Рішення

від 26.03.2024 по справі 160/512/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2024 року Справа № 160/512/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗахарчук-Борисенко Н. В. за участі секретаря судового засіданняВасильченко Є.А. за участі: представника позивача представника вдповідача Кірєєв С.В. Рожков О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНО ДІВІНО» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

УСТАНОВИВ:

04.01.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНО ДІВІНО» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 30.01.2023 року №0017600708.

В обгрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що дане ППР прийняте на підставі наказу про проведення перевірки, виданого всупереч нормам ПКУ, не врученого відповідно до процедури, встановленої ПКУ, прийнятим на підставі підроблених працівниками податкового органу документів (акту перевірки, акту про відмову від підписання).

Ухвалою від 08.01.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

17.01.2024 року та 18.01.2024 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, яким заперечується проти задоволення позовних вимог у повному обсязі. Відповідачем вказано, що порушення прав позивача можуть порушувати лише наслідки проведення відповідної перевірки, а посилання на протиправність наказу на призначення перевірки як такого, що порушує права позивача, є безпідставним, що в контексті спірних правовідносин виключає правові підстави для задоволення позову. Також, представником відповідача зазначено, що контролюючим органом було дотримано форму та зміст наказу про призначення перевірки на підставі п.п. 80.2 ст. 80 ПКУ, а відтак доводи позивача про необхідність відображення у наказі про призначення перевірки на підставі п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПКУ інформації про порушення вимог законодавства у цьому випадку є помилковими та необгрунтованими. У відзиві на позовну заяву також звертається на те, що наказ №3980-п від 16.12.2022 року про проведення фактичної перевірки не є предметом даної справи, оскільки позивачем оскаржується саме ППР.

Ухвалою від 01.02.2024 року задоволено клопотання представників ТОВ «ВІНО ДІВІНО» та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про виклик у судове засідання свідків та викликано у судове засідання 08.02.2024 року об 11:00 в якості свідків наступних фізичних осіб головного державного інспектора відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС у Дніпропетровській області Савицьку Олександру Костянтинівну; головного державного інспектора відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС у Дніпропетровській області Безгінову Тетяну Вікторівну; головного державного інспектора відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС у Дніпропетровській області Лисицького Віталія Олексійовича; Ковлєва Олега Юрійовича.

21.02.2024 року представником ГУ ДПС у Дніпропетровській області подано додаткові пояснення по справі, в яких з посиланням на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.12.2023 року по справі №160/7606/23 зазначено про правомірність дій посадових осіб ГУ ДПС під час проведення ГУ ДПС у Дніпропетровській області фактичної перевірки на виконання наказу від 16.12.2022 року №3980-п за адресою: м. Дніпро, пр. Дм. Яворницького, б. 30. Крім того, ТОВ «ВІНО ДІВІНО» 27.02.2023 року сплатило оскаржуване ППР у повному обсязі.

12.03.2024 року представником позивача заявлено клопотання про виклик свідків.

26.03.2024 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області подало заперечення проти означеного клопотання.

У судовому засіданні 26.03.2024 року головуючим було відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача від 12.03.2024 року про виклик свідків, зважаючи на його необгрунтованість.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини

Наказом ГУ ДПС у Дніпропетровській області №3980-п від 16.12.2022 року «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ВІНО ДІВІНО» наказано на підставі пп. 80.2.2, п. 80.2 ст. 80 ПКУ, пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ провести перевірку бару «Джаннівіно», де здійснює діяльність ТОВ «ВІНО ДІВІНО», за адресою: м. Дніпро, пр. Дм. Яворницького, 30, з питань дотримання норм законодавства, регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Перевірку розпочати з 22.12.2022 року, тривалість не більше 10 діб. Період діяльності, який буде перевірятися: згідно ст. 102 ПКУ.

Акт №000157/1 від 30.12.2022 року, що засвідчує факт відмови від підписання акту фактичної перевірки, складено на підставі п.п. 86.5 ст. 86 ПК України про те, що ОСОБА_1 відмовився від підписання та отримання другого примірника Акту фактичної перевірки.

Актом (Довідкою) фактичної перевірки №5/04/36/07/08/РРО/ НОМЕР_1 від 02.01.2023 року встановлені такі порушення допущені ТОВ «ВІНО ДІВІНО»:

- п. 11, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

- п. 85.2 ст. 85 ПК України.

У графі «З актом перевірки ознайомлений, один примірник отримав» зазначено: « ОСОБА_1 , адміністратор».

Разом з тим, у графі «Відмітка про ознайомлення з актом перевірки керівника (заступника керівника) суб`єкта господарювання» вказано «від підпису та другого примірника відмовився».

На підставі Акту перевірки №5/04/36/07/08/РРО/ НОМЕР_1 від 02.01.2023 року прийнято ППР №0017600708 від 30.01.2023 року, яким застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції у розмірі 193116,00 грн.

Вважаючи оскаржуване ППР протиправним, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (п. 75.1.3 ст. 75 Податкового кодексу України).

Підстави призначення, обставини та порядок проведення перевірки визначено статтею 80 Податкового кодексу України.

За приписами п. 80.1 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:

80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

Тобто, фактична перевірка проводиться на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом за обов`язкової наявності хоча б однієї з підстав, визначених підпунктами 80.2.1 - 80.2.7 ст. 80 Податкового Кодексу.

Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція (пункт 80.4 статті 80 ПК України).

За приписами п. у 80.5 ст. 80 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу, яка визначає умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.

Згідно з абз. третім п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України у наказі про проведення перевірки зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Отже, вимоги до змісту наказу про призначення як планової документальної перевірки, так і позапланової документальної перевірки, документальної невиїзної перевірки, фактичної перевірки сформульовані лише в абз. 3 п. 81.1 ст. 81 ПК України, де вказано, що в наказі зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.

У наказі №3980-п від 16.12.2022 року про проведення фактичної перевірки зазначено, що перевірка призначається на підставі підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80, пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що норма п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України передбачає наявність хоча б однієї з підстав, визначених у цій нормі, для прийняття рішення про проведення фактичної перевірки.

За змістом наказу про проведення фактичної перевірки, останній містить посилання на пп. 80.2.2 та 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 та пп. 69.2 ст. п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України. Наказ з поміж іншого містить уточнення мети перевірки, а саме: з питань дотримання норм законодавства, регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка (пункт 86.1 статті 86 ПК України).

За змістом пунктів 86.5, 86.6 статті 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

Відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов`язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов`язання.

У посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог ПК України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).

Обґрунтовуючи протиправність ППР №00176000708 від 30.01.2023 року, позивач зазначає про допущення відповідачем процедурних порушень під час проведення фактичної перевірки, що виразились у проведенні перевірки за відсутності правових підстав, оскільки у наказі про призначення перевірки не вказано конкретної інформації щодо порушення платником податкового законодавства та відсутні конкретні підстави її призначення, що наказ вручений неуповноваженій особі товариства, що Акт про результати проведеної перевірки складений та вручений позивачу з порушеннями.

Однак, такі доводи позивача не знайшли свого підтвердження, є необґрунтованими та безпідставними, виходячи з наступного.

Суд зазначає, що фактична перевірка може бути проведена на підставі наказу контролюючого органу про проведення перевірки у разі отримання інформації від державних органів, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства.

У спірному випадку наказ про проведення фактичної перевірки позивача містить посилання на пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України.

Так, відповідно до постанови ВС від 25.04.2023 року у справі №520/3328/2020 формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу з обов`язковим, однак, дотриманням вимог норм абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК щодо змісту наказу про проведення перевірки. При встановленні однією правовою нормою декількох самостійних підстав для проведення перевірки конкретна з них не обов`язково має бути сформульована тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте повинна бути чітко визначена та відповідати правовій нормі.

За таких обставин, доводи позивача про те, що фактичну перевірку проведено за відсутності правових підстав не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.

Щодо доводів позивача про те, що перевірку проведено за неналежного повідомлення про проведення фактичної перевірки.

Суд звертає увагу, що особливість фактичних перевірок та їх відмінність від усіх інших перевірок, які проводяться податковими органами, полягає у тому, що при їх проведенні перевіряються не бухгалтерські документи, а правильність фактичних дій (фактичного стану речей) суб`єкта підприємницької діяльності. Тому така перевірка проводиться не за місцем розташування платника податку (місцем розташування органу управління), а саме за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.03.2023 року у справі №380/13375/21.

При цьому, за змістом положень пункту 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Тому твердження представника позивача про те, що податковим органом не було повідомлено під підпис про початок проведення фактичної перевірки, судом не враховуються.

При цьому, суд звертає увагу на те, що позивачем оскаржується ППР 30.01.2023 року №0017600708, прийняте за результатами фактичної перевірки, а не наказ про проведення такої перевірки та/або дії посадових осіб відповідача при проведенні перевірки. Однак, згідно зі змісту позовної заяви, судом встановлено, що представником позивача обґрунтовуються у більшості процедурні питання, такі як: протиправність наказу та дії посадових осіб.

Щодо протиправності оскаржуваного ППР, позивачем вказується лише, що можлива відсутність даних про код УКТЗЕД стосовно товару Пиво Hofbrau Original світле в чеку, могла статися не через «без попереднього програмування», як зазначено відповідачем, а виключно внаслідок можливого технічного збою, без жодного умислу, чи навіть помилки з боку товариства. Тож, на думку позивача, не може вважатись порушенням п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», про що безпідставно зазначено в Акті.

Однак, позивачем жодним чином не підтверджено означене твердження.

Разом з тим, у судовому засіданні 15.02.2024 року було допитано в якості свідка адміністратора ОСОБА_1 , який був присутнім під час проведення перевірки. Зі змісту питань представників сторін та відповідей ОСОБА_1 та інших свідків ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ) також не знайшли свого підтвердження аргументи позивача щодо протиправності оскаржуваної ППР, так як питання позивача та свідчення свідків зводилися виключно до процедурних моментів перевірки, а не правомірності ППР №0017600708 від 30.01.2023 року.

Позивачем наголошується на тому, що всі висновки, які відображені в Акті не відповідають дійсності, а тому ППР має бути скасованим.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 року по справі №816/228/17 зазначено, що підставами для скасування рішень, прийнятих за результатами перевірок, є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Позивачем жодним чином не доведено, що порушення процедури вплинули на правомірність оскарженого ППР, які, у свою чергу не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, про що судом вище зроблено відповідні висновки.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Так, наказ про проведення перевірки №3980-п від 16.12.2022 року та дії посадових осіб податкового органу не були предметом розгляду у межах даної справи.

Таким чином, позивачем не доведено протиправність оскаржуваного ППР, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування такого ППР.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд звертає увагу позивача, що хоча на відповідача покладається обов`язок доведення правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, не виконання ним такого обов`язку не звільняє позивача від обов`язку доведення тих обставин, на яких ґрунтуються його вимоги.

Враховуючи встановлені, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, обставини справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат за подачу позову до суду у відповідності до вимог статті 139 КАС України за наслідками розгляду даної справи не здійснюється.

Керуючись ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНО ДІВІНО» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 05 квітня 2024 року.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко