Ухвала

від 01.08.2024 по справі 369/7403/24

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/7403/24

Провадження №2/369/5413/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2024 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченко А.В., вивчивши матеріали клопотання ОСОБА_1 , який діє в інтересах відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Битоптторг» про застосування зустрічного забезпечення позову у цивільній справі № 369/7403/24 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Доступні фінанси», Товариства з обмеженою відповідальністю «Битоптторг», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлія Володимирівна про визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

До Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшла вище зазначена заява.

В обґрунтування заяви заявник зазначає, що в провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває справа № 369/7403/24 за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Доступні фінанси», Товариства з обмеженою відповідальністю «Битоптторг», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлія Володимирівна про визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Відповідно до інформації, отриманої від відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Битоптторг» стало відомо, що 10.06.2024 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі № 369/7403/24 серед іншого накладено арешт на земельні ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та яким присвоєні кадастрові номера: 3222485901:01:021:5169, 3222485901:01:021:5170, 3222485901:01:021:5171, 3222485901:01:021:5172, 3222485901:01:021:5173, 3222485901:01:021:5174, 3222485901:01:021:5175, а також заборонено органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження в сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме: суб`єктам державної реєстрації прав; виконавчим органам сільських, селищних міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо нерухомого майна, а саме земельних ділянок, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та яким присвоєні кадастрові номера: 3222485901:01:021:5169, 3222485901:01:021:5170, 3222485901:01:021:5171, 3222485901:01:021:5172, 3222485901:01:021:5173, 3222485901:01:021:5174, 3222485901:01:021:5175.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Битоптторг» вважає, що судом при задоволенні заяви про забезпечення позову не були враховані його майнові інтереси, а тому, Товариство вважає за потрібне подати клопотання про вжиття заходів зустрічного забезпечення позову.

Щодо встановлення наявності збитків та їх розміру заявник вказує наступне.

Заявник відзначає, що зустрічне забезпечення за своїм правовим змістом є гарантією відшкодування можливих для відповідача збитків.

Такий інститут має на меті забезпечити певний баланс сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів.

Так, 15.11.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Битоптторг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтертайм Плюс» було укладено попередній договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ляшук О.В. за реєстровим № 1774.

Відповідно до даного Договору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Битоптторг» зобов`язався продати (передати у власність на нижченаведених умовах) Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтертайм Плюс», а Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтертайм Плюс» зобов`язався купити (прийняти у власність на нижченаведених умовах) у Товариства з обмеженою відповідальністю «Битоптторг» нерухоме майно:

Земельну ділянку площею 0,0617 га, кадастровий номер: 3222485901:01:021:5169, ореєстраційний № в ДРРПНМ: 2493075432080;

Земельну ділянку площею 0,0278 га, кадастровий номер: 3222485901:01:021:5174, ореєстраційний № в ДРРПНМ: 2493126532080;

Земельну ділянку площею 0,0282 га, кадастровий номер: 3222485901:01:021:5175, ореєстраційний № в ДРРПНМ: 2493113832080;

Земельну ділянку площею 0,0453 га, кадастровий номер: 3222485901:01:021:5173, ореєстраційний № в ДРРПНМ: 2493106432080;

Земельну ділянку площею 0,0255 га, кадастровий номер: 3222485901:01:021:5172, ореєстраційний № в ДРРПНМ: 2493100132080;

Земельну ділянку площею 0,0371 га, кадастровий номер: 3222485901:01:021:5170, ореєстраційний № в ДРРПНМ: 2493083832080;

Земельну ділянку площею 0,0244 га, кадастровий номер: 3222485901:01:021:5171, ореєстраційний № в ДРРПНМ: 2493091132080;

за ціною, що на день укладення договору купівлі-продажу (Основного договору), буде еквівалентною 290000,00 (двісті дев`яносто тисяч) доларів США за офіційним курсом гривні, який буде встановлений НБУ щодо долару США.

17.11.2021 року в порядку та розмірі, передбаченому Попереднім договором, на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Битоптторг» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертайм Плюс» надійшли грошові кошти в загальній сумі 500000,00 грн.

Так, наразі Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтертайм Плюс» зацікавлене у придбанні даних земельних ділянок, що підтверджується листами від 14.12.2021 року, 27.01.2022 року та від 13.06.2024 року.

Проте, арешт та заборона вчинення будь-яких дій щодо земельних ділянок, які розташовані по АДРЕСА_1 та належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Битоптторг» код ЄДРПОУ 38568572 на праві власності унеможливлює укладення Основного договору, що в свою чергу призводить до виникнення у Товариства витрат в розмірі подвійної суми гарантійного платежу, означеного в п. 7 цього договору, а саме в сумі 1 000 000,00 грн.

Заявник, відзначає, що саме цю суму витрат Товариство мусить зробити для відновлення свого порушеного права, у зв`язку з забороною реалізації свого майна та саме така сума є вже гарантованим для неї збитком.

Відтак Товариство з обмеженою відповідальністю «Битоптторг» вважає належним та обґрунтованим застосування співмірного до цієї суми збитків заходів зустрічного забезпечення позову.

Необхідно відзначити, що внаслідок дій позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Битоптторг» вже тривалий час не може розпоряджатись своїм майном, що безумовно не може залишитись поза реакцією правопорядку.

Забезпечення позову у вказаній справі було накладено на земельні ділянки, які є предметом Попереднього договору, умови якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Битоптторг» виконати не зможе, що в свою чергу призводить до виникнення у Товариства витрат в сумі 1 000 000,00 грн, отож належним та співмірним буде забезпечення та відшкодування збитків Товариства у розмірі збитків які вона понесе, а саме 1 000 000,00 грн.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Битоптторг» вважає, за необхідне клопотати про застосування заходів зустрічного забезпечення у розмірі 1 000 000,00 грн., вважає вказану суму обґрунтованою та співмірною.

Отже, відповідач просить застосувати заходи зустрічного забезпечення позову у справі № 369/7403/24, шляхом зобов`язання позивача 1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних долях внести на депозитний рахунок Києво-Святошинського районного суду Київської області грошові кошти в сумі 1 000 000,00 грн., в якості забезпечення відшкодування збитків відповідача відповідно до вимог ч. 4 ст. 154 ЦПК України.

Дослідивши матеріали заяви про зустрічне забезпечення позову, матеріали справи, суд приходить до наступного висновку:

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову(зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 154 ЦПК України, суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Відповідно до ч. 4 ст. 154 ЦПК України, зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову.

Відповідно ч. 5 ст. 154 ЦПК України, розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Звертаючись до суду із вказаним клопотанням представник відповідача вказує на те, що 15.11.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Битоптторг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтертайм Плюс» було укладено договір, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Битоптторг» зобов`язувася продати Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтертайм Плюс», а Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтертайм Плюс» зобов`язувалося купити нерухоме майно, яке в свою чергу є предметом спору у цивільній справі № 369/7403/24.

Відповідно до п. 1.1 Попереднього договору, сторони зобов`язували укласти Основний договір в строк до 15.12.2021 року.

Згідно п. 7 Попереднього договору, протягом 10 днів з дня укладення цього договору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтертайм Плюс» зобов`язалось сплатити на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Битоптторг» гарантійний платіж в сумі 500000,00 грн. в рахунок платежу, який Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтертайм Плюс» буде зобов`язане сплатити Товариству з обмеженою відповідальністю «Битоптторг» як ціну за куплене нерухоме майно.

За змістом п. 8 Попереднього договору, сторони встановили правові наслідки, які настають у випадку невиконання умов цього договору, а саме:

якщо за невиконання умов цього договору буде нести відповідальність Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтертайм Плюс», то означена в п. 7 цього договору сума гарантійного платежу залишиться у Товариства з обмеженою відповідальністю «Битоптторг»;

Якщо за невиконання умов цього договору буде нести відповідальність Товариство з обмеженою відповідальністю «Битоптторг», то вона повинна буде сплатити Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтертайм Плюс» подвійну суму гарантійного платежу, означеного в п. 7 цього договору в триденний термін з моменту настання строку укладення основного договору.

Однак, підтвердження того, що відповідач 2 в строк до 15.12.2021 року (вказана в договорі кінцева дата укладення Основного договору) уклав із відповідачем 1 основний договір, відповідачем до суду не надано.

Крім того, суд звертає увагу, що з моменту кінцевої дати укладення основного договору пройшло майже три роки, що ставить під сумнів зацікавленість відповідача 1 в укладенні такого договору.

Таким чиномЮ відповідачем не надано суду належних доказів понесення відповідачем 2 можливих збитків саме у вказаному розмірі, та що такі можуть бути завдані в результаті забезпечення позову.

Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком, за виключенням випадків, передбачених ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

Разом із тим, суд не вбачає наявність передбачених вказаною нормою обставин.

Разом з тим, відсутні докази того, що майновий стан позивача або його дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Суд враховує, що заходи зустрічного забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Аналіз пункту 1 частини третьої статті 154 ЦПК України свідчить про те, що для застосування зустрічного забезпечення необхідно встановити сукупність таких обставин: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України; 2) позивач або взагалі не має на території України майна або розмір (вартість) його майна на території України недостатній для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Тобто на суд покладається обов`язок застосувати зустрічне забезпечення лише за наявності одночасного встановлення зазначених обставин у їх сукупності.

Аналогічний за змістом правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 24 червня 2021 року у справі № 295/940/20, від 01 квітня 2020 року у справі № 318/854/18 та від 09 грудня 2021 року у справі № 175/1480/21.

Самі по собі заходи забезпечення позову є тимчасовим обмеженням прав особи тією мірою та таким чином, як це необхідно для збереження в період розгляду справи можливості безперешкодного виконання рішення суду в разі задоволення позову. Вжиті заходи забезпечення позову не впливають на матеріальний стан відповідача як власника нерухомого майна та не призводять до понесення додаткових витрат внаслідок їх застосування, отже, не призводять до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Подібні за своїм змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 08.10.2020 у справі № 465/4985/18, постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 757/48375/20.

Отже, застосування такого заходу забезпечення позову, як арешт майна, має на меті його збереження на період судового розгляду та сприяє безперешкодному виконанню рішення суду у разі задоволення позову.

Верховний Суд у постанові в справі № 456/2438/17 підтвердив, що кінцевою метою зустрічного забезпечення завжди є компенсація збитків і зазначив, що у разі, якщо обраний заявником спосіб забезпечення позову не спричинить невідновлюваної шкоди відповідачу чи третім особам, висновок про відсутність підстав для застосування зустрічного забезпечення є правильним.

Особа, звертаючись до суду із заявою про зустрічне забезпечення, повинна аргументувати та довести відповідними доказами, в порядку ст. 76-81 ЦПК України, наявність можливості заподіяння збитків, які можуть бути спричинені забезпеченням позову по справі.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Суд не вбачає необхідності застосування зустрічного забезпечення позову, оскільки саме по собі вжиття заходів забезпечення позову, не свідчить про те, що майновий стан позивача або його будь які дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

При вирішенні клопотання про зустрічне забезпечення суд враховує вид забезпечення позову, зокрема те, що відповідач не позбавлений права володіти та користуватися вказаним нерухомим майном, а заборона стосується лише права розпоряджатися ним, а також те, що представником відповідача не надано суду належних доказів понесення відповідачем можливих збитків у вказаному в заяві розмірі, які можуть бути завдані в результаті забезпечення позову.

За вказаних обставинах та враховуючи предмет і підстави даного позову, відсутність доказів завдання відповідачу 2 збитків внаслідок вжиття заходів забезпечення позову відносно спірного нерухомого майна, а також те, що заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження викладених у заяві обставин майнового стану позивача, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви представника відповідача про застосування заходів зустрічного забезпечення.

Керуючись ст. ст. 154, 260 ЦПК України, суд, -

В С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , який діє в інтересах відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Битоптторг» про застосування зустрічного забезпечення позову у цивільній справі № 369/7403/24 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Доступні фінанси», Товариства з обмеженою відповідальністю «Битоптторг», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлія Володимирівна про визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Копію ухвали невідкладно направити заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому ч. 2 ст. 261 ЦПК України.

Суддя А.В. Янченко