Ухвала

від 14.05.2024 по справі 359/6586/14-ц

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №359/6586/14-ц

Провадження №2-зз/359/15/2024

УХВАЛА

14 травня 2024 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Борця Є.О.,

за участю секретаря судового засідання Шандар М.М.,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Сацика Романа Васильовича, діючого від імені та в інтересах ОСОБА_1 , про скасування заходу забезпечення позову у цивільній справі за позовом заступника Бориспільського міжрайонного прокурора, діючого в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Київській області, до Бориспільської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 , реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції про визнання недійсними розпоряд-ження місцевого органу виконавчої влади, державного акта на право власності на земельну ділянку, а також витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння,

встановив:

Адвокат Сацик Р.В., діючи від імені та в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з вказаною заявою та просить скасувати захід забезпечення позову у вигляді арешту земельної ділянки площею 1,9259 га з кадастровим номером 3220881300:03:003:0455 з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, розташованої на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району, що був накладений на підставі ухвали Бориспільського міськрайонного суду від 9 липня 2014 року.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд встановив такі обставини та дійшов відповідних висновків.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 9 липня 2014 року (а.с.35-36) з метою забезпечення позову, пред`явленого заступником Бориспільського міжрайонного прокурора, був накладений арешт на земельну ділянку площею 1,9259 га з кадастровим номером 3220881300:03:003:0455 з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, розташовану на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району.

Процесуальні правовідносини регулюються главою 10 «Забезпечення позову» розділу І «Загальні положення» ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Згідно з п.1 ч.3 ст.2 та ч.4 ст.10 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є верховенство права. Цей принцип полягає у тому, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини в п.61 рішення у справі «Брумареску проти Румунії», одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів. В основі принципу юридичної визначеності, як одного з істотних елементів принципу верховенства права, лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. «вирішена справа»), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатись. Базове тлумачення принципу res judicata міститься також в рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Науменко проти України», «Христов проти України» та «Пономарьов проти України» тощо, в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності. Забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд.

Зі змісту витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №231200547 від 5 листопада 2020 року (а.с.112) вбачається, що за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 1,9259 га з кадастровим номером 3220881 300:03:003:0455 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господар-ства, розташовану на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району. Однак зі змісту ухвали Бориспільського міськрайонного суду від 9 липня 2014 року вбачається, що арешт накладений на земельну ділянку з іншим цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва. Це свідчить про те, що вжитий захід забезпечен-ня позову стосується зовсім іншої земельної ділянки, а не земельної ділянки заявника. Тотожність площі, кадастрового номеру та місця розташування земельних ділянок не спростовує означений висновок суду. Крім того, ОСОБА_1 навіть не був учасником справи. Ці обставини переконливо свідчать про те, що він не має права ініціювати питання про скасування вжитого заходу забезпечення позову.

Зокрема, з вказаної підстави ухвалами Бориспільського міськрайонного суду від 18 травня 2021 року та 5 березня 2024 року (а.с.78-79, 104-105) ОСОБА_1 вже двічі було відмовлено у задоволенні заяв про скасування арешту земельної ділянки. Постанов-лення протилежного за своєю суттю судового рішення призведе до фактичного перегляду вказаних ухвал суду, що набрали законної сили, та тим самим порушить юридичну визначеність, як одного з основних елементів принципу верховенства права, передбаче-ного п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Очевидно, що, звертаючись в черговий раз з заявою про скасування заходу забезпечення позову, ОСОБА_1 знову обрав неналежний спосіб захисту права. Адже йому належить пред`явити позов про звільнення його земельної ділянки з-під арешту, а не збільшувати кількість заяв про скасування заходу забезпечення позову.

З огляду на це суд висновує про відсутність підстав для скасування заходу забезпечення позову, вжитого на підставі ухвали Бориспільського міськрайонного суду від 9 липня 2014 року. Тому у задоволенні заяви, поданої адвокатом Сациком Р.В., слід відмовити.

Керуючись п.1 ч.1, ч.2 ст.258, ч.4 ст.259, ст.260 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні заяви адвоката Сацика Романа Васильовича, діючого від імені та в інтересах ОСОБА_1 , про скасування заходу забезпечення позову відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня оголошення судового рішення.

Суддя

Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець