Ухвала

від 14.05.2024 по справі 380/2532/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про повернення касаційної скарги

14 травня 2024 року

м. Київ

справа №380/2532/21

адміністративне провадження № К/990/18449/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,

перевірив касаційну скаргу Головного управління Держпраці в Львівській області,

на рішення Львівського окружного адміністративного суду рішенням від 01 грудня 2021 року (суддя Кедик М.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року (колегія у складі суддів Хобор Р.Б., Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.)

у справі № 380/2532/21

за позовом Спільного Українсько-Американського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Кисень Компанія"

до Головного управління Держпраці в Львівській області

про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу.

УСТАНОВИВ:

У лютому 2021 року Спільне Українсько-Американське підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю "Кисень Компанія" (далі - СУАП ТОВ "Кисень Компанія") звернулося до суду із позовом до Головного управління Держпраці в Львівській області (далі - ГУ Держпраці в Львівській області), в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову № ЛВ26475/317/АВ/ФС про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, винесену 09.12.2020 першим заступником начальника ГУ Держпраці у Львівській області Зубик А.М.

Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 01.12.2021 (суддя Кедик М.В.) позов задовольнив.

Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 12.04.2022 скасував рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01.12.2021, ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позову.

22.02.2024 Верховний Суд прийняв постанову, якою постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2022 скасував, а справу направив на новий розгляд до апеляційного суду.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2024 апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській області залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01.12.2021 залишено без змін.

13.05.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, в якій ГУ Держпраці в Львівській області просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду рішенням від 01.12.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16.042024, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Як на підставу касаційного оскарження позивач покликається на п.1 ч.4 ст. 328 КАС України (якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку). В даному випадку суд апеляційної інстанції прийняв оскаржуване рішення без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у наступних позиціях Верховного суду:

1. У Постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 2040/8124/18 зазначено, що працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

2. У Постанові Верховного Суду України від 24.01.2019 у справі №592/5576/17 зазначено, що оцінка доказів здійснюється судом за правилами статті 86 КАС України, відповідно до приписів якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

3. У Постанові Верховного Суду України від 27.02.2018 у справі №808/6079/14 зазначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в

адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

4. Судами попередніх інстанцій не враховано позицію Верховного Суду у справі №813/2520/16 щодо врахування концепції прихованого працевлаштування (deemed employment).

Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.

Суд першої інстанції в ухвалі від 02.03.2021 вирішив розглядати справу в порядку загального позовного провадження.

При цьому скаржник покликається на те, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій прийняті всупереч усталеній практиці Верховного Суду, висловленій у постановах від 28.07.2021 у справі №2040/8124/18, від 24.01.2019 у справі №592/5576/17, від 27.02.2018 у справі №808/6079/14, від 20.08.2020 у справі №813/2520/16 Суд зауважує, що зазначена позивачем практика не є релевантною до правовідносин у цій справі з огляду на таке.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги передбачені ст. 330 КАС України.

Зокрема, у касаційній скарзі зазначається підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 328 КАС України підстави (підстав).

Позиція суду апеляційної інстанції відповідно до оскаржуваного рішення базується на такому:

«Апеляційний суд встановив, що в ході інспекційного відвідування, за місцем фактичною здійснення господарської діяльності позивача, а саме: Львівська обл., Золочівський район, с. Підгородне, відповідач встановив осіб, як виконують трудову функцію, а саме 30.09.2020 ОСОБА_1 , а ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , які пояснили, що працюють у ОСОБА_4 .

Водночас, апеляційний суд встановив, що ОСОБА_2 є директором Спільного українсько-американського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Кисень Компанія».

Разом з тим, суд встановив, що за адресою: АДРЕСА_1 , здійснюють господарську діяльність, окрім позивача, ще два суб`єкта господарювання, а саме: фізична особа - підприємець ОСОБА_5 та фізична особа - підприємець ОСОБА_1 .

Відповідно до копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АБ № 623855, основним видом економічної діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 є КВЕД 10.61 - виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості (основний); 10.71 - виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання.

При цьому, 21.01.2016 між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 та ОСОБА_3 укладений трудовий договір, на підставі якого ОСОБА_3 прийнята на посаду пекаря з місцем праці за адресою: АДРЕСА_2 . Вказані трудові відносини підтверджуються записом у трудовій книжці.

Отже, апеляційний суд встановив, що ОСОБА_3 перебувала у трудових відносинах із фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 .

Також суд зауважує, що ОСОБА_1 , згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є приватним підприємцем, який, на підставі договору про тимчасове користування нежитловим приміщенням (оренда) від 01.04.2020, що укладений зпозивачем , орендує нежитлове приміщення площею 70,0 кв. м, у будівлі АДРЕСА_2 для здійснення ремонту транспортних засобів (КВЕД 45.20).

На підтвердження вчинення позивачем виявлених у ході інспекційного відвідування порушень, відповідач надав матеріали відеофіксації інспекційного відвідування, які не фіксують факт виконання певної роботи для позивача.

Тому апеляційний суд вважає, що відповідач не надав доказів на підтвердження на тих обставин, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виконували трудові функції в інтересах позивача».

Суд зазначає, що з висновків суду апеляційної інстанції не вбачається, що ним було прийнято рішення всупереч перерахованій відповідачем практиці Верховного Суду, постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2024 ґрунтувалася на встановлених обставинах справи.

Аналіз аргументів касаційної скарги у їхньому логічному взаємозв`язку з обставинами справи, встановленими в постанові суду апеляційної інстанції, не дає підстав для висновку про наявність фактів, наведених у п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України, які б могли слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі незначної складності.

Крім того, суд касаційної інстанції є судом права, завданням якого є формулювання висновків щодо правильного застосування норм матеріального та процесуального права, у силу ст. 341 КАС України переглядає судові рішення на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, не має права приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти наявні у справі докази (ч. 1 ст. 341 КАС України).

Отже, скаржник не виклав підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга, а наведена практика Верховного Суду не суперечить висновкам суду апеляційної інстанції.

За таких обставин Уповноваженій особі Головному управлінню Держпраці в Львівській області слід повернути касаційну скаргу відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 332 КАС України.

Керуючись ст. 248, 332 КАС України, Суд,-

УХВАЛИВ:

1. Повернути Головному управлінню Держпраці в Львівській області касаційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду рішенням від 01 грудня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року у справі №380/2532/21.

2. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не перешкоджає особі, яка її подала, реалізувати право на повторне звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб