Постанова

від 14.05.2024 по справі 400/673/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/673/24

Головуючий в 1 інстанції: Брагар В.С. Дата і місце ухвалення: 14.03.2024р., м. Миколаїв Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Ступакової І.Г.

суддів Бітова А.І.

Лук`янчук О.В.

при секретарі Кавчак К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року у справі за позовом Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Миколаївській області до Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області про визнання дій протиправними та скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И Л А :

В січні 2024 року Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Миколаївській області звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області, в якому просив суд:

-визнати протиправними дії відповідача при складанні пункту 1 вимоги, оформленої листом №151403-14/65-2024 від 08.01.2024р. «Щодо усунення порушень законодавства»;

- скасувати пункт 1 вимоги: «забезпечити відшкодування до державного бюджету виплати додаткової премії працівникам Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Миколаївській області в сумі 646,91 тис. грн. (з нарахуваннями) проведеної не за напрямами, визначеними розпорядженнями Кабінету Міністрів України», оформленої листом №151403-14/65-2024 від 08.01.2024р. «Щодо усунення порушень законодавства».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що за наслідками проведеної Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності АРЗ СП за період з 01.01.2021р. по 31.07.2023р. складено акт, яким зафіксовано, зокрема, що коштами резервного фонду державного бюджету проведена виплата додаткової премії працівникам АРЗ, які безпосередньо не залучалися до гасіння пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, знешкодження вибухонебезпечних предметів в районах бойових дій, внаслідок чого загальна сума втрат бюджетних коштів склала 646 905,00 грн. Листом №151403-14/65-2024 від 08.01.2024р. відповідач зобов`язав позивача забезпечити відшкодування до державного бюджету зазначеної суми. Таку вимогу Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області позивач вважає незаконною та зазначає, що у період з 24.02.2022р. по 06.01.2023р. у відповідача не було повноважень на здійснення перевірки використання коштів резервного фонду державного бюджету. Зробити висновки щодо цільового або нецільового використання коштів резервного фонду можна лише на підставі відповідної звітності головного розпорядника бюджетних коштів, якому виділено кошти з резервного фонду бюджету. Однак, АРЗ СП не є ні головним розпорядником бюджетних коштів, а ні суб`єктом звітування в порядку, визначеному п.2 розпоряджень КМУ №№341-р, 442-р, п.2 Постанови КМУ №175, а являється лише отримувачем коштів від відповідного виконавця бюджетної програми. На момент проведення виплат працівникам АРЗ СП керувалося відповідними наказами ГУ ДСНС України в Миколаївській області, які є чинними та підлягали обов`язковому виконанню. Спірна вимога не містить шляхів і способу усунення порушення та притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні, у разі неможливості відшкодування зазначених у вимозі коштів, а також створює обставини, за яких Державний бюджет України має понести додаткові витрати як мінімум шляхом повернення 116 655,00 грн. нарахованого на виплачені суми додаткової премії працівникам єдиного соціального внеску.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року позов задоволено частково.

Скасовано пункт 1 вимоги (забезпечити відшкодування до державного бюджету виплати додаткової премії працівникам в Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення головного управління ДСНС України у Миколаївській області в сумі 646,91 тис грн, (з нарахуваннями) проведеної не за напрямами визначеними розпорядженнями Кабінету Міністрів України), оформленої листом №151403-14/65-2024 від 08.01.2024р. «Щодо усунення порушень законодавства».

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням в частині задоволення позову, Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 14.03.2024р. у відповідній частині з ухваленням по справі нового судового рішення про відмову в задоволенні позову Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Миколаївській області.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що при вирішенні спору суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що АРЗ СП не є безпосереднім розпорядником коштів та всі преміювання працівникам погоджувалися з розпорядником бюджетних коштів - Державною службою України з надзвичайних ситуацій. Апелянт зазначає, що АРЗ СП є бюджетною установою, є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня та виступає безпосереднім суб`єктом бюджетних правовідносин. Напрямом використання коштів резервного фонду, виділених розпорядженнями КМУ №341-р та №442-р за КЕКВ 2111, 2120 є здійснення оплати праці окремим категоріям працівників, які в районах ведення бойових дій безпосередньо залучаються до гасіння пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, знешкодження вибухонебезпечних предметів. При направленні пропозицій щодо проведення додаткового преміювання 19 працівників (фінансової та планової частини, автотранспортного відділення, навчального пункту, юрисконсульта тощо), яким в травні-липні 2022 року проведено додаткове преміювання з резервного фонду державного бюджету на суму 530 250,00 грн. (на яку нараховано єдиний соціальний внесок в сумі 116 655,00 грн.) АРЗ СП не враховано вимоги розпоряджень КМУ №341-р та №442-р щодо визначення кола осіб, які мають право на отримання відповідної виплати.

Також, апелянт посилається на необґрунтованість висновку суду першої інстанції про не конкретизованість вимоги, з посиланням на практику Верховного Суду, правовідносини у якій не є релевантними обставинам даної справи. Пункт 1 вимоги щодо усунення порушень законодавства від 08.01.2024р. №151403-14/65-2024 є конкретизованим, виконання якого забезпечить усунення виявленого порушення законодавства.

Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Миколаївській області подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. Позивач зазначає, що враховуючи важкі умови праці в умовах постійних артилерійських обстрілів та обстрілів системами залпового вогню, у зв`язку із збільшенням навантаження на працівників АРЗ СП, які виконували свої обов`язки на рівні з особами рядового і начальницького складу, керівництво ДСНС України прийняло рішення здійснювати додаткове преміювання цивільних працівників системи ДСНС, які виконували обов`язки безпосередньо в районах ведення бойових дій, а також на територіях, які зазнали обстрілів з метою підвищення їх соціального захисту. Документальне підтвердження участі таких працівників у гасінні пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, знешкодженні вибухонебезпечних предметів не вимагалося. На момент проведення виплат працівникам АРЗ СП позивач керувався виключно наказами ГУ ДСНС у Миколаївській області від 23.05.2022р. №141, від 24.06.2022р. №187 та від 20.07.2022р. №219.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, у період з 29.09.2023р. по 30.11.2023р., відповідно до пункту 2.2.2.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Південного офісу Держаудитслужби на ІІІ квартал 2023 року, Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області за період з 01 січня 2021 року по 31 липня 2023 року.

За наслідками планового заходу контролю складено акт ревізії від 07.12.2023р. №15-14-11/56, яким, серед іншого, встановлено порушення АРЗ СП вимог абзацу 2 підпункту 5 пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2022 року №341-р «Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» та абзацу 2 підпункту 5 пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 03 червня 2022 року №442-р «Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету».

Зокрема, в акті ревізії зазначено, що протягом періоду з травня по грудень 2022 року за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету, загального фонду кошторису та в межах видатків, передбачених АРЗ СП на 2022 рік, з метою підвищення рівня соціального захисту працівників щомісячно, на підставі наказів, нараховувалось та виплачувалось додаткове преміювання працівникам АРЗ СП, які виконували обов`язки безпосередньо в районах ведення бойових дій, а також з метою підвищення рівня соціального захисту працівників, тим які щоденно були на робочому місці і забезпечували повсякденну роботу рятувальників за попередні місяці (квітень-листопад 2022 року).

Всього протягом травня грудня 2022 року працівниками АРЗ СН отримано додаткового преміювання на загальну суму 3 229 321,43 грн. Із вказаної суми за рахунок резервного фонду державного бюджету виплачено додаткове преміювання працівникам на загальну суму 2 094 250,0 грн.

Додаткове преміювання працівників АРЗ СП проведено відповідно до наказів за підписом начальника ГУ ДСНС у Миколаївській області на підставі листів-погоджень з ДСНС. Відповідно до листів-погоджень ДСНС виплата додаткового преміювання працівникам повинна проводитися за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету за квітень-червень 2022 року; за рахунок коштів загального фонду і резервного фонду державного бюджету за липень 2022 року та в межах видатків, передбачених у 2022 році за серпень-листопад 2022 року.

При дослідженні підстав для виплат додаткового преміювання, а саме: документів, які підтверджують залучення працівників до гасіння пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, знешкодження вибухонебезпечних предметів (рапортів, наказів) встановлено, що тільки 24 працівники у певні місяці залучалися до інших невідкладних робіт та їм нараховано за період з квітня по листопад 2022 року додаткове преміювання в загальній сумі 1 780 321,43 грн., із них за квітень-червень 2022 року 564 250,0 грн.

В той же час, до наказів включено працівників, які фактично здійснювали свої посадові обов`язки на робочих місцях та не були залучені до гасіння пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, знешкодження вибухонебезпечних предметів в районах ведення бойових дій. Попередньо такі виплати письмово погоджувалися з ДСНС.

Відповідно інформації АРЗ СП щодо підстав для виплат додаткового преміювання працівників АРЗ СП у 2022 році, даних наказів «Про додаткове преміювання» від 23.05.2022р. №140, від 24.06.2022р. №187, від 20.07.2022р. №219 та листів-погоджень ДСНС від 20.05.2022р. №04-443/201, від 22.06.2022р. №04-2384/201, від 18.07.2022р. №04-3957/201, за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету у травні-липні 2022 року проведено додаткове преміювання 19 працівників АРЗ СП, які фактично здійснювали свої посадові обов`язки на робочих місцях та не були залучені до гасіння пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, знешкодження вибухонебезпечних предметів в районах ведення бойових дій в загальній сумі 530 250,0 грн., на яку нараховано єдиний соціальний внесок в сумі 116 655,0 грн.

В результаті зазначеного, всупереч вимогам частини першої статті 24 Бюджетного кодексу України, абз.2 п.п.5 п.1 розпорядження КМУ №341-р та абз.2 п.п.5 п.1 розпорядження КМУ №442-р за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету за квітень-червень 2022 року АРЗ СП проведена виплата додаткової премії працівникам (фінансової та планової частини; автотранспортного відділення; навчального пункту; юрисконсульт; групи матеріально-технічного забезпечення; водіям транспортних засобів; обслуговуючому персоналу, тощо), які безпосередньо не залучалися до гасіння пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, знешкодження вибухонебезпечних предметів в районах бойових дій, а саме: у травні липні 2022 року на суму 530 250,00 грн., на яку нараховано єдиний соціальний внесок в сумі 116 655,0 грн.

Загальна сума втрат бюджетних коштів склала 646 905,0 грн.

Підставою для включення працівників, які фактично здійснювали свої посадові обов`язки на робочих місцях для забезпечення діяльності АРЗ СП, до наказів про додаткове преміювання за квітень-червень 2022 року стали рапорти начальника.

Листом від 08.01.2024р. №151403-14/65-2024 Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області надіслало АРЗ СП вимогу щодо усунення порушень законодавства, пунктом 1 якої зобов`язало підконтрольну установу забезпечити відшкодування до державного бюджету виплати додаткової премії працівникам Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області в сумі 646,91 тис. грн. (з нарахуваннями), проведеної не за напрямами, визначеними розпорядженнями Кабінету Міністрів України.

Вичерпну інформацію про усунення порушень та вжиті заходи до осіб, якими допущені порушення, разом із завіреними копіями підтверджуючих первинних, розпорядчих та інших документів, зобов`язано надати до Управління до 08.02.2024р.

Зазначено, що у разі не виконання вимоги орган фінансового контролю має право на звернення до суду в інтересах держави, а також ініціювання розгляду питання про відповідність керівника установи займаній посаді.

Не погоджуючись з правомірністю вказаної вимоги, а також дій відповідача щодо її складання АРЗ СП звернулося з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов, визнав обґрунтованими доводи позивача про неправомірність пункту 1 вимоги, оформленої листом №151403-14/65-2024 від 08.01.2024р. «Щодо усунення порушень законодавства». Суд зазначив, що висновок відповідача щодо незаконного використання позивачем коштів з резервного фонду на преміювання працівників є необґрунтованим, оскільки АРЗ СП не є безпосереднім розпорядником коштів і при преміюванні працівників, які не були залучені безпосередньо до гасіння пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт в районах ведення бойових дій, позивач діяв з рахуванням листів від ДСНС України до ГУ ДСНС щодо надання пропозицій преміювання працівників, які виконували обов`язки безпосередньо в районах ведення бойових дій, а також на територіях, які зазнали обстрілів з метою підвищення соціального захисту. Всі преміювання працівників ГУ ДСНС, які забезпечували роботу установи, але безпосередньо не брали участі у гасіння пожеж, погоджувалися з розпорядником бюджетних коштів Державною службою з надзвичайних ситуацій.

Також, суд звернув увагу, що можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких необхідно вжити уповноваженій особі для усунення порушень. Однак, у спірній вимозі орган державного фінансового контролю не зазначив спосіб, у який підлягають відновленню, та до якої відповідальності підлягають притягненню винні особи, як і не вказав, які саме заходи позивач має вчинити для відшкодування втрат матеріальних ресурсів, заподіяних внаслідок порушення.

Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.

Згідно ст.1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року №2939-XII (далі - Закон №2939-XII) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Частинами першою і другою статті 2 Закону №2939-XII встановлено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Відповідно до ст.10 Закону №2939-XII органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо) та при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до п.7 ст.10 Закону №2939-XII органу державного фінансового контролю надається право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства

Згідно п.16 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого Постановою КМУ від 20.04.2006р. №550, ревізія проводиться шляхом: документальної перевірки, що передбачає встановлення відповідності законодавству установчих, фінансових, бухгалтерських (первинних і зведених) документів, статистичної, фінансової та бюджетної звітності, господарських договорів, розпорядчих та інших документів об`єкта контролю, пов`язаних із плануванням і провадженням фінансово-господарської діяльності, веденням бухгалтерського обліку, складенням фінансової звітності (далі - документи об`єкта контролю). Надання документів об`єкта контролю посадовим особам органу державного фінансового контролю забезпечується керівником об`єкта контролю чи його заступником у строк, який зазначається посадовими особами органу державного фінансового контролю у вимозі про надання документів та встановлюється з урахуванням запитуваного обсягу таких документів.

У частині другій статті 15 Закону №2939-XII закріплено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

За своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію (абзац четвертий пункту 1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 23.06.1997р. №2-зп).

У пункті 5 рішення Конституційного Суду України від 22.04.2008р. №9-рп/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акта індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.

Таким чином, вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, є обов`язковою до виконання. Стосовно відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги, оскільки такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Отже, правова природа письмової вимоги контролюючого органу породжує правові наслідки, зокрема обов`язки для свого адресата, а відтак наділена рисами акту індивідуальної дії з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документа, в якому вона міститься, і такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 29.03.2023р. у справі №160/17775/21.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході ревізії позивача досліджувалось питання використання коштів резервного фонду державного бюджету в частині додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу цивільного захисту та оплати праці окремим категоріям працівників.

У перевіряємий період порядок використання коштів з резервного фонду визначався Постановою КМУ від 01.03.2022р. №175 «Тимчасовий порядок виділення та використання коштів з резервного фонду бюджету в умовах воєнного стану».

Державній службі з надзвичайних ситуацій кошти з резервного фонду державного бюджету виділялись у 2022 році на підставі розпоряджень КМУ від 22.03.2022р. №238-р, від 19.04.2022р. №96-р, від 29.04.2022р. №341-р, від 03.06.2022р. №442-р.

Позиція відповідача полягає в тому, що напрямом використання коштів резервного фонду, виділених розпорядженнями КМУ №341-р та №442-р, є здійснення оплати праці окремим категоріям працівників, які в районах ведення бойових дій безпосередньо залучаються до гасіння пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, знешкодження вибухонебезпечних предметів.

Під час ревізії були перевірені документи, які підтверджують залучення працівників до гасіння пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, знешкодження вибухонебезпечних предметів (накази по особовому складу з адміністративно-кадрових питань, з основної діяльності, рапорти та подорожні листи) і встановлено, що відповідачем були включені до наказів працівники, які не були залучені безпосередньо до гасіння пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт в районах ведення бойових дій. Таким чином, відповідачем було встановлено, що виплату з резервного фонду державного бюджету, як додаткове преміювання працівників, які фактично здійснювали свої посадові обов`язки на робочих місцях та не були безпосередньо залучені до гасіння пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт в районах ведення бойових дій.

Відповідно до частини першої статті 13 Бюджетного кодексу України бюджет може складатися із загального та спеціального фондів.

Згідно ч.5 ст.13 БК України розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України.

Частиною першою статті 24 БК України передбачено, що резервний фонд бюджету формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету. Порядок використання коштів з резервного фонду бюджету визначається КМУ.

Абзацом першим частини другої статті 24 БК України встановлено, що рішення про виділення коштів з резервного фонду бюджету приймаються відповідно КМУ, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами місцевого самоврядування.

Згідно ст.1 Указу Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022р. №2102-ІХ, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан, строк дії якого відповідними Указами Президента України продовжувався та діє на час розгляду справи.

Підпунктом 1 п.2 Постанови №175 установлено, що в умовах воєнного стану виділення коштів з резервного фонду бюджету здійснюється за рішенням відповідно КМУ, місцевої державної адміністрації, військової адміністрації, виконавчого органу відповідної ради, у якому визначаються:

головний розпорядник бюджетних коштів, якому виділяються кошти з резервного фонду бюджету;

напрям використання коштів з резервного фонду бюджету;

обсяг коштів, що виділяються з резервного фонду бюджету;

код програмної класифікації видатків та кредитування бюджету відповідно до напряму використання коштів резервного фонду бюджету та інші умови (щодо виділення, використання, ведення обліку, звітності) у разі необхідності. Структура кодування програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету для бюджетних програм, видатки або кредитування за якими здійснюються за рахунок резервного фонду, для яких п`ятим знаком визначається цифра 7, може не застосовуватися.

Отже, напрями використання коштів з резервного фонду Державного бюджету України визначались у відповідному рішенні КМУ.

Згідно п.п.5 п.1 розпорядження КМУ від 29.04.2022р. №341-р «Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» Міністерству внутрішніх справ виділено 28102234,7 тис. грн., у тому числі Державній службі з надзвичайних ситуацій за програмою 1006280 «Забезпечення діяльності сил цивільного захисту» 1293908,4 тис. грн., з них 1173908,4 тис. грн. для здійснення виплати додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу цивільного захисту та оплати праці окремим категоріям працівників, які в районах ведення бойових дій безпосередньо залучаються до гасіння пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, знешкодження вибухонебезпечних предметів; 120000 тис. грн. для виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) осіб рядового і начальницького складу цивільного захисту.

Відповідно до п.п.5 п.1 розпорядження КМУ від 03.06.2022р. №442-р «Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» Міністерству внутрішніх справ виділено 34382852,6 тис. грн., у тому числі Державній службі з надзвичайних ситуацій за програмою 1006280 «Забезпечення діяльності сил цивільного захисту» 2483073,5 тис. грн., з них 2208531,5 тис. грн. для здійснення виплати додаткової винагороди та грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу цивільного захисту, а також оплати праці окремим категоріям працівників, які в районах ведення бойових дій безпосередньо залучаються до гасіння пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, знешкодження вибухонебезпечних предметів; 274542 тис. грн. для матеріально-технічного забезпечення.

Відтак, напрямками використання коштів з резервного фонду Державного бюджету України розпорядженням КМУ №341-р і розпорядженням КМУ №442-р за бюджетною програмою 1006280 «Забезпечення діяльності сил цивільного захисту» визначено здійснення виплати додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу цивільного захисту та здійснення оплати праці окремим категоріям працівників, які в районах ведення бойових дій безпосередньо залучаються до гасіння пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, знешкодження вибухонебезпечних предметів.

Тобто, оплата праці за рахунок коштів з резервного фонду Державного бюджету України відповідно до вказаних розпоряджень КМУ могла бути проведена працівникам, оплата праці яких здійснюється за бюджетною програмою 1006280 «Забезпечення діяльності сил цивільного захисту», за умови, що ці працівники працювали у період, за який здійснюється виплата заробітної плати, в районах ведення бойових дій, а також (але не виключно) залучались до гасіння пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, знешкодження вибухонебезпечних предметів.

З матеріалів справи вбачається, що видатки на утримання позивача, у тому числі на заробітну плату, здійснювалися за бюджетною програмою Державного бюджету України 1006280 «Забезпечення діяльності служб цивільного захисту», що підтверджується кошторисами позивача, затвердженими т.в.о. начальника ГУ ДСНС у Миколаївській області.

Відповідачем безпідставно не було взято до уваги, що позивач не є безпосереднім розпорядником коштів, яким є ДСНС України, і преміювання працівників, які не були залучені безпосередньо до гасіння пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт в районах ведення бойових дій, здійснювалося з урахуванням листів від ДСНС України до ГУ ДСНС щодо надання пропозицій преміювання працівників.

Саме Державна служба з надзвичайних ситуацій листами від 04.05.2022р., від 06.06.2022р. та від 06.07.2022р. запропонувала територіальним органам та підрозділам центрального підпорядкування, закладам освіти системи ДСНС, з метою підвищення соціального захисту окремих категорій працівників, які у квітні-червні 2022 року виконували обов`язки безпосередньо в районах ведення бойових дій, а також на територіях, які зазнали обстрілів, надати пропозиції щодо додаткового преміювання таких працівників, а саме:

які брали участь в гасінні пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних роботах, знешкодженні вибухонебезпечних предметів, відновлювальних роботах, доставці гуманітарних вантажів, проведенні евакуації населення з окупованих населених пунктів/територій (у тому числі супроводженні евакуаційних колон зеленими коридорами), життєзабезпеченні постраждалого населення (підвозі продуктів харчування, питної та технічної води, функціонуванні пунктів обігріву та пунктів життєзабезпечення), забезпеченні аварійним електроживленням об`єктів соціальної сфери та критичної інфраструктури, - у розмірі до 37 500 грн;

які забезпечували діяльність підрозділів, в залежності від обсягу виконуваних робіт, навантаження, відповідальності тощо, - у розмірі, що не перевищує 18 750 грн.

Миколаївська область у 2022 році відносилась до території ведення воєнних (бойових) дій згідно з відповідними наказами Головнокомандувача Збройних Сил України, що сторонами у справі не заперечується.

Всі преміювання працівників ГУ ДСНС, які забезпечували роботу установи, але безпосередньо не брали участі у гасіння пожеж, погоджувалися з розпорядником бюджетних коштів - Державною службою з надзвичайних ситуацій (листи погодження від 20.05.2022р. №04-443/201, від 22.06.2022р. №04-2384/201, від 18.07.2022р. №04-3957/201), яка і перераховувала кошти на вказані цілі позивачу.

Таким чином, працівники позивача у період з 25.02.2022р. по 31.12.2022р. працювали в районні ведення воєнних (бойових) дій, видатки на їх оплату праці здійснювались за бюджетною програмою Державного бюджету України 1006280 «Забезпечення діяльності сил цивільного захисту», а преміювання здійснювалося за погодженням з розпорядником коштів.

Окрім того, загальновідомим є той факт, що внаслідок повномасштабного військового нападу російської федерації на Україну активні бойові дії на території Миколаївської області призвели у 2022 році до значних міграційних процесів. Це, у свою чергу призвело до збільшення навантаження на працівників, які залишились працювати на території Миколаївської області, зокрема, виконання ними не лише власних посадових обов`язків, а й посадових обов`язків працівників, які виїхали, та невідкладних робіт.

Тобто, висновок відповідача щодо незаконного використання саме позивачем коштів з резервного фонду на преміювання працівників є необґрунтованим, оскільки таке використання у всіх випадках здійснювалося з дозволу розпорядника коштів.

Резюмуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що п.1 вимоги, оформленої листом №151403-14/65-2024 від 08.01.2024р. «Щодо усунення порушень законодавства», є протиправним та підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області не спростовують правильність висновків суду першої інстанції в часині задоволення позову АРЗ СП, а тому підстав для задоволення скарги відповідача колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області залишити без задоволення, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 14 травня 2024 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук