураховуючи зміст викладеного, втрату товарної вартості можна визначити як зменшення вартості транспортного засобу, зумовлене передчасним погіршенням товарного (зовнішнього) вигляду автомобіля та (або) його експлуатаційних якостей унаслідок зниження міцності чи довговічності окремих деталей, вузлів і агрегатів, з`єднань і захисних властивостей покриттів у зв`язку з ДТП і подальшим ремонтом. Передчасні зміни геометричних параметрів, фізико-хімічних властивостей, конструктивних матеріалів і характеристик інших процесів транспортного засобу, які є наслідком проведення окремих видів ремонтних робіт, призводять до погіршення зовнішнього (товарного) вигляду, функціональних та експлуатаційних характеристик і зниження безвідмовності й довговічності транспортного засобу. Втрата товарного (зовнішнього) вигляду транспортного засобу є однією з причин фізичного зносу (у разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту), яким характеризується величина втрати товарної вартості.

Економічна характеристика втрати товарного вигляду дозволяє віднести витрати на його відновлення до конкретних виявів реальних збитків.

Відповідно до підпункту 8.6.1 пункту 8.6 Методики величина втрати товарної вартості нараховується у разі потреби проведення ремонтних робіт з відновлення пошкоджених складових частин усіх типів КТЗ.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Складова частина КТЗ (складник) - деталь, складова одиниця чи комплектувальний виріб, які відповідають вимогам конструкторської документації (пункт 1.6 Методики).

Тобто величина втрати товарної вартості нараховується в разі потреби проведення ремонтних робіт, що здійснюються як методами відновлення, так і методами заміни пошкодженої: деталі, складової одиниці чи комплектувального виробу, які відповідають вимогам конструкторської документації, усіх типів КТЗ.

Підпунктом 8.6.2 пункту 8.6 Методики визначено вичерпний перелік випадків, коли величина втрати товарної вартості КТЗ не нараховується, зокрема в разі заміни окремих складників, що не потребують фарбування та не погіршують зовнішній вигляд КТЗ (скло, фари, бампери, декоративні накладки, пневматичні шини, зовнішня і внутрішня фурнітура тощо) (підпункт "е").

Отже, нарахування втрати товарної вартості передбачено, коли проводиться ремонт окремих деталей, вузлів і агрегатів, а також у разі заміни деталей, якщо це впливає на зовнішній вигляд й експлуатаційні якості транспортного засобу. Втрата товарної вартості не нараховується у разі заміни деталей, вузлів і агрегатів, що не потребують фарбування, за умови, що це не впливає на зовнішній вигляд й експлуатаційні якості автомобіля (заміна двигуна на новий, заміна фар, ліхтарів, скла, шин тощо). Якщо ж у разі заміни деталей, вузлів і агрегатів буде потрібне фарбування, то за умови, що це впливає на зовнішній вигляд транспортного засобу, втрата товарної вартості нараховується.

У висновку про оцінку КТЗ може міститись інформація про причину фізичного зносу, який виникає в разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту, а також про те, чи внаслідок передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду нараховано величину втрати товарної вартості (пункт 8.6 Методики), чи збігається величина втрати товарного вигляду з величиною втрати товарної вартості, що має значення для вирішення справи про відшкодування шкоди, пов`язаної із втратою товарного вигляду (товарної вартості), і підлягає встановленню судом. У цьому випадку підлягають з`ясуванню також питання про необхідне фарбування окремих складників КТЗ у разі їх заміни та про те, чи погіршує зовнішній вигляд КТЗ така заміна (підпункт "е" підпункту 8.6.2 пункту 8.6 Методики).

Обґрунтовуючи суму втрати товарної вартості автомобіля позивач посилається на висновок експерта за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи від 30.10.2023 №128/23.

Відповідач 2 заперечуючи проти позову щодо стягнення втрати товарної вартості вказав, що заміна кріплення, арки, накладки арки колеса, ущільнювача дверей, колісного диску, які не підлягали фарбуванню, не погіршує зовнішній вигляд автомобіля та не впливає на його експлуатаційні якості. Відповідно вартість відновлювального ремонту слід вираховувати за виключенням вартості деталей, які не потребують фарбування і не спливають на втрату товарної вартості автомобіля.

З приводу зазначеного експертом Бурдашем С.П. суду надано пояснення та вказано, що згідно п.8.6.2 п.е (Методики) втрата товарної вартості не нараховується якщо потрібна заміна окремих складників, що не потребують фарбування та не погіршують зовнішній вигляд КТЗ (скло, фари, бампери, декоративні накладки, пневматичні шини, зовнішня і внутрішня фурнітура, тощо). Але якщо крім зазначених складників, пошкоджено складові кузова та оперення, розрахунок втрати товарної вартості повинен ураховувати всі пошкодження складників у комплексі.

Пояснення експерта відповідачем 2 не спростовані.

Суд звертає увагу на те, що пунктом 32.7 ч.1 ст.32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що шкоду, пов`язану з втратою товарного вигляду транспортного засобу, страховик не відшкодовує.

Системний аналіз п. 32.7 ч.1 ст.32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 22, абз.3 п.3 ч.1 ст. 988, ст.ст. 1166, 1187, 1194 Цивільного кодексу України, пп.1.6, 8.6, 8.6.1, 8.6.2 Методики дає можливість дійти висновків, що власник пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди. При цьому, якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то в такому разі майнова шкода у вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, в загальному порядку.

Аналогічна позиція закріплена в постанові Верховного суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04.12.2019 року в справі №359/2309/17.

Таким чином, враховуючи те, що страховик згідно вимог чинного законодавства не відшкодовує втрату товарної вартості пошкодженого транспортного засобу, вона ніяким чином не пов`язана із безпосереднім завданням реальних збитків, які підлягають відшкодуванню страховиком, втрата товарної вартості може бути підтверджена лише висновком експерта, тому суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення розміру втрати товарної вартості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Поряд із цим, оскільки у висновку експертного дослідження №95 від 30.06.2023 з оцінки транспортного засобу проведеного на замовлення ПАТ СК ПЗУ Україна не було визначено розмір втрати товарної вартості транспортного засобу "VW TOUAREG", реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, такі витрати не підлягали сплаті ПАТ СК „ВУСО, суд вважає за доцільне використати дані щодо розміру таких втрат, що були визначені у висновку експерта № 128/23 від 30.10.2023, а саме: 63636,28грн.

Враховуючи вказане, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення 63636,28грн. розміру втрати товарної вартості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. В решті суми втрати товарної вартості відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати із сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Енселко Агро (Хмельницька область, Хмельницький район, с.Сахнівці, вул.Центральна, 59 код ЄДРПОУ 37083810) на користь приватного підприємства "Поділля Енергомонтаж" (м.Хмельницький, вул.Калнишевського, 2 код ЄДРПОУ 36397833) 63636,28грн. (шістдесят три тисячі шістсот тридцять шість гривень 28коп.) втрати товарної вартості автомобіля, 954,55грн. (дев`ятсот п`ятдесят чотири гривні 55 коп.) судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1, 2 ст. 256 ГПК України).

Повний текст рішення складено 14.05.2024 року.

СуддяВ.В. Димбовський