Рішення

від 14.05.2024 по справі 466/9889/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/9889/23

Провадження № 2/466/511/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2024 року м.Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Донченка Ю.В.,

секретаря судового засідання Сирватка Н.В., Мошовська М.П.

Справа №466/9889/23

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, Підприємства громадської організації «Асоціація інвалідів захисників вітчизни «Львівська здравниця», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Львівська обласна прокуратура, Громадська організація «Асоціація інвалідів захисників вітчизни», третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення, скасування державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою, та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_2 до Львівської міської ради, Підприємства громадської організації «Асоціація інвалідів захисників вітчизни «Львівська здравниця», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення, скасування державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою,

за участю представника позивача ОСОБА_4 ,

представників відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

представників третіх осіб ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,-

в с т а н о в и в :

22 вересня 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м.Львова з позовом до відповідачів Львівської міської ради, Підприємства громадської організації «Асоціація інвалідів захисників вітчизни «Львівська здравниця», в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення Брюховицької селищної ради №2088 від 20 жовтня 2020 року «Про надання в користування земельної ділянки Підприємству Громадської організації «Асоціація інвалідів захисників вітчизни «Львівська здравниця»», скасувати державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою площею 3,4600 га, з кадастровим номером 4610166300:05:004:0002 у Державному реєстрі речових прав, номер запису про інше речове право 38799260.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що рішення Брюховицької селищної ради №2088 від 20 жовтня 2020 року, яким надано Підприємству громадської організації «Асоціація інвалідів захисників вітчизни «Львівська здравниця» у постійне користування земельну ділянку, площею 3,46 га з кадастровим номером 4610166300:05:004:0002 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , є незаконним, прийнятим із порушенням імперативних вимог Земельного кодексу України, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про містобудівну діяльність», Закону України «Про охорону земель», оскільки як станом на 20.10.2020 року, так і на цей час в установленому законом порядку не розглядався та не затверджувався ані план зонування території, ані детальний план території.

На переконання позивача, Брюховицька селишна рада не врахувала законні інтереси та вимоги власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва (зокрема власників об`єктів нерухомості, які знаходяться на АДРЕСА_2 ), та не забезпечила участі громадян в обговоренні містобудівної документації по АДРЕСА_1 .

Позивач вважає, що передання Брюховецькою селищною радою в постійне користування юридичній особі земельної ділянки для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та на якій фактично розташований об`єкт незавершеного будівництва (школи) готовністю 46% площею, безпосередньо зачіпає його, як власника об`єкта нерухомості, що межує із вказаною земельною ділянкою, інтерес.

Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями у неавтоматичному режимі від 22.09.2023 року вищезазначену справу передано до розгляду судді Донченку Ю.В.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Львова від 26 вересня 2023 року відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою цього ж судді від 20 лютого 2024 року залучено до участі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -Громадську організацію «Асоціація інвалідів захисників вітчизни» (адреса: 79057, м.Львів, вул. Антоновича, 122а, код ЄДРПОУ 39417490 ).

09 жовтня 2023 року на адресу Шевченківського районного суду м.Львова надійшла позовна заява третьої особи ОСОБА_2 до Львівської міської ради, Підприємства громадської організації «Асоціація інвалідів захисників вітчизни «Львівська здравниця», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_3 , зміст якої ідентичний позовній заяві ОСОБА_1 . Зокрема у своїй позовній заяві ОСОБА_2 просить визнати незаконним та скасувати рішення Брюховицької селищної ради №2088 від 20.10.2020 року «Про надання в користування земельної ділянки Підприємству Громадської організації «Асоціація інвалідів захисників вітчизни «Львівська здравниця»», скасувати державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою площею 3,4600 га, з кадастровим номером 4610166300:05:004:0002 у Державному реєстрі речових прав, номер запису про інше речове право 38799260, мотивуючи свої позовні вимоги вищенаведеними підставами, вказаними у позовній заяві ОСОБА_1 .

Ухвалою від 20 лютого 2024 року вказану позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

На подану ОСОБА_1 позовну заяву представником відповідача - Львівської міської ради було подано відзив, в якому останній просить позов задоволити у повному обсязі, оскільки рішення Брюховицької селищної ради є незаконним, адже як станом на 20.10.2020 року, так і на цей час в установленому законом порядку детальний план території та план зонування по АДРЕСА_1 не розглядалися та не затверджувалися.

13 березня 2024 року на адресу суду надійшов відзив Підприємства громадської організації «Асоціація інвалідів захисників вітчизни «Львівська здравниця», в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Львівської міської ради, ПГО «Асоціація інвалідів захисників вітчизни» «Львівська здравниця», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Львівська обласна прокуратура, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення Брюховицької селищної ради №2088 від 20 жовтня 2020 року «Про надання в користування земельної ділянки Підприємству Громадської організації «Асоціація інвалідів захисників вітчизни «Львівська здравниця»; скасування державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою площею 3,4600 га з кадастровим номером 4610166300:05:004:0002 у Державному реєстрі речових прав, номер запису про інше речове право 38799260, в повному обсязі.

В обґрунтування заперечення доводів позовних заяв відповідач покликається на те, що позивачем ОСОБА_1 не доведено в чому саме полягає порушення його інтересу у зв`язку з передачею в користування спірної земельної ділянки ПГО «Асоціація інвалідів захисників вітчизни» «Львівська здравниця», та звертає увагу й на те, що останній став власником будинку та земельної ділянки лише у вересні 2021 року, тобто через рік після прийняття оскаржуваного рішення. Таким чином, на думку відповідача, жодних прав чи інтересів самого позивача на момент ухвалення спірного рішення не могло бути порушено, оскільки на цей момент у його власності не було будинку і ділянки. Не доведено таке порушення прав та інтересів й третіми особами.

Відповідач зазначає, що не відповідає дійсності твердження позивача про межування його ділянки зі спірною ділянкою, адже згідно з відкритих даних земельного кадастру України між ділянкою позивача та спірною ділянкою знаходиться частина території, яка не виділена в окрему земельну ділянку в натурі, а сам позивач вказує адресою свого проживання АДРЕСА_3 , що свідчить про те, що постійним місцем проживання чи перебування позивача є м.Львів, а не смт.Брюховичі.

На переконання відповідача, ними було вжито всіх передбачених законодавством заходів, необхідних для відведення земельної ділянки в користування, дозвільна документація видана уповноваженими на те органами, зареєстрована у встановленому законом порядку, чинна і не оскаржена жодною стороною спору, натомість відсутність розробленого та затвердженого плану території за наявності чинного генерального плану не є підставою для відмови у видачі містобудівних умов, а відповідність намірів забудови містобудівній документації уповноважений орган визначає, виходячи з генерального плану.

Водночас відповідач звертає увагу на тому, що у разі задоволення позовних вимог ПГО «Львівська здравниця» буде позбавлено права користування на майно, яке воно набуло у законному порядку та яким вільно і відкрито користується, а також вкладає кошти у будівництво багатофункціонального громадського комплексу вже впродовж майже 4 років, що становитиме найбільш грубу форму втручання у право власності.

Ухвалою від 13 березня 2024 року закрито підготовче провадження в справі за поданими позовами та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Джох Р.В. позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача ЛМР- Пилип`як Х.І. не заперечувала щодо задоволення позовних вимог.

Представник ПОГ «Асоціація інвалідів захисників вітчизни «Львівська здравниця» - Вовк У.Я. заперечувала щодо задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи ОСОБА_2 - ОСОБА_7 та Львівської обласної прокуратури-Максимовська С.С. просили позов задоволити.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з огляду на таке.

Як встановлено судом, 20 вересня 1990 року рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів № 444 «Про відвод управлінню капітального будівництва Львівського міськвиконкому земельної ділянки під будівництво загальноосвітньої середньої школи в смт. Брюховичах» було відведено управлінню капітального будівництва Львівського міськвиконкому земельну ділянку площею 3,46 га по АДРЕСА_4 та дозволено проектування та будівництво загальноосвітньої середньої школи.

Рішенням Львівської міської ради від 20 лютого 2004 року № 172 «Про передачу Брюховицькій селищній раді функцій замовника на будівництво школи АДРЕСА_5 » було вирішено управлінню капітального будівництва передати Брюховицькій селищній раді проектно-кошторисну документацію на будівництво школи АДРЕСА_5 , передати на баланс Брюховицької селищної ради незавершене будівництво школи №41.

Згідно з актом передачі незавершеного будівництва СШ-41 в смт. Брюховичі від 25.01.2008 року управління капітального будівництва департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради передало функції замовника на будівництво школи АДРЕСА_5 .

03 липня 2008 року рішенням Брюховицької селищної ради № 520 «Про затвердження технічної документації земельної ділянки будівлі СШ АДРЕСА_6 » було затверджено технічну документацію для видачі Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою площею 3.4600 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти, а саме: обслуговування будівель та споруд загальноосвітньої школи №41.

На підставі рішення Брюховицької селищної ради № 520 від 03.07.2008 року було видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою Серія ЯЯ № 177018 від 06.10.2008 року (Акт зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею та договорів оренди за № 03:08:438:00002 кн.03-7).

08 жовтня 2020 року рішенням Брюховицької селищної ради № 1921 було списано з балансу Брюховицької селищної ради шляхом ліквідації у зв?язку з аварійністю та непридатністю для подальшого використання об?єкт незавершеного будівництва загальноосвітньої середньої школи, загальною площею 10390,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Вирішено провести демонтаж об?єкта права комунальної власності, проведення якого покладено на Підприємство громадської організації «Асоціація інвалідів захисників вітчизни»«Львівська здравниця».

13 жовтня 2020 року Голова правління Громадської організації «Асоціація Інвалідів Захисників Вітчизни» та Підприємства громадської організації «Асоціація інвалідів захисників вітчизни» «Львівська здравниця» звернувся до Брюховицької селищної ради про зміну виду використання земельної ділянки по АДРЕСА_1 з «для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти» (КВЦПЗ 03.02) на вид використання «Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови» (КВЦПЗ 03.15).

15 жовтня 2020 року Брюховицька селищна рада, розглянувши вищенаведене звернення Голови правління Громадської організації «Асоціація Інвалідів Захисників Вітчизни» та Підприємства громадської організації «Асоціація інвалідів захисників вітчизни» «Львівська здравниця» п. Берко Р.Б., прийняла рішення № 2046 «Про зміну виду використання земельної ділянки по АДРЕСА_1 », яким було змінено вид використання земельної ділянки по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610166300:05:004:0002) площею 3,4600 га з «для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти» (КВЦПЗ 03.02) на вид використання «Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови» (КВЦПЗ 03.15).

20 жовтня 2020 року рішенням Брюховицької селищної ради №2088, розглянувши звернення Підприємства громадської організації «Асоціація інвалідів захисників вітчизни «Львівська здравниця» від 19.10.2020 року вих. № 01/19 (вхід. №711 від 19.10.2020 року), надано Підприємству громадської організації «Асоціація інвалідів захисників вітчизни «Львівська здравниця» (код ЄДРПОУ 39764394) у постійне користування земельну ділянку площею 3,46 га кадастровий номер 4610166300:05:004:0002 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається зі змісту позовних заяв, позивач ОСОБА_1 та третя особа, яка заявляє самостійні вимоги, ОСОБА_2 оскаржують рішення селищної ради, яким надано Підприємству громадської організації «Асоціація інвалідів захисників вітчизни «Львівська здравниця» у постійне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови. При цьому, обґрунтовуючи таку вимогу позивач ОСОБА_1 та третя особа, яка заявляє самостійні вимоги, ОСОБА_2 покликаються на те, що вказане рішення суб`єкта владних повноважень - органу місцевого самоврядування, порушує їх права як власників об`єктів нерухомості, що межують із земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 , а саме на АДРЕСА_2 , та зачіпає їх законний інтерес.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Таким чином, зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

При цьому захисту у суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

У Рішенні Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 надано офіційне тлумачення поняття «охоронюваний законом інтерес» як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Вказане доводиться усталеною практикою ЄСПЛ (рішення «Аксу проти Туреччини» пункт 50; «Берден проти Сполученого Королівства» пункт 33; «Тенасе проти Молдови») згідно з якими, щоби мати можливість звернутися за захистом до суду особа має довести, що вона є жертвою порушення прав. Щоби претендувати на статус жертви такого порушення, оспорюваний захід має безпосередньо зашкодити особі.

Верховний Суд України у своїй постанові від 11 листопада 2015 року у справі N 2а-2885/12/1470 висловив правову позицію, що право оскаржити індивідуальний акт має особа, якої він стосується.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що право на оскарження рішення (індивідуального акта) суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої його прийнято, або прав, свобод та інтересів якої це рішення (індивідуальний акт) стосується. Якщо позивач не є учасником (суб`єктом) правовідносин, які виникли з прийняттям оскаржуваного рішення, яке є правовим актом ненормативного характеру, таке рішення, відповідно, не породжує для позивача й права на захист, тобто права на звернення із позовом (постанови ВП ВС від 14.03.2018 у справі № 9901/22/17, від 06.06.2018 у справі № 800/489/17, від 06.02.2019 у справі № 9901/815/18).

Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Охоронюваний законом інтерес полягає у прагненні особи набути певних матеріальних або нематеріальних благ з метою задоволення певних потреб, якщо такі прагнення є абстрактними, тобто випливають із певного суб`єктивного права у конкретних правовідносинах. Тому порушення охоронюваного законом інтересу, яке дає підстави для звернення особи за судовим захистом, є створення об`єктивних перешкод на шляху до здобуття відповідного матеріального та/або нематеріального блага.

При цьому, особа на власний розсуд визначає чи порушені її права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об`єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.

Викладені висновки кореспондуються із нормами процесуального законодавства України. З наведеного вбачається, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів особи, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо особа не довела факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб`єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає. Звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у правовідносинах.

Таким чином, лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог. Відсутність порушеного права й інтересу встановлюється при розгляді справи по суті та є самостійною підставою для ухвалення судом рішення про відмову в позові.

При цьому, відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

З огляду на зміст ст. 155 ЗК України, правові висновки ВС, позивачем та третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги, всупереч вимогам ст. ст. 12, 81 ЦПК України, крім загальних посилань, не надано жодних належних та допустимих доказів порушення їх особистих прав у спірних правовідносинах, як і не наведено обґрунтованих мотивів, яким чином оскаржуване рішення впливає на їх права, як власників будинків, розташованих на сусідній вулиці, щодо володіння, користування чи розпорядження належного їм майна.

Ураховуючи вищенаведене, суд вважає недоведеними посилання позовів на порушення прав й інтересів позивача, третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, у спірних правовідносинах, які б підлягали судовому захисту, а отже у задоволенні позовів слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76-82, 259, 264-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до Львівської міської ради, Підприємства громадської організації «Асоціація інвалідів захисників вітчизни «Львівська здравниця», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Львівська обласна прокуратура, Громадська організація «Асоціація інвалідів захисників вітчизни», третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення Брюховицької селищної ради №2088 від 20 жовтня 2020 року «Про надання в користування земельної ділянки Підприємству Громадської організації «Асоціація інвалідів захисників вітчизни «Львівська здравниця», скасування державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою площею 3,4600 га з кадастровим номером 4610166300:05:004:0002 у Державному реєстрі речових прав, номер запису про інше речове право 38799260 відмовити.

В задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_2 до Львівської міської ради, Підприємства громадської організації «Асоціація інвалідів захисників вітчизни «Львівська здравниця», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 , про визнання незаконним та скасування рішення Брюховицької селищної ради №2088 від 20 жовтня 2020 року «Про надання в користування земельної ділянки Підприємству Громадської організації «Асоціація інвалідів захисників вітчизни «Львівська здравниця», скасування державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою площею 3,4600 га з кадастровим номером 4610166300:05:004:0002 у Державному реєстрі речових прав, номер запису про інше речове право 38799260 відмовити

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: Львівська міська рада (місцезнаходження: пл.Ринок, 1, м.Львів, код ЄДРПОУ 04055896);

Відповідач: Підприємство громадської організації «Асоціація інвалідів захисників вітчизни» (місцезнаходження: вул.Вербицького, 12/2, м.Львів, код ЄДРПОУ 39764394);

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_2 );

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Громадська організація «Асоціація інвалідів захисників вітчизни» (місцезнаходження: вул. Антоновича, 122а, м.Львів, код ЄДРПОУ 39417490 );

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Львівська обласна прокуратура (місцезнаходження: пр.Шевченка, 17/19, м.Львів, код ЄДРПОУ 02910031);

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Текст рішення складено та підписано 14.05.2024 року.

Суддя Ю. В. Донченко