Постанова

від 15.05.2024 по справі 160/25536/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 травня 2024 року м. Дніпросправа № 160/25536/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКС ФЕРТІГХАУС» на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року в адміністративній справі №160/25536/23 (головуючий суддя першої інстанції - Єфанова О.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКС ФЕРТІГХАУС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги та рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 04.10.2023 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ДПС у Дніпропетровській області, в якому з урахуванням уточненої позовної заяви від 01.02.2024 року, просив:

- визнати протиправними та скасувати рішення про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ «ВКС ФЕРТІГХАУС» критеріям ризиковості платника податку: №22004 від 13.07.2022 року, №23485 від 27.07.2022 року, №26077 від 31.08.2022 року, №27543 від 28.09.2022 року, №30713 від 10.11.2022 року;

- визнати поважними причини неподання на реєстрацію податкових накладних, які не були подані ТОВ «ВКС ФЕРТІГХАУС» на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних в період часу з 13.07.2022 року по 21.11.2022 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0137410407 форми Н від 07.06.2023 року про застосування штрафних в сумі 1942427 грн;

- визнати протиправними та скасувати податкову вимогу форми Ю від 29.08.2023 року №0017701-1305-0436 та рішення №0017701-1305-0436 про опис майна ТОВ «ВКС ФЕРТІГХАУС» в податкову заставу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем протиправно присвоєно позивачу статус ризикованого підприємства, як такому, що відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податків. Зазначає, що ані рішення про присвоєння такого статусу, ані рішення про виключення з переліку ризикових підприємств позивач не отримував. Вказує, що незаконні дії відповідача щодо віднесення Товариства до переліку ризикових призвели до порушення позивачем строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Вважає прийняті ГУ ДПС у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення та податкову вимогу необґрунтованими та протиправними.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року адміністративний позов в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішення про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ «ВКС ФЕРТІГХАУС» критеріям ризиковості платника податку: №22004 від 13.07.2022 року, №23485 від 27.07.2022 року, №26077 від 31.08.2022 року, №27543 від 28.09.2022 року, №30713 від 10.11.2022 року залишено без розгляду.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду без скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що ухвала суду першої інстанції постановлена з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Скаржник вказує, що спірні рішення до електронного кабінету платника податків не надходили, а про їх існування позивач дізнався в телефонному режимі. Зазначає, що відповідачем порушено порядок направлення оскаржуваних рішень, оскільки для належного оскарження рішення суб`єкта владних повноважень необхідно ознайомитися та розуміти його зміст. Скаржник вважає, що висновки суду першої інстанції про відсутність доказів поважних причин пропуску строків на звернення до суду із позовом є передчасними, а суд поверхнево поставився до наданих доказів, не досліджуючи їх належним чином.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 312 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Залишаючи частину позовних вимог без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Суд зазначив, що позивачем оскаржені рішення податкового органу 2022 року, водночас позовна заява подана до суду 04.10.2023 року. Позивачем не наведено поважних та об`єктивних причин неможливості оскарження вказаних рішень у встановлений процесуальним законодавством строк.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Згідно вимог частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 4 статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, законодавством регламентовано строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.

Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки були викладені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 року у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 року у справі №815/91/18.

Оскільки початок строку звернення до суду визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Вказаний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19 щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом 04.10.2023 року.

Згідно тексту позову та апеляційної скарги 13.07.2022 року в електронному кабінеті позивача з`явилося повідомлення про те, що ТОВ «ВКС ФЕРТІГХАУС» включено до переліку ризикових підприємств на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податків (а.с.1).

Позивач зазначає, що неодноразово звертався до податкового органу особисто та засобами телефонного зв`язку для отримання інформації про причини присвоєння статусу ризикового підприємства.

Крім того, позивач звертався до контролюючого органу із повідомленнями про подання інформації та копії документів №1 від 20.07.2022 року; №2 від 23.08.2022 року; №3 від 19.09.2022 року; №4 від 01.11.2022 року з метою вирішення питання про виключення Товариства з переліку ризикових.

Також, згідно тексту позову 21.11.2022 року в електронному кабінеті платника податків ТОВ «ВКС ФЕРТІГХАУС» з`явилося повідомлення про скасування статусу підприємства таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податків на додану вартість (а.с.2).

Скаржник як в позовній заяві, так і в апеляційній скарзі вказує на те, що оскаржувані рішення не направлялися позивачу в день їх прийняття, а отримані ним лише 18.12.2023 року, шляхом надіслання на електронну пошту представника позивача та вважає, що строк звернення до суду з даними позовними вимогами пропущений з поважних підстав, які є об`єктивними та не залежали від волі позивача.

Разом з тим, апеляційний суд вважає, що з 13.07.2022 року позивачу вже було відомо про присвоєння йому статусу ризикового підприємства, а 21.11.2022 року позивач отримав повідомлення про скасування статусу підприємства, як такого, що відповідає критеріям ризиковості платника податків на додану вартість, а тому про наявність спірних рішень податкового органу про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ «ВКС ФЕРТІГХАУС» критеріям ризиковості платника податку було відомо позивачу як в липні 2022 року так і в листопаді 2022 року.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачем подавались до контролюючого органу повідомлення про подання інформації та копій щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку датовані, зокрема 20.07.2022 року, 23.08.2022 року, 19.09.2022 року, 01.11.2022 року та 11.11.2022 року, тобто позивач вже був не згоден зі своїм статусом ризикового підприємства.

Відтак, з адміністративним позовом про скасування спірних рішень про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості ТОВ «ВКС ФЕРТІГХАУС» повинен був звернутись до суду до кінця квітня 2023 року, оскільки вже з листопада 2022 року позивачу було відомо про існування вказаних рішень.

Як було зазначено вище, позивач звернувся до суду з позовом 04.10.2023 року, тобто з порушенням шестимісячного строку звернення до суду, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України.

В заяві про поновлення строку звернення до суду з даними позовними вимогами позивачем зазначено, що процесуальний строк звернення до суду було пропущено через незаконні дії відповідача, оскільки оскаржувані рішення в електронний кабінет скаржника не надходили, позивач неодноразово звертався до податкового органу особисто та засобами телефонного зв`язку, проте отримав вказані рішення лише 18.12.2023 року шляхом доставлення їх на електронну адресу представника позивача.

Апеляційний суд такі посилання до уваги не приймає, оскільки законодавець пов`язує початок строку звернення до суду з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а не з дня отримання спірного рішення.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що неотримання позивачем (згідно тексту позову) спірних рішень, не завадило йому звернутись до суду з даним позовом 04.10.2023 року.

Згідно тексту додаткових пояснень відповідача від 28.12.2023 року, ТОВ «ВКС ФЕРТІГХАУС» виключено з переліку ризикових платників податку рішення від 21.11.2022 року №32653, яке було направлено в електронний кабінет скаржника.

Позивачем вказана обставина не заперечується, про що зазначено в самому тексті позовної заяви.

Скаржником в заяві про поновлення строку звернення до суду не наведено поважних причин пропущення встановленого КАС України строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, та в матеріалах справи такі докази відсутні.

З урахуванням наведених вище обставин в їх сукупності апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви ТОВ «ВКС ФЕРТІГХАУС» в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішення про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ «ВКС ФЕРТІГХАУС» критеріям ризиковості платника податку: №22004 від 13.07.2022 року, №23485 від 27.07.2022 року, №26077 від 31.08.2022 року, №27543 від 28.09.2022 року, №30713 від 10.11.2022 року без розгляду.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про залишення вказаних позовних вимог без розгляду.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив оскаржувану ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду відсутні.

Керуючись статтями 240, 243, 250, 294, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКС ФЕРТІГХАУС» на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року в адміністративній справі №160/25536/23 залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року в адміністративній справі №160/25536/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий - суддяІ.В. Юрко

суддяС.В. Білак

суддяС.В. Чабаненко