Постанова

від 08.05.2024 по справі 260/546/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/546/24 пров. № А/857/7048/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.,

за участю секретаря судового засідання Ханащак С.І.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 року (судді Калинич Я.М., ухвалену в м. Ужгород) про забезпечення позову у справі №260/546/24 за позовом Керівника Мукачівської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України до Управління міського господарства Мукачівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування індивідуального акту,-

ВСТАНОВИВ:

Керівник Мукачівської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України звернувся в суд з позовом до Управління міського господарства Мукачівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 в якому просить визнати протиправними та скасувати містобудівні умови та обмеження від 10.03.2020 (реєстраційний номер ЄДЕССБ МU01:8892-8851-4607-6213), видані ОСОБА_1 з «Реконструкції існуючого торгівельного павільйону під заклад ресторанного господарства швидкого харчування за адресою АДРЕСА_1 », які затверджені наказом відділу архітектури та містобудування управління комунальної власності та архітектури виконавчого комітету Мукачівської міської ради №24 від 10.03.2020.

01 березня 2024 року до суду від позивача надійшла заява про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом: 1. Заборонити ОСОБА_1 , а також будь-яким іншим юридичним або фізичним особам, здійснювати будь-які будівельні роботи на земельній ділянці з кадастровим номером: 2110400000:01:002:0581, площею: 0,0084 га, цільове призначення: 03.07 «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі», та будь-яких утворених внаслідок її поділу, об`єднання чи інвентаризації земельних ділянок до набрання законної сили рішенням по даній справі. 2. Заборонити ОСОБА_1 , а також будь-яким іншим юридичним або фізичним особам, вчиняти будь-які дії по завершенню будівництва та введенню (прийняттю) в експлуатацію об`єкта будівництва «Реконструкція існуючого торгівельного павільйону під заклад ресторанного господарства швидкого харчування за адресою АДРЕСА_1 », спорудження якого здійснюється на земельній ділянці з кадастровим номером: 2110400000:01:002:0581, площею: 0,0084 га, цільове призначення: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, та будь-яких утворених внаслідок її поділу, об`єднання чи інвентаризації земельних ділянок до набрання законної сили рішенням по даній справі. 3. Зупинити дію містобудівних умов та обмежень від 10.03.2020 (реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:8892-8851-4607-6213), виданих ОСОБА_1 з «Реконструкції існуючого торгівельного павільйону під заклад ресторанного господарства швидкого харчування за адресою АДРЕСА_1 », які затверджені наказом відділу архітектури та містобудування управління комунальної власності та. архітектури виконавчого комітету Мукачівської міської ради №24 від 10.03.2020.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 року заяву керівника Мукачівської окружної прокуратури про вжиття заходів забезпечення позову у справі №260/546/24 - задоволено частково. Заборонено ОСОБА_1 , а також будь-яким іншим юридичним або фізичним особам, здійснювати будь-які будівельні роботи на земельній ділянці з кадастровим номером: 2110400000:01:002:0581, площею: 0,0084 га, цільове призначення: 03.07 «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі», та будь-яких утворених внаслідок її поділу, об`єднання чи інвентаризації земельних ділянок до набрання законної сили рішенням по даній справі. Заборонено ОСОБА_1 , а також будь-яким іншим юридичним або фізичним особам, вчиняти будь-які дії по завершенню будівництва та введенню (прийняттю) в експлуатацію об`єкта будівництва «Реконструкція існуючого торгівельного павільйону під заклад ресторанного господарства швидкого харчування за адресою АДРЕСА_1 », спорудження якого здійснюється на земельній ділянці з кадастровим номером: 2110400000:01:002:0581, площею: 0,0084 га, цільове призначення: 03.07 «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі», та будь-яких утворених внаслідок її поділу, об`єднання чи інвентаризації земельних ділянок до набрання законної сили рішенням по даній справі. В задоволенні решти клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу Мукачівська окружна прокуратура заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржувану ухвалу суду залишити без змін, вважаючи її законною та обґрунтованою.

Інші учасники справи своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник позивача прокурор Мацюра Я.Р. проти апеляційної скарги заперечив, просив скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Суд першої інстанції заяву про забезпечення позову задовольнив частково, оскільки в разі реалізації проекту будівництва до завершення розгляду справи, можливе проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за третіми особами (фізичними та юридичними особами), які в даних правовідносинах виступатимуть добросовісними набувачами, що також може призвести до того, що ефективний захист порушених чи оспорюваних прав або інтересів держави стане неможливим. До того ж, вжиття заходів забезпечення позову матиме наслідком збереження існуючого становища та дозволить уникнути негативних наслідків, таких як руйнація споруд, а в даному випадку, шкода від зупинення виконання будівельних робіт буде значно меншою.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Частинами 1 та 2 статті 150 КАС суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з положеннями частини 1 статті 151 КАС позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина 2 статті 151 КАС).

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина 6 статті 154 КАС).

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому, заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, а також у очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

При розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з врахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 826/14951/18 та від 28.10.2020 у справі № 140/2474/20.

З аналізу вказаних норм вбачається, що прийняття рішення про забезпечення позову доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля та витрати для відновлення прав та інтересів позивача або є очевидними ознаками протиправності оскаржуваного рішення та порушення прав позивача цим рішенням.

Предметом судового розгляду у даній справі є рішення органу місцевого самоврядування про видачу містобудівних умов та обмежень від 10.03.2020

Відповідно до частин 1, 2 статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011 (далі - Закон №3038-VІ) право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт. За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

Таким чином, дозвіл на виконання будівельних робіт надає замовнику та генеральному підряднику чи підряднику право на виконання підготовчих робіт і будівельних робіт на відповідних об`єктах будівництва, в тому числі і на вчинення будь-яких дій у межах будівельного майданчика, а тому колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до реалізації запланованого проекту будівництва на відповідній земельній ділянці, що, в свою чергу, повністю знівелює можливість захисту прав і інтересів держави у випадку прийняття судом рішення про задоволення його позову.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 1 Закону №3038-VІ містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Частинами 2, 8 статті 29 Закону 3038-VI визначено, що фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва. Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника. Скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється: 1) за заявою замовника; 3) за рішенням суду. У разі скасування за рішенням суду містобудівних умов та обмежень посадові особи відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури несуть відповідальність згідно із законом.

Таким чином, містобудівні умови та обмеження є одним із дозвільних документів у сфері будівництва, який видається органом місцевого самоврядування для проектування об`єкта будівництва.

Відповідно до частин 1, 2 статті 35 Закону №3038-VІ після набуття права на земельну ділянку та відповідно до її цільового призначення замовник може виконувати підготовчі роботи, визначені будівельними нормами і правилами, з повідомленням органу державного архітектурно-будівельного контролю. Форма повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України.

Виконання підготовчих робіт може здійснюватися на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт чи дозволу на виконання будівельних робіт.

У заяві про вжиття заходів забезпечення позову вказано, що містобудівною документацією на місцевому рівні не дозволено розміщувати окремо стоячі об`єкти нерухомого майна - будівлі торгівельні (код об`єкта за Державного класифікатора будівель та споруд ДК018-2000-1230.4 «їдальні, кафе, закусочні та ін.» класу «Будівлі торговельні») у зоні садибної житлової забудови (Ж-1) через допустимі види використання даної підзони, окрім кафе. В свою чергу, будівництво торгівельних будівель таких як кафе дозволяється Зонінгом міста Мукачева в підзоні Ж-1 серед допустимих видів забудови, однак тільки у разі отримання спеціального погодження. Разом з тим, у порушення вищезазначених вимог законодавства, третьою особою спеціального погодження, не отримано.

Відповідно до пункту в) статті 4 «Загальні вимоги до забудови та благоустрою території міста» глави 2 «Режим забудови та використання території міста» розділу 7 І «Регулювання забудови та землекористування на основі плану зонування» Пояснювальної записки до Зонінгу міста Мукачева виключно на основі детального плану здійснюються розташування та будівництво окремих, об`єктів містобудування, для яких у відповідності до зонінгу необхідно отримати спеціальне погодження, або нових об`єктів інженерного забезпечення кварталу, групи кварталів, мікрорайону, житлового району.

Отже, як зазначає заявник, замовник будівництва запроектував 2-поверхову торгівельну будівлю в АДРЕСА_1 , що повинен перевірити суд першої інстанції під час розгляду справи по суті враховуючи подані доводи і докази.

Колегія суддів аналізуючи доводи апеляційної скарги та подану заяву про забезпечення позову вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до реалізації запланованого проекту будівництва, що на думку позивача, не відповідає вимогам містобудівного законодавства, за відсутності спеціального погодження, ведеться будівництво запроектованої 2-поверхової торгової будівлі в АДРЕСА_1 , а подальше здійснення будівельних робіт може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано із певними труднощами, тобто спричинити негативні та невідворотні наслідки.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що в разі реалізації проекту будівництва до завершення розгляду справи, можливе проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за третіми особами (фізичними та юридичними особами), які в даних правовідносинах виступатимуть добросовісними набувачами, що також може призвести до того, що ефективний захист порушених чи оспорюваних прав або інтересів держави стане неможливим.

До того ж, вжиття заходів забезпечення позову матиме наслідком збереження існуючого становища та дозволить уникнути негативних наслідків, таких як руйнація споруд. Таким чином, суд вважає, що в даному випадку, шкода від зупинення виконання будівельних робіт буде значно меншою.

Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи ухвалу суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції на підставі статті 139 КАС України у апеляційного суду немає.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 року про забезпечення позову у справі №260/546/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді В.В. Гуляк

Р.Й. Коваль

Повний текст постанови складено 13.05.2024