Постанова

від 01.05.2024 по справі 260/8605/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/8605/23 пров. № А/857/1111/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р. Й.,

суддів Гуляка В. В.,

Ільчишин Н. В.,

з участю секретаря судового засідання Ханащак С. І.,

представника позивача Білак Н. І.,

представника відповідача Кремер Л. Ю., Ковбина Д. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року (прийняте в м. Ужгороді суддею Гаврилком С. Є.; складене в повному обсязі 13 грудня 2023 року) в адміністративній справі № 260/8605/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Потестас» до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Потестас» (далі - ТОВ «Потестас», Товариство) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просило:

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області (далі - ГУ ДПС у Закарпатській області) від 28 вересня 2023 року № 000/4671/0716-07-04/43430679.

Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийняте відповідачем з порушенням вимог законодавства. Зокрема, вказує, що відповідачем не враховано приписи частини одинадцятої пункту 2021.10 статті 2021 Податкового кодексу України (далі - ПК України), який містить чітке зазначення про те, що помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді. А податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів чи послуг, є для покупця таких товарів підставою для нарахування сум податку, що відносяться і податкового кредиту. Відповідно до цього, позивач вправі був у червні 2023 року відносити суми податкового кредиту суми сплаченого ним податку на додану вартість (далі - ПДВ), які були забезпечені складеними ТОВ «Фермент Плюс» податковими накладними, які були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року позов задоволено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржило ГУ ДПС у Закарпатській області, яке вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте без урахування фактичних обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права. Тому просило скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що факт невідповідності показників, зазначених у податкових накладних ТОВ «Фермент Плюс» умовам поставки (ціна, вартість, номенклатура та кількість товару) підтверджено актом перевірки, тому підстави для скасування податкового повідомлення-рішення відсутні. Податкові накладні містять помилки в реквізитах, визначених статтею 201 пунктом 201.1 ПК України, які заважають ідентифікувати здійснену господарську операцію та її зміст із здійсненою господарською операцією та її змістом, на яку складені видаткові накладні; тому такі податкові накладні вважаються складеними з порушенням встановленого порядку заповнення податкової накладної та не можуть бути включені до податкового кредиту покупцем.

ТОВ «Потестас» надало додаткові пояснення, у яких зокрема, покликається на те, що

порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом, не впливають на права та обов`язки іншого платника податків. Надало квитанції про прийняття податкових накладних до ЄРПН та вказало, що апелянт не надав жодних відомостей про те, чи були вжиті заходи для притягнення ТОВ «Фермент Плюс» до відповідальності за вчиненні порушення. Також вказує, що складені та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні є достатньою підставою для включення сум ПДВ до податкового кредиту. Вважає, що внесені коригування стосувалися виключно уточнення тих показників, які не вплинули на першочергово заявлену в податковій накладній суду податкового зобов`язання, оскільки зміни стосувалися номенклатури товару, його обсягу, ціни постачання.

У судовому засіданні представники апелянта підтримали вимоги апеляційної скарги з аналогічних підстав; просять апеляційну скаргу задовольнити. Представник позивача, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.

Як встановлено судом, Головне управлінням ДПС у Закарпатській області провела документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Потестас» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2023 року від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування, за результатами якої було складено акт від 14 вересня 2023 року № 6762/07-16-07 04/43430679.

У ході перевірки було встановлено, що в перевіреному періоді ТОВ «Потестас» здійснювало придбання сировини (тютюн з відділеною середньою прожилкою різних марок) на митній території України, здійснювало досушку, зволоження, ферментацію та подрібнення сировини. Надалі готову продукцію воно реалізовувало на експорт на підставі укладених контрагентів із нерезидентами.

З метою придбання сировини між ТОВ «Потестас», як покупцем, та ТОВ «Фермент Плюс», як постачальником, 04 січня 2021 року був укладений договір поставки за № 04/1-2021 (а. с. 43 - 47).

У зв`язку з реалізацією вказаного договору поставки, постачальником (ТОВ «Фермент Плюс» складено та зареєстровано податкові накладні (а. с. 49 - 71).

Позивачем було відображено у податковому кредиті суми ПДВ, сформовані на підставі вказаних податкових накладних.

За результатами проведеної відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки були встановлені порушення вимог:

- статті 198 пункту 198.6, статті 201 пункту 201.1 абзаців 2, 3, пункту 201.10 ПК України, в результаті чого встановлено завищення задекларованих підприємством показників у рядку 20.3 та 21 «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту поточного звітного періоду» податкової декларації з ПДВ за червень 2023 року на загальну суму 1 313 670,86 грн;

- статті 201 пунктів 201.1, 201.10 ПК України - завищення суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, задекларовану у рядку 20.2 податкової декларації з ПДВ за червень 2023 року на загальну суму 3 714 999,99 грн (а. с. 16 - 36).

На підставі вказаного акта перевірки та відповідно до встановлених порушень ГУ ДПС у Закарпатській області прийняло, зокрема, податкове повідомлення-рішення від 28 вересня 2023 р. № 000/4671/0716-07-04/43430679, яким на підставі статті 54 пункту 54.3, статті 58 пункту 58.1, статті 200 пункту 200.14, статті 123 пункту 123.1, статті 198 пункту 198.6, статті 201 пункту 201.1, пункту 201.10 ПК України зменшено на 3 714 999,99 грн суму бюджетного відшкодування з ПДВ, задекларовану на рахунок платника у банку, та застосовано штрафної санкції 371 499,99 (а. с. 9, 11).

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення неправомірним, ТОВ «Потестас» звернулося до суду із вказаним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що відповідачем не враховано, що наявність податкової накладної та факт реєстрації податкової накладної в ЄРПН є достатньою підставою, яка надає право платнику ПДВ на віднесення сум сплаченого (нарахованого) ПДВ до податкового кредиту

Також акт перевірки на вказує на помилки у кодах товару, згідно з УКТ ЗЕД, інші критичні помилки, що заважають ідентифікувати здійснену операцію. А інші помилки в обов`язкових реквізитах податкових накладних, визначених статтею 201 пунктом 201.1 ПК України, вважаються такими, що не є критичними у відповідності до статті 201 пункту 201.10 абзацу 11 ПК України, тобто такими, що не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних до ЄРПН з подальшим наданням покупцеві товарів для формування податкового кредиту.

Проте, колегія суддів апеляційного суду вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, виходячи з таких підстав.

Відповідно до підпунктів 14.1.156-1, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання (для цілей розділу V цього Кодексу) - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом; податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, які не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За приписами пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

А згідно з підпунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.

Пунктом 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

А відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Вимоги для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК України, згідно з пунктом 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені у Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 (далі - Закон № 996-XIV).

Відповідно до статті 11 Закону № 996-XIV підприємства зобов`язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку.

Згідно з частиною другою статті 3 Закону № 996-XIV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За приписами частин першої та другої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити, передбачені цією статтею.

Отже господарські операції мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку.

Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми) як принцип бухгалтерського обліку, що закріплений в статті 4 Закону № 996-XIV, так само характеризує і податковий облік.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, проведеною відповідачем перевіркою здійснено аналіз первинних документів (видаткових накладних) та інформації, наявної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

За результатами цього встановлено розбіжність між кількістю і вартістю придбаних та оприбуткованих Товариством товарно-матеріальних цінностей (далі - ТМЦ) та кількістю і вартістю ТМЦ, зазначених у податкових накладних ТОВ «Фермент Плюс», які включено Товариством до податкового кредиту (ряд. 16.1 Декларації), а саме податкові накладні ТОВ «Фермент Плюс»:

- від 05.05.2021 № 1 (складена на 19 713,26 кг на суму 366 666,67 грн ПДВ);

- від 13.05.2021 № 3 (складена на 2867,38 кг на суму 53 333,33 грн ПДВ);

- від 18.05.2021 № 5 (складена на 3718,64 кг на суму 69 166,67 грн ПДВ);

- від 21.05.2021 № 6 (складена на 12 518,63 кг на суму 232 846,60 грн ПДВ);

- від 21.05.2021 № 7 (складена на 25 519,00 кг на суму 474 653,40 грн ПДВ);

- від 08.06.2021 № 1 (складена на 15 770,61 кг на суму 293333,33 грн ПДВ);

- від 14.06.2021 № 2 (складена на 56 451,61кг на суму 1050000,00 грн ПДВ);

- від 18.06.2021 № 5 (складена на 12 544,80 кг на суму 233333,33 грн ПДВ);

- від 24.06.2021 № 6 (складена на 26 881,72 кг на суму 500000,00 грн ПДВ);

- від 25.06.2021 № 7 (складена на 17 921,15 кг на суму 333333,33 грн ПДВ);

- від 29.06.2021 № 8 (складена на 5824,37 кг на суму 108 333,33 грн ПДВ).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що в разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.

Проте, Товариство такої скарги на ТОВ «Фермент Плюс» до податкового органу не подало, а тому колегія суддів апеляційного суду вважає безпідставними покликання його представника на те, що порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом, не впливають на права та обов`язки іншого платника податків.

Разом з тим, покликання на те, що апелянт не надав жодних відомостей про те, чи були вжиті заходи для притягнення ТОВ «Фермент Плюс» до відповідальності за вчиненні порушення, то, на переконання колегії суддів апеляційного суду, такі обставини перебувають поза межами предмета судового розгляду в цій справі.

Вказана вище невідповідність показників, зазначених у податкових накладних ТОВ «Фермент Плюс», умовам поставки (ціна, вартість, номенклатура та кількість товару) є помилкою в реквізитах, визначених пунктом 201.1 ст.201 ПКУ, що заважає ідентифікувати господарські операції та їх зміст, зазначені в податкових накладних, зі здійсненою господарською операцією та її змістом, на яку складені видаткові накладні.

Зазначені податкові накладні не можуть бути включені до податкового кредиту позивачем, як такі, що складені з порушенням встановленого порядку заповнення податкової накладної.

Всупереч зазначеному, в порушення зазначених вище приписів ПК України, Товариство включило до складу податкового кредиту 3 714 999,99 грн ПДВ попередньої оплати за поставку ТМЦ, що не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними або відповідними розрахунками коригування до податкових накладних, що стало підставою для зменшення оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням податкового кредиту за червень 2023 року на вказану суму.

З приводу покликань суду першої інстанції на те, що відповідачем не враховано, що наявність податкової накладної та факт реєстрації податкової накладної в ЄРПН є достатньою підставою, яка надає право платнику ПДВ на віднесення сум сплаченого (нарахованого) ПДВ до податкового кредиту, оскільки таке право виникає за правилами приписів підпунктів статті 198 пунктів 198.1 - 198.3, 198.6 ПК України, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у т. ч. в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, колегія суддів зазначає таке.

Позаяк у спірних податкових накладних були заповнені всі обов`язкові реквізити, підстави для неприйняття податкових накладних під час їх реєстрації в ЄРПН були відсутні.

При цьому колегія суддів також враховує правову позицію, висловлену в постанові Верховного Суду від 7 грудня 2022 року в справі № 500/2237/20, відповідно до якої приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності.

Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Проте, під час проведення документальної перевірки Товариства було встановлено, що реквізити (номенклатура товару, його обсяг, ціна постачання) містили недостовірні відомості, які не відповідали фактично здійсненій господарській операції, на підтвердження якої складалися видаткові накладні.

Тобто наявність податкових накладних, складених з порушенням встановленого порядку їх заповнення та факт їх реєстрації в ЄРПН, не може бути підставою, яка надає право платнику ПДВ на віднесення сум сплаченого (нарахованого) ПДВ до податкового кредиту.

Надані ж Товариством для перевірки розрахунки коригування, складені ТОВ «Фермент Плюс», зі зменшенням кількісних показників та збільшенням ціни за одиницю виміру товару:

- від 05.05.2021 № ФПМа000000000001 (із кількістю 11 111,11 кг на суму 366 666,67 грн ПДВ),

- від 13.05.2021 № ФПМа000000000003 (із кількістю 1616,16 кг на суму 53 333,33 грн ПДВ),

- від 18.05.2021 № ФПМа000000000005 (із кількістю 2095,96 кг на суму 69 166,67 грн ПДВ),

- від 21.05.2021 № ФГТМа000000000006 (із кількістю 7055,96 кг на суму 232846,60 грн ПДВ),

- від 21.05.2021 № ФПМа000000000007 (із кількістю 14383,44 кг на суму 474653,40 грн ПДВ),

- від 08.06.2021 № ФПИн000000000001 (із кількістю 8888,89 кг на суму 293 333,33 грн ПДВ),

- від 14.06.2021 № ФПИн000000000002 (із кількістю 31818,18 кг на суму 1050 000,00 грн ПДВ),

- від 18.06.2021 № ФПИн000000000005 (із кількістю 7070,71 кг на суму 233 333,33 грн ПДВ),

від 24.06.2021 № ФПИн000000000006 (із кількістю 14944,79кг на суму 500 000,00 грн ПДВ),

від 25.06.2021 № ФПИн000000000007 (із кількістю 9009,01кг на суму 333333,33 грн ПДВ),

від 29.06.2021 № ФПИн000000000008 (із кількістю 2927,93кг на суму 108 333,33 грн ПДВ),

не були зареєстрованими в ЄРПН.

А додані Товариством зареєстровані в ЄРПН розрахунки коригування, складені ТОВ «Фермент Плюс» у вересні 2023 року, які містять зменшення кількісних показників та збільшення ціни за одиницю виміру товару, стосуються іншого звітного періоду, ніж той, який був перевірений.

Позаяк ТОВ «Потестас» завищило на 3 714 999,99 грн суму, що підлягала бюджетному відшкодуванню за червень 2023 року, з огляду на те, що включило до складу податкового кредиту 3714 999,99 грн ПДВ попередньої оплати за ТМЦ, що не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними, які б відповідали змісту здійсненої господарської операції, колегія суддів апеляційного суду погоджується з доводами апеляційної скарги в тому, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем правомірно та підстави для його скасування відсутні.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Згідно зістаттею 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 229, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області задовольнити.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року в адміністративній справі № 260/8605/23 скасувати.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Потестас» до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин Постанова складена у повному обсязі 13 травня 2024 року.