Ухвала

від 13.05.2024 по справі 502/1619/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4322/24

Номер провадження: 22-ц/813/4307/24

Справа № 502/1619/23

Головуючий у першій інстанції Березнікова О.В.

Доповідач Дришлюк А. І.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

про поновлення строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження

13.05.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Дришлюка А.І., суддів Драгомерецького М.М., Сегеди С.М.,

вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кілійського районного суду Одеської області від 27 грудня 2023 року та на додаткове рішення Кілійського районного суду Одеської області від 04 січня 2024 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ОКТАН» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ТОВ «ОКТАН» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. В обґрунтування позову позивачка зазначила, що 20 липня 2023 року її було звільнено з посади диспетчера ГНП ТОВ «ОКТАН» на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України. Звільненню за вказаною статтею передувало попередження від 15 травня 2023 року її про скорочення штату працівників та наступне звільнення із займаної посади диспетчера ГНП ТОВ «ОКТАН» на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, яке відбудеться 20 липня 2023 року, з одночасним повідомленням про відсутність на підприємстві іншої роботи (посади) відповідної кваліфікації для можливого переведення. Позивач вказувала, що з наказом про звільнення вона ознайомлена 20 липня 2023 року та не згодна з ним, оскільки відповідач не намагався запропонувати позивачці іншу роботу, тобто не надав всі наявні на підприємстві вакансії на день звільнення, а тому вважала, що з боку відповідача наявні порушення вимог ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України.

27 грудня 2023 року рішенням Кілійського районного суду Одеської області вирішено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

04 січня 2024 року додатковим рішенням Кілійського районного суду Одеської області стягнуто зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКТАН» витрати на професійну правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції в розмірі 10000 гривень.

07 лютого 2024 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 направила до Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу на рішення Кілійського районного суду Одеської області від 27 грудня 2023 року та на додаткове рішення Кілійського районного суду Одеської області від 04 січня 2024 року. Апелянт не погоджується із оскаржуваними судовими рішеннями, вважає їх незаконними та необґрунтованими, прийнятими з порушенням норм процесуального та матеріального права, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування відповідних норм у схожих правовідносинах. Так, апелянт зазначає, що суд першої інстанції при ухваленні рішення по суті спору не дослідив, що звільнення апелянта (позивача) було проведено з порушенням норм трудового законодавства, оскільки відповідач не виконав належним чином вимоги ч. 2 ст. 40 та ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України. Апелянт звертає увагу на те, що повідомлення про за планове вивільнення від 15 травня 2023 року за №2 їй відповідач не вручав, натомість їй було вручено попередження від 15 травня 2023 року №2, за змістом якого позивача було попереджено про наступне звільнення без запропонування іншої вакантної посади на підприємстві. Також апелянт зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що в наказі №10-К від 15 травня 2023 року про скорочення штату працівників відсутня вказівка на будь-які підстави для видачі цього наказу. При цьому, апелянт наголошує, що відповідач не надав та в матеріалах справи відсутні докази, що у відповідача дійсно існувала об`єктивна неможливість запропонувати працівнику наявні вакансії та роботи на час його звільнення, які б останній міг виконувати за кваліфікаційним рівнем. Крім того, апелянт вважає, що витяг з ЄДРЮО ФОП та ГФ від 24 листопада 2023 року не є належним та допустимим доказом в даній справі, оскільки не дозволяє встановити чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці на день звільнення позивача з посади на підприємстві та не дозволяє встановити законність доводів відповідача в цій частині. Щодо оскарження додаткового рішення апелянт зазначає, що суд першої інстанції не перевірив повноваження ОСОБА_2 , як представника ТОВ «Октан» в судових органах, не перевірив достовірність інформації, вказаної в договорі про надання правової допомоги, не витребував у відповідача документи, які встановлюють хто саме має право підписувати угоди від імені ТОВ «Октан» та установчі документи саме на момент подання ОСОБА_2 відзиву на позов і до моменту ухвалення рішення по суті, а тому, на думку апелянта, клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу задоволенню не підлягає. З огляду на викладене в апеляційній скарзі, апелянт просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення Кілійського районного суду Одеської області від 27 грудня 2023 року, ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 20 липня 2023 року по день ухвалення постанови апеляційного суду, а також скасувати додаткове рішення Кілійського районного суду Одеської області від 04 січня 2024 року та ухвалити нове, яким у задоволенні клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу відмовити.

За ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні тексти оскаржуваних рішення та додаткового рішення складені 04 січня 2024 року, апеляційну скаргу засобами поштового зв`язку направлено до Одеського апеляційного суду 07 лютого 2024 року, отже строк на апеляційне оскарження був пропущений.

В апеляційній скарзі апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що копії оскаржуваних рішень вона отримала 13 січня 2024 року, однак на підтвердження вказаного жодних доказів до апеляційної скарги не долучила. Тобто, вимоги п. 4 ч. 4 ст. 356 ЦПК України апелянтом недотримані.

У зв`язку із пропуском строку на апеляційне оскарження та ненаданням доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску, ухвалою Одеського апеляційного суду від 04 березня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху, а також вирішено питання про витребування матеріалів справи із суду першої інстанції.

29 квітня 2024 року до Одеського апеляційного суду надійшли матеріали цивільної справи.

Як вбачається з матеріалів справи, копію оскаржуваних рішення та додаткового рішення, позивач (апелянт) отримала засобами поштового зв`язку 13 січня 2024 року (а.с.155-156). Таким чином, доводи апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження знайшли своє підтвердження, а отже недоліки апеляційної скарги усунені.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» апелянт звільнена від сплати судового збору за подання апеляційної скарги. При цьому, відповідно до квитанції від 07 лютого 2024 року апелянт сплатила судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1610,4 грн.

Таким чином, оскільки недоліки апеляційної скарги були усунені, а отже відсутні перешкоди для відкриття апеляційного провадження, апеляційний суд на підставі ч. 1 ст. 359 ЦПК України відкриває апеляційне провадження за поданою скаргою.

Відповідно до ст. 360 ЦПК України, учасники справ, мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі.

Відзив на апеляційну скаргу має містити:

-найменування суду апеляційної інстанції;

-ім`я (найменування), поштову адресу особи, яка подає відзив на апеляційну скаргу, а також номер засобу зв`язку, адресу електронної пошти, за наявності;

-обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги;

у разі необхідності - клопотання особи, яка подає відзив на апеляційну скаргу;

-перелік матеріалів, що додаються.

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. До відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 185, 352-354, 357, 359, 361 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Кілійського районного суду Одеської області від 27 грудня 2023 року та додаткового рішення Кілійського районного суду Одеської області від 04 січня 2024 року.

Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кілійського районного суду Одеської області від 27 грудня 2023 року та на додаткове рішення Кілійського районного суду Одеської області від 04 січня 2024 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ОКТАН» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Копію апеляційної скарги з поданими матеріалами направити особам, які беруть участь у справі та запропонувати надати суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу протягом десяти календарних днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Учасники можуть отримати інформацію щодо справи в мережі Інтернет за веб-адресою - https://reyestr.court.gov.ua/

В процесі розгляду справ Одеським апеляційним судом застосовуються Правила організації ефективного цивільного судочинства, затверджені рішенням Ради суддів України №14 від 28.02.2020 року, з текстом яких можна ознайомитися за посиланням: https://oda.court.gov.ua/sud4813/inshe/3/1163581/

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду А.І.Дришлюк

С.М. Сегеда

М.М. Драгомерецький