Справа № 2-а-201/11
Провадження № 2-а/522/26/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 квітня 2024 рокум. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси
у складі: суддіШенцева О.П.;
за участю секретаря судового засіданняМіщенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради, Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради, Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, треті особи: ОСОБА_2 , Департамент комунальної власності Одеської міської ради, про визнання нечинним та скасування свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації права власності на домоволодіння, визнання нечинним та скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ:
19 липня 2010 року ОСОБА_1 звернувсяз адміністративним позовом до Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради,третіх осіб: ОСОБА_2 , Одеське міське управління земельних ресурсівОдеської міської ради, Комунальне підприємство «ОМБТІ та РОН» Одеської міської ради, яким просив суд визнати нечинним та скасувати свідоцтво ЯЯЯ № 994569 від 14.03.2008 року на домоволодіння в АДРЕСА_1 , видане Виконавчим комітетом Одеської міської ради Грішок С.В.; скасувати реєстрацію, здійснену 18.03.2008 року КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості»: № витягу: 18128083, реєстраційний №16673667, домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису: 3042 в книзі 96дод-26, власник: ОСОБА_2 , підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності (ЯЯЯ 994569) 14.03.2008 (Виконавчий комітет Одеської міської ради), форма власності: приватна, частка: 1/1.; визнати нечинним та скасувати Рішення Одеської міської ради № 3293 - V від 10.07.2008 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0753 га, за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування будинку і господарських будівель"; визнати нечинним та скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №474757 виданий Одеською міською радою 27.01.2009 р. ОСОБА_2 на підставі рішення Одеської міської ради від 10.07.2008 р. № 3293 V, згідно якого ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,0753 га., розташованої у АДРЕСА_1 . Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував незаконністю виданих на ім`я ОСОБА_2 спірних документів, рішення та дій.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 01.07.2011 року в задоволенні позовубуло відмовлено.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2011 року постанова Приморського районного суду м.Одеси від 01.07.2011 року залишена без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.11.2013 року постанову Приморського районного суду м.Одеси від 01.07.2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.10. 2011 року скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції (а.с.47-50 том 3).
Вищий адміністративний суд України вказав, що у справі залишились не з`ясованими обставини щодо того, чи має місце виділення земельної ділянки ОСОБА_2 за рахунок, у тому числі, земельної ділянки позивача, так як обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилався, зокрема, на висновок КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» № 0969/о від 28.12.2007 року «Про об`єднання житлових будинків в самостійне домоволодіння по АДРЕСА_1 » й стверджував, що зазначений у вказаному висновку розмір земельної ділянки ОСОБА_2 755 кв.м. обрахований з помилкою, так як внаслідок об`єднання земельних ділянок ОСОБА_2 розмірами 222 кв.м. та 479 кв.м. утворилась земельна ділянка розміром 755 кв.м. Проте зазначені обставини мають вирішальне значення при вирішенні обґрунтованості позовних вимог про скасування Рішення Одеської міської ради № 3293-V від 10.07.2008 року та Державного акту на право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, Вищий адміністративний суд України вказав на те, що позовні вимоги позивача про скасування Свідоцтва на домоволодіння в АДРЕСА_1 , виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради ОСОБА_2 та скасування реєстрації домоволодіння за вказаною адресою, здійсненої КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» потребують перевірки, яким чином вказане Свідоцтво та реєстрація домоволодіння впливають на права позивача щодо земельної ділянки.
Ухвалою судді Приморського районного суду м.Одеси Турецьким О.С. від 23.12.2013 року адміністративний позов прийнятий до його провадження й призначений до судового розгляду в загальному порядку.
24.06.2014 року ухвалою суду за заявою третьої особи ОСОБА_2 була призначена судова будівельно-технічна експертиза, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (місцезнаходження: 65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21); на час проведення експертизи провадження у справі зупинено (а.с.102-103 том 3).
01.07.2014 року до суду звернувся позивач із заявою про призначення комісійної судової будівельно-технічної експертизи, зміну та подання додаткових питань на розгляд комісії експертів (а.с.109-132 том 3).
18.08.2014 року до суду надійшло клопотання експерта про надання додаткових матеріалів та повторне клопотання про надання додаткових матеріалів від 24.11.2014 року (а.с.129-103 том 3).
19.02.2015 року Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України повернув до суду матеріали справи з повідомленням №3676 про неможливість дачі висновку за матеріалами цивільної справи № 2-а-201/11 (а.с.142-143 том 3).
02.03.2015 року в зв`язку із закінченням терміну повноважень судді Турецького О.С. справу передано судді ОСОБА_3
17.04.2015 року позивач звернувся до суду із повторною заявою про призначення комісійної судової будівельно-технічної експертизи (а.с.155-158 том 3) та з клопотанням про уточнення складу осіб, що беруть учать у справі, та залучення до участі у справі інших відповідачів разом з уточненим адміністративним позовом (а.с.178-183 том 3).
02.06.2015 року позивач подав до суду уточнений адміністративний позов до Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради, КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості», треті особи: ОСОБА_2 , Департамент комунальної власності Одеської міської ради, про визнання нечинним та скасування свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації права власності на домоволодіння, визнання нечинним та скасування рішення (а.с.211-215 том 3).
02.06.2015 року ухвалою суду було задоволено клопотання позивача та третьої особи ОСОБА_2 й призначена судова комісійна судова будівельно-технічна експертиза, на вирішення якої поставлено наступні запитання:
- З яких об`єктів нерухомого майна (житлових будівель, господарських споруд) утворено окреме домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яке посвідчене свідоцтвом про право власності НОМЕР_1 від 14.03.1998 р.? Якими правовстановлюючими документами було посвідчене право власності на ці об`єкти нерухомого майна? На підставі яких правочинів, адміністративно-господарчих актів утворене нове домоволодіння?
- Які земельні ділянки увійшли до складу нової земельної ділянки, право власності на яку посвідчене державним актом ЯЖ № 474757 від 27.01.2009 р., призначеної для обслуговування новоутвореного домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ? Яким було призначення та площа первісних земельних ділянок та новоутвореної земельної ділянки? Чи співпадають межі первісних земельних ділянок та ново утвореної земельної ділянки? У разі невідповідності площ та меж первісних та новоутвореної земельної ділянки пояснити причини розбіжностей.
- Чи розташовані на земельній ділянці, право власності на яку посвідчене державним актом ЯЖ № 474757 від 27.01.2009 р., об`єкти нерухомого майна, право власності на які не належить ОСОБА_2 ? Зокрема, чи розташовані на вказаній земельній ділянці: 1) житловий будинок АДРЕСА_2 ; 2) розподільча огорожа № 2, відмостка, прохід до правої бокової стіни гаража під літерою «Б», право власності на які належить ОСОБА_1 ?
- Чи існував на момент виділення ОСОБА_2 земельної ділянки, право власності на яку посвідчене державним актом ЯЖ № 474757 від 27.01.2009 р., усталений порядок користування частиною земельної ділянки площею 0,62 квадратних метра, на якій розташовані об`єкти нерухомого майна, котрі належать на праві власності ОСОБА_1 (розподільча огорожа № 2, відмостка, прохід до правої бокової стіни гаража під літерою «Б»)? Якщо так, то в який період, ким і яким чином здійснювалось користування вказаною частиною земельної ділянки?
- Чи відповідають межи та площа земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_1 межам та площі, зазначеним у правовстановлюючих документах?
- Чи має місце порушення меж земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_1 по відношенню до меж земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_3 ? Якщо порушення мають місце, вказати площу надлишків, які виникли внаслідок такого порушення та відобразити їх графічно на плані;
- Чи змінювались межі земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_1 з часу її виділу. Якщо змінювались, вказати зміни графічно на плані.
Проведення експертизи доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Ланжероновська, 21. Провадження по справі зупинено на час проведення експертизи (а.с.231-233 том 3).
10.07.2015 року до суду надійшло клопотання Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз про надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання експертизи від 19.06.2015 року (а.с.1-2 том 4 ).
29.10.2015 року ухвалою суду були витребувані документи: з Департаменту комунальної власності Одеської міської ради: технічний звіт за результатами геодезичних вишукувань по визначенню фактичних меж та площі земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 , у повному обсязі, у тому числі з вказанням існуючих будівель, споруд, брукувань, огорож, угідь з каталогами координат в системі м. Одеси, виконаний ліцензованою організацією; технічний звіт за результатами геодезичних вишукувань по визначенню фактичних меж та площі земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_3 , у повному обсязі, у тому числі з вказанням існуючих будівель, споруд, брукувань, огорож, угідь з каталогами координат в системі м. Одеси, виконаний ліцензованою організацією; матеріали інвентаризацій земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 з часу її виділу; матеріали інвентаризацій земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_3 з часу її виділ, та з КП «БТІ» ОМР»: матеріали архівної справи БТІ на домоволодіння АДРЕСА_1 ; матеріали архівної справи БТІ на домоволодіння АДРЕСА_3 та АДРЕСА_3 ; архівні матеріали БТІ по будівельному кварталу в межах досліджуваних домоволодінь АДРЕСА_4 .
15.01.2016 року Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України повернув до суду матеріали справи з повідомленням №3338/24 про неможливість надання висновку судової будівельно-технічної експертизи за матеріалами адміністративної справи (а.с.206-207 том 4).
14.03.2016 року ухвалою суду призначена комісійна судова будівельно-технічна експертиза за клопотаннями позивача та третьої особи ОСОБА_2 .
На вирішення експертизи поставлено наступні запитання:
- З яких об`єктів нерухомого майна (житлових будівель, господарських споруд) утворено окреме домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яке посвідчене свідоцтвом про право власності НОМЕР_1 від 14.03.1998 р.? Якими правовстановлюючими документами було посвідчене право власності на ці об`єкти нерухомого майна? На підставі яких правочинів, адміністративно-господарчих актів утворене нове домоволодіння?
- Які земельні ділянки увійшли до складу нової земельної ділянки, право власності на яку посвідчене державним актом ЯЖ № 474757 від 27.01.2009 р., призначеної для обслуговування новоутвореного домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ? Яким було призначення та площа первісних земельних ділянок та новоутвореної земельної ділянки? Чи співпадають межі первісних земельних ділянок та новоутвореної земельної ділянки? У разі невідповідності площ та меж первісних та новоутвореної земельної ділянки пояснити причини розбіжностей.
- Чи розташовані на земельній ділянці, право власності на яку посвідчене державним актом ЯЖ № 474757 від 27.01.2009 р., об`єкти нерухомого майна, право власності на які не належать ОСОБА_2 ? Зокрема, чи розташовані на вказаній земельній ділянці: 1) житловий будинок АДРЕСА_2 ; 2) розподільча огорожа № 2, відмостка, прохід до правої бокової стіни гаража під літерою «Б», право власності на які належить ОСОБА_1 ?
- Чи існував на момент виділення ОСОБА_2 земельної ділянки, право власності на яку посвідчене державним актом ЯЖ № 474757 від 27.01.2009 р., усталений порядок користування частиною земельної ділянки площею 0,62 квадратних метра, на якій розташовані об`єкти нерухомого майна, котрі належать на праві власності ОСОБА_1 (розподільча огорожа № 2, відмостка, прохід до правої бокової стіни гаража під літерою «Б»)? Якщо так, то в який період, ким і яким чином здійснювалось користування вказаною частиною земельної ділянки?
- Чи відповідають межі та площа земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_1 межам та площі, зазначеним у правовстановлюючих документах?
- Чи має місце порушення меж земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_1 по відношенню до меж земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_3 ? Якщо порушення мають місце, вказати площу надлишків, які виникли внаслідок такого порушення та відобразити їх графічно на плані;
- Чи змінювались межі земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_1 з часу її виділу. Якщо змінювались, вказати зміни графічно на плані.
Проведення експертизи доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21. Провадження по справі зупинено на час проведення експертизи (а.с.117-119 том 5).
29.04.2016 року до суду надійшло клопотання Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз про надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання експертизи від 07.04.2016 року (а.с.124-125 том 5 ).
01.07.2016 року Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України повернув до суду матеріали справи з повідомленням №1682/24 від 22.06.2016 року про неможливість надання висновку судової будівельно-технічної експертизи за матеріалами адміністративної справи (а.с.122-123 том 5).
04.10.2016 року суд направив до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз матеріали справи з ухвалою суду від 14.03.2016 року для виконання (а.с.139 том 5).
25.10.2016 року до суду надійшло клопотання Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз про надання додаткових матеріалів та доступу до об`єкта дослідження (а.с.182-183 том 5).
01.02.2017 року Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України повернув до суду матеріали справи з Повідомленням №5020/24 від 27.12.2016 року про неможливість надання висновку судової будівельно-технічної експертизи за матеріалами адміністративної справи (а.с.143-144 том 5).
28.03.2017 року суд повторно, втретє направив до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз матеріали справи з ухвалою суду від 14.03.2016 року для виконання (а.с.225 том 5).
11.07.2017 року до суду від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання (повторне) про надання додаткових матеріалів від 07.04.2017 року та клопотання про надання додаткових матеріалів та доступу до об`єкта дослідження від 07.04.2017 року (а.с.4-7 том 6).
20.09.2017 року Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України повернув до суду матеріали справи з повідомленням №17-1420 від 31.08.2017 року про неможливість надання висновку комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи за матеріалами адміністративної справи (а.с.1-3 том 6).
08.12.2017 року ухвалою суду призначена комісійна судова будівельно-технічна експертиза за клопотаннями позивача ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_2 .
На вирішення експертизи поставлено наступні запитання:
- З яких об`єктів нерухомого майна (житлових будівель, господарських споруд) утворено окреме домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яке посвідчене свідоцтвом про право власності НОМЕР_1 від 14.03.1998 р.? Якими правовстановлюючими документами було посвідчене право власності на ці об`єкти нерухомого майна? На підставі яких правочинів, адміністративно-господарчих актів утворене нове домоволодіння?
- Які земельні ділянки увійшли до складу нової земельної ділянки, право власності на яку посвідчене державним актом ЯЖ № 474757 від 27.01.2009 р., призначеної для обслуговування новоутвореного домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ? Яким було призначення та площа первісних земельних ділянок та новоутвореної земельної ділянки? Чи співпадають межі первісних земельних ділянок та новоутвореної земельної ділянки? У разі невідповідності площ та меж первісних та новоутвореної земельної ділянки пояснити причини розбіжностей.
- Чи розташовані на земельній ділянці, право власності на яку посвідчене державним актом ЯЖ № 474757 від 27.01.2009 р., об`єкти нерухомого майна, право власності на які не належить ОСОБА_2 ? Зокрема, чи розташовані на вказаній земельній ділянці: 1) житловий будинок АДРЕСА_2 ; 2) розподільча огорожа № 2, відмостка, прохід до правої бокової стіни гаража під літерою «Б», право власності на які належить ОСОБА_1 ?
- Чи існував на момент виділення ОСОБА_2 земельної ділянки, право власності на яку посвідчене державним актом ЯЖ № 474757 від 27.01.2009 р., усталений порядок користування частиною земельної ділянки площею 0,62 квадратних метра, на якій розташовані об`єкти нерухомого майна, котрі належать на праві власності ОСОБА_1 (розподільча огорожа № 2, відмостка, прохід до правої бокової стіни гаража під літерою «Б»)? Якщо так, то в який період, ким і яким чином здійснювалось користування вказаною частиною земельної ділянки?
- Чи відповідають межі та площа земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_1 межам та площі, зазначеним у правовстановлюючих документах?
- Чи має місце порушення меж земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_1 по відношенню до меж земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_3 ? Якщо порушення мають місце, вказати площу надлишків, які виникли внаслідок такого порушення та відобразити їх графічно на плані;
- Чи змінювались межі земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_1 з часу її виділу. Якщо змінювались, вказати зміни графічно на плані.
Проведення експертизи суд доручив Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21. Провадження по справі було зупинено на час проведення експертизи (а.с.72-74 том 6).
01.02.2018 року до суду надійшло клопотання від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз про надання додаткових матеріалів, доступу до об`єкта дослідження та проведення оплати вартості експертизи від 02.01.2018 року (а.с.77-78 том 6).
16.04.2018 року Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз направив до суду матеріали справи з повідомленням №18-3/4, складеним 05.04.2018 року, про неможливість надання висновку комплексної судової земельно-технічної експертизи за матеріалами адміністративної справи (а.с.81-82 том 6).
21.06.2018 року до суду надійшло клопотання позивача ОСОБА_1 про надання згоди на залучення до проведення топографо-геодезичних робіт, надання доступу до об`єкта дослідження земельної ділянки та оплати вартості експертизи (а.с.153 том 6).
17.07.2018 року суд направив до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз матеріали справи з ухвалою суду від 08.12.2018 року для виконання (а.с.160 том 6).
12.03.2019 року Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз повернув до суду матеріали справи з повідомленням №18-2928, складеним 27.02.2019 року, про неможливість надання висновку судової земельно-технічної експертизи за матеріалами адміністративної справи, вказавши на те, що позивач ОСОБА_1 подав до експертизи заяву, у якій виклав питання, які слід розглядати експертам, та у визначені (двічі) дату та час експертам не було забезпечено доступу до об`єкта дослідження (а.с.197-199 том 6).
20.05.2019 року суд направив Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз матеріали справи з ухвалою суду від 08.12.2017 року для виконання комісійної судової будівельно-технічної експертизи та надання висновку експерта на підставі наявних в матеріалах справи доказів та документів в межах питань, за які були сплачені грошові кошти позивачем ОСОБА_1 (а.с.223-224 том 6).
08.07.2019 року до суду надійшло клопотання від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз про надання доступу до об`єкта дослідження від 10.06.2019 року (а.с.3-4 том 7).
23.08.2019 року до суду надійшло клопотання (повторне) від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз про надання доступу до об`єкта дослідження від 14.08.2019 року (а.с.12-13 том 7).
18.10.2019 року до суду надійшло клопотання (повторне) від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз про надання доступу до об`єкта дослідження від 07.10.2019 року (а.с.12-13 том 7).
08.11.2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з письмовою згодою про надання доступу до об`єкта дослідження земельної ділянки на 28.11.2019 року на 14.00 годин (а.с.38 том 7).
03.03.2020 року Одеський науково-дослідний інституту судових експертиз повернув до суду матеріали справи з Повідомленням №19-3013/3014, складеним 30.01.2020 року, про неможливість надання висновку (а.с.1-3 том 7).
08.04.2020 року, 13.04.2020 року, 15.06.2020 року звертався до суду із заявами про відкладення розгляду справи на іншу дату до закінчення карантину (а.с.57, 59,78 том 7).
17.06.2020 року суд вп`яте, а 28.07.2020 року вшосте направив Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз матеріали справи з ухвалою суду від 08.12.2017 року для виконання комісійної судової будівельно-технічної експертизи та надання висновку експерта (а.с.80, 89 том 7).
14.06.2022 року Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз направив до суду Висновок експертів №20-4318 від 31.05.2022 року судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи.
18.09.2023 року, 12.02.2024 року позивач ОСОБА_1 звертався до суду із заявами про відкладення розгляду справи на іншу дату до закінчення дії воєнного стану.
Позивач звертаючись до суду з вказаними заявами обґрунтував тим, що він та його довірена особа знаходяться за кордоном та не можуть прибути в судове засідання.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 3 ч. 5ст. 44 КАС Україниучасники справи зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою. Учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу та сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи (п.2 ч. 5ст. 44 КАС України).
Водночас, суд зауважує, що згідно ч.ч.1, 6 ст.195 КАС України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості. Суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду, визначеному судом.
Враховуючи необхідність забезпечення передбаченогоКонституцією Україниправа на доступ до правосуддя, з метою забезпечення своєчасного розгляду справи, враховуючи територіальну віддаленість позивача з відповідачем та їх представників, від місця проведення судового засідання (м.Одеса), суд може провести судове засідання в режимі відеоконференції.
Тобто, у разі неможливості фізичної присутності сторони у залі судового засіданні, він може скористатися результатами розвитку судової системи, одним із елементів електронного правосуддя, а саме системою відеоконференцзв`язку та брати участь у судових засіданнях дистанційно.
Проте, а ні позивач, а ні його представник не скористались вказаним правом та не звертались до суду з заявою про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Крім того, відповідно ч. 2 ст. 205 КАС України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:
1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;
2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
4) необхідність витребування нових доказів, у випадку, коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження;
5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.
Відповідно до усталеної практики застосування положень ст. 6 Конвенції, вона не вимагає від заявника активної співпраці з судовими органами. Не можна також звинувачувати його і в тому, що він повністю скористався передбаченими внутрішнім правом засобами правового захисту. Водночас, його поведінка є об`єктивним фактом, за який держава-відповідач не може нести відповідальність, і який слід брати до уваги, аби відповісти на питання про те, чи провадження перевищило розумний строк («Екле проти Німеччини» (Eckle v. Germany), § 82, у якій заявники створювали численні приводи, наприклад, систематично подавали скарги, котрі спричинили сповільнення провадження, іноді такою мірою, що складало враження про навмисне створення перешкод; «Sociedade de Construcoes Martins Vieira, Lda., і інші проти Португалії» (Sociedade de Construcoes Martins Vieira, Lda., and Others v. Portugal), § 48).
Разом з тим, як слідує з матеріалів справи, справа за позовом ОСОБА_1 перебуває в провадженні Приморського районного суду м. Одеси з 2010 року (загалом), протягом тривалого розгляду справи, сторонами неодноразово подавались пояснення та докази в обґрунтування своїх вимог та заперечень, а тому суд не вбачає підстав для повторного відкладення судового засідання та вважає можливим провести розгляд справи у відсутності сторін та на підставі наданих доказів, а в задоволенні заяви позивача про відкладення відмовити.
При цьому, позивач ОСОБА_1 , звернувшись до суду з уточненим адміністративним позовом просить суд:
- визнати нечинним та скасувати свідоцтво ЯЯЯ № 994569 від 14.03.2008 року на домоволодіння в АДРЕСА_1 , видане Виконавчим комітетом Одеської міської ради ОСОБА_2 ;
- скасувати реєстрацію, здійснену 18.03.2008 року КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості»: № витягу: 18128083, реєстраційний №16673667, домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису: 3042 в книзі 96дод-26, власник: ОСОБА_2 , підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності (ЯЯЯ 994569) 14.03.2008 (Виконавчий комітет Одеської міської ради), форма власності: приватна, частка: 1/1.;
- визнати нечинним та скасувати Рішення Одеської міської ради № 3293-V від 10.07.2008 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0753 га, за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування будинку і господарських будівель»;
-визнати нечинним та скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №474757 виданий Одеською міською радою 27.01.2009 р. ОСОБА_2 на підставі рішення Одеської міської ради від 10.07.2008 р. № 3293 V, згідно якого ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,0753 га., розташованої у АДРЕСА_1 .
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що він є власником будинку та земельної ділянки, що розташовані в АДРЕСА_3 , на підставі договору купівлі-продажу домоволодіння від 22.08.2002 року та державного акту на право власності на земельну ділянку від 25.12.2003 року серії ОД № 026841. Належна йому земельна ділянка на сході межує із земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , якадо 17.01.2008 року мала адресу: АДРЕСА_2 , була придбана 28.03.2007 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 на підставі договору купівлі - продажу № 57 у територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради, за яким у її власність перейшла нежитлова будівля, що розташована у АДРЕСА_2 .
В подальшому, рішенням Київського районного суду м. Одеси від 02.11.2007 року (справа №2-6723/2007) був визнаний дійсним договір купівлі-продажу від 15.04.2007 року житлового будинку АДРЕСА_2 , що в цілому складається: з будівлі літ. «А», загальною площею 162, 6 кв. м.,житловою площею 106,1 кв. м.,воріт № 1,огорожі № 2,З, мостіння 1, розташований на земельній ділянці площею 479 кв. м., укладений 29.08.2007 року між ОСОБА_2 і суб`єктом підприємницької діяльності ОСОБА_4 та визнано за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 .
На підставі цього судового рішення головою Київської районної адміністрації Одеської міської ради було видане розпорядження №19 к 17.01.2008 року, яким було затверджено заключення КП «ОМБТІ та РОН» про об`єднання 2-х житлових будинків в одне самостійне домоволодіння в АДРЕСА_2 та по АДРЕСА_1 ; гр. ОСОБА_2 оформити право власності на знов утворене домоволодіння АДРЕСА_1 , яке складається із житлового будинку літ. «А» загальною площею 162,6 кв.м., житловою 106,1 кв.м., та надвірних споруд літ.«Л,0»,-1 ціле.; Присвоїти поштовуадресудомоволодінню,якеналежить ОСОБА_2 АДРЕСА_1 .
В подальшому, 14.03.2008 року, виконавчим комітетом Одеської міської ради року було видано свідоцтво ЯЯЯ № 994569 на домоволодіння, яким посвідчено: «об`єкт в цілому, який розташований в АДРЕСА_1 дійсно належить ОСОБА_2 на праві приватної власності.В цілому складається з одного жилого будинку літ. «А» загальною площею 162,6 кв.м., жилою площею 106,1 кв.м, літньої кухні літ. «Л», веранди літ. «О», відображених у технічному паспорті 17.12.2007 року.Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктівнерухомості»18.03.2008рокупроведенореєстрацію: № витягу:18128083,реєстр.№ 16673667 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису: 3042 в книзі 96дод-26, власник: ОСОБА_2 , підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності (ЯЯЯ 994569)14.03.2008(Виконавчийкомітет одеської міської ради), форма власності: приватна, частка: 1/1.
Рішенням Одеської міської ради № 3293 - V від 10.07.2008 р. «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0753 га, за адресою АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування будинку і господарських будівель», вирішено: «Затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж: земельної ділянки в натурі (на місцевості). Передати безоплатно у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0753 га, за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, із земель житлової та громадської забудови міста, раніше наданих у користування.
27.01.2009 року Одеською міською радою видано ОСОБА_2 Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №474757 на підставі рішення Одеської міської ради від 10.07. 2008 р. № 3293V, згідно якого ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,0753 га., розташованої у АДРЕСА_1 .
Позивач стверджує, що згідно «Плану меж» вказаного у державному акті ОСОБА_2 земельна ділянка, що розташована у АДРЕСА_1 , кадастровий № 5110136900:39:004:0118)межує із його, ОСОБА_1 , земельною ділянкою (від літери «В» до «Г»).
Позивач зазначає, що 05.07.2010 рокуухвалою Апеляційного суду Одеської області рішення Київського районного суду м. Одеси від 02.11.2007 року скасоване в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , справу направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.
Позивач вважає, що оскаржувані ним акти органів місцевого самоврядування, пов`язані з визнанням (на підставі судового рішення) за ОСОБА_2 права власності на житловий будинок та земельну ділянку виготовлені та видані без врахування інтересів його, позивача, як суміжного користувача - власника земельної ділянки та жилого будинку, чим порушено його права, оскільки технічна документація до державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 не передбачає сервітутів для нього, з неправдивою інформацією, внаслідок чого розмір земельної ділянки по АДРЕСА_1 , штучно збільшено на 52 кв. м. за рахунок земель суміжних користувачів, до яких належить і він, позивач.
На думку позивача, висновок КП «ОМБТІ та РОН» №0969/0 від 28.12.2007 року про об`єднання житлових будинків в самостійне домоволодіння по АДРЕСА_1 , є хибним, так як при складанні площ земельних ділянок по АДРЕСА_1 (222 кв.м. по технічному паспорту) та по АДРЕСА_2 (479 кв.м. паспорту) загальна сума площі об`єднаної ділянки становитиме 755 кв.м., тоді як 222 + 479 = 701 кв.м.
В свою чергу, представники відповідачів та третіх осіб заперечували проти задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 , вважають його недоведеним та необґрунтованим, надали суду письмові заперечення та усні пояснення в судових засіданнях. При цьому зазначили, що оскаржувані позивачем рішення органів місцевого самоврядування прийняті в межах їх повноважень, технічна документація складалася і прийнята у відповідності з діючим законодавством; між позивачем татретьою особою ОСОБА_2 не має спорів по межі належних їм на праві власності земельних ділянок, а тому - у позивача відсутні законні підстави на оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, які можуть бути визнані протиправними та скасовані виключно у випадку порушення ними прав, свобод чи інтересів певної особи, в даному випадку - ОСОБА_5 .
В судове засідання сторони не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлялись належним чином.
Згідно ч. 3ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
У зв`язку з викладеним, суд доходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутність сторін, без фіксації судового засідання технічними засобами.
Відповідно до ч. 4 та ч. 5ст.250КАС України уразі неявкивсіх учасниківсправи усудове засідання,яким завершуєтьсярозгляд справи,ухвалення рішення,винесеного безповідомлення учасниківсправи (уписьмовому провадженні),суд підписуєрішення безйого проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріалиадміністративної справи,всебічно іповно з`ясувавшивсі фактичніобставини,на якихґрунтується адміністративнийпозов, судом встановлено наступне.
Позивач оскаржує та просить скасувати свідоцтво ЯЯЯ № 994569 від 14.03.2008 року на домоволодіння в АДРЕСА_1 , видане Виконавчим комітетом Одеської міської ради на ім`я ОСОБА_2 , що підтверджує його право приватної власності на цей об`єкт, який в цілому складається з одного жилого будинку літ. "А" загальною площею 162,6 кв.м., жилою площею 106,1 кв.м, літньої кухні літ. "Л", веранди літ. "О", відображених у технічному паспорті 17.12.2007 року. Свідоцтво видане на підставі розпорядження Київської районної адміністрації Одеської міської ради № 19 від 17 січня 2008 року замість переліку документів, зокрема, рішенняКиївського районного суду м. Одеси від 02.11.2007 року.
З розпорядження Київської районної адміністрації Одеської міської ради №19 від 17.01.2008 року, що діє за повноваженнями органу місцевого самоврядування, вбачається, що це розпорядження приймалося з врахуванням відповідного переліку документів, зокрема й вищенаведеного рішенняКиївського районного суду м. Одеси від 02.11.2007 року, на підставіст.30Закону України«Про місцевесамоврядування вУкраїні» та п. 3.2.4 «Положення про районну адміністрацію Одеської міської ради».
Суд звертаєувагу,що урозпорядженні №19від 17.01.2008року,зазначено,щовказане рішенняКиївського районногосуду небуло підставоюдля прийняттяРозпорядження №19від 17.01.2008року йпри цьомуна час його прийняття зазначенесудове рішеннябуло чинним.
РішеннямКиївського районногосуду м.Одеси поцивільній справі№2-6723/2007від02.11.2007року,на якепозивач посилаєтьсяяк наобґрунтування своїхпозовних вимог,визнано дійсним договір купівлі-продажу від 15.04.2007 року житлового будинку АДРЕСА_2 , що в цілому складається: з будівлі літ. «А», загальною площею 162, 6 кв. м.,житловою площею 106,1 кв. м.,воріт № 1,огорожі № 2,З, мостіння 1, розташований на земельній ділянці площею 479 кв. м., укладений 29.08.2007 року між ОСОБА_2 і суб`єктом підприємницької діяльності ОСОБА_4 та визнано за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно до ч. 4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду угосподарській цивільній абоадміністративній справі,що набралозаконної сили,не доказуютьсяпри розглядііншої справи,у якійберуть участьті саміособи абоособа,стосовно якоївстановлено ціобставини,якщо іншене встановленозаконом.
05.07.2010 року ухвалою апеляційного суду Одеської областірішення Київського районного суду м. Одеси від 02.11.2007 року було скасовано в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
Слід зазначити, що цією ухвалою апеляційного суду визнано, що у ОСОБА_1 відсутні будь-які матеріально-правові претензії на будівлю АДРЕСА_2 , то відповідно дії власника щодо розпорядження зазначеним майном на обсяг його прав таобов`язків вплинути не можуть, незалежно від того, яким чином відбулося відчуження. Також, в ухвалі вказано, що ОСОБА_1 не може виступати представником територіальної громади м. Одеси та вважатися особою, яка представляє інтереси всіх членів громади, й зазначено, що ОСОБА_1 не наведено доводів на підтвердження того, що оскаржуваним рішенням про визнання договору купівлі-продажу дійсним вирішено питання про його права та обов`язки. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 є особою, яка не має передбаченого ст.292 ЦПК України права на апеляційне оскарження, у тому числі особою, про прав та обов`язки якої суд першої інстанції питання не вирішував, а відтак - постановляє ухвалу про закриття провадження у справі за такою скаргою в частині визнання дійсним договору купівлі-продажу від 15.04.2007 року, укладеному між ОСОБА_2 і ОСОБА_4 щодо будинку АДРЕСА_2 .(а.с.10-12 том 1).
Таким чином, на час розгляду цієї справидоговір купівлі-продажу від 15.04.2007 року житлового будинку АДРЕСА_2 , укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_4 , за яким ОСОБА_2 придбав у власність вказаний жилий будинок визнаний судом дійсним.
Суд вважає, що свідоцтво про право власності № 994569 від 14.03.2008 року було видане на ім`я ОСОБА_2 згідно з компетенцією, наданою Виконкому Одеської міської ради відповідно з діючим законодавством України, а доводи позивача про те, що наслідкомчасткового визнання недійсним рішення Київського районного суду м. Одеси від 02.11.2007 року є незаконність оскаржуваного ним свідоцтва на право власності НОМЕР_1 від 14.03.2008 року - безпідставними.
З оглядуна вищевикладене таз урахуваннямвказівок Вищого адміністративного суду України, що викладені в ухвалі від 28.11.2013 року, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про визнання нечинним та скасування свідоцтва ЯЯЯ № 994569 від 14.03.2008 року на домоволодіння в АДРЕСА_1 , що видане Виконавчим комітетом Одеської міської ради ОСОБА_2 , як і скасування реєстрації цього свідоцтва, здійсненої 18.03.2008 року КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості, не впливають на його, позивача, законні права та інтереси, а відтак є безпідставними та необґрунтованими.
Щодо позовних вимоги позивача про визнання нечинними та скасування Рішення Одеської міської ради №3293-V від 10.07.2008 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0753 га, за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування будинку і господарських будівель» та Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №474757, виданого Одеською міською радою 27.01.2009 р. ОСОБА_2 , суд дійшов наступних висновків.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що згідно «Плану меж» вказаного у державному акті ОСОБА_2 , земельна ділянка, що розташована у АДРЕСА_1 , кадастровий № 5110136900:39:004:0118)межує із його, ОСОБА_1 , земельною ділянкою (від літери «В» до «Г»), а тому об`єднання житлових будинків в самостійне домоволодіння по АДРЕСА_1 , з обрахуванням складених площ земельних ділянок по АДРЕСА_1 (222 кв.м. по технічному паспорту) та по АДРЕСА_2 (479 кв.м. паспорту) з визначенням загальної суми площі об`єднаної ділянки у розмірі 755 кв.м., є хибним.
Згідно Висновку експертів №20-4318 від 31.05.2022 року судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, складеного Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз, через відсутність документації із землеустрою та/або детальних абрисів щодо проведення інвентаризації (обмірів) земельних ділянок АДРЕСА_5 з вказанням прив`язочних розмірів і т.і. визначити за рахунок яких факторів виникла дана невідповідність не надається можливим.
Як вбачається з Висновку експертів у перерахованій технічній документації виготовленій КП «Земельно-кадастрове бюро при управлінні земельних ресурсів у 2002 році міститься кадастровий план земельної ділянки АДРЕСА_3 , на якому виступ в конфігурації межі пл.0,62 кв.м. відсутній, а у технічній документації виготовленій фахівцями КП «ОМБТІ та РОН» у 2008 році міститься план земельної ділянки, на якому виступ в конфігурації межі пл.0,62 кв.м наявний.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що із схем земельної ділянки, розташованої у АДРЕСА_1 , що належать на праві власності ОСОБА_2 , та земельної ділянки, розташованої у АДРЕСА_3 , що належать на праві власності ОСОБА_1 , вбачається, що виступ в конфігурації межі пл.0,62 кв.м, про який йдеться мова у Висновку експертів, знаходиться в межах від літери «А» до «Б», в той час, як земельні ділянки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 межують в межах від літери «В» до «Г». А відтак оскаржувані позивачем Рішення Одеської міської ради №3293-V від 10.07.2008 року та Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №474757, видані Одеською міською радою 27.01.2009 р. на ім`я ОСОБА_2 , не впливають на суб`єктивні права та інтереси позивача ОСОБА_1 .
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що оскаржуваними рішеннями суб`єктів владних повноважень не порушено прав, свобод та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, оскільки визнання протиправними та скасування цих рішень, не вплине та не відновить права чи законні інтереси позивача, які, на його думку, порушені.
З огляду на вищезазначені обставини, у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справахПроніна проти України(пункт 23) іСерявін та інші проти України(пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справіБендерський проти Українивід 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що решта аргументів позивача, які мають значення для правильного вирішення спору, на вирішення спірних правовідносин не впливають та не змінюють судовий розсуд цього спору за результатами судового процесу.
В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.
Згідно зстаттею 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
Частиною 2статті 2 КАС Українивстановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідноз статтею 72 КАС Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1статті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Згідно зіст. 249 КАС Українирішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що у позові необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,4,7-9,72-77,241-246 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради, Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради, Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, треті особи: ОСОБА_2 , Департамент комунальної власності Одеської міської ради, про визнання нечинним та скасування свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації права власності на домоволодіння, визнання нечинним та скасування рішення - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст судового рішення виготовлено 13 травня 2024 року.
Суддя
Суд | Приморський районний суд м.Одеси |
Дата ухвалення рішення | 09.04.2024 |
Оприлюднено | 16.05.2024 |
Номер документу | 119037712 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Приморський районний суд м.Одеси
Шенцева О. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні