Рішення

від 23.04.2024 по справі 759/4700/23

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/4700/23

пр. № 2/759/342/24

23 квітня 2024 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Петренко Н.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕМ -Стройком» (03058, м. Київ, вул. Генерала Тупікова, 14-Г. кв. 8) про стягнення заборгованості по договору,

в с т а н о в и в:

І. Зміст позовних вимог.

Позивач звернувся з позовом до ТОВ «ЗЕМ -Стройком» про стягнення грошових коштів у розмірі 20 000,00 гн, пеню у розмірі 109 500,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 29 274,00 грн., 3% річних у розмірі 657,00 грн., а всього 139 431,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 18.12.2018р. між ним та ТОВ «ЗЕМ -Стройком» було укладено договір № 181218 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та одержання договору оренди земельної ділянки.

На виконання п. 3.2 договору в момент підписання договору, позивач як замовник вніс платіж у розмірі 20 000,00 грн. Доказом сплати є квитанція до прибуткового касового ордеру № 14 від 18.12.2018р. за оплату згідно договору № 181218 від 18.12.2018р. за розроблення проекту землеустрою. Станом на 31.03.2023р. з часу підписання договору сплив строк виконання робіт. За весь час дії договору ТОВ «ЗЕМ -Стройком» не надано жодного документа на підтвердження виконання робіт згідно погодженого сторонами плану. Підготовчі роботи не проведено, проект землеустрою відсутні. Виконавцем не надано замовнику документів про підтвердження проведених робіт, а відтак ніякі роботи не проводилися, чим завдало замовникі фактичних збитків.

Крім того, у п.2 додаткової угоди до договору № 181218 від 13.02.2020р. сторони домовились, що за невикоання або несвоєчасне виконання умов угоди та неповернення виконавцем коштів у визначений строк, виконавець зобов `язується сплатити 0,5 % від неповернутої суми коштів за кожний день прострочення. Також просить, стягнути інфляційні втрати та 3 % річних. Просить позов задовольнити.

ІІ. Процесуальні рішення у справі.

Ухвалою Святошинського районного суду від 20.03.2023р. позов ОСОБА_1 направлено за підсудністю до Солом`янського районного суду м.Києва.

Постановою Київського апеляційного суду від 30.10.2023р. вказану ухвалу суду скасовано і направлено справу для продовження розгляду.

Ухвалою Святошинського районного суду від 22.11.2023 року справу прийнято до розгляду та призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.

ІІ. Позиції учасників судового провадження.Враховуючи те, що відповідач у встановлений строк відзив на позовну заяву не надав, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не заявив, суд вирішує справу за наявними матеріалами у відповідності ч.8 ст. 178 ЦПК України.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом та норми права,які підлягають застосуванню та мотиви суду,щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

18.12.2018р. між ТОВ «ЗЕМ -Стройком» в особі директора Богулі О.О. та ОСОБА_1 було укладено договір № 181218 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та одержання договору оренди земельної ділянки./а.с.8-11/.

Пунктом 1.1 договору виконавець забов?язується виконати з дотриманням вимог законодавства проектно-вишукувані роботи з розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 та отримати договір оренди земельної ділянки, яка розташована за адресою:

АДРЕСА_2 , для будівництва та обслуговування адміністративно-офісних будівель і споруд, а Замовник прийняти та оплатити виконані роботи.

Пунктом 5.1 даного договору визначено, що термін виконання робіт за цим договором - до повного завершення умов вказаного договору.

Відповідно до п.3.2 договору в момент підписання даного договору замовник вносить платіж у розмірі 20 000,00 грн.

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру № 14 від 18.12.2018 р. позивачем сплачено 20 000,00 грн. згідно договору № 181218 від 18.12.2018/а.с.7/.

Відповідно до п.1 додаткової угоди до договору № 181218 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та одержання договору оренди земельної ділянки про розірвання договору у зв`язку з тим, що договір № 181218 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та одержання договору оренди земельної ділянки, укладений сторонами 18.12.2018р. виконавцем не виконано, сторони домовились, що до 31.03.2020р. Богуля О.О. повертає, а ОСОБА_1 приймає суму у розмірі 20 000,00 грн., як повне повернення внесеної замовником суми по договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 626, ст. 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, і є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610, п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» Споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Якщо значну частину обсягу послуги чи робіт (понад сімдесят відсотків загального обсягу) вже було виконано, споживач має право розірвати договір лише стосовно частини послуги або робіт, що залишилася.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав умови договору № 181218 та позивачу не було повернено кошти до 31.03.2020р., як було передбачено додатковою угодою, а тому суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню 20 000,00 грн. (платіж який був внесений позивачем в момент підписання договору).

Крім того, п. 2 додаткової угоди від 13.02.2020р. сторони домовилися, що за невиконання або несвоєчасне виконання умов додаткової угоди та неповернення виконавцем зазначених коштів у визначений строк, виконавець зобов`язується сплатити 0,5 % від неповернутої суми коштів за кожен день прострочення.

З урахуванням вказаного з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 109 500,00 грн. (20 000,00 х0,5:365х3) за період з 31.03.2020р. по 31.03.2023р. (1 095 днів).

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною другою ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Будь-яких доказів, що підтверджують невідповідність розміру заборгованості суду надано не було. Розрахунок заборгованості відповідачем жодним чином не спростований.

Суд перевіривши розрахунок інфляційних втрат встановив, що інфляційне збільшення боргу за період з 31.03.2020р. по 31.03.2023р. становить 9923,90 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 9923,90 грн грн. та 3% річних у розмірі 657,00 грн.

Згідно із ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, тобто рішення суду може грунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом-ч. 6 ст.81 ЦПК України.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, суд на основі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього з`ясування фактичних обставин, на які представник позивача посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до розрахунку проведеного судом сума до стягнення становить 140 080,90 грн. Але оскільки позивач просить стягнути суму меншу у розмірі 139 431,00 грн., суд задовольняє його вимогу саме у розмірі 139 431,00 грн.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Тобто , з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 211, 20 грн.

Керуючись статтями 525, 526, 530, 610 ЦК України, статями 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

Ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕМ -Стройком» про стягнення заборгованості по договору- задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕМ -Стройком», код ЄДРПОУ 39771820 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 грошові кошти у розмірі 139 431,00 грн. (сто тридцять дев`ять тисяч чотириста тридцять одна грн. 00 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕМ -Стройком», код ЄДРПОУ 39771820 на користь держави судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕМ -Стройком», код ЄДРПОУ 39771820

Суддя Н.О. Петренко