Ухвала

від 13.05.2024 по справі 921/430/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 921/430/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратової І.Д. - головуючої, суддів - Вронської Г.О., Губенко Н.М.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Тернопільської області

(суддя - Гирила І.М.)

від 11.12.2023

та постанову Західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Малех І.Б., судді - Гриців В.М., Зварич О.В.)

від 20.03.2024

за позовом: 1) ОСОБА_2 ;

2) ОСОБА_3

до: 1) ОСОБА_4 ;

2) ОСОБА_1 ;

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Розрахунково-кліринго-консалтингова Компанія "АВС-Реєстр"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Приватне акціонерне товариство "Цумань"

про визнання недійсним правочину та зобов`язання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

1. У червні 2023 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) та ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ) звернулися з позовом до Господарського суду Тернопільської області до ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 ), ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Розрахунково-кліринго-консалтингова Компанія "АВС-Реєстр" (далі - Товариство) про (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог):

- визнання недійсним договір дарування акцій Приватного акціонерного товариства "Цумань" (далі - ПрАТ "Цумань") від 06.03.2023, який укладено між ОСОБА_5 (далі ОСОБА_5 ) від імені якого діяла ОСОБА_1 на підставі довіреності, посвідченої Приватним нотаріусом Дрогобицького нотаріального округу Львівської області Легедою М. М. від 22.07.2022, яка зареєстрована в реєстрі за № 594, 595, з однієї сторони, та ОСОБА_4 з другої сторони;

- застосування наслідків недійсності правочину, шляхом повернення на депозитарний рахунок ОСОБА_5 2 181 716 цінних паперів у розмірі 68,4267 % у ПрАТ "Цумань" у депозитарній установі Товариства;

- визнання незаконним внесення змін до системи депозитарного обліку щодо переходу прав на цінні папери та прав із них від ОСОБА_5 до ОСОБА_4 на 2 181 716 цінних паперів у розмірі 68,4267 % у ПрАТ "Цумань";

- зобов`язання Товариство списати із депозитарного рахунку ОСОБА_5 2 181 716 цінних паперів у розмірі 68,4267 % у ПрАТ "Цумань" та зарахувати на депозитарний рахунок ОСОБА_5 2 181 716 цінних паперів у розмірі 68,4267 % у ПрАТ "Цумань".

2. Позов обґрунтовано незаконним переходом прав власності на цінні папери (акції) від ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_4 , яка є рідною дочкою ОСОБА_1 від першого шлюбу, та є другою дружиною ОСОБА_5 , оскільки позивачки (рідні дочки) є спадкоємцями ОСОБА_5 , які звернулись із заявами до Приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Тернопільської області Олексишин З.З. про прийняття спадщини. Посилаючись на приписи статті 248 ЦК України, позивачі стверджують, що ІНФОРМАЦІЯ_1 довіреність, видана 22.07.2022 ОСОБА_5 на ім`я ОСОБА_1 , припинила свою дію, тому на підставі неї будь-які правочини щодо переходу права власності на цінні папери (акції) ОСОБА_5 після ІНФОРМАЦІЯ_1 (дати його смерті) не могли бути вчинені. ОСОБА_1 уклавши правочин щодо переходу права власності на цінні папери (акції) від ОСОБА_5 до ОСОБА_4 вчинила правочин в інтересах членів своєї сім`ї та у своїх особистих інтересах.

3. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 11.12.2023, яке залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 20.03.2024, позов задоволено частково, визнано недійсним договір дарування акцій ПрАТ "Цумань" від 06.03.2023 та зобов`язано Товариство списати із депозитарного рахунку ОСОБА_4 2 181 716 цінних паперів у розмірі 68,4267 % у ПрАТ "Цумань" та зарахувати на їх депозитарний рахунок ОСОБА_5 . У решті позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 5 368,00 грн в повернення сплаченого судового збору.

4. Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що довіреність, на підставі якої було вчинено оспорюваний правочин (договір дарування акцій), не містить визначених повноважень повіреного на укладення договору дарування, відтак, укладаючи оспорюваний договір дарування, представник ( ОСОБА_1 ) з власної ініціативи розширила межі наданих їй повноважень, що є підставою для визнання такого правочину недійсним у силу положень статей 203, 215 ЦК України. Також на момент укладення договору дарування ОСОБА_1 не мала повноважень на його укладення, відтак, положення статті 241 ЦК України, щодо наступного схвалення правочину не може бути застосоване. Відповідно до встановлених судом обставин, обраний позивачками спосіб захисту порушених прав, шляхом визнання оскаржуваного правочину недійсним саме у поєднанні з вимогою позивачів про зобов`язання депозитарної установи списати із депозитарного рахунку ОСОБА_4 цінних паперів у ПрАТ "Цумань" та зарахувати їх на депозитарний рахунок ОСОБА_5 є тим, передбаченим пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України ефективним для захисту порушених прав/інтересів позивачів у спірних правовідносинах способом захисту, який не суперечать закону, відновить становище, яке існувало до порушення (до укладення договору дарування), за якого позивачі зможуть реалізувати свої права як спадкоємці. Щодо решти позовних вимог, в задоволенні яких судом відмовлено, суд дійшов висновку, що такі вимоги є неефективними способами захисту, так як вже задоволені вимоги позивачок є такими, що відновлюють порушене їх право.

5. 12.04.2024 ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду через систему "Електронний суд" з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

6. Верховний Суд ухвалою від 25.04.2024 касаційну скаргу залишив без руху на підставі пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України для необхідності уточнення підстав касаційного оскарження судових рішень.

7. 29.04.2024 скаржниця надіслала через систему "Електронний суд" до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, до якої додала уточнену редакцію касаційної скарги.

8. 30.04.2024 скаржниця надіслала через систему "Електронний суд" до Верховного Суду клопотання про долучення до справи заархівовану папку, отриману в результаті скачування поданої заяви з додатками та електронним цифровим підписом, як відповідь на акт Верховного Суду від 30.04.2024 № 32.1-13/245 щодо відсутності ордера, вказаного у п. 1 додатку до заяви.

9. На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень скаржниця визначила пункти 1, 3 та 4 частини другої статті 287 цього Кодексу.

10. Обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржниця зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку щодо задоволення позовних вимог та неправильно застосували норми права, зокрема:

- частини третьої статті 238 ЦК України, оскільки в оскаржуваних судових рішеннях суди з високим ступенем формалізму підійшли до аналізу змісту довіреності, і не врахували висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, щодо того, що довіреність не завжди може містити деталізований та виключний перелік дій, на вчинення яких довіритель уповноважує представника, тому з урахуванням того, що за загальним правилом представник має завжди діяти у найкращих інтересах довірителя, суди мали дослідити питання добросовісності представника;

- пункт 6 частини першої статті 248 ЦК України, оскільки суди не взяли до уваги презумпції дійсності договору, і не врахували висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 10.03.2021 у справі № 607/11746/17, що з урахуванням принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності;

- статті 629 ЦК України і не врахували висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 23.01.2019 у справі № 355/385/17, щодо обов`язковості договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Дані положення і дозволяють віднести дії ОСОБА_1 , вчинені після смерті довірителя ОСОБА_5 , до невідкладних справ, як це передбачено пунктом 6 частини першої статті 248 ЦК України.

11. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржниця зазначає, що:

- суди неправильно застосували норми частини четвертої статті 720 ЦК України, статей 1000, 1003, 1004, 1007 ЦК України, оскільки вважає, що застосування до спірних правовідносин норм цивільного права, які регулюють договір доручення, помилковим і необґрунтованим;

- посилання судів на постанову Верховного Суду від 27.07.2022 у справі № 766/16332/20 є безпідставним, оскільки в ній не міститься жодного положення, яке би ототожнило договір доручення та довіреність, а також визначило, що до довіреності застосовуються вимоги статей 1000-1010 ЦК України, які регламентують договір доручення;

- суди зробили висновки, які суперечать статті 8 Закону України "Про акціонерні товариства", ст. 96-1 ЦК України щодо змісту корпоративних прав акціонера, які включають у т.ч. і право акціонера на відчуження (зокрема, і дарування) акцій;

- суди, визначаючи оспорювний договір недійсним, покликались на те, що ОСОБА_1 вчиняла дії на підставі довіреності щодо подання до ТОВ "Розрахунково-кліриногово-консалтингова Компанія "АВС - Реєстр" документів для внесення змін до системи депозитарного обліку щодо переходу прав на цінні папери та прав із них від ОСОБА_5 до ОСОБА_4 після смерті довірителя ОСОБА_5 , проте така підстава для визнання договору недійсним не визначена статтею 203 ЦК України;

- відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування зазначених норм права у подібних правовідносинах, стосовно тотожності понять доручення та довіреності та їх єдиного правового регулювання, єдиних вимог до їх форми та змісту.

12. В обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, з урахуванням пункту 3 частини третьої статті 310 цього Кодексу, скаржниця зазначає, що суд першої інстанції необґрунтовано відхилив клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а саме: ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 30.10.2023, було відмовлено у задоволенні клопотання відповідачки 2 ( ОСОБА_1 ), викладеного у запереченні б/н від 24.10.2023, про долучення до матеріалів справи № 921/430/23 доказів, а саме: копій договорів про надання послуг доглядальниці від 01.08.2022, укладених з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , заяв свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , та залишено такі докази без розгляду. Ця ухвала оскарженню окремо від судового рішення не підлягала, тому оскаржувалася разом з рішенням суду першої інстанції, проте Західний апеляційний господарський суд не вирішив питання щодо цієї ухвали, чим допустив порушення приписів статей 269, 275 ГПК України, що підтверджує припущення, що суд поверхнево розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 .

13. Відповідно до частини третьої статті 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

14. З огляду на зміст касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, ураховуючи її відповідність вимогам параграфу 1 глави 2 Розділу IV ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що підстави для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні, тому відкриває касаційне провадження у справі з підстав, передбачених пунктами 1, 3 та 4 частини другої статті 287 ГПК України.

15. Також скаржниця 12.04.2024 подала до Верховного Суду заяву про зупинення дії рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

16. Суд касаційної інстанції розглянув подану заяву та виходить з наступного.

17. Частиною першою статті 332 ГПК України визначено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

18. Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 294 ГПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.

19. Законом не визначений перелік підстав, за наявності яких суд має право зупинити виконання оскарженого рішення суду або його дію. Свобода суддівського розсуду не є необмеженою, оскільки такі дії суд вчиняє після набрання рішенням законної сили, а однією з основних засад судочинства в Україні є обов`язковість судового рішення (пункт 9 частини першої статті 129 Конституції України). Тому зупинення виконання (дії) рішення суду допускається лише у виняткових випадках.

20. Заявник має обґрунтувати та довести, що не зупинення виконання рішення або його дії може мати незворотні наслідки.

21. Проста незгода з мотивами ухваленого рішення не є достатньою підставою для зупинення його виконання (дії), оскільки правильність застосування норм права суд касаційної інстанції перевіряє, переглядаючи судові рішення по суті, а не на стадії відкриття касаційного провадження.

22. Відповідно до сформованої судової практики суд при вирішенні питання про зупинення виконання (дії) рішення враховує такі обставини: ймовірності утруднення повторного розгляду справи або неможливість здійснення повороту виконання рішення внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідність забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки, негайне виконання може завдати значної шкоди (призвести до знищення майна, втрати репутації) або призвести до інших негативних наслідків, які не можна буде виправити. Таке питання вирішується за заявою учасника справи або за ініціативою суду з урахуванням конкретних обставин справи.

23. В обґрунтування заявленого клопотання скаржниця зазначає, що для ОСОБА_1 як особи, яка здійснила правочин на підставі дійсного волевиявлення її чоловіка, мажоритарного акціонера ПрАТ "Цумань", особи, яка на сьогоднішній день є керівником цього товариства, важливим є не тільки її репутація та незаплямованість, а й ділова репутація товариства, яке забезпечує роботою сотні працівників, своєчасне надходження податків до бюджетів усіх рівнів та товарами не тільки в Україні, а й за її межами. Виконання судового рішення до закінчення перегляду його у касаційному порядку, фактично зупинить господарську діяльність товариства, адже чоловік заявниці ОСОБА_5 , який був керівником товариства, помер. У випадку не зупинення рішень судів, через смерть мажоритарного акціонера, власника цінних паперів у розмірі 68,4267 % у ПрАТ "Цумань", без голосів якого неможливо ні провести збори акціонерів, ні приймати рішення щодо питань господарської дільності, оскільки він був керівником, ПрАТ "Цумань" може стати неплатоспроможним, а це завдасть майнової шкоди сотням працівників, тисячам акціонерів, заподіє збитки бюджету та кредиторам.

24. Зупинення виконання (дії) рішення є винятковим заходом і має застосовуватися лише у випадках, коли це дійсно необхідно для запобігання негативним наслідкам, які не можна буде виправити в майбутньому у разі скасування судового рішення.

25. Зважаючи на те, що скаржник не надав доказів, що відмова у задоволенні клопотання призведе до неможливості здійснення повороту виконання рішення суду або до інших негативних наслідків, які не можна буде виправити, Верховний Суд відмовляє у задоволенні клопотання про зупинення дії оскаржуваних судових рішень.

Керуючись нормами статей 234, 288, 290, 294, частини четвертої статті 197, пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 287, частини третьої статті 301 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Відкрити касаційне провадження у справі № 921/430/23 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Тернопільської області від 11.12.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.03.2024.

2. Призначити до розгляду касаційну скаргу ОСОБА_1 у справі № 921/430/23 на 11 червня 2024 року о 10:30 год у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 2 (кабінет № 209).

3. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про зупинення дії рішення Господарського суду Тернопільської області від 11.12.2023 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 у справі № 921/430/23.

4. Явка учасників справи в судове засідання не є обов`язковою.

5. Встановити учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 ГПК України до 30 травня 2024 року.

6. Роз`яснити учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

7. Витребувати з Господарського суду Тернопільської області або Західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 921/430/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуюча І. Кондратова

Судді Г. Вронська

Н. Губенко

До уваги учасників судового процесу!

Суди продовжують працювати. Проте в умовах воєнного стану проведення відкритих судових засідань має певні особливості щодо належного повідомлення учасників процесу про час та місце судових засідань, явки до суду та забезпечення безпеки відвідувачів. Неявка сторін з невідомих причин може завадити своєчасному розгляду справи навіть за умови явки представників інших сторін.

Просимо дотримуватися процесуальних норм, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу:

- максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України;

- за відсутності нагальної потреби в участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду подати клопотання про розгляд справи без участі учасників справи, а за наявності такої потреби - повідомити про це суд.

Про свій вибір просимо завчасно повідомити суд поштою чи в електронному вигляді із застосуванням для цього підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд".

Звертаємо увагу на особливості розгляду справи в особливий період (на період дії правового режиму воєнного стану) та порядок дій учасників судового процесу під час сигналу "Повітряна тривога":

- після надходження сигналу "Повітряна тривога" розгляд справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні, не здійснюється. У судовому засіданні буде оголошуватися перерва;

- розгляд справ відбудеться через 30 хвилин після відбою тривоги у порядку черговості відповідно до переліку справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні. У разі, якщо повітряна тривога триватиме після 15:00 год, судові справи будуть зняті з розгляду. Про дату, час і місце наступного судового засідання учасники справи будуть повідомлені ухвалою;

- найближча до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (вул. О. Копиленка, 6) захисна споруда, визначена Київською міською державною адміністрацією, для укриття населення під час сигналу "Повітряна тривога", розташована на: вул. Лейпцизька,2 (2-ий під`їзд). Захисними спорудами визначено також станції метро "Печерська" та "Арсенальна";

- до повідомлення про закінчення повітряної тривоги заборонено пропуск учасників судового процесу на територію Верховного Суду;

- якщо за об`єктивних обставин учасник справи не може прибути в судове засідання після відбою тривоги, рекомендовано подати клопотання про відкладення судового засідання з наведенням поважних причин або про проведення відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Касаційний господарський суд