Ухвала

від 10.06.2024 по справі 369/7403/24

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/7403/24

Провадження №2/369/5413/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2024 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченко А.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі № 369/7403/24 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Доступні фінанси», Товариства з обмеженою відповідальністю «Битоптторг», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлія Володимирівна про визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області знаходиться вище зазначена справа.

06.06.2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та яким присвоєні кадастрові номера: 3222485901:01:021:5169, 3222485901:01:021:5170, 3222485901:01:021:5171, 3222485901:01:021:5172, 3222485901:01:021:5173, 3222485901:01:021:5174, 3222485901:01:021:5175 та заборонити органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження в сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме: суб`єктам державної реєстрації прав; виконавчим органам сільських, селищних міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо нерухомого майна, а саме земельних ділянок, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та яким присвоєні кадастрові номера: 3222485901:01:021:5169, 3222485901:01:021:5170, 3222485901:01:021:5171, 3222485901:01:021:5172, 3222485901:01:021:5173, 3222485901:01:021:5174, 3222485901:01:021:5175.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що в провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області знаходиться цивільна справа № 369/7403/24 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Доступні фінанси», Товариства з обмеженою відповідальністю «Битоптторг», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлія Володимирівна про визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Предметом оскарження є договір купівлі-продажу про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, укладеному 06.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Битоптторг», предметом якого стала земельна ділянка площею 0,25 га, кадастровий номер 3222485901:01:021:0012, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

За наслідками укладення зазначеного вище договору купівлі-продажу Товариство з обмеженою відповідальністю «Битоптторг» набуло право власності на спірну земельну ділянку за кадастровим номером 3222485901:01:021:0012, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . А отже, на переконання заявника, за вказаним фактом товариство набуло усіх правомочностей власника, якими є право володіння, користування та розпорядження даним нерухомим майном.

Заявник вказує, що з метою уникнення від можливого витребовування спірної земельної ділянки у Товариства з обмеженою відповідальністю «Битоптторг», у випадку визнання оскаржуваного договору купівлі-продажу недійсним, буквально одразу після набуття її у власність, а саме 28.10.2021 року придбана Товариством з обмеженою відповідальністю «Битоптторг» земельна ділянка за кадастровим номером 3222485901:01:021:0012, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 була поділена на сім нових земельних ділянок на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3222485901:01:021:0012.

У відповідності до інформації, наданої Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, в результаті такого поділу утворилися земельні ділянки із кадастровими номерами: 3222485901:01:021:5169, 3222485901:01:021:5170, 3222485901:01:021:5171, 3222485901:01:021:5172, 3222485901:01:021:5173, 3222485901:01:021:5174, 3222485901:01:021:5175, які на даний час належать відповідачу 2.

На підставі вище наведеного, заявник вказує, що сукупність вказаних вище обставин і стала причиною одночасного звернення до суду із заявою про забезпечення позову, оскільки, їх не вжиття може істотно ускладнити ефективний захист порушених прав позивачів, за захистом яких вони звернулися до суду.

Суд, дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, приходить до наступного висновку.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Зміст та форма заяви відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст.149Цивільного процесуальногокодексу України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.150Цивільного процесуальногокодексу України позов забезпечується в тому числі накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно ч. 1 ст.157Цивільного процесуальногокодексу України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у Постанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і за реєстрова на відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків. Згідно п. 4 даної постанови визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також слід зазначити, що статтею 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення ст. ст. 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до ч. 3 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Таким чином, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. При цьому ухвалою про забезпечення позову суд не може вирішувати спір по суті.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Забезпечення позову у виді накладення арешту та заборони здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо нерухомого майна є співмірним заявленим позовним вимогам. Немає підстав вважати, що застосування такого заходу призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідачів, оскільки земельні ділянки залишаються в їх володінні та користуванні, а можливість розпоряджатися обмежується на певний час до вирішення спору судом.

При вирішенні питання щодо необхідності застосування зустрічного забезпечення слід зазначити наступне.

Регламентація питання про зустрічне забезпечення позову здійснюється положеннями ст. 154 ЦПК України. Зокрема вказаною нормою передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

З аналізу наведеної норми вбачається, що єдиним критерієм застосування судом зустрічного забезпечення позову є забезпечення можливості відшкодування збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. При цьому можливість таких збитків має бути ретельно досліджена судом, визначено їх потенційний розмір, оцінено співмірність застосованих заходів забезпечення позову розміру таких можливих збитків та розміру зустрічного забезпечення.

При цьому суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення, оскільки матеріали справи не містять доводів та аргументів, яким чином накладений арешт та винесена заборона може завдати збитків відповідачам, а також в чому саме можуть полягати такі збитки. Окрім того, не містять матеріали справи й доказів наявності передбачених ст. 154 ЦПК України випадків обов`язкового застосування зустрічного забезпечення.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача 1 щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд вважає за можливе задовольнити заяву про забезпечення позову, з урахуванням співмірності заходів забезпечення позову з позовними вимогами, що заявлені та змісту викладених в заяві обставин, слід вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та яким присвоєні кадастрові номера: 3222485901:01:021:5169, 3222485901:01:021:5170, 3222485901:01:021:5171, 3222485901:01:021:5172, 3222485901:01:021:5173, 3222485901:01:021:5174, 3222485901:01:021:5175 та заборони органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження в сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме: суб`єктам державної реєстрації прав; виконавчим органам сільських, селищних міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо нерухомого майна, а саме земельних ділянок, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та яким присвоєні кадастрові номера: 3222485901:01:021:5169, 3222485901:01:021:5170, 3222485901:01:021:5171, 3222485901:01:021:5172, 3222485901:01:021:5173, 3222485901:01:021:5174, 3222485901:01:021:5175.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 149, 150, 151, 152, 153 Цивільного процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву задовольнити.

Накласти арешт на земельні ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та яким присвоєні кадастрові номера: 3222485901:01:021:5169, 3222485901:01:021:5170, 3222485901:01:021:5171, 3222485901:01:021:5172, 3222485901:01:021:5173, 3222485901:01:021:5174, 3222485901:01:021:5175.

Заборонити органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження в сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме: суб`єктам державної реєстрації прав; виконавчим органам сільських, селищних міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо нерухомого майна, а саме земельних ділянок, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та яким присвоєні кадастрові номера: 3222485901:01:021:5169, 3222485901:01:021:5170, 3222485901:01:021:5171, 3222485901:01:021:5172, 3222485901:01:021:5173, 3222485901:01:021:5174, 3222485901:01:021:5175.

Копію даної ухвали надіслати сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ст. 261 ЦПК України.

Ця ухвала відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, проте її оскарження не зупиняє її виконання.

Інформація про стягувача 1: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Інформація про стягувача 2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .

Інформація про боржника 1: Товариство з обмеженою відповідальністю «Доступні фінанси», код ЄДРПОУ 43520794, адреса: 03035, м. Київ, вул. Патріарха Мстислава Скрипника 40, оф. 24.

Інформація про боржника 2: Товариство з обмеженою відповідальністю «Битоптторг», код ЄДРПОУ 38568572, адреса: 08300, Київська область, Бориспільський район, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 74.

Суддя А.В. Янченко