Ухвала

від 14.05.2024 по справі 643/1718/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 травня 2024 року

м. Київ

справа № 643/1718/23

провадження № 61-5474ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Луспеника Д. Д.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Радченком Євгенієм Вікторовичем, на рішення Московського районного суду м. Харкова від 13 грудня 2023 року, додаткове рішення Московського районного суду м. Харкова від 27 грудня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 19 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 13 грудня 2023 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у порядку поділу спільного сумісного майна подружжя грошову компенсацію ринкової вартості 1/2 частини транспортного засобу марки MITSUBISHI OUTLANDER, державний номер НОМЕР_1 , у розмірі 240 000 грн.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Додатковим рішенням Московського районного суду м. Харкова від 27 грудня 2023 року заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Приблуди В. Є., про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 500 грн.

Постановою Харківського апеляційного суду від 19 березня 2024 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 13 грудня 2023 року в оскаржуваній частині залишено без змін.

Додаткове рішення Московського районного суду м. Харкова від 27 грудня 2023 року залишено без змін.

У квітні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Радченком Є. В., на рішення Московського районного суду м. Харкова від 13 грудня 2023 року, додаткове рішення Московського районного суду м. Харкова від 27 грудня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 19 березня 2024 року.

Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24 квітня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Радченком Є. В., залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків. Запропоновано заявнику надати до суду касаційної інстанції виправлену касаційну скаргу, яка за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 392 ЦПК України та направити на адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги з доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

У наданий суддею Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду строк ОСОБА_1 направив матеріали на усунення недоліків, зазначених в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24 квітня 2024 року.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення Московського районного суду м. Харкова від 13 грудня 2023 року, постанову Харківського апеляційного суду від 19 березня 2024 року в частині стягнення з нього на користь ОСОБА_2 у порядку поділу спільного сумісного майна подружжя грошової компенсації ринкової вартості 1/2 частини транспортного засобу марки MITSUBISHI OUTLANDER, державний номер НОМЕР_1 , у розмірі 240 000 грн скасувати та передати справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції; додаткове рішення Московського районного суду м. Харкова від 27 грудня 2023 року скасувати.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Згідно із частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Також підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судами норм матеріального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Крім того ОСОБА_1 зазначає про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України, оскільки суди встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Радченком Є. В., подана у передбачений статтею 390 ЦПК України строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

Ураховуючи наведене, касаційне провадження у цій справі слід відкрити.

Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Радченком Євгенієм Вікторовичем, на рішення Московського районного суду м. Харкова від 13 грудня 2023 року, додаткове рішення Московського районного суду м. Харкова від 27 грудня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 19 березня 2024 року.

Витребувати з Московського районного суду м. Харкова цивільну справу № 643/1718/23.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 14 червня 2024 року.

Роз`яснити учасникам справи, які відповідно до частини шостої статті 14 ЦПК України зобов`язані зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрували його, що вони мають обов`язок зареєструвати свій електронний кабінет та можливість ознайомитися із копією касаційної скарги та доданих документів, що подані у цій справі, виключно через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Р. А. Лідовець

І. Ю. Гулейков

Д. Д. Луспеник