Ухвала

від 14.05.2024 по справі 369/7403/24

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/7403/24

Провадження №2/369/5413/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2024 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченко А.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі № 369/7403/24 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Доступні фінанси», Товариства з обмеженою відповідальністю «Битоптторг», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлія Володимирівна про визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Києво-Святошинського районного суду Київської області із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та яким присвоєні кадастрові номера: 3222485901:01:021:5169, 3222485901:01:021:5170, 3222485901:01:021:5171, 3222485901:01:021:5172, 3222485901:01:021:5173, 3222485901:01:021:5174, 3222485901:01:021:5175 та заборонити органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження в сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме: суб`єктам державної реєстрації прав; виконавчим органам сільських, селищних міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо нерухомого майна, а саме земельних ділянок, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та яким присвоєні кадастрові номера: 3222485901:01:021:5169, 3222485901:01:021:5170, 3222485901:01:021:5171, 3222485901:01:021:5172, 3222485901:01:021:5173, 3222485901:01:021:5174, 3222485901:01:021:5175.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що в провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області знаходиться цивільна справа № 369/7403/24 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Доступні фінанси», Товариства з обмеженою відповідальністю «Битоптторг», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлія Володимирівна про визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Предметом оскарження є договір купівлі-продажу про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, укладеному 06.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Битоптторг», предметом якого стала земельна ділянка площею 0,25 га, кадастровий номер 3222485901:01:021:0012, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

За наслідками укладення зазначеного вище договору купівлі-продажу Товариство з обмеженою відповідальністю «Битоптторг» набуло право власності на спірну земельну ділянку за кадастровим номером 3222485901:01:021:0012, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . А отже, на переконання заявника, за вказаним фактом товариство набуло усіх правомочностей власника, якими є право володіння, користування та розпорядження даним нерухомим майном.

Заявник вказує, що з метою уникнення від можливого витребовування спірної земельної ділянки у Товариства з обмеженою відповідальністю «Битоптторг», у випадку визнання оскаржуваного договору купівлі-продажу недійсним, буквально одразу після набуття її у власність, а саме 28.10.2021 року придбана Товариством з обмеженою відповідальністю «Битоптторг» земельна ділянка за кадастровим номером 3222485901:01:021:0012, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 була поділена на сім нових земельних ділянок на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3222485901:01:021:0012.

У відповідності до інформації, наданої Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, в результаті такого поділу утворилися земельні ділянки із кадастровими номерами: 3222485901:01:021:5169, 3222485901:01:021:5170, 3222485901:01:021:5171, 3222485901:01:021:5172, 3222485901:01:021:5173, 3222485901:01:021:5174, 3222485901:01:021:5175, які на даний час належать відповідачу 2.

На підставі вище наведеного, заявник вказує, що сукупність вказаних вище обставин і стала причиною одночасного звернення до суду із заявою про забезпечення позову, оскільки, їх не вжиття може істотно ускладнити ефективний захист порушених прав позивачів, за захистом яких вони звернулися до суду.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заяву про забезпечення позову слід залишити без задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Із роз`яснень Верховного Суду України у п. 4 постанови Пленуму від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

При цьому цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути ухвалено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

У відповідності до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Тобто, законодавець вказує лише на можливість, а не обов`язок суду забезпечити позов, при чому відповідно до вимог законодавства це можливо за умови, що з матеріалів справи чи самої заяви про забезпечення позову вбачається, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. При цьому, під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Отже, невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам. Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення. Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку. Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Слід відзначити, що саме лише посилання в заяві на потенційну можливість продажу спірного майна без наведення відповідного обґрунтування та підтвердження їх належними доказами згідно зі статтею 81 ЦПК України, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Проте, наведені у заяві про забезпечення позову підстави позивачів ґрунтуються лише на припущеннях, тоді як забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, доказів чого позивачі не подали.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

З врахуванням наведеного, суд, надаючи оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, враховуючи співмірність заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог, приходить до висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, а її доводи не свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому.

Крім того, суд звертає увагу на той факт, що відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, при розгляді заяви про забезпечення позову, повинен з`ясувати характер спору, що виник між сторонами, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову - це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо існує ймовірність невиконання судового рішення у майбутньому або виникнення складнощів під час його виконання.

Тобто, вжиття заходів забезпечення позову є заходом забезпечення в майбутньому виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та яким присвоєні кадастрові номера: 3222485901:01:021:5169, 3222485901:01:021:5170, 3222485901:01:021:5171, 3222485901:01:021:5172, 3222485901:01:021:5173, 3222485901:01:021:5174, 3222485901:01:021:5175 та заборони органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження в сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме: суб`єктам державної реєстрації прав; виконавчим органам сільських, селищних міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо нерухомого майна, а саме земельних ділянок, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та яким присвоєні кадастрові номера: 3222485901:01:021:5169, 3222485901:01:021:5170, 3222485901:01:021:5171, 3222485901:01:021:5172, 3222485901:01:021:5173, 3222485901:01:021:5174, 3222485901:01:021:5175, слід відмовити, оскільки зазначений заявниками захід забезпечення позову не є співмірним заявленим позовним вимогам.

Крім того, суд зауважує, що позивачами не надано суду відомостей про дійсну вартість спірного майна, тому суд позбавлений можливості встановити співмірність між заявленою позивачем вимогою та вартістю майна, яка перебуває у власності відповідача 2.

На підставі вище викладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Одночасно суд роз`яснює, що ця відмова не позбавляє заявника на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України, з урахуванням аргументів, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

Керуючись статтями 149-153, 258, 260 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі № 369/7403/24 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Доступні фінанси», Товариства з обмеженою відповідальністю «Битоптторг», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлія Володимирівна про визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння відмовити.

Копію ухвали невідкладно направити заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому ч. 2 ст. 261 ЦПК України.

Суддя А.В. Янченко