Постанова

від 15.05.2024 по справі 240/34142/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/34142/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Єфіменко О.В.

Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.

15 травня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) від 24.09.2023 (форма НВ- 2), складений Військовою частиною НОМЕР_1 за результатами службового розслідування по факту травмування капітана юстиції ОСОБА_1 ;

- визнати протиправними та скасувати акт про нещасний випадок від 25.09.2023 (форма НВ-3), складений Військовою частиною НОМЕР_1 за результатами службового розслідування по факту травмування капітана юстиції ОСОБА_1 ;

- визнати протиправними та скасувати наказ №286 від 04.10.2023 «Про результати службового розслідування по факту отримання травми капітаном юстиції ОСОБА_1 " виданий Військовою частиною НОМЕР_1 за результатами службового розслідування по факту травмування капітана юстиції ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 провести повторне службове розслідування за фактом отримання 18 квітня 2023 року капітаном юстиції ОСОБА_1 травми під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі наказу командувача ОУВ «Чернігів» від 28.09.2022 №80, відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332, з урахуванням усіх документально підтверджених діагнозів;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 видати йому нову довідку про обставини травми із зазначенням усіх документально підтверджених діагнозів за результатами огляду військово-лікарською комісією від 14 вересня 2023 року, а саме:

- зрощений стрес-перелом медіального виростка правої великогомілкової кістки (18.04.2023 анамнестично), з больовим синдромом, з незначним порушенням функції правої гомілки;

- енцефалопатія змішаного генезу І (перша) стадія з вестибуло-атактичним, цефалгічним, астено-невротичним синдромами, з незначним порушенням функції;

- гіпертонічна хвороба І (перша) стадія;

- хронічний ерозивний гастродуоденіт без порушення функції травлення;

- синдром подразненого кишківника без діареї, без порушення функції травлення;

- викривлення носової переділки з порушенням функції дихання. Синехія порожнини носа;

- хронічний гіпертастичний риносинусит;

- рекурентний тонзліт;

- поширений остеохондроз, спондилоартроз хребта з полісегментарними дегенеративно-дистрофічними протрузіями міжхребцевих дисків шийного відділу хребта, грудного відділу хребта, поперекового відділу хребта з корінцевим синдромом С6-С8 праворуч, L4-S1 двобічно, з парезом обох нижніх кінцівках, сенсорними змінами, рефлекторний синдром із м`язово-тонічним компонентом, стаціонарний тип перебігу, стадія нестійкої ремісії з помірним порушенням функції хребта;

- невропатія третьої фалангової гілки серединного підошовного нерва праворуч з сенсорно-вегетативними розладами з незначним порушенням функції;

- правобічний післятравматичний гонартроз 1 (один) cm. з больовим синдром з незначним порушенням функції правого колінного суглобу;

- остеоартроз перших плесне-фалангових суглобів обох стоп 1 (один) cт.;

- неврома Мортона правої стопи з больовим синдром з незначним порушенням функції обох стоп;

- пошкодження Банкарта правого плечового суглобу;

- тендіноз надосного м`язу правого плечового суглобу;

- остеоартроз правого плечового та ключично-акроміального суглобу І (один) cт. з незначним порушенням функції;

- хронічний простатит з незначним порушенням функції;

- двобічна плоскостопість II (два) cт., з незначним порушенням функції стоп.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 13.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 клопотання представниці Військової частини НОМЕР_1 про закриття провадження у справі, в частині позовних вимог задоволено. Закрито провадження в адміністративній справі №240/34142/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, в частині позовних вимог: "визнати протиправними та скасувати акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) від 24.09.2023 (форма НВ- 2), складений Військовою частиною НОМЕР_1 за результатами службового розслідування по факту травмування капітана юстиції ОСОБА_1 .".

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, у якій, з покликанням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб місцевих органів виконавчої влади, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч.2 ст.55 Конституції України та ст. 6 КАС України в порядку адміністративного судочинства.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно п.2 ч.1 ст.4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому:

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

- хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

За змістом норм ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 КАС України).

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.

Позивачем заявлені вимоги, зокрема про визнання протиправним та скасування акту проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) від 24.09.2023 (форма НВ- 2), складений Військовою частиною НОМЕР_1 за результатами службового розслідування по факту травмування капітана юстиції ОСОБА_1 .

Вирішуючи питання про те, чи поширюється компетенція адміністративного суду на вимоги про скасування акту службового розслідування, суд має врахувати правовий характер рішення, що оскаржується позивачем.

Згідно п.п. 18, 19 ст.4 КАС України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Так, правовий акт - це акт волевиявлення (рішення) уповноваженого суб`єкта права, що регулює суспільні відносини за допомогою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери дії) правових норм, а також визначення (зміни, припинення) на основі цих норм прав і обов`язків учасників конкретних правовідносин.

При цьому, правові акти індивідуальної дії своїми приписами мають породжувати права і обов`язки конкретних осіб, на яких спрямована їх дія. У такому випадку реалізується компетенція видавця цього акту як суб`єкта владних повноважень, уповноваженого управляти поведінкою іншого суб`єкта і відповідно інший суб`єкт зобов`язаний виконувати його вимоги.

Тобто особливою відмінністю правового акту від інших управлінських актів є наявність у ньому змісту управління певної особи шляхом встановлення прав і обов`язки для інших суб`єктів.

Пунктами 1-6 розділу V Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 21.11.2017 №608 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 р. за №1503/31371) (далі - Порядок) передбачено, що за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини. У вступній частині акта службового розслідування зазначаються підстави призначення та проведення службового розслідування. В описовій частині акта службового розслідування зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування; неправомірні дії військовослужбовця; зв`язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв`язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення. У резолютивній частині акта службового розслідування зазначаються: висновки службового розслідування; пропозиції щодо притягнення винної особи (винних осіб) до відповідальності; інші заходи, спрямовані на усунення причин та умов, що призвели до правопорушення, які пропонується здійснити.

Акт службового розслідування підписується особами, які його проводили. У разі виявлення суперечностей та незгоди з результатами службового розслідування кожна така особа має право висловити свою окрему думку, яка викладається на окремому аркуші (від руки або у друкованому вигляді) та долучається до акта службового розслідування.

Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.

Положенням пункту 1, 4 розділу розділу VІ Порядку встановлено, що за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.

Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування або безпосередньо в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Якщо військовослужбовець вважає, що не вчинив правопорушення, він має право протягом місяця з дня накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командиру (начальнику) або звернутися до суду у визначений законом строк.

Отже, акт службового розслідування не створює для особи, щодо якої проведено це розслідування, безпосередніх правових наслідків, викладені у ньому висновки є суб`єктивною думкою уповноважених посадових осіб, які його проводили, не породжує, не змінює та не звужує права особи (позивача), не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність, і військовослужбовець не позбавлений права спростувати ці висновки під час оскарження прийнятого за результатами службового розслідування рішення.

Тобто, такий акт не є рішенням органу державної влади, нормативним актом чи актом індивідуальної дії та не створює, не припиняє права та обов`язки особи, а лише фіксує певні обставини, виявлені при проведенні службового розслідування.

Посилання апелянта на те, що у даному випадку застосуванню підлягає Інструкція №332, а не Порядок №608, колегія суддів на даній стадії не приймає до уваги, оскільки вказані позивачем обставини можуть свідчити про порушення відповідачем процедури службового розлідування, оцінка яким буде надаватися в ході розгляду справи, шляхом встановлення всіх дійсних обставин справи та в призмі тих доказів, які на думку позивача є достатніми для вирішення справи.

Водночас, слід зазначити, що 10 лютого 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 640/9600/20 зазначив:

"…Висновок службового розслідування, в якому відображено узагальнений опис виявлених порушень норм законодавства, не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке безпосередньо породжує правові наслідків для суб`єктів відповідних правовідносин і має обов`язковий характер."

Таким чином, акт службового розслідування за своєю сутністю не є рішенням суб`єкта владних повноважень (індивідуальним актом) у розумінні статті 5 КАС України, яке може бути оскаржено до адміністративного суду та не може бути предметом спору в суді, оскільки цей документ не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії та не має обов`язкового характеру, а викладені в них обставини можуть бути підставою для застосування керівником державного органу відповідних заходів.

Тлумачення поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" наведено у правових позиціях Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 22.03.2018 у справі №800/559/17, від 03.04.2018 у справі № 9901/152/18 та від 30.05.2018 у справі № 9901/497/18.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» необхідно розуміти в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Пункт 1 частини 1 статті 238 КАС України передбачає, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на те, що акт службового розслідування не створює безпосередньо для позивача жодних юридичних прав та/чи обов`язків, спір щодо його оскарження не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для закриття провадження в частині позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування акту проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) від 24.09.2023 (форма НВ- 2), складеного Військовою частиною НОМЕР_1 за результатами службового розслідування по факту травмування капітана юстиції ОСОБА_1 .

Доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують.

За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.