УХВАЛА
12 червня 2024 року
м. Київ
справа №400/673/24
адміністративне провадження № К/990/22495/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Прокопенка О.Б., Радишевської О.Р.,
перевірив касаційну скаргу Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року у справі №400/673/24 за позовом Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Миколаївській області до Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області про визнання дій протиправними та скасування вимоги,
В С Т А Н О В И В :
Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Миколаївській області звернувся до суду з позовом до Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача при складанні пункту 1 вимоги, оформленої листом №151403-14/65-2024 від 08 січня 2024 року «Щодо усунення порушень законодавства»;
- скасувати пункт 1 вимоги: «забезпечити відшкодування до державного бюджету виплати додаткової премії працівникам Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Миколаївській області в сумі 646,91 тис грн (з нарахуваннями) проведеної не за напрямами, визначеними розпорядженнями Кабінету Міністрів України», оформленої листом №151403-14/65-2024 від 08 січня 2024 року «Щодо усунення порушень законодавства».
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року, позов задоволено частково.
Скасовано пункт 1 Вимоги (забезпечити відшкодування до державного бюджету виплати додаткової премії працівникам в Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення головного управління ДСНС України у Миколаївській області в сумі 646,91 тис грн (з нарахуваннями) проведеної не за напрямами визначеними розпорядженнями Кабінету Міністрів України), оформленої листом №151403-14/65-2024 від 08 січня 2024 року «Щодо усунення порушень законодавства».
В задоволенні позову в частині позовних вимог про визнання протиправними дії управління Південного офісу Державної аудиторської служби України в Миколаївській області при складанні пункту 1 Вимоги, оформленої листом №151403-14/65-2024 від 08 січня 2024 року «Щодо усунення порушень законодавства» - відмовлено.
07 червня 2024 року Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області засобами поштового зв`язку звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року у справі №400/673/24. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.
Такий перелік не є вичерпним.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.
Згідно ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року справу №400/673/24 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Отже, враховуючи, що ця справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність одного з випадків, визначених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржник зазначає про наявність виключної обставини, наведеної у підпункті «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Зокрема, скаржник зазначає, що ця касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки наявні рішення судів першої інстанції у аналогічних справах з протилежними правовими висновками.
Питання права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, можуть охоплювати правові явища, що є найбільш суттєвими для такої практики та формування її однаковості. До таких явищ можна віднести систематичне порушення державою норм матеріального та процесуального права які зачіпають інтереси великого кола осіб, що супроводжуються чималою кількістю оскарження таких рішень у подібних справах, тощо.
Суд касаційної інстанції відхиляє зазначені доводи скаржника, оскільки вони фактично зводяться до незгоди скаржника з прийнятими судовими рішеннями та переоцінки доказів у справі. Водночас у касаційній скарзі не обґрунтовано в чому полягає фундаментальне значення саме цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики. Окрім того, Суд зауважує, що суди попередніх інстанцій, застосовуючи норми права при вирішенні цього спору виходили з обставин безпосередньо цієї справи, що не вказує на можливість застосування висновку Верховного Суду за результатом перегляду судових рішень у цій справі у подібних правовідносинах.
Доводи скаржника щодо фундаментального значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики зводяться виключно до припущень скаржника та не містять належного обґрунтування.
У касаційній скарзі не наведено обставин, які б свідчили про наявність у справі ознак її суспільної важливості, а також не виділено вимог, що дають підстави вважати, що вона має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору.
Суд наголошує, що визначені підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.
Отже, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі скаржником не наведено, а судом касаційної інстанції не встановлено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження.
Щодо посилання скаржника на підстави касаційного оскарження, визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, Суд зазначає, що передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій, встановлених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу у справі незначної складності, є наявність обставин, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
З огляду на зазначене та враховуючи, що скаржник, оскаржуючи судове рішення у цій справі, не обґрунтував наявності випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, підстави перевірки інших доводів касаційної скарги відсутні.
Своєю чергою колегія суддів зазначає, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає справи, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів», а тому не може здійснювати повторну оцінку доказів, належно досліджених судами першої та апеляційної інстанцій, та/або переоцінювати їх.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції.
На підставі викладеного суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
У Х В А Л И В :
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року у справі №400/673/24 за позовом Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Миколаївській області до Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області про визнання дій протиправними та скасування вимоги.
Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Кашпур
Судді: О.Б. Прокопенко
О.Р. Радишевська
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 12.06.2024 |
Оприлюднено | 14.06.2024 |
Номер документу | 119722733 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо процедур здійснення контролю Рахунковою палатою, Державною аудиторською службою України, державного фінансового контролю |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Кашпур О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні