Ухвала

від 14.05.2024 по справі 754/5522/22

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2-зз/754/13/24

Справа № 754/5522/22

У Х В А Л А

Іменем України

14 травня 2024 року м.Київ

Деснянський районний суд міста Києва

під головуванням судді Бабко В.В.

за участю секретаря судового засідання Негірьової О.Д.

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Деснянського районного суду м. Києва із заявою у якій просить скасувати заходи забезпечення за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за договором позики. У обґрунтування заяви зазначено, що такі заходи були накладені ухвалою суду від 27.07.2022. На примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Каращук К.Л., перебуває виконавче провадження НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 754/5522/22 виданого 23.06.2023 Деснянським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму боргу у розмірі 24427824,80грн, що за курсом НБУ станом на 11.01.2023 становить 668000,00дол.США. Відповідно до ст. 61 ЗУ «Про виконавче провадження» передано на реалізацію земельну ділянку, кадастровий номер 3224668200:05:008:0009, площею 2,3102га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, вартістю 98 220,00грн, яка належить ОСОБА_3 на праві власності. Згідно із протоколу про результати земельних торгів від 02.02.2024 переможцем визнано ТОВ «Горошків-Агро». Проте відповідно до ухвали суду від 27.07.2022 на зазначену земельну ділянку накладено арешт, що не дозволяє укладання договору за результатами проведення земельних торгів між організатором та переможцем. До того ж відповідно до статей 321, 391 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Відтак, є всі підстави для задоволення клопотання.

У судове засідання учасники справи та заявник за клопотанням не з`явились, повідомлялись належним чином про час, дату та місце проведення судового засідання. Причини неявки суду не повідомлено, будь-яких клопотань/заяв до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи клопотання, суд дійшов до такого висновку.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 27.07.2022 вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на наступне майно: земельну ділянку, кадастровий номер 1211000000:08:589:0288, площею 0,1га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, громадських будівель і споруд (присадибна ділянка), вартістю 1333540,87грн; земельна ділянка, кадастровий номер 3224668200:05:008:0009, площею 2,3102га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, вартістю 98 220,00грн; квартиру загальною площею 56,6кв.м., житловою площею 29,4кв.м., реєстраційний номер нерухомого майна 863418080000, вартістю 3734966,82грн; земельну ділянку кадастровий номер 5323289600:00:002:0023, площею 2,822га, вартістю 100977,00грн; садовий будинок, реєстраційний номер об`єкту 33200400, вартістю 1 492 022,00грн.

Вказана Ухвала Деснянського районного суду м. Києва від 27.07.2022 оскаржувалась представником відповідача в апеляційному порядку. Постановою Київського апеляційного суду від 22.11.2022 апеляційна скарга залишена без задоволення, а ухвала суду без змін.

Матеріали справи не містять інформації щодо оспорення права власності відповідача на майно на яке накладено арешт.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 11.01.2023 у справі №754/5522/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів за договором позики, позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 борг за Договором позики у розмірі 668000,00 доларів США, що за курсом НБУ станом на 11.01.2023 становить 24 427 824,80грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 13 397,40грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 31.05.2023 у справі № 754/5522/22 рішення Деснянського районного суду м. Києва від 11.01.2023 змінено, викладено резолютивну частину в наступній редакції - стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму боргу у розмірі 24 427 824,80грн, що за курсом НБУ станом на 11.01.2023 становить 680000,00 доларів США та судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції у розмірі 13 397,40грн.

Ухвалами Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати касаційного цивільного суду по справі № 754/5522/22 від 27.07.2023 та 29.08.2023 відкрито касаційне провадження та зупинено виконання рішення Деснянського районного суду м.Києва від 11.01.2023 до закінчення касаційного провадження.

Постановою Верховного Суду від 13 грудня 2023 року, рішення Деснянського районного суду міста Києва від 11 січня 2023 року, в незміненій частині після апеляційного перегляду, та постанову Київського апеляційного суду від 31 травня 2023 року - залишено без змін.

Відповідно до ст. 42 ЦПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Згідно із ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право:

1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;

2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;

3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;

4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;

5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;

6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

За загальним правилом заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає цивільну справу.

Відповідно до частини першої статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

При цьому із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно або грошові кошти) може звернутись лише особа, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито, тобто сторона у справі чи третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору. Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні в справі, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У рішенні суду про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту суд зазначає про скасування заходів забезпечення позову, які оскаржуються.

Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20 січня 2020 року у справі № 753/12741/17 (провадження № 61-15806св19), від 22 квітня 2020 року у справі №607/15533/17 (провадження № 61-43809св18), від 06 травня 2020 року у справі №756/8156/18 (провадження № 61-48774св18), від 19 листопада 2020 року у справі №759/3883/17 (провадження № 61-21905св19), від 27 січня 2021 року у справі №757/9023/18-ц (провадження № 61-14051св19), від 10 лютого 2021 року у справі №641/1271/19-ц(провадження № 61-5579св20).

ОСОБА_1 не є учасником справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів за договором позики, а відтак і не має права звертатись до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову. Чинним законодавством передбачено інший спосіб судового захисту.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Отже, при поданні заяви про скасування заходів забезпечення позову не достатньо послатись на диспозицію відповідної норми процесуального права. Заява повинна бути належним чином мотивована, а її доводи - підтверджені. Не може бути задоволено клопотання про скасування заходів забезпечення позову, якщо заявник не надав докази, які б свідчили про те, що вжиті заходи забезпечення позову призвели до наслідків, не передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Тобто, скасування заходів забезпечення позову судом, який їх застосував, можливе, якщо відпали підстави, з яким закон пов`язує можливість застосування таких заходів або змінилися обставини, що зумовили його застосування. Отже, скасування заходів забезпечення позову діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Суд вправі скасувати вид забезпечення позову по будь-якій справі, яка знаходиться в його провадженні, коли відпаде потреба в ньому або в забезпеченні позову взагалі.

Скасування заходів забезпечення позову слід відрізняти від скасування ухвали про забезпечення позову. Різниця полягає в тому, що заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування таких заходів.

Оскільки заявник не є учасником справи, клопотання про скасування заходів забезпечення позову - задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що за заявою позивача (стягувача) відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову повинні діяти до повного виконання судового рішення, а тому з власної ініціативи суд також не вбачає підстав для скасування заходів забезпечення позову.

Керуючись статтями 149, 150, 158 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по справі № 754/5522/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів за договором позики - залишити без задоволення.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала складена та підписана 14.05.2024.

Суддя В.В. Бабко