Рішення

від 14.05.2024 по справі 460/3191/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 травня 2024 року м. Рівне№460/3191/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Управління інфраструктури Костопільської міської ради до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області про визнання протиправною та скасування вимоги,

В С Т А Н О В И В:

Управління інфраструктури Костопільської міської ради (далі - позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області (далі - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправною та скасувати вимогу Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області від 19.09.2023 №131700-14/2548-2023 "Про усунення виявлених порушень законодавства". Як зазначає позивач, спірною вимогою позивача зобов`язано: укласти договори про відшкодування витрат з юридичними особами, які використовували приміщення за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 в період з жовтня 2022 по березень 2023 року та забезпечити відшкодування комунальних витрат на утримання вищевказаних приміщень, шляхом проведення претензійно-позовної роботи на суму 34935,36грн. Також, у відповідності до норм ст. 216-229 Господарського кодексу, ст. 22, 610-625 Цивільного кодексу, укласти договори з юридичними особами про відшкодування витрат на утримання приміщень в частині надання послуг по цілодобовому чергуванню та прибиранню адміністративного приміщення по АДРЕСА_3 та забезпечити відшкодування таких витрат, шляхом проведення претензійно-позовної роботи з юридичними особами на суму 564243,32 грн., відповідно до норм ст. 216-229 Господарського кодексу, ст. 22, 610-625 Цивільного кодексу. На обґрунтування своїх вимог вказує, що Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Управління інфраструктури Костопільської міської ради за період з 16 січня 2021 року по 31 березня 2023 року, за результатами якої складено акт від 28 серпня 2023 року № 13-17-20-06/13. Під час ревізії використання коштів, виділених на оплату енергоносіїв, аудитслужбою виявлено заподіяння збитків місцевому бюджету на суму 34935,36грн, внаслідок оплати управлінням інфраструктури комунальних послуг, спожитих військовими частинами, що розміщувались у приміщеннях протягом 2022 року та І кварталу 2023 року без послідуючого їх відшкодування. Також, при ревізії виконання програм з цілодобового чергування, прибирання та ремонтів, пов`язаних з утриманням адміністративних приміщень та інших об`єктів комунального майна Костопільської міської ради на 2021-2022 роки та на 2023-2025 роки, аудитслужбою встановлено заподіяння збитків місцевому бюджету на суму 564243,32 грн., через оплату коштів на утримання приміщень за юридичних осіб, які фінансуються з інших бюджетів та комунального підприємства іншої територіальної громади, без послідуючого їх відшкодування до місцевого бюджету. Позивач вказує, що подавав заперечення на складений акт ревізії, однак орган фінансового контролю висновком від 14 вересня 2023 року їх відхилив та 19 вересня 2023 року надіслав лист № 131700-14/2548-2023 з вимогою усунути порушення законодавства, які виявлені під час ревізії. Позивач не погоджується як з виявленими відповідачем порушеннями, так і з фактом заподіяння цими порушеннями збитків. На переконання Управління інфраструктури, висновки аудитслужби, викладені в акті ревізії та, як наслідок, в оскаржуваній вимозі, не відповідають положенням чинного законодавства України, тому така вимога підлягає скасуванню. Обґрунтовуючи доводи свого позову позивач зазначає, що Костопільська міська рада та управління інфраструктури рішення про передачу приміщень в користування військовим частинам не приймали. Розпорядження таким майном було здійснено оперативним штабом територіального захисту в Костопільській міській територіальній громаді. Зазначає, що управління інфраструктури не здійснювало оплату спожитих комунальних послуг за військові частини та доводить, що аудитслужбою не було встановлено ні об`ємів спожитих таких комунальних послуг, ні тієї обставини, що оплачені комунальні послуги були понесені на утримання саме військових частин. Також позивач звертає увагу суду, що в період використання приміщень військовими частинами, Костопільською міською радою, як уповноваженим органом, не було прийнято жодного рішення про врегулювання порядку відшкодування витрат балансоутримувача на утримання приміщень комунальної власності. Лише 05 грудня 2023 року міською радою прийнято рішення, яким вирішено покривати усі витрати балансоутримувачів на утримання приміщень комунальної власності, в яких фактично розміщені військовослужбовці, на період воєнного стану за рахунок коштів місцевого бюджету без подальшого його відшкодування. За наведеного вважає, що висновки аудитслужби про заподіяння збитків на суму 34935,36 грн. є безпідставними та не підтвердженими будь-якими доказами. Позивач також заперечує доводи аудитслужби, що при виконанні Програм з утримання приміщень комунальної власності міської ради, зокрема по вул. Незалежності, 7 та по вул. 1 Травня, 3 у м. Костопіль, було заподіяно збитків місцевому бюджету на суму 564243,32грн. Свою позицію мотивує тим, що балансоутримувачем цього майна є Костопільська міська рада та лише вона наділена правом укладати договори оренди та договори на відшкодування понесених витрат на їх утримання із сторонніми юридичними особами, а також здійснювати контроль за їх використанням. Костопільська міська рада такими повноваженнями Управління інфраструктури не наділяла, будь-яких функцій з управління цими приміщеннями не передавала. Актами приймання виконаних робіт за 2021-2022 роки та І квартал 2023 року позивач підтверджує, що послуги з прибирання, утримання та чергування в приміщеннях міської ради стороннім юридичним особам не надавались. Окрім цього вказує, що самі розрахунки суми заподіяних збитків є необґрунтованими та арифметично не можуть бути обчислені, а будь-яких вихідних даних для розрахунку суми шкоди відповідач не надав. Позивач також звертає увагу суду, що факт знаходження юридичних осіб, які фінансуються з інших бюджетів, було встановлено лише в адміністративному приміщенні по АДРЕСА_3 , водночас за основу розрахунку суми збитків було взято фінансування програми в повному обсязі, в тому числі і фінансування утримання адміністративного приміщення по вул. 1-го Травня, 3. В підсумку, на думку позивача, вимога про усунення порушень вимог законодавства № 131700-14/2548-2023 від 19 вересня 2023 року є протиправною та такою, що не відповідає приписам чинного законодавства України, оскільки вона складена на підставі акту, висновки якого не відображають наявності фінансових порушень з боку управління інфраструктури, а сама перевірка, за результатами якої складений акт, була проведена неповно, упереджено та не об`єктивно. З цих підстав, позивач просить задовольнити позовні вимоги повністю та скасувати оскаржувану вимогу.

Відповідач подав відзив на позов в якому заперечує проти позовних вимог. Такі заперечення аргументує тим, що в ході ревізії Управління інфраструктури виявлено фінансові порушення, які на момент її закінчення не були усунуті. Зазначає, що оскільки пункти вимоги вказують на стягнення збитків, їх наявність та правильність обчислення перевіряються судом, який розглядає позов про відшкодування збитків, а не позов про визнання вимоги протиправною. Вказує, що в ході ревізії виконання Програми забезпечення цілодобового чергування, прибирання та ремонтів, пов`язаних з утриманням адміністративних приміщень та інших об`єктів комунального майна Костопільської міської ради на 2021-2022 роки та аналогічної програми на 2023-2025 роки, управлінням інфраструктури надавались послуги з утримання, чергування та прибирання приміщень також юридичним особам, які не входять до структури Костопільської міської ради, без подальшого відшкодування витрат на утримання приміщень за рахунок таких юридичних осіб, внаслідок чого завдано збитків місцевому бюджету на суму 564243,32 грн. Вказує, що розрахунки збитків місцевому бюджету було здійснено виходячи з Методики розрахунку орендної плати за майно, що є комунальною власністю Костопільської міської територіальної громади, затвердженої рішенням від 30 червня 2022 року № 754. Відповідач також зазначає, що при перевірці використання коштів місцевого бюджету, виділених на оплату енергоносіїв, встановлені факти оплати комунальних послуг, спожитих військовими частинами, що розміщувались у приміщеннях, які перебувають на балансі управління, без послідуючого їх відшкодування до місцевого бюджету, за 2022 рік та І квартал 2023 року на загальну суму 34935,36 грн., в тому числі: за 2022 рік 16390,87 грн. та за І квартал 2023 року 18544,49 грн. Відповідач доводить суду, що вказані комунальні послуги, які оплачені позивачем, були спожиті військовими частинами під час тимчасового їх розміщення в приміщеннях по АДРЕСА_4 . Покриття таких витрат за військові частини призвело до порушення вимог ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України та п. 1, абзацу 2 п. 5, абзацу 2 п. 43 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ. Відповідач відкидає посилання позивача на рішення Костопільської міської ради від 05 грудня 2023 року № 1415, як на підставу врегулювання порядку відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна, оскільки таке рішення було прийнято уже після проведення контрольного заходу. Також, відповідач мотивує свої заперечення тим, що доводи позивача не містять обґрунтування негативного впливу оскаржуваної вимоги на конкретні та реальні індивідуально виражені права чи інтереси. Додатково відповідач звертає увагу суду на пропуск позивачем строку звернення з даним позовом та про неправильне застосування абзацу 2 частини 2 статті 122 КАС України, оскільки вважає, що строк на звернення з позовом суб`єкта владних повноважень є спеціальним та становить 3 місяці який, на думку відповідача, сплинув 02 січня 2024 року. З вказаних підстав, вважає, що вимога про усунення порушень законодавства винесена у межах наданих законом повноважень, з дотриманням встановленої законом процедури, оскільки під час ревізії виявлені фінансові порушення, які не були усунені. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позовна заява надійшла до суду 25.03.2024.

Ухвалою суду від 26 березня 2024 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 04 квітня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідно до пункту 5.3.4.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Західного офісу Держаудитслужби на ІІІ квартал 2023 року, на підставі направлень на проведення ревізії від 07 липня 2023 року № 289 та від 07 липня 2023 року № 290, заступником начальника управління начальником відділу контролю за місцевими бюджетами ОСОБА_1 та головним державним аудитором відділу контролю за місцевими бюджетами ОСОБА_2 проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Управління інфраструктури Костопільської міської ради за період з 16 січня 2021 року по 31 березня 2023 року.

За результатами ревізії складено акт від 28 серпня 2023 року № 13-17-20-06/13.

Відповідно до рішення Рівненської районної ради від 29 грудня 2020 року № 95, акту приймання-передачі від 31 грудня 2020 року складеного між Рівненською районною радою та Костопільською міською радою, а також відповідно до рішення Костопільської міської ради № 42 від 26 грудня 2020 року, адміністративні приміщення по вул. Незалежності, 7 та 1-го Травня, 3 у м. Костопіль, належить територіальній громаді - Костопільській міській раді на праві власності.

Рішенням Костопільської міської ради від 12 лютого 2021 року № 46, балансоутримувачем адміністративних приміщень визначено міську раду, а згідно рішення від 05 грудня 2023 року № 1414 будівлі знаходяться у міської ради на праві оперативного управління.

Рішенням Костопільської міської ради від 12 лютого 2021 року № 79 затверджено «Програму забезпечення цілодобового чергування, прибирання та ремонтів, пов`язаних з утриманням адміністративних приміщень та інших об`єктів комунального майна Костопільської міської ради на 2021-2022 роки».

Метою програми є створення сприятливих умов ефективного використання та належного утримання комунального майна Костопільської міської ради.

Згідно розділу ІV Програми, її реалізація здійснюється, серед іншого, шляхом забезпечення цілодобового чергування та прибирання в адмінприміщеннях по вул. Незалежності, 7 та 1-го Травня, 3 у м. Костопіль. Виконавцем програм в цій частині визначено Комунальне підприємство Костопільської міської ради «Костопількомунсервіс» (далі КП КМР «Костопількомунсервіс»).

Фінансування програм здійснювалось за рахунок коштів місцевого бюджету.

Рішенням Костопільської міської ради від 12 грудня 2022 року № 941, затверджено «Програму забезпечення цілодобового чергування, прибирання та ремонтів, пов`язаних з утриманням адміністративних приміщень та інших об`єктів комунального майна Костопільської міської ради на 2023-2025 роки».

Розділ ІV Програми також передбачає виконання заходів з забезпечення цілодобового чергування, утримання та прибирання в адмінприміщеннях по вул. Незалежності, 7 та 1-го Травня, 3 у м. Костопіль.

Відповідальним виконавцем програми в цій частині є КП КМР «Костопількомунсервіс» та КП «Управляюча компанія».

Під час ревізії встановлено, що на виконання прийнятих програм управлінням інфраструктури було перераховано для КП КМР «Костопількомунсервіс» грошові кошти у 2021 році - в розмірі 1627709,52грн., в 2022 році - 2879200,00грн.

Для КП «Управляюча компанія» за І квартал 2023 року управлінням інфраструктури оплачені кошти на виконання заходів програми в розмірі 484502,00грн.

Загальна сума витрачених коштів на фінансування програм за 2021-2022 роки та І квартал 2023 року становить 4991411,52грн.

При перевірці стану виконання Програм, аудитслужбою встановлено, що в адміністративному приміщенні по АДРЕСА_3 , утримання якої здійснювалось за рахунок коштів місцевого бюджету, знаходились сторонні юридичні особи, які фінансуються з інших бюджетів та одне комунальне підприємство іншої територіальної громади, а саме: Відділ освіти, молоді і спорту Малолюбашанської сільської ради; Рівненська районна державна адміністрація; Військова частина НОМЕР_1 ; Військова частина НОМЕР_2 ; Комунальне підприємство «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації»; Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Рівненської області Рівненської обласної державної адміністрації.

За встановлених обставин відповідач прийшов до висновку, що КП КМР «Костопількомунсервіс» та КП «Управляюча компанія» надавали послуги з утримання, чергування та прибирання приміщень і таким юридичним особам, які не входять до структури Костопільської міської ради.

В додатку 8 до акту ревізії відповідачем зроблені розрахунки витрат на утримання приміщень в будівлі по АДРЕСА_3 , понесених за сторонніх юридичних осіб, які в подальшому не відшкодовувались, що призвело до збитків місцевому бюджету на суму 564243,32грн.

Перевіркою правильності використання управлінням інфраструктури коштів місцевого бюджету, виділених на оплату енергоносіїв спожитих у приміщенні площею 545,3кв.м. по АДРЕСА_1 , та у адміністративному приміщенні по АДРЕСА_2 було встановлено порушення пункту 3 статті 179 Господарського кодексу України, оскільки було здійснено оплату комунальних послуг, спожитих військовими частинами, що розміщувались у приміщеннях, без послідуючого їх відшкодування юридичними особами, за 2022 рік та І квартал 2023 року на загальну суму 34935,36грн.

З акту ревізії судом встановлено, що протягом ревізійного періоду у частині приміщення площею 545,3кв.м по АДРЕСА_1 розміщувались військові частини, зокрема з 03.10.2022 по 04.10.2022 військова частина НОМЕР_1 , з 14.12.2022 по 14.01.2023 військова частина НОМЕР_3 та з 17.02.2023 по 12.05.2023 військова частина НОМЕР_4 .

В адміністративному приміщенні по АДРЕСА_2 розміщувались військові частини, а саме: з 28.12.2022 по 28.01.2023 військова частина НОМЕР_3 , з 17.02.2023 по 12.05.2023 військова частина НОМЕР_4 .

За таких обставин відповідач вказує, що управлінням інфраструктури оплачено електроенергію в сумі 16390,87 грн., яка фактично спожита у частині приміщення площею 545,3кв.м. по АДРЕСА_1 військовими частинами НОМЕР_1 та НОМЕР_3 . За утримання адміністративного приміщення по АДРЕСА_2 , в якому знаходились військові частини, управлінням інфраструктури оплачено 18544,49грн.

На думку аудитслужби, проведення оплати комунальних послуг, спожитих військовими частинами, без послідуючого їх відшкодування управлінням інфраструктури, є фінансовим порушенням, що призвело до збитків місцевому бюджету на загальну суму 34935,36грн.

Управлінням інфраструктури було подано до аудитслужби заперечення до акту ревізії від 28 серпня 2023 року № 13-17-20-06/13.

В своїх запереченнях на акт ревізії позивач зазначив, що виконуючи затверджені програми з утримання адміністративних приміщень, прибирання лише здійснювалось в кабінетах де розміщувались працівники виконавчих органів Костопільської міської ради. З приводу оплати енергоносіїв управлінням інфраструктури зазначено, що будь-яких фактів і доказів оплати комунальних послуг за сторонніх юридичних осіб аудитслужбою не надано.

Відповідачем складено висновок на заперечення, затверджений 14 вересня 2023 року, відповідно до змісту якого заперечення управління інфраструктури були повністю відхилені.

Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області листом від 19 вересня 2023 № 131700-14/2548-2023 «Про усунення виявлених порушень законодавства» скерувало до управління інфраструктури вимогу, згідно з пунктом 1 якої зобов`язано вжити заходи для укладання договорів про відшкодування витрат із сторонніми юридичними особами, які використовували приміщення за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , за період з жовтня 2022 по березень 2023 року та забезпечити відшкодування витрат на утримання вищевказаних приміщень, шляхом проведення претензійно-позовної роботи з сторонніми юридичними особами на суму 34935,36грн, відповідно до норм ст. 216-229 Господарського кодексу, ст. 22, 610-625 Цивільного кодексу.

Пунктом 2 вимоги, зобов`язано управління інфраструктури укласти договори з юридичними особами щодо відшкодування витрат на утримання адмінбудівлі в частині надання послуг по цілодобовому чергуванню та прибиранню адмінбудівлі по АДРЕСА_3 та забезпечити відшкодування витрат на утримання приміщення шляхом проведення претензійно-позовної роботи з юридичними особами, які використовували приміщення та спожили послуги по утриманню адмінбудівлі на суму 564243,32грн, відповідно до норм ст. 216-229 Господарського кодексу, ст. 22, 610-625 Цивільного кодексу.

Вважаючи протиправною вимогу, оформлену листом Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області від 19 вересня 2023 року № 131700-14/2548-2023 «Про усунення виявлених порушень законодавства», позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII (далі - Закон № 2939-XII), здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2939-XII, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Положення № 43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Крім того, підпунктом 3 пункту 4 Положення № 43 закріплено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Згідно з пунктом 7 Положення № 43 Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Пунктом 2 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 550), визначено, що інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Пунктами 4, 5 Порядку № 550 передбачено, що планові та позапланові виїзні ревізії проводяться контролюючими органами відповідно до Закону та цього Порядку.

Планові виїзні ревізії проводяться відповідно до планів контрольно-ревізійної роботи, затверджених в установленому порядку, позапланові виїзні ревізії - за наявності підстав, визначених Законом.

За приписами частини першої статті 4 Закону № 2939-XII інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

В силу пункту 6 Положення № 43 Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.

Вказані положення кореспондуються з пунктами 7 та 10 статті 10 Закону № 2939-XII, за приписами яких органу державного фінансового контролю надається право:пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства;звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

У частині другій статті 15 Закону № 2939-XII закріплено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Згідно з пунктом 50 Порядку № 550 за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об`єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

Статтею 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Згідно частини 3-6 статті 16 вказаного Закону, матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Рішення про наділення міських рад правами щодо управління майном і фінансовими ресурсами, які є у власності територіальних громад районів у містах, приймається на місцевих референдумах відповідних районних у містах громад. У разі якщо територіальна громада району в місті внаслідок референдуму не прийме рішення про передачу права управління майном та фінансами відповідній міській раді, а територіальна громада міста або міська рада не прийняла рішення про створення органів місцевого самоврядування районів у місті, міська рада здійснює управління майном та фінансовими ресурсами, які є у власності територіальних громад районів у містах, та несе відповідальність перед громадою відповідного району у місті.

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів.

Частиною 3 статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Згідно частини 2 статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», передача в оренду майна, що перебуває у комунальній власності, здійснюється органами місцевого самоврядування відповідно до вимог цього Закону.

Згідно пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» від 27 травня 2022 р. № 634, на період воєнного стану у разі, коли відповідно до законодавства, статуту або положення балансоутримувача уповноважений орган управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, повинен надавати згоду на розпорядження майном балансоутримувача, уповноважений орган управління приймає рішення про доцільність передачі майна в оренду/про надання згоди на передачу майна в оренду або про відмову в погодженні передачі майна в оренду протягом семи робочих днів з дати отримання заяви потенційного орендаря, балансоутримувача або орендодавця.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 2939-XII орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль та контроль за: виконанням функцій з управління об`єктами державної власності; цільовим та ефективним використанням коштів державного і місцевих бюджетів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії; достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах при складанні планових бюджетних показників; відповідністю взятих бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі); веденням бухгалтерського обліку, а також складанням фінансової і бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів; усуненням виявлених недоліків і порушень.

Відповідно до пункту 31 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.

Згідно підпункту 3 пункту «а» частини 1 статті 28 даного Закону, в сфері повноваження в галузі бюджету, фінансів і цін до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема про встановлення за узгодженим рішенням відповідних рад порядку використання коштів та іншого майна, що перебувають у спільній власності територіальних громад.

В сфері повноважень щодо управління комунальною власністю до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, серед іншого, управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад (підпункт 1 пункту «а» частини 1 статті 29 даного Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, є обов`язковою до виконання. Стосовно відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги, оскільки такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Отже, правова природа письмової вимоги контролюючого органу породжує правові наслідки, зокрема обов`язки для свого адресата, а відтак наділена рисами правового акту індивідуальної дії з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документа, в якому вона міститься, і такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом.

Спірна вимога контролюючого органу є індивідуально-правовим актом і в силу закону є обов`язковою до виконання підконтрольною установою, якому вона адресована.

За приписами статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір. У пункті 1 резолютивної частини Рішення від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 Конституційний Суд України висловив позицію, що «конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному. Реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 820/3534/16 дійшла висновку, що спір про правомірність вимог контролюючих органів, скерованих на адресу підконтрольних суб`єктів, є публічно-правовим та підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції. У цій постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що такий висновок був сформульований Верховним Судом України у постанові від 23 лютого 2016 року по справі № 818/1857/14, і Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від цієї позиції.

Аналогічна правова позиція також підтримана і Верховним Судом, зокрема у постанові від 08 травня 2018 року у справі № 826/3350/17, у якій за наслідками проведеного аналізу сутності завдань і функцій органів фінансового контролю, в тому числі у їх співвідношенні із завданнями адміністративного судочинства (рішення суб`єкта владних повноважень як предмет судового контролю), сформульовано позицію, що рішення (дії, бездіяльність) органу фінансового контролю, прийняті в результаті реалізації їх окремо взятих завдань або функцій (пред`явлення обов`язкової до виконання вимоги як одна з них), є окремими предметами судового контролю.

У постанові від 08 травня 2018 року у справі № 826/3350/17 Верховний Суд зазначив, що під час вирішення справ, предметом яких є правомірність вимог контролюючих органів, скерованих на адресу підконтрольних суб`єктів, судам належить, виходячи із правової природи письмової вимоги контролюючого органу, враховувати чи прийнята вона на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством. З метою встановлення того, чи контролюючим органом при прийнятті спірної вимоги владні управлінські функції реалізовані у передбачений законом спосіб, суду належить надати правову оцінку змісту вимоги як індивідуально-правового акту.

Обґрунтованість, в силу статті 2 КАС України, є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом.

Отже, з метою дотримання завдань і основних засад адміністративного судочинства суд наділений процесуальними повноваженнями встановлювати і оцінювати фактичні обставини справи, об`єктивно має право перевірити обґрунтованість доводів позивача щодо дотримання органом фінансового контролю законності при прийнятті спірної вимоги, а також обґрунтованість доводів контролюючого органу щодо того, чи породжує спірна вимога права і обов`язки позивача.

Верховний Суд у постановах від 20 лютого 2018 року та від 08 травня 2018 року у справах № 822/2087/17 та № 826/3350/17 відповідно зазначив, що висновок суду про те, що збитки контролюючим органом можуть бути стягнуті лише в ході відповідного судового процесу (а не шляхом пред`явлення обов`язкової до виконання вимоги), не спростовує того, що «законна вимога» контролюючого органу, як індивідуально-правовий акт, повинна відповідати вимогам закону в частині її змісту і форми. Саме аналіз змісту вимоги контролюючого органу свідчить про те, чи такі вимоги дотримано та чи породжує така вимога права і обов`язки для підконтрольної установи.

З проведеного вище аналізу сутності завдань і функцій органів фінансового контролю, в тому числі у їх співвідношенні із завданнями адміністративного судочинства (рішення суб`єкта владних повноважень як предмет судового контролю), висновується, що рішення (дії, бездіяльність) органу фінансового контролю, прийняті в результаті реалізації їх окремо взятих завдань або функцій (пред`явлення обов`язкової до виконання вимоги як одна з них), є окремими предметами судового контролю.

Та обставина, що законодавство прямо передбачає порядок реалізації окремо взятого завдання чи функції контролюючого органу, зокрема стягнення збитків у судовому порядку на підставі пункту 10 частини першої статті 10 Закону № 2939-XII, з чим кореспондується пункт 50 Порядку № 550, жодним чином не відміняє чи спростовує того, що всі рішення, дії чи бездіяльність органів державного фінансового контролю, прийняті або здійснені при реалізації ними їх владних управлінських функцій, можуть бути окремим предметом судового розгляду при поданні відповідного адміністративного позову.

За своєю правовою природою реалізація контролюючим органом компетенції в частині пред`явлення обов`язкових до виконання вимог і в частині здійснення процедури стягнення заподіяних збитків передбачає наявність різних, окремих, незалежних процедур.

Таку ж саму правову позицію Верховний Суд застосував, зокрема у постановах від 12 травня 2022 року у справі № 620/4169/20, від 22 жовтня 2020 року у справі № 820/3089/17, від 09 березня 2023 року у справі №500/2489/21, від 21 березня 2023 року у справі №560/4370/22, від 29 березня 2023 у справі №160/17775/21 та від 24 січня 2024 року у справі № 420/6625/21.

У справі ж, що розглядається, зміст спірної вимоги, яка, як встановлено вище, є індивідуально-правовим актом, а отже породжує права і обов`язки для підконтрольної установи, якій вона адресована, полягає в тому, щоб забезпечити відшкодування збитків, встановлених контролюючим органом.

Отже, наведеними вище нормами права, висновками Верховного Суду щодо правильності їх застосування та встановленими судом обставинами, спростовуються доводи відповідача про відсутність у підконтрольної установи права на оскарження у судовому порядку вимоги органу державного фінансового контролю про усунення порушень.

Надаючи правову оцінку виявленому фінансовому порушенню в частині оплати управлінням інфраструктури витрат на утримання приміщень в адмінбудівлі по АДРЕСА_3 без послідуючого відшкодування таких витрат за рахунок сторонніх юридичних осіб, суд зважає на таке.

Відповідно до частини 5 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно рішення Костопільської міської ради від 12 лютого 2021 року № 46, балансоутримувачем адміністративного приміщення по вул. Незалежності, 7 у м. Костопіль визначено міську раду, а згідно рішення від 05 грудня 2023 року № 1414 будівля знаходиться в міської ради на праві оперативного управління.

Частиною 1, 2 ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Рішенням Костопільської міської ради від 14 січня 2021 року № 44 утворено Відділ житлово-комунального господарства та комунальної власності виконавчого комітету Костопільської міської ради (із статусом юридичної особи публічного права) та затверджено Положення про Відділ (далі Відділ ЖКГ).

Згідно рішення Костопільської міської ради від 13 жовтня 2022 року № 907 Відділ перейменовано на Управління інфраструктури Костопільської міської ради та затверджено Положення про Управління.

Відповідно до пунктів 1.1., 1.6. Положення, Управління є структурним підрозділом виконавчого комітету ради, юридичною особою публічного права, має власні рахунки в органах Держказначейства, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням та власний бланк.

Пунктом 2.1.2. розділу 2 завданнями та функціями управління інфраструктури є управління об`єктами житлово-комунального господарства, що перебувають у комунальній власності Костопільської міської територіальної громади, в частині забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості комунальних послуг. Здійснення контролю з цих питань.

Згідно пункту 6.3. Положення про Управління, у сфері комунального майна:

- здійснює облік, інвентаризацію об`єктів нерухомості комунальної власності та створення відповідної електронної бази даних;

- забезпечує контроль за використанням об`єктів комунальної власності;

- проводить обстеження стану нерухомого майна (будівель, споруд, будинків та інше);

- нараховує орендну плату за користування комунальним майном, яке є на балансі Управління, контролює своєчасне та у повному обсязі надходження платежів;

- є орендодавцем комунального майна Костопільської міської територіальної громадив розумінні Закону України від 03.10.2019 № 157-ІХ «Про оренду державного та комунального майна»;

- у разі необхідності, Управління готує претензії та інші документи для звернення до суду з метою стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договірних відносин тощо.

З акту ревізії вбачається, що порушення Програми утримання приміщення по АДРЕСА_3 полягає в тому, що за рахунок коштів місцевого бюджету, послуги з чергування, прибирання та утримання приміщень надавались також Відділу освіти, молоді і спорту Малолюбашанської сільської ради; Рівненській районній державній адміністрації; Військовій частині НОМЕР_1 ; Військовій частині НОМЕР_2 ; Комунальному підприємству «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації»; Навчально-методичному центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Рівненської області Рівненської обласної державної адміністрації.

В додатку 8 до акту ревізії аудитслужбою складено реєстр перерахунку послуг, з якого вбачається, що Відділу освіти, молоді і спорту Малолюбашанської сільської ради - надано послуг на 160959,61грн., Рівненській районній державній адміністрації, - надано послуг на 0 грн., Військовій частині НОМЕР_1 - надано послуг на 0 грн., Військовій частині НОМЕР_2 - надано послуг на 158089,09грн., КП «Рівненське ОБТІ» - надано послуг на 118112,32грн., Навчально-методичному центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Рівненської області Рівненської обласної державної адміністрації надано послуг на суму 127082,32грн.

Загальна сума витрачених коштів місцевого бюджету на надання послуг стороннім юридичним особам становить 564243,32грн.

Позивач, заперечуючи наявність такого фінансового порушення вказує, що не є балансоутримувачем приміщення по АДРЕСА_5 , та не був наділений будь-якими повноваженнями щодо такого майна, в тому числі забезпечувати контроль за його ефективністю використання та розпорядження.

Суд погоджується з наведеними доводами позивача та зазначає, що згідно пункту 31 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.

Відповідно до пункту 1 пункту «а» частини 1 статті 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження щодо управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Виконавчий комітет Костопільської міської ради в своєму листі від 21 лютого 2024 року № 382/02-08 зазначив, на виконання пункту 31 частини 1 статті 26 та підпункту 1 пункту «а» частини 1 статті 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Костопільська міська рада не приймала рішення про передачу Управлінню інфраструктури повноважень щодо управління майном, а саме адміністративним приміщенням по АДРЕСА_3 , що перебуває у власності міської ради. Повноваження щодо управління таким майном, а також повноважень щодо забезпечення контролю за використання таким майном, Управління інфраструктури міською радою не наділялось.

Костопільська міська рада в своєму листі також зазначає, що самостійно п. 2.1.2. положення про управління інфраструктури, на який посилається аудитслужба, не наділяє останнього повноваженнями чи правом управління майном Костопільської міської територіальної громади за відсутності для цього відповідного рішення міської ради про визначення меж такого управління щодо конкретного нерухомого майна, що перебуває у власності Костопільської міської територіальної громади.

З огляду на викладене Виконавчий комітет Костопільської міської ради вказав, що Управління, за відсутності окремого рішення Костопільської міської ради про наділення такими повноваженнями, самостійно не має права укладати договори оренди приміщень, що знаходяться в адміністративній будівлі по АДРЕСА_3 , а також договори на відшкодування витрат понесених на утримання таких приміщень, що використовуються іншими юридичними особами.

Суд відзначає, що в акті ревізії та у відзиві на позовну заяву відповідачем не наведено належних доводів та не надано доказів, що саме управління інфраструктури мало відповідні повноваження розпоряджатися приміщеннями адмінбудівлі по вул. Незалежності, 7 у м. Костопіль та що саме управління було наділене повноваженнями укладати договори про відшкодування витрат понесених на цілодобове чергування та прибирання приміщень. Разом з тим, судом встановлено, що балансоутримувачем такого приміщення є Костопільська міська рада, яка не надавала управлінню інфраструктури повноважень, про невиконання яких вказує відповідач у справі.

Судом з матеріалів справи не встановлено, а відповідачем не доведено надання послуг з чергування, прибирання та утримання приміщень для сторонніх юридичних осіб, окрім тих, які фінансуються з бюджету Костопільської міської ради.

Судом досліджено акти приймання виконаних робіт за 2021-2022 роки та І квартал 2023 року, які складені між управлінням інфраструктури, КП КМР «Костопількомунсервіс» та КП «УК «Костопільське БЖКП» КМР з яких вбачається, що послуги з прибирання, утримання та чергування для Відділу освіти, молоді і спорту Малолюбашанської сільської ради, Рівненської районної державної адміністрації, Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Комунальному підприємству «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації», Навчально-методичному центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Рівненської області Рівненської обласної державної адміністрації не надавались.

Також, КП «Управляюча компанія «Костопільське БЖКП» в своєму листі від 04 лютого 2024 року № 39/02-12 вказує, що послуги по цілодобовому чергуванню, утриманню та прибиранню приміщень, за період 2021-2022 роки та І квартал 2023 року стороннім юридичним особам не надавало. КП КМП «Костопількомунсервіс» листом від 06 лютого 2024 року № 69 також підтверджує цю обставину та зазначає, що не надавало послуги стороннім юридичним особам за період 2021-2022 роки та І квартал 2023 року.

Листом від 16 жовтня 2023 року № 264 КП «Рівненське ОБТІ» вказує, що не замовляло послуг менеджера та матеріалів, а також послуг прибирання та цілодобового чергування. Звертає увагу, що користуючись приміщенням комунальне підприємство самостійно та власними силами здійснює усі витрати на його утримання. Такі ж обставини судом встановлені з листа Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Рівненської області Рівненської обласної державної адміністрації № 49-Л/962 від 25 жовтня 2023 року де останній зазначає, що користувався приміщенням площею 15,78 кв.м. та центром були самостійно укладені договори про постачання теплової енергії та водопостачання, за якими усі витрати сплачені.

Отже, за встановлених обставин та оцінених доказів, судом не встановлено фактів надання виконавцями програм послуг з утримання приміщень для сторонніх юридичних осіб.

Суд відхиляє твердження відповідача, що підтвердженням надання послуг з утримання приміщень для сторонніх юридичних осіб є лист Костопільської міської ради, яким визнано зайняття частини будівлі по АДРЕСА_3 п`ятьма юридичними особами, оскільки сам факт розміщення інших юридичних осіб в адміністративному приміщенні не вказує, що при виконанні програм їм надавались послуги з цілодобового чергування, прибирання та ремонту.

Відповідач також не надав суду належних підтверджень правильності розрахунку суми шкоди завданої місцевому бюджету. Зокрема судом встановлено, що за основу розрахунку була взята сума понесених витрат на утримання двох адміністративних приміщень по АДРЕСА_3 та по АДРЕСА_6 . Водночас, під час ревізії не було встановлено наявності сторонніх юридичних осіб в адміністративному приміщенні по АДРЕСА_6 . Встановлені судом обставини вказують на необґрунтованість проведених розрахунків.

Отже, з досліджених судом доказів та системного аналізу положень чинного законодавства України у їх сукупності, суд зазначає, що висновок аудитслужби про заподіяння управлінням інфраструктури матеріальної шкоди бюджету на загальну суму 564 243,32 грн. через понесення витрат за сторонніх юридичних осіб при утриманні адміністративного приміщення є недоведеним та спростовується матеріалами справи.

Щодо фінансових порушень, з підстав оплати управлінням інфраструктури комунальних послуг, спожитих військовими частинами, без послідуючого їх відшкодування на загальну суму 34935,36грн. суд зазначає наступне.

Розпорядженням міського голови від 11 жовтня 2021 року № 228-р передано на баланс Відділу ЖКГ приміщення по АДРЕСА_1 , площею 545,3кв.м.

Розпорядженням від 11 жовтня 2021 № 229-р передано на баланс Відділу ЖКГ адміністративне приміщення по АДРЕСА_2 та службово-адміністративне приміщення по АДРЕСА_7 .

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» з 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.

З матеріалів справи судом встановлено, що на виконання наказу начальника Рівненської обласної військової адміністрації від 03 жовтня 2022 року № 462, частину приміщення площею 545,3м.кв. за адресою АДРЕСА_1 було передано для тимчасового розміщення військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 . Згідно наказу від 14 грудня 2022 року № 615 вказане приміщення передано для тимчасового розміщення військовослужбовців військової частини НОМЕР_3 .

Також, судом встановлено, що приміщення по АДРЕСА_1 та частина приміщення площею 232,1кв.м. за адресою АДРЕСА_2 згідно наказу від 16 лютого 2023 року № 79 були передані для тимчасового розміщення військовослужбовців військової частини НОМЕР_5 . Згідно наказу від 28 грудня 2022 року № 664, для тимчасового розміщення військовослужбовців військової частини НОМЕР_3 було передано приміщення площею 232,1м.кв за адресою АДРЕСА_2 .

Частиною 2 статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що передача в оренду майна, що перебуває у комунальній власності, здійснюється органами місцевого самоврядування відповідно до вимог цього Закону.

Згідно пункту «в», «г» частини 2 статті 4 цього Закону, орендодавцями є:

в) органи, уповноважені представницькими органами місцевого самоврядування, - щодо єдиних майнових комплексів, нерухомого майна і споруд, майна, що не увійшло до статутного капіталу, яке перебуває у комунальній власності;

г) балансоутримувачі - щодо:

нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 400 квадратних метрів на одного балансоутримувача, якщо менший розмір площі не встановлено рішенням представницького органу місцевого самоврядування - щодо об`єктів комунальної власності або галузевими особливостями оренди майна;

нерухомого майна для організації та проведення науково-практичних, культурних, мистецьких, громадських, суспільних та політичних заходів - на строк, що не перевищує п`яти календарних днів протягом шести місяців, а також щодо майна, яке передається суб`єктам виборчого процесу для проведення публічних заходів (зборів, дебатів, дискусій) під час та на період виборчої кампанії;

нерухомого майна для організації та проведення науково-практичних, культурних, мистецьких, громадських, суспільних та політичних заходів - на строк, що не перевищує 30 календарних днів протягом одного року щодо кожного орендаря, якщо балансоутримувачем є державне або комунальне підприємство, установа, організація, що здійснює діяльність з організування конгресів і торговельних виставок;

іншого окремого індивідуально визначеного майна.

Згідно рішення Костопільської міської ради від 30 червня 2022 року № 753 «Про деякі питання оренди комунального майна Костопільської міської територіальної громади», представницьким органом місцевого самоврядування з питань оренди комунального майна в розумінні Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено Костопільську міську раду.

В пункті 8 даного рішення вказано, що при здачі в оренду майна, що є комунальною власністю Костопільської міської територіальної громади, загальна площа якого перевищує 400 квадратних метрів на одного балансоутримувача, його орендодавцем є балансоутримувачі (майно, яке закріплено за ними на праві господарського відання) зазначеного майна, за погодженням з постійною комісією Костопільської міської ради з питань бюджету, фінансів, податків, планування соціально-економічного розвитку, підприємництва, комунального майна та приватизації, інвестицій, регуляторної політики, торгівлі, послуг, міжнародного співробітництва.

Згідно пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» від 27 травня 2022 р. № 634, на період воєнного стану у разі, коли відповідно до законодавства, статуту або положення балансоутримувача уповноважений орган управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, повинен надавати згоду на розпорядження майном балансоутримувача, уповноважений орган управління приймає рішення про доцільність передачі майна в оренду/про надання згоди на передачу майна в оренду або про відмову в погодженні передачі майна в оренду протягом семи робочих днів з дати отримання заяви потенційного орендаря, балансоутримувача або орендодавця.

Пунктом 31 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.

В свою чергу, управління інфраструктури який виконавчий орган міської ради може здійснювати управління комунальним майном виключно в межах, визначених радою. Такий висновок суду узгоджується з положеннями підпункту 1 пункту «а» частини 1 статті 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Згідно пунктом 3, 4 ч. 1 ст. 36 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до повноважень в галузі оборонної роботи виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі делеговані повноваження:

3) організація та участь у здійсненні заходів, пов`язаних з мобілізаційною підготовкою, підготовкою і виконанням завдань територіальної оборони, на відповідній території;

4) вирішення відповідно до законодавства питань, пов`язаних з наданням військовим частинам, установам, навчальним закладам Збройних Сил України службових приміщень і жилої площі, інших об`єктів, комунально-побутових послуг; здійснення контролю за їх використанням, наданням послуг.

З огляду на вказане правове регулювання судом встановлено, що Костопільська міська рада чи визначена радою комісія не надавала згоди Управлінню інфраструктури, як балансоутримувачу здійснювати розпорядження приміщеннями по АДРЕСА_4 . Також, представницьким органом місцевого самоврядування не було прийнято рішень про порядок відшкодування витрат управління інфраструктури на утримання нерухомого майна та/або надання комунальних послуг, в тому числі рішення про надання повноважень укладати договори з військовими частинами.

Тому за відсутності відповідного правового регулювання таких правовідносин, висновок аудитслужби про наявність фінансового порушення у зв`язку з оплатою управлінням інфраструктури комунальних послуг на суму 34935,36грн. за військові частини, без послідуючого їх відшкодування, є необґрунтованим.

Суд також враховує, що в акті ревізії відсутні будь-які розрахунки спожитих комунальних послуг військовими частинами, а також доказів того, що оплачені комунальні послуги були понесені саме на утримання військових частин.

Наявний у матеріалах справи реєстр оплати комунальних послуг вказаних обставин не підтверджує. З огляду на викладене, суд робить висновок про недоведеність відповідачем наявності фінансового порушення у зв`язку з оплатою управлінням інфраструктури комунальних послуг на суму 34935,36грн. спожитих в приміщеннях по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2 .

Суд також враховує, що порядок відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та/або надання комунальних послуг орендарю було врегульовано рішенням Костопільської міської ради від 05.12.2023 № 1415.

Згідно п. 7 даного рішення, розрахунок обсягу спожитих енергоносіїв та комунальних послуг, що відшкодовуються орендарем здійснюється наступним чином:

а) теплопостачання (газопостачання для опалення) для послуг опалення - розраховується згідно з відсотковим розподілом обсягу спожитого бюджетною установою тепла (газу) по всьому приміщенні. При цьому відсоток розподілу визначається як відношення площі орендованого приміщення та відповідної частки місць загального користування до опалювальної площі;

б) водопостачання та водовідведення - розраховується пропорційно кількості працівників орендаря до кількості працівників по всій будівлі згідно показників лічильника водопостачання;

в) електроенергії - розраховується у відсотковому відношенні площі орендованого приміщення та частки місць загального користування до загальної площі будівлі або за фактичне використання за встановленим окремо лічильником споживання електроенергії.

Якщо орендарем електроенергія використовується лише для освітлення приміщення, то розрахунок обсягу спожитої електроенергії проводиться згідно з узгодженим відсотковим розподілом. При цьому відсоток розподілу визначається як відношення площі орендованого приміщення та відповідної частки місць загального користування до загальної площі, вказаної в технічному паспорті будівлі (без врахування площ горищ та підвалів, якщо вони не експлуатуються орендарем);

г) плата за інші комунальні та експлуатаційні послуги (утримання в чистоті будівель, прибудинкових територій, охорони та / або послуг чергових, прибирання, тощо в приміщенні, вивіз сміття, дезінсекція, дезінфекція, дератизація приміщень, витрати на технічне обслуговування та утримання в належному стані (крім ремонту) електричних мереж, санітарних вузлів, обслуговування комунікацій, які є складовою частиною будівлі), а також охорону приміщень розраховуються згідно з узгодженим відсотковим розподілом, як це визначено в підпункті а) цього пункту.

Пунктом 11 даного рішення Костопільська міська рада вирішила, що відшкодування витрат зазначених у п. 7 цього порядку на утримання приміщень комунальної власності Костопільської міської територіальної громади у зв`язку із фактичним розміщенням військовослужбовців у таких приміщеннях, а також переданих для тимчасового розміщення військовослужбовців Збройних сил України на підставі наказу військового командування (начальника відповідної військової адміністрації), на період дії воєнного стану в Україні (з моменту їх перебування де-факто) та 3 місяці після завершення його дії, покриваються балансоутримувачем за рахунок коштів місцевого бюджету.

З огляду на викладене, суд робить висновок, що відповідачем не доведено допущення управлінням інфраструктури фінансових порушень при використанні коштів місцевого бюджету, виділених на оплату енергоносіїв.

Вирішуючи питання дотримання позивачем строку звернення до суду із вказаною позовною вимогою, суд зазначає наступне.

Лист аудитслужби № 131700-14/2548-2023 від 19 вересня 2023 року з вимогою усунути порушення вимог законодавства надійшов до управління інфраструктури 02 жовтня 2023 року, що підтверджується відміткою позивача № 662/01-10.

Відповідач вказаних обставин не заперечує, водночас вказує на необхідність застосування до даних правовідносин тримісячного строку звернення до суду, встановленого абзацом 2 частини 2 статті 122 КАС України, який обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

Суд вважає висновок відповідача в частині застосування до спірних правовідносин тримісячного строку звернення до суду помилковим з огляду на наступне.

Пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України встановлено, що суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, необхідною та єдиною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення цим суб`єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись саме у тих відносинах, у яких виник спір.

Відповідно до пункту 1 Положення «Про Державну аудиторську службу України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2016 № 43, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Пунктом 7 вказаного Положення передбачено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Пункт 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» встановлює, що органу державного фінансового контролю надається право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Таким чином, Держаудитслужба є органом виконавчої влади та є суб`єктом владних повноважень по відношенню до підконтрольної установи, а саме у цьому випадку до Департаменту освіти і науки виконкому Криворізької міської ради.

Ураховуючи викладене та з огляду на зміст вимоги про визнання протиправною та скасування вимоги Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області, для визначення строку звернення з такою вимогою до суду застосуванню підлягає абзац перший частини 2 статті 122 КАС України.

Правильність застування вказаних процесуальних норм узгоджується з висновками Верховного суду, що викладені в постанові від 23 лютого 2023 року у справі № 160/17770/21.

При цьому, встановлюючи дату, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів суд враховує, що оскаржувану вимогу позивач отримав 02 жовтня 2023 року, тому з огляду на абзац перший частини 2 статті 122 КАС України строк на звернення з позовом встановлюється по 03 квітня 2024 року та не є пропущеним.

З цих підстав суд відхиляє твердження відповідача, щодо пропуску позивачем строку на подання даного адміністративного позову.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Під час звернення до суду з даним позовом, позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 34 від 02 квітня 2024 року.

За таких умов судовий збір, сплачений позивачем, стягується відповідно до частини 1 статті 139 КАС України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень відповідача по справі.

Доказів понесення позивачем інших судових витрат суду не надано.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області оформлену листом від 19 вересня 2023 року № 131700-14/2548-2023 «Про усунення виявлених порушень законодавства».

Стягнути на користь Управління інфраструктури Костопісльської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області судові виграти по сплаті судового збору у сумі 3028грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 14 травня 2024 року

Учасники справи:

Позивач - Управління інфраструктури Костопільської міської ради (вул. Незалежності, 7, м. Костопіль, Рівненська обл., Рівненський р-н, 35000, ЄДРПОУ/РНОКПП 44089711)

Відповідач - Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області (вул. Міцкевича, 14, м. Рівне, Рівненська обл., 33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 40913624)

Суддя Т.О. Комшелюк