Постанова

від 19.08.2024 по справі 924/142/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2024 року Справа № 924/142/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуюча суддя Коломис В.В., суддя Миханюк М.В. , суддя Саврій В.А.

секретар судового засідання Романець Х.В.

за участю представників сторін:

позивача - Вук У.І. (в режимі відеоконференції);

відповідача - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "104.ЮА" на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 09 травня 2024 року (повний текст складено 14.05.2024) у справі № 924/142/24 (суддя Гладій С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "104.ЮА"

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз"

про стягнення 1 356 661,36 грн

ВСТАНОВИВ:

Додатковим рішенням Господарського суду Хмельницької області від 09 травня 2024 року у справі №924/142/24 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "104.ЮА" про розподіл судових витрат задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "104.ЮА" 50000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції додатковим рішенням, ТОВ "104.ЮА" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить додаткове рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове судове рішення, яким заяву про розподіл судових витрат задоволити повністю.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення Господарським судом Хмельницької області норм процесуального права.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "104.ЮА" на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 09 травня 2024 року у справі №924/142/24. Призначено справу №924/142/24 до розгляду на 15 серпня 2024 року об 11:00 год.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вважає додаткове рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Частинами 11,12 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки всі учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представника відповідача.

Безпосередньо в судовому засіданні представник позивача повністю підтримала вимоги та доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, додаткове рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Так, рішенням господарського суду Хмельницької області від 23.04.2024 позов товариства з обмеженою відповідальністю "104. ЮА" до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" про стягнення 1356661,36 грн задоволено частково. Присуджено до стягнення з акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "104.ЮА" - 1 124 430,00 грн основної заборгованості, 28 371,54 грн інфляційних втрат, 15 750,60 грн 3% річних, 93 946,03 грн пені, 20 346,66 грн витрат зі сплати судового збору.

30 квітня 2024 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "104. ЮА" через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача 135 666,14 грн судових витрат на оплату професійної правничої допомоги.

07 травня 2024 року від представника відповідача через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшов відзив на заяву про ухвалення додаткового рішення, в якому просить у задоволенні заяви відмовити в повному обсязі.

Місцевий господарський суд, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "104. ЮА" про ухвалення додаткового рішення, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються дані вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду даної заяви, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про наявність правових підстав для її часткового задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно зіст.15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст.16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3ст.2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Відповідно до частин 1, 2статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом з тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8ст.129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3ст. 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини 4статті 126 ГПК Українирозмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5ст.126 ГПК України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цьогоКодексувизначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятоїстатті 129 ГПК Українипід час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9статті 129 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4статті 126 Господарського процесуального кодексу України(а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини 4статті 126 Господарського процесуального кодексу України(у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини 5статті 129 цього Кодексу(у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Тобто критерії, визначені частиною 4статті 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини 4статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною 5статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Беручи до уваги те, що висновки "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи", суд вважає, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5статті 129 Господарського процесуального кодексу Українита висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Подібна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 23.11.2021 у справі №908/3182/20, від 30.11.2020 у справі №922/2869/19.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунок таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Враховуючи викладене, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Факт надання позивачу професійної правничої допомоги під час розгляду справи в суді першої інстанції підтверджується наданими у строк, встановлений ч.8ст.129 ГПК України, доказами:

- копією договору про надання правничої допомоги №38А360-610-23 від 22.12.2023;

- копією Акту про надання послуг від 24.04.2024;

- копією Звіту про фактично надані послуги по справі №924/142/24.

Так, у відповідності до умов договору про надання правничої допомоги №38А360-610-23 від 22.12.2023 (далі - договір), укладеного між ТОВ "104.ЮА" (замовник) таадвокатським об`єднанням "Лігал Інлайтен" (виконавець), виконавець зобов`язується надавати комплекс послуг правничої допомоги, а замовник приймати та оплачувати їх.

Відповідно до п.1.2. договору, виконавець надає юридичні послуги (надалі - послуги) за наступними напрямками: правнича допомога у проведенні претензійно-позовної роботи замовника; оперативне інформування про стан розгляду судових справ, учасником яких є замовник; узагальнюючі консультації з питань українського законодавства, яким регулюються господарські, адміністративні, цивільні, земельні, фінансові, трудові та інші види правовідносин; узагальнюючі консультації з питань господарського, фінансового, банківського, цивільного та інших галузей права України, в межах, що стосується діяльності замовника; аналіз судової практики в частині, що стосується діяльності замовника, надання замовнику практичних пропозицій та рекомендацій за наслідками такого аналізу; надання правничої допомоги у проведенні заходів примусового виконаннявиконавчих документів органами Державної виконавчої служби України; консультації працівникам Замовника з правових питань; інші юридичні послуги, за домовленістю сторін.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що вартість послуг виконавця, з урахуванням ПДВ 20%, складається з: плати, що розраховується як 5% від ціни позову (-ів), поданого (-их) виконавцем в інтересах замовника. Плати, що розраховується як 5% від ціни позову (-ів), поданого (-их) виконавцем в інтересах Замовника, у випадку прийняття судом позитивного на користь Замовника судового рішення (гонорар успіху). Плати, що розраховується як 50 % від стягнутих та/або перерахованих на користь замовника, внаслідок претензійно-позовної роботи виконавця, коштів штрафних та/або фінансових санкцій (інфляційні нарахування, проценти річних, пеня).

Згідно п.3.2 договору строк розрахунків за договором: оплата за отримання правничої допомоги (п.3.1. договору) перераховується замовником на рахунок Виконавця до 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому відбулось фактичне зарахування на банківський рахунок замовника коштів.

Відповідно до п.3.3 договору, виконавець, не пізніше 5 числа місяця, наступного за тим, в якому судове рішення, винесене на користь замовника набрало законної сили, надсилає замовнику у електронному вигляді Акти приймання-передачі послуг, що складені на підставі звітів працівників виконавця. Звіти працівників виконавця про фактично надані послуги надаються в електронному вигляді. Замовник підписує Акт приймання-передачі або надсилає виконавцю мотивовану відмову від його підписання протягом 5 календарних днів після одержання Акта приймання-передачі. У разі, якщо до 20 числа місяця, наступного за звітним, виконавець не одержить від замовника підписаний Акт приймання-передачі або мотивовану відмову від його підписання, сторони визнають, що Акт приймання-передачі послуг вважається підписаним, а послуги наданими виконавцем і прийнятими замовником в обсязі і на умовах, зазначених у такому Акті приймання-передачі.

Сторони домовились, що обмін Актами приймання-передачі послуг відбувається за допомогою програмного забезпечення "М.Е.Рос". При цьому документи в електронному вигляді скріплюються електронним цифровим підписом кожної із сторін. (п.3.4 договору).

Відповідно до п.5.1 договору, останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє в частині надання послуг з 22.12.2023 по 31.12.2025 включно, а в частині проведення розрахунківдоїх остаточного завершення.

Договір підписаний та скріпленийвідтисками печаток сторін.

24.04.2024 між сторонами підписано Акт про надання послуг згідно договору надання правничої допомоги №38В360-610-23 від 22.12.2023 (далі - Акт), згідно якого виконавець надав, а замовник отримав послуги згідно договору надання правничої допомоги №38А360-610-23, а саме забезпечив супроводження розгляду справи №924/142/24 за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "104.ЮА" до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" про стягнення 1124430,00 грн заборгованості за Договором №38А290-26430-21 від 01.09.2021, 188108,96 грн пені, 15750,86 грн 3 % річних, 28371,54 грн інфляційних втрат, у Господарському суді Хмельницької області.

Відповідно до п.2 Акту, за результатами розгляду справи у Господарському суді Хмельницької області рішенням суду від 23.04.2024 року: стягнуто з АТ "Хмельницькгаз" на користь ТОВ "104.ЮА" 1124430,00 грн основного боргу, 93946,03 грн пені, 15750,66 грн 3% річних, 28371,54 грн інфляційних втрат.

Згідно п.3 актувартість наданих послуг становить: згідно п.3.1.1. договору надання правничої допомоги №38А360-610-23 від 22 грудня 2023 року - 67833,07 грн - плата, що розраховується як 5% від ціни позову, поданого виконавцем в інтересах замовника; згідно п. 3.1.2. договору надання правничої допомоги №38А360-610-23 від 22 грудня 2023 року - 67833,07 грн - плата, що розраховується як 5% від ціни позову, поданого виконавцем в інтересах замовника, у випадку прийняття судом позитивного на користь замовника судового рішення (гонорар успіху). Вартість послуг наданих по справі №924/142/24, згідно п.3.1.1. та п.3.1.2. договору надання правничої допомоги №38А360-610-23 від 22 грудня 2023 року, становить 135666,14 грн.

Даний акт підписаний сторонами таскріплений печатками.

Позивачем також надано звіт про фактично надані послуги адвокатським об`єднанням "Лігал Інлайтен" для надання правничої допомоги, а саме:

- 22.01.2024 здійснення правового аналізу наданих Клієнтом документів, що стосуються предмету договірних відносин, порядку направлення та підписання Актів наданих послуг, строків та порядку розрахунків, витраченого адвокатом часу 8 год.;

- 23.01.2024 надання клієнту усної консультації з приводу можливих способів захисту його прав та законних інтересів за результатами правового аналізу наданих Клієнтом документів та законодавства України, що стосуються порядку здійснення розрахунків та нарахування штрафних санкцій за прострочення здійснення розрахунків, витраченого адвокатом часу 1 год.;

- 30.01.2024 підготовка та подання на адресу АТ "Хмельницькгаз" та до Господарського суду Хмельницької області через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" позовної заяви з додатками про стягнення заборгованості, витраченого адвокатом часу 8 год.;

- 23.02.2024 ознайомлення зі змістом та правовий аналіз відзиву відповідача на позовну заяву, витраченого адвокатом часу 1 год.;

- 27.02.2024 складання та подання до суду через "Електронний суд" клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції, витраченого адвокатом часу 1 год.;

- 29.02.2024 складання відповіді на відзив відповідача на позовну заяву, направлення відповіді на відзив відповідачу та до суду через "Електронний суд", витраченого адвокатом часу 4 год.;

- 04.03.2024 участь в судовому засіданні, витраченого адвокатом часу 1 год.;

- 15.03.2024 ознайомлення зі змістом та правовий аналіз заперечення відповідача на відповідь на відзив, витраченого адвокатом часу 1 год.;

- 18.03.2024 підготовка та подання на адресу АТ "Хмельницькгаз" та до Господарського суду Хмельницької області через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" додаткових письмових пояснень у справі, витраченого адвокатом часу 2 год.;

- 19.03.2024 участь в судовому засіданні, витраченого адвокатом часу 1 год.;

- 02.04.2024 участь в судовому засіданні, витраченого адвокатом часу 0,5 год.;

- 22.04.2024 підготовка до розгляду справи до суті, витраченого адвокатом часу 3 год.;

- 23.04.2024 участь в судовому засіданні, витраченого адвокатом часу 1 год.

Суд приймає до уваги, що позовна заява у даній справі, відповідь на відзив, додаткові пояснення по справі та клопотання, які подані представником позивача на адресу суду, підписані адвокатом Булат Н.О. та Вук У.І. Вказані представники приймали участь у засіданнях 04.03.24р., 19.03.2024, 02.04.2024, 23.04.24р..

Також надання адвокатами Булат Н.О. та Вук У.І. професійної правничої допомоги ТОВ "104.ЮА" у Господарському суді Хмельницької області при розгляді справи №924/142/24 підтверджується ордером на надання правничої (правової) допомоги серія ВС №1257158 від 29.01.2024р. на ім`я Булат Н.О. та ВС №1263721 від 26.02.2024р. на ім`я Вук У.І.

Таким чином, позивач згідно з вимогамист.74 ГПК Українидовів надання йому послуг професійної правничої допомоги під час розгляду справи №924/142/24 у Господарському суді Хмельницької області.

Разом з тим, проаналізувавши надані позивачем в обґрунтування розміру адвокатських витрат документи, здійснивши аналіз доводів позивача, а також співмірності заявленого останнім розміру витрат на правничу допомогу із складністю справи та виконаним адвокатом обсягом робіт (наданих послуг на суму 135666,14 грн), керуючись в тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи (пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц), колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг (зважаючи на обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду документів, їх значення для вирішення спору), не відповідають критерію розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, а відтак розумним розміром судових витрат на правову допомогу, понесених позивачем при розгляді даної справи є 50 000,00 грн, що відповідає принципам господарського судочинства, зокрема - забезпеченню дотримання балансу інтересів сторін.

При цьому, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що враховуючи предмет спору, обсяг доказів, ступінь важкості справи, ця справа не є складною для адвоката, який за своїм правовим статусом має достатню правову кваліфікацію. Відтак, підготовка позовної заяви, відповіді на відзив, додаткових письмових пояснень, з огляду на їх правовий зміст, не вимагали від адвоката істотних витрат часу та професійних здібностей.

Щодо послуг адвоката по здійсненню правового аналізу наданих клієнтом документів, що стосуються предмету договірних відносин, порядку направлення та підписання Актів наданих послуг, строків та порядку розрахунків, витраченого адвокатом часу (8 год), надання клієнту усної консультації з приводу можливих способів його законних прав та законних інтересів (1 год.) та надання послуг по підготовці та подання на адресу АТ "Хмельницькгаз" та до Господарського суду Хмельницької області через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" позовної заяви з додатками про стягнення заборгованості (8 год.), то апеляційний господарський суд вважає, що такі послуги є єдиним комплексом юридичних послуг, за наслідком яких досягається єдина мета представництва - формування вірної правової позиції клієнта, що знаходить своє відображення у поданій позовній заяві, а тому такі послуги охоплюються послугою зі здійснення підготовки позовної заяви.

Вивчення документів та нормативних актів є невід`ємною частиною роботи щодо складання позовної заяви, а тому охоплюються саме витратами, понесеними на її підготовку.

Також завищеними є витрати часу тривалістю 1 година на таку послугу, як "складання та подання до суду через "Електронний суд" клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції", оскільки форма та зміст такої заяви є типовими та об`єктивно не потребують витрат часу у зазначеному розмірі.

Завищеними є і заявлені позивачем витрати часу на участь адвоката у судових засіданнях 04.03.2024 тривалістю 1 год., 19.03.2024 - 1 год., 02.04.2024 - 0,5 год., 23.04.2024 - 1 год., оскільки згідно протоколів судових засідань тривалість останніх становить 10-25 хвилин.

Також заявником належним чином не обгрунтовано надання такої послуги як "підготовка до розгляду справи по суті" та витраченого адвокатом часу 3 год.

Щодо "гонорару успіху" в розмірі 67833,07 грн, передбаченого п.3.1.2 договору про надання правничої допомоги №38А360-610-23 від 22.12.2023 та п.3 Акту про надання послуг від 24.04.2024, то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно дост.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При встановленні розміру гонорару, відповідно до частини третьоїстатті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Чинне законодавство хоча і не містить визначення такого виду гонорару, як "гонорар успіху", проте апеляційний господарський суд враховує те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 фактично дійшла висновку про можливість існування "гонорару успіху" як форми оплати винагороди адвокату, визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як "гонорар успіху", що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

За наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

Апеляційний господарський суд відзначає, що у цій справі підставою для звернення із заявою про винесення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу є приписи ст.ст.126,129,244 ГПК України, і вимога позивача обумовлена саме необхідністю вирішити питання про розподіл сплачених ним судових витрат (визначених як професійна правнича допомога), що відповідно до вказаних норм процесуального права підлягають розподілу між сторонами.

В свою чергу, як вже зазначалося вище, згідно п.3.1.2 договору "гонорар успіху" (5% від ціни позову (-ів), поданого (-их) виконавцем в інтересах замовника) виплачується адвокату у випадку прийняття судом позитивного на користь замовника судового рішення.

Тобто, "гонорар успіху" не є складовою витрат на професійну правничу допомогу.

Одночасно така додаткова винагорода адвокату за досягнення позитивного рішення у справі як "гонорар успіху", за своїм змістом і правовою природою не є ціною договору (платою за надані послуги) у розумінні статей632,903 ЦК Українитастатті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а є платою за сам результат (позитивне рішення), досягнення якого відповідно до умов договору не ставиться в залежність від фактично наданих послуг, так як і не є професійною правничою допомогою в розумінні п.1 ч.2ст.126 ГПК України, оскільки не є послугою адвоката та не відноситься до судових витрат.

В свою чергу, договір про надання правничої допомоги №38А360-610-23 від 22.12.2023 хоча і передбачає таке положення, проте, як вказувалося судом вище, за своїм змістом і правовою природою така винагорода не є ціною договору, а є платою за сам результат, досягнення якого не ставиться в залежність від фактично наданих послуг.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що гонорар успіху, визначений п.3.1.2 договору в розмірі 67833,07 грн, не був необхідним з огляду на предмет та ціну спору, обсяг доказів, проте є зобов`язанням позивача відповідно до договору з адвокатом.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положенняхстатті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому устатті 43 Конституції України.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч.4ст.126 ГПКможливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам, в іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду при розгляді справи №910/13071/19.

Разом з тим, при вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу, судом першої інстанції були враховані висновки, викладені саме у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20, згідно з яким для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Місцевий господарський суд дійшовши висновку про часткове задоволення заяви позивача встановив, що заявлені до стягнення витрати на правничу допомогу є неспіврозмірними з критеріями розумності і обґрунтованості таких витрат, та скористався, з посиланням на частину п`ятустатті 129 ГПК України, правом суду не присуджувати (не розподіляти) стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, врахувавши при цьому недоведення доказами їх фактичності, неминучості, необхідності саме в тому розмірі, який позивач та адвокат обумовили.

Разом з тим, колегія суддів зазначає про відсутність втручання суду в договірні відносини між позивачем та адвокатом за укладеним договором про надання правової допомоги №38А360-610-23 від 22.12.2023, позаяк обов`язок виконання прав і обов`язків за цим договором не змінюється і не припиняється у зв`язку з покладенням судом судових витрат на правничу допомогу на відповідача не в повній сумі, про яку домовились позивач та адвокат (постанови Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №910/20792/20, від 14.06.2022 у справі №904/4876/21, від 22.06.2022 у справі №904/7334/21, від 30.05.2022 у справі №904/7347/21).

Відповідно до ч.1ст.74ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування додаткового рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що додаткове рішення Господарського суду Рівненської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "104.ЮА" залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 09 травня 2024 року у справі №924/142/24 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Повний текст постанови складений "21" серпня 2024 р.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Миханюк М.В.

Суддя Саврій В.А.