Ухвала

від 13.05.2024 по справі 758/9323/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 травня 2024 року

м. Київ

справа № 758/9323/20

провадження № 61-6304ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І., розглянув касаційну скаргуОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду міста Києва від 17 липня 2023 року, додаткове рішення Подільського районного суду міста Києва від 27 липня 2023 року, постанову Київського апеляційного суду від 29 лютого 2024 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 14 березня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» (далі - ТОВ «Гелексі Фінанс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів, у якому позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Гелексі Фінанс» заборгованість за договором надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 04-12-19-02-Ю від 04 грудня 2019 року у розмірі 302 426,26 грн; стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Гелексі Фінанс» штраф за договором застави транспортного засобу від 04 грудня 2019 року у розмірі 70 000,00 грн.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 17 липня 2023 року позов ТОВ «Гелексі Фінанс» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Гелексі Фінанс» заборгованість за договором надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 04-12-19-02-Ю від 04 грудня 2019 року у розмірі 302 426,26 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Додатковим рішенням Подільського районного суду м. Києва від 27 липня 2023 року заяву ТОВ «Гелексі Фінанс» про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правову допомогу адвоката задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Гелексі Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 440,00 грн. У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 29 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Подільського районного суду міста Києва від 17 липня 2023 року та додаткове рішення Подільського районного суду міста Києва від 27 липня 2023 року в частині стягнення заборгованості за договором надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 04-12-19-02-Ю від 04 грудня 2019 року, а також в частині розподілу судового збору та витрат на правничу допомогу змінено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Гелексі Фінанс» заборгованість за договором надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 04-12-19-02-Ю від 04 грудня 2019 року у розмірі 246 790,80 грн, судовий збір за подання позову у розмірі 3 702,10 грн, витрати на правничу допомогу в суді першої інстанції 8 906,69 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Додатковою постанову Київського апеляційного суду від 14 березня 2024 року заяву ТОВ «Гелексі фінанс» про стягнення судових витрат на правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Гелексі фінанс» витрати на правничу допомогу у розмірі 5 540,17 грн.

ОСОБА_1 26 квітня 2024 року засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Подільського районного суду міста Києва від 17 липня 2023 року, додаткове рішення Подільського районного суду міста Києва від 27 липня 2023 року, постанову Київського апеляційного суду від 29 лютого 2024 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 14 березня 2024 року. ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права і просить скасувати рішення суду першої інстанції, додаткове рішення суду першої інстанції, постанову суду апеляційної інстанції та додаткову постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення в частині задоволених позовних вимог та відмовити в цій частині у задоволенні позову.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

У касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених Кодексом (абзац четвертий пункту 7.5. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023)

Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів (абзац п`ятий пункту 7.7. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий пункту 7.8. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).

Ціна позову у цій справі становить 372 426,26 грн і не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

ОСОБА_1 в касаційній скарзі вказує, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Проте, ОСОБА_1 не обґрунтовує в чому саме проявляється ігнорування та чому саме справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Крімцього, справа має виняткове значення для учасника справи. Проте ОСОБА_1 не обґрунтовує, у чому проявляється виняткове значення. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що справа має виняткове значення, а касаційна скарга стосується питань права, що мають фундаментальне значення для єдиної правозастосовчої практики.

Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі та у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).

Таким чином, оскаржені судові рішення ухвалені у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду міста Києва від 17 липня 2023 року, додаткове рішення Подільського районного суду міста Києва від 27 липня 2023 року, постанову Київського апеляційного суду від 29 лютого 2024 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 14 березня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

В. І. Крат