Постанова

від 27.11.2007 по справі 20-5/016-12/022

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

20-5/016-12/022

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 27 листопада 2007 р.                                                                                    № 20-5/016-12/022  

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів :

головуючого      Овечкіна  В.Е.,

суддівЧернова     Є.В., Цвігун В.Л.,

за   участю   представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому  судовому   засіданні    касаційну скаргу

ДПІ у Гагарінському районі м.Севастополя

на постановувід 23.06.2006 Севастопольського апеляційного господарського суду

у справі№20-5/016-12/022

за  позовом ЗАТ "Агробудпром"

доДПІ у Гагарінському районі м.Севастополя

про  визнання недійсним податкового повідомлення-рішеннявід 30.01.2004 №0000062340/0

                                           ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду АР Крим від 15.03.2005 (суддя Харченко І.А.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду  від 17.11.2005 (судді: Градова О.Г., Шенвченко Н.М., Прокопанич Г.К.), позов задоволено у зв'язку невідповідністю оспорюваного податкового повідомлення-рішення податковому законодавству.

ДПІ у Гагарінському районі м.Севастополя в поданій касаційній скарзі просить постанову скасувати, в позові відмовити, посилаючись на порушення судом п.6.2.2 ст.6 та п.8.3 ст.8 Закону України "Про податок на додану вартість".

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, дійшла висновку, що  касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а  оскаржувана  постанова  - скасуванню з передачею справи до Севастопольського апеляційного господарського суду  для здійснення апеляційного перегляду рішення від 15.03.2005 за правилами Кодексу адміністративного судочинства України з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.01.2004 року державна податкова інспекція у Гагарінському районі м.Севастополя провела перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства, про що складено акт №710/23-124, на підставі якого прийняте оспорюване податкове повідомлення-рішення від 30.01.2004 №0000062340/0 про завищення позивачем бюджетного відшкодування за серпень-жовтень 2001 року в загальній сумі 30931 грн.

Залишаючи без змін рішення від 15.03.2005 суд апеляційної інстанції керувався нормами Господарського процесуального кодексу України та нормами податкового законодавства.

Разом з тим поза увагою суду апеляційної інстанції залишився той факт, що з 1 вересня 2005 року вже набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України, і при прийнятті постанови від 23.06.2006 суд не врахував наступне.

Відповідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи  (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють  підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі –підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право звертатися державні та інші органи, громадяни, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України визначена підвідомчість справ господарським судам.

Виходячи з положень пунктів 1, 7, 9 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є суб'єкт владних повноважень - орган державної  влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, є справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою).

Таким чином, у контексті зазначених норм Кодексу, справою адміністративної юрисдикції, яку може бути передано на вирішення адміністративного суду, є спір, що виник між суб'єктами суспільних відносин стосовно їх прав і обов'язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений здійснювати управлінські чи контрольні функції щодо іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти, відповідно, зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.

Згідно з п.3 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” на Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції покладено, зокрема, функцію щодо контролю своєчасності подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірки достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Відповідно до ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Отже, державні податкові інспекції в районах у містах є суб'єктами владних повноважень, оскарження рішень яких відноситься до компетенції адміністративних судів (п.1 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд апеляційної інстанції, не надавши належної правової оцінки суб'єктному складу та характеру спірних податкових правовідносин, що виникли з приводу оскарження акта ДПІ у Гагарінському районі м.Севастополя, яким позивачу визначено податкове зобов'язання зі сплати ПДВ, розглянув даний спір за правилами Господарського процесуального кодексу України без встановлення належної юрисдикції.

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 6 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

На порушення цих вимог суд апеляційної інстанції переглянув рішення суду першої інстанції у даній справі, керуючись положеннями Господарського процесуального кодексу України. Розгляд справи у невірно обраній процесуальній судовій процедурі може істотно вплинути на обсяг прав і обов'язків учасників процесу на будь-яких його стадіях.

Касаційна інстанція враховує, що наведеної правової позиції дотримується також Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду рішень у справах, помилково розглянутих судами першої та апеляційної інстанцій в порядку господарського судочинства (постанова ВСУ від 27.02.2007 у справі №44/38-06).

У відповідності із частиною 1 статті 11110 Господарського процесуального Кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Разом з тим, касаційна інстанція не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду м.Севастополя від 15.03.2005 у даній справі, оскільки, по-перше, первісне рішення прийнято до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України, а, по-друге, зазначене рішення не оскаржується відповідачем у касаційному порядку. Зміст касаційної скарги ДПІ у Гагарінському районі м.Севастополя від 26.09.2007 №2706/9/10-020 свідчить про оскарження податковим органом лише постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.06.2006.

           Враховуючи наведене, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа –направленню до Севастопольського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного перегляду рішення господарського суду м.Севастополя від 15.03.2005 за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115, 1117-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ДПІ у Гагарінському районі м.Севастополя задовольнити частково.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду  від 23.06.2006 у справі №20-5/016-12/022 скасувати з передачею справи до Севастопольського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного перегляду рішення господарського суду м.Севастополя від 15.03.2005 за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий, суддя                                                                                          В.Овечкін

Судді:                                                                                                         Є.Чернов

                                                                                                     В. Цвігун