Рішення

від 10.05.2024 по справі 466/1589/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/1589/22

Провадження № 2/466/195/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«29» квітня 2024 року Шевченківський районний суд м. Львова у складі:

Головуючої судді Луців-Шумської Н.Л.

Учасники провадження

Секретар Попенко І.І.

Позивач ОСОБА_1

Представники відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Облагробуд-Львів», ОСОБА_4 , третя особа Львівське обласне кооперативне міжгосподарське об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд», про витребування майна,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Облагробуд-Львів», ОСОБА_4 , третя особа Львівське обласне кооперативне міжгосподарське об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» про витребування з ТзОВ «Облагробуд-Львів» на користь Львівського обласного кооперативного міжгосподарського об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» нежитлового приміщення площею 557,8кв.м та 516,2кв.м на проспекті АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що є членом трудового колективу Львівського обласного кооперативного міжгосподарського об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд», керівник якого незаконно вніс спірне майно до статутного фонду ТзОВ «Облагробуд-Львів».

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 20 січня 2012 року у справі 2-263/11 за позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , яке набрало законної сили, вирішено визнати незаконним та скасувати п.3 рішення Ради Львівського обласного кооперативного міжгосподарського об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» №335 від 14 листопада 2007 року про передачу до статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю «Облагробуд-Львів» приміщення площею 1242,8кв.м на АДРЕСА_1 .

Проте, незважаючи на наявне судове рішення, нежитлове приміщення до цього часу не повернуто законному власнику.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 27.02.2014р. у справі 1328/7049/12 було зобов`язано Львівське обласне кооперативне міжгосподарське об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» створити комісію по паюванню і приватизації майна в порядку, визначеному додатком №4 «Положенням про паювання і приватизацію міжгосподарських підприємств і організацій» затвердженим ухвалою ХІV сесії Львівської обласної ради народних депутатів №351 від 08.12.1993 року. Проте, рішення не виконується.

ОСОБА_1 , як член трудового колективу, не має можливості реалізувати своє право на частку майна товариства при розпаюванні.

Оскільки 07.06.2019р. ТзОВ «Облагробуд-Львів» продало частину цих приміщень (39кв.м) ОСОБА_4 , то такі відчужені приміщення підлягають витребуванню актуального власника.

У справі 03.03.2022р. відкрито загальне позовне провадження.

24.06.2022р. ТзОВ «Облагробуд-Львів» подало відзив на позов, у якому зазначило про безпідставність позовних вимог. Вказало, що позивач ОСОБА_1 ніколи власником спірних нежитлових приміщень не був, що виключає його можливість витребувати це майно з володіння відповідачів.

Позивач просить витребувати у відповідачів майно в користь третьої особи ЛОКМОАБ «Львівоблагропромбуд», проте норми чинного законодавства не передбачають звернення учасника юридичної особи до суду за захистом прав чи законних інтересів цієї юридичної особи поза відносинами представництва, окрім позовів про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою.

Щодо суті спору вказує на те, що право власності відповідача ТзОВ «Облагробуд-Львів» зареєстровано на підставі рішення Господарського суду Львівської області від 09.10.2008р. у справі 12/174 у визначеному законом порядку. Це право власності не виникло і не зареєстровано на підставі п.3 рішення Ради Львівського обласного кооперативного міжгосподарського об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» №335 від 14 листопада 2007 року. Тому скасування п.3 рішення №335 від 14 листопада 2007 року не є підставою для витребування майна.

З цих підстав не може і бути витребувано майно у відповідача ОСОБА_4 , яка є його законним та добросовісним набувачем.

04.07.2022р. відповідач ОСОБА_4 подала відзив на позов, у якому звернула увагу на те, що позивач не уповноважений на заявлення такого позову в користь третьої особи у справі. ОСОБА_4 набула це майно за відплатним договором, є його добросовісним набувачем. Придбані нею нежитлові приміщення вибули з волі його попередніх власників. Перехід права власності на нежитлові приміщення відбувався згідно закону, неодноразово перевірявся судами, які підтвердили його законність.

Справа прийнята до провадження суддею Шевченківського районного суду м.Львова Луців-Шумською Н.Л. 30.10.2023р.

09.01.2024р. третя особа Львівське обласне кооперативне міжгосподарське об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» подало відзив на позов, у якому проти позову заперечило, зазначило, що позивач власником спірних приміщень не був, не обґрунтував яке його право порушено та які повноваження у нього на витребування майна на користь третьої особи. Право власності відповідача ТзОВ «Облагробуд-Львів» на спірні нежитлові приміщення виникло у визначеному законодавством порядку, що діяло на той час. Це право власності встановлено рішенням Господарського суду Львівської області від 09.10.2008р., яке набрало законної сили та на підставі якого здійснено його державну реєстрацію.

Ухвалою від 16.01.2024р. закрито підготовче провадження у справі.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримав, з наведених у ньому підстав.

Представник відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_2 проти позову заперечила з підстав, вказаних у відзиві на позов.

Представник відповідача ТзОВ «Облагробуд-Львів» Гринчук А.М. проти позову заперечив, підтвердивши обставини, вказав у відзиві на позов.

Заслухавши вступне слово учасників провадження, ознайомившись із матеріалами справи, дослідивши т а оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволення позову з таких мотивів.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 2 цієї статті у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Стаття 81 ЦПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач ОСОБА_7 звернувся в суд з позовом до ТзОВ «Облагробуд-Львів» та ОСОБА_4 з вимогою витребувати майно - нежитлові приміщення на користь третьої особи у справі.

Згідно з приписами частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Стаття 387 ЦК України встановлює, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно, зокрема, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння.

Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах від 25 січня 2017 року у справі № 916/2131/15, від 23 листопада 2016 року у справі № 916/2144/15, від 2 листопада 2016 року у справі № 522/10652/15-ц і від 5 жовтня 2016 року у справі № 916/2129/15 та з висновком, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-й.

Верховний Суд у постанові від 03.07.2019 у справі №128/2526/16-ц вказав, що розглядаючи спори щодо витребування такого майна, суди повинні мати на увазі, що у позові про витребування майна може бути відмовлено лише з підстав, зазначених у статті 388 ЦК України, а також під час розгляду спорів про витребування майна мають установити всі юридичні факти, визначені статями 387 та 388 ЦК, зокрема чи набуто майно з відповідних правових підстав, чи є підстави набуття майна законними, чи є набувач майна добросовісним набувачем тощо. У разі встановлення, що відповідач є добросовісним набувачем, суд повинен установити, чи вибуло майно з володіння власника поза його волею або було продане в порядку виконання судових рішень.

Так, у постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі № 6-1203цс15 викладена правова позиція, що відповідно до статей 317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Відповідно до закріпленого у статті 387 ЦК України загального правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння. Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

За змістом статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.

Встановлено, що позивач ОСОБА_7 не був власником спірних нежитлових приміщень площею 557,8 кв. м та 516,2 кв. м. по АДРЕСА_1 та нежитлових приміщень під інд. ном. VI, XIX, XXV площею 39,2 кв. м по АДРЕСА_1 .

Позивач не надав суду доказів на підтвердження того, що майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння або викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння, або вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Окрім цього, позивачем не зазначено та не обґрунтовано, яке його право було порушене у зв`язку з набуттям ТзОВ «Облагробуд-Львів»та ОСОБА_4 права власності на спірні нежитлові приміщення, якими доказами підтверджується наявність такого його права.

Кіпіш 3. П. подав віндикаційний позов в інтересах третьої особи Львівського обласного кооперативного міжгосподарського об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд», проте таких повноважень йому третя особа не надавала.

Встановлено, що 23 жовтня 2007 року загальними зборами Учасників Львівського обласного кооперативного міжгосподарського об`єднання по агропромисловому будівництву. «Львівоблагропромбуд» прийняте рішення про створення ТзОВ «Облагробуд-Львів», затвердження Статуту, визначення розміру Статутного капіталу, часток Учасників, призначення директора та реєстрацію ТзОВ «Облагробуд-Львів», яке оформлено протоколом №1 від 23.10.2007 року. 05 листопада 2007 року проведено державну реєстрацію ТзОВ «Облагробуд-Львів», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру.

29 жовтня 2007 року на засіданні правління об`єднання «Львівоблагропромбуд» вирішено: передати до Статутного фонду ТзОВ «Облагробуд-Львів» частину майна, яка належить об`єднанню «Львівоблагропромбуд», у вигляді нежитлових приміщень загальною площею 1242,8кв.м (пункт 1 ), та про прийняте рішення інформувати членів Львівського обласного кооперативного міжгосподарського об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» на черговому її засіданні (пункт 2), яке оформлене протоколом від 29.10.2007 року.

14 листопада 2007 року на засіданні Львівського обласного кооперативного міжгосподарського об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» було прийнято рішення про надання згоди на створення ТзОВ «Облагробуд-Львів» (пункт 2) та про передання до Статутного фонду ТзОВ «Облагробуд-Львів» приміщення 1242,8кв.м в виробничо-лабораторному корпусі на пр. В. Чорновола, 67 по залишковій балансовій вартості (пункт 3), яке оформлене протоколом №335 від 14.11.2007 року.

09 жовтня 2008 року Господарським судом Львівської області у справі №2/174 за позовом ТзОВ «Облагробуд-Львів»до Львівської міської ради, Відділу приватизації державного житлового фонду Шевченківського району м. Львова ухвалено рішення та визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Облагробуд-Львів» право власності на нежитлові приміщення 1231,8кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказане рішення Господарського суду Львівської області не оскаржувалося та набрало законної сили 19 жовтня 2008 року. Це рішення слугувало підставою реєстрації права власності на спірні приміщення за ТзОВ «Облагробуд-Львів», що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» №20938866 від 17.11.2008 року.

Тому необґрунтованим є твердження позивача, що скасування судом п.3 рішення Ради Львівського обласного кооперативного міжгосподарського об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» №335 від 14 листопада 2007року про передачу до статутного фонду ТзОВ «Облагробуд-Львів» приміщення площею 1242,8кв.м по АДРЕСА_1 передбачає повернення цього майна попередньому власнику.

Аналогічні обставини були встановлені і Верховним Судом у складі Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 грудня 2020 року у справі №466/2293/16-ц за позовом ОСОБА_8 до Львівського обласного кооперативного міжгосподарського об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Облагроьуд-Львів», за участю третіх осіб: ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 про визнання незаконним і скасування рішення Ради Об`єднання.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, відповідач ТзОВ «Облагробуд-Львів» набув право власності на спірні нежитлові приміщення у встановленому законом порядку, підстави витребування у нього цього майна на користь Львівського обласного кооперативного міжгосподарського об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» відсутні.

В подальшому ТзОВ «Облагробуд-Львів» провело поділ нежитлових приміщень площею 1231,8 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , на : - нежитлові приміщення підвалу VІ/16.9 м2, ХІХ/17.8 м2, ХХV/4.5 м2 загальною площею 39.2 м2; - нежитлові приміщення 3-го поверху №65-8а, 82-94 загальною площею 561.2 м2, - нежитлові приміщення 4-го поверху №96-111, 113-125а загальною площею 557.8 м2.

У зв`язку з поділом нежитлових приміщень та на підставі вищевказаного рішення Господарського суду Львівської області від 09.10.2008 року (справа №12/174) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було проведено їх державну реєстрацію.

ОСОБА_4 набула право власності на нежитлові приміщення на АДРЕСА_1 під інд. ном. VI, XIX, XXV площею 39,2кв.м на підставі Договору купівлі-продажу від 07.06.2019 року, укладеного з ТзОВ «Облагробуд-Львів».

Оскільки відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про витребування нежитлових приміщень від ТзОВ «Облагробуд-Львів», то таких підстав немає і щодо витребування нежитлових приміщень під інд. VI, XIX, XXV площею 39,2 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 від ОСОБА_4 ..

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_10 про витребування нежитлових приміщень за адресою АДРЕСА_1 у відповідачів на користь Львівського обласного кооперативного міжгосподарського об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» є безпідставними та не підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 81, 82, 83, 89, 158, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Облагробуд-Львів», ОСОБА_4 , третьої особи Львівського обласного кооперативного міжгосподарського об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» про витребування з ТзОВ «Облагробуд-Львів» на користь Львівського обласного кооперативного міжгосподарського об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд» нежитлового приміщення площею 557,8кв.м та 516,2кв.м на АДРЕСА_1 відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 10 травня 2024р.

Суддя Н. Л. Луців-Шумська